Ухвала

від 21.01.2014 по справі 2а/0370/589/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р. № 9104/76776/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Качмара В.Я

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопетроль» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопетроль» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

05 березня 2012 року позивач - ТзОВ «Біопетроль» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Луцької об'єднаної державної податкової інспекції в якому просить визнати протиправними дії відповідача, щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з питань здійснення фінансово-господарських операцій з рядом підприємств, зазначених в наказі від 19.01.2012 року № 91 про призначення документальної перевірки від 19.01.2012 року, за період з 01.11.2008 року по 31.12.2010 року та включення до акту перевірки від 01.02.2012 року №552/23-2/35494901 висновків про нікчемність правочинів, вчинених ТзОВ «Біопетроль» з ТОВ «Демпо», ТОВ «Фірма Порада ЛТД», ПП «Інтех Сервіс», ТОВ «Феєрія Люкс» та ТОВ «Торговий дім «Парма», а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.02.2012 року № 0001312301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1345624,00 грн. (в тому числі: за основним платежем 1076499,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 269125,00 грн.) та № 0001332301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1076499,00 грн. (в тому числі: за основним платежем 861199,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 215300,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на незаконність проведення Луцькою ОДПІ позапланової документальної виїзної перевірки, оскільки товариство надало відповідь на письмовий запит податкового органу та період, охоплений цією перевіркою, вже був обревізований відповідачем в ході проведення планових перевірок. Крім того, вказує на відсутність обґрунтованих підстав для зробленого Луцькою ОДПІ висновку про нікчемність правочинів, вчинених із ТОВ «Демпо», ТОВ «Фірма Порада ЛТД», ПП «Інтех Сервіс», ТОВ «Феєрія-Люкс» та ТОВ «Торговий дім «Парма», а також безпідставність віднесення до валових витрат та податкового кредиту суми коштів, що були сплачені позивачем за наслідками проведених господарських операцій із вказаними контрагентами. Зазначає, що наявні у ТзОВ «Біопетроль» регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдові відомості по 631 рахунку, що були сформовані на підставі первинних документів, які частково знищені та частково втрачені, свідчать про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вищезгаданими підприємствами, а наявність первинних документів та їх належність зафіксовано відповідачем в попередніх актах перевірок ТзОВ «Біопетроль». За таких обставин вважає протиправним донарахування Луцькою ОДПІ грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень, що прийняті за наслідками проведеної перевірки, а тому просить зазначені рішення скасувати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому просить її скасувати, а адміністративний позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки, які вказані в наказі від 19.01.2012 року № 91, у відповідача не було, оскільки ТзОВ «Біопетроль» надав пояснення на запит податкового органу про те, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, знищені і за ці періоди вже проводились перевірки та були складені акти. Однак, ні податковий орган, ні суд першої інстанції цих обставин не взяв до уваги та не дослідив, а податковий орган, всупереч вимогам чинного законодавства, не переніс термінів проведення перевірки і не витребував первинних документів у контрагентів позивача. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація про фінансово-господарські відносини зберігається позивачем на облікових регістрах, однак це теж не було враховано під час проведення перевірки. Крім того, акт перевірки від 01.02.2012 року не підписаний особою, яка проводила перевірку, а саме Нінітчук О.І., розміри донарахованого податку на прибуток у акті перевірки є різними і не співпадає з розмірами, які вказані в податковому повідомленні - рішенні. Щодо висновку податкового органу про недійсність укладених правочинів, то вони такими в судовому порядку не визнавались.

Оскільки усі особи, які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ, відповідно до наказу від 19.01.2012 року № 91, проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Біопетроль» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ «Демпо», ТОВ «Фірма Порада ЛТД», ПП «Інтех Сервіс», ТОВ «Феєрія-Люкс» та ТОВ «Торговий дім «Парма» за період з 01.11.2008 року по 31.12.2010 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт № 552/23-2/35494901 від 01.02.2012 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1176499 грн., в тому числі: за 4 квартал 2008 року на суму 100000 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 107749 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 239584 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 306250 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 422916 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 941199 грн., в тому числі: за листопад 2008 року на суму 80000 грн., за березень 2009 року на суму 86199 грн., за березень 2010 року на суму 191667 грн., за червень 2010 року на суму 245000 грн., за серпень 2010 року на суму 338333 грн.

До таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що при проведенні перевірки товариство не надало первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, заходів щодо відновлення документів по фінансово-господарській діяльності ТзОВ «Біопетроль» за період з 01.11.2008 року по 31.12.2010 року ним не вживались.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.02.2012 року № 0001312301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1345624,00 грн. (в тому числі: за основним платежем 1076499,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 269125,00 грн.), та № 0001332301, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1076499,00 грн. (в тому числі: за основним платежем 861199,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 215300,00 грн.).

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні адміністративного позову з підстав правомірності дій Луцької ОДПІ по проведенню позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Біопетроль», оскільки останнє не надало документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу. Зазначив, що правовою підставою для формування валових витрат та податкового кредиту закон визначає наявність відповідних первинних документів на підтвердження понесених витрат та сплати сум ПДВ в ціні придбаного товару. Відсутність таких документів є правовою підставою для виключення цих сум з обліку та застосування штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений у ст.78 ПК України, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для проведення документальних позапланових перевірок є не надання платником податку документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача, стало ненадання ТзОВ «Біопетроль» документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ № 37880/10/23-2 від 30.12.2011 року, а саме належним чином завірених копій відповідних первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались з метою з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Фірма Порада ЛТД» за листопад 2008 року, ТОВ «Феєрія-Люкс» протягом 2009 року, ТОВ «ТД «Парма» протягом 2009 року, ТОВ «Демпо» протягом 2009-2010 років, ПП «Інтех Сервіс» протягом 2010 року.

У відповідь на письмовий запит податкового органу, ТзОВ «Біопетроль» листом від 13.01.2012 року № 4 повідомило Луцьку ОДПІ про те, що 01.02.2010 року комісією товариства були знищені податкові накладні та накладні на відпуск товарів покупцям за 2008 та 2009 роки, про що складено два акти про виділення документів, що підлягають знищенню та товариством вживаються заходи щодо розшуку документів за 2010 рік.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про правомірність дій Луцької ОДПІ по проведенню позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Біопетроль», оскільки останнє не надало документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. № 287/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Пунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що визначальною ознакою віднесення платником податку витрат до валових є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку, а до податкового кредиту з ПДВ наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість. При цьому, необхідною умовою є підтвердження реальності господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції. Відсутність таких документів є правовою підставою для виключення цих сум з обліку та застосування штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина 1).

Таким чином, відомості по 631 рахунку повинні бути підтверджені первинними документами, так як на їх підставі проводиться систематизація інформації у відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за період, охоплений перевіркою, на товаристві відсутні, частина документів за 2008-2009 рік знищена про що складено акти про виділення документів, що підлягають знищенню від 01.02.2010 року, інша частина документів втрачена у зв'язку із зміною керівництва ТзОВ «Біопетроль» та зміною його місцезнаходження, а товариство не зверталось до своїх контрагентів із запитами про надання копій документів з метою їх відновлення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 44.3, 44.5 ст.44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Судом першої інстанції встановлено, що будь-яких повідомлень з приводу втрати первинних документів позивач до Луцької ОДПІ не надсилав, будь-яких заходів, спрямованих на відновлення втрачених документів, не вживав, що свідчить про відсутність поважних причин ненадання позивачем первинних документів як під час проведення перевірки податковим органом, так і в ході з'ясування обставин у справі по суті.

Покликання апелянта на обліково-сальдові відомості по 631 рахунку, як на підтвердження факту здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Демпо», ТОВ «Фірма Порада ЛТД», ПП «Інтех Сервіс», ТОВ «Феєрія-Люкс» та ТОВ «Торговий дім «Парма», у яких відображено розрахунки за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, судом першої інстанції вірно не взяті до уваги, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки ці відомості відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні бути підтверджені первинними документами, які у позивача відсутні.

Не заслуговує на увагу і посилання апелянта на те, що розміри донарахованого податку у акті перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є різними, оскільки така різниця викликана тим, що податковим органом під час визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ враховано положення п. 102.1 ст. 102 ПК України, яке передбачає строк протягом якого контролюючим органом може бути визначено податкове зобов'язання. З урахуванням викладеного, відповідачем не донараховано та не включено до податкових повідомлень-рішень податку на прибуток за 4 кв. 2008 року в сумі 100000 грн та ПДВ за листопад 2008 року в сумі 80000 грн, за якими сплив строк у 1095 днів, що настає за останнім строком граничного строку подання податкового декларації.

Безпідставним є також посилання апелянта на те, що за податкові звітні періоди, які є предметом спору у цій справі, податковим органом вже проводились перевірки, оскільки положення Глави 8 Розділу ІІ Податкового кодексу України, якою врегульовано порядок проведення перевірок, не містять заборони проведення позапланової перевірки за періоди, які були предметом планової перевірки. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у цій справі не оскаржується наказ про призначення такої перевірки, доказів його скасування не надано, а тому працівниками відповідача правомірно на його підставі та направлення проведено спірну перевірку.

Щодо не підписання акта перевірки одним з інспекторів, а саме Нінітчук О.І. то суд апеляційної інстанції зазначає, що з цих формальних підстав позов задоволеним бути не може, оскільки це не спростовує виявлених відповідачем порушень позивачем податкового законодавства.

Оскільки відповідачем не підтверджено первинними документами реальність господарських операцій із згаданими вище контрагентами, висновки податкового органу, які викладені у акті перевірки, відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопетроль» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у справі № 2а/0370/589/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.В. Ніколін

В.Я. Качмар