Постанова

від 16.01.2014 по справі 804/13774/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р. Справа № 804/13774/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс компани" до Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської області Діденко Євгенія Володимирівна, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс компани" до Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської області Діденко Євгенії Володимирівни в якому позивач просить:

скасувати Повідомлення державного реєстратора Діденко Євгенії Володимирівни про залишення документів без розгляду за вих.№ 450/1013 від 17.10.2013р.;

зобов'язати Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Діденко Євгенію Володимирівну здійснити державну реєстрацію змін до статуту TOB «Аверс компани», шляхом реєстрації нової редакції статуту та змін директора товариства, затверджені Протоколом загальних зборів № 5 від 10.10.2013р.;

зобов'язати Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Діденко Євгенію Володимирівну оформити та видати Позивачу TOB «Аверс компани» Витяги з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну директора та статуту TOB «Аверс компани», затверджені Протоколом загальних зборів № 5 від 10.10.2013р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії Відповідача щодо залишення документів без розгляду є помилковими у розумінні п. 11 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яким визначено перелік обставин, при яких державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи. Однак вказаних законодавством обставин Відповідачем не визначено.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що загальні збори ТОВ «Аверс Компані» не є правомочними, оскільки не відповідають ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, що поставило під сумнів правомочність та законність проведення попередньої реєстраційної дії.

В подальшому залучено як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, яким надано заперечення та зазначено, що позивачем всупереч вимогам ч. 1, 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не було подано державному реєстратору рішення уповноваженого органу та документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, то відмова державного реєстратора є правомірною і позовні вимоги TOB «Аверс компани» не підлягають задоволенню.

Представник позивача та відповідач в останнє судове засідання не прибули, надали заяви про подальший розгляд справи без участі сторін.

Представник третьої особи заперечувала проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України згідно якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

10.10.2013р. проведено загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс компани» на яких одностайно було прийняте рішення про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_3 та призначено нового ОСОБА_4, виключено з числа учасників товариства ОСОБА_3, який мав частку у товаристві 40%.

Протоколом № 5 загальних зборів товариства від 10.10.2013р. прийнято рішення щодо виключення ОСОБА_3 з числа учасників та переведення його частки до іншого учасника. Також, рішенням загальних зборів затверджено новий статут товариства.

10.10.2013р. після проведення загальних зборів та на виконання прийнятих рішень, позивач подав до Державного реєстратора юридичних осіб та і фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Діденко Євгенії Володимирівни пакет документів, а саме:

реєстраційна картка форми № 4;

протокол загальних зборів ТОВ «Аверс Компані»;

наказ про призначення нового директора.

11.10.2013р. Відповідач надала Витяг з державного реєстру щодо зміни директора товариства.

14.10.2013 року позивачем подано новий пакет документів для проведення державної реєстрації примусового виключення з числа засновників ТОВ «Аверс Компані» ОСОБА_3 а саме:

реєстраційна картка форми № 3;

протокол загальних зборів ТОВ «Аверс Компані» (ідентичний попередньому);

квитанції про сплату державного мита;

примірник діючого статуту;

два примірника нових статутних документів.

17.10.2013р. позивач отримав письмову відповідь про залишення документів без розгляду, а також повідомлення про скасування свого раніше прийнятого рішення щодо внесення змін директора товариства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема, перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Згідно до ч. 11 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Отже, однією з підстав для залишення без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи є їх невідповідність вимогам встановленим Законом.

Так, статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена.

Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку(ч.2 ст. 8).

Статути банків, установчі документи інших юридичних осіб, які відповідно до закону підлягають погодженню Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідно Національним банком України, іншими державними органами. (ч. 4 ст. 8 Закону)

Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними державними органами.

Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів. (ч.5 ст. 8 Закону)

Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку. (ч. 6 ст. 8 Закону)

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються Міністерством юстиції України. (ч. 7 ст. 8 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для залишення поданих позивачем документів без розгляду стала порушення позивачем ст..60 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Тому суд при вирішенні справи по суті повинен надати оцінку документам, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про господарські товариства " при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. У статті 64 даного Закону зазначено, що при цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Суд зазначає, що рішення було прийнято учасниками, які володіють більше ніж 50% у статутному капіталі Товариства.

Таким чином, неучасть одного з учасників товариства у зборах не могла вплинути на результати голосування, оскільки з питання виключення учасника, який систематично не виконує свої обов'язки учасника, участі останній в голосуванні по питанню його виключення не приймає.

На час прийняття судового рішення даних щодо вирішення господарським судом спору відносно правомірності проведення загальних зборів ТОВ "Аверс компани" та прийнятих на ньому рішень суду не надавалися.

З огляду на вказане, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування Повідомлення державного реєстратора Діденко Євгенії Володимирівни про залишення документів без розгляду за вих.№ 450/1013 від 17.10.2013р. та зобов'язання Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Діденко Євгенію Володимирівну здійснити державну реєстрацію змін до статуту TOB «Аверс компани», шляхом реєстрації нової редакції статуту та змін директора товариства, затверджені Протоколом загальних зборів № 5 від 10.10.2013р.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Діденко Євгенію Володимирівну оформити та видати Позивачу TOB «Аверс компани» Витяги з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну директора та статуту TOB «Аверс компани», затверджені Протоколом загальних зборів № 5 від 10.10.2013р., суд зазначає, що вказані вимоги є наступною дією відповідача після реєстраційних, невиконання яких стане підставою для оскарженнях позивачем таких дій до суду, а тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Повідомлення Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської області Діденко Євгенії Володимирівни про залишення документів без розгляду за вих.№ 450/1013 від 17.10.2013р.

Зобов'язати Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Діденко Євгенію Володимирівну здійснити державну реєстрацію змін до статуту TOB «Аверс компани», шляхом реєстрації нової редакції статуту та змін директора товариства, затверджені Протоколом загальних зборів № 5 від 10.10.2013р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 23,00грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова