Постанова

від 24.04.2009 по справі 5/497

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/497

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

24.04.09 р.                                                                                          № 5/497          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Жук Г. А.

                                                  Мазур Л. М.

при секретарі судового засідання Єрмак Л.В.,

за участю:

від позивача: Брюховецький О.В. –представник за дов. б/н від 12.03.2009 року,

          Дуднікова Н.В. - представник за дов. б/н від 12.03.2009 року,

від відповідача 1: не з'явились,

від відповідача 2: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року,

у справі          №5/497 (суддя Гетя Н.Г. ),

за позовом          приватного підприємства «Крона», м. Полтава,

до                    1. Полтавської обласної спілки споживчих товариств, м. Полтава,

2. Полтавського кооперативного технікуму, м. Полтава,

про                    спонукання до укладення договору, -

встановив:

19.12.2008 року приватне підприємство «Крона»(позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської обласної спілки споживчих товариств (відповідач 1) про спонукання до укладення договору (а.с. 2-3).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.01.2009 року у справі №5/497, зокрема, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Полтавський кооперативний технікум (відповідач 2, а.с. 47).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 позов приватного підприємства «Крона»про спонукання до укладення договору задоволено. Визнано укладеним договір купівлі-продажу основних засобів, нежитлового будинку –гаражу площею 80,9 м2, розміщеного на проспекті Першотравневому, 19г гар. 14 в м. Полтаві приватного підприємства «Крона». Стягнуто з Полтавської обласної спілки споживчих товариств на користь приватного підприємства «Крона»85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Визнано договір купівлі-продажу основних засобів, не житлового будинку –гаражу площею 80,9 м2, розміщеного на проспекті Першотравневому, 19г гар. 14 в м. Полтаві приватного підприємства «Крона»–дійсним.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши факт ухиляння відповідача від укладення договору купівлі-продажу в порушення умов, визначених протоколом засідання акційної комісії по проведенню продажу основних засобів Полтавського кооперативного технікуму Полтавської обласної спілки споживчих товариств, керуючись ст. ст. 334, 530, 610 ЦК України, ст. 83 ГПК України, задовольнив позов.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 1, Полтавська обласна спілка споживчих товариств, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім цього, 05.03.2009 року від відповідача 1 надійшли доповнення до апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 1 посилається на те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 83 ГПК України. Як стверджує скаржник, сторонами не узгоджено істотних умов договору, а сам договір купівлі-продажу повинен бути укладений з відповідачем 2. Крім цього, відповідач 1 переконаний, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки відповідачі не заперечували проти укладення договору купівлі-продажу.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та стверджує, що судом першої інстанції не було порушено ч. 2 ст. 83 ГПК України, оскільки ним було подане клопотання про зміну позовних вимог. Також, позивач переконує, що відповідачі ухилялися від укладення договору, а тому його позовні вимоги є законними та обґрунтованими. Доводи скаржника про те, що договір купівлі-продажу повинен бути укладений з відповідачем 2 позивач заперечує, посилаючись на реєстраційне посвідчення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»від 27.03.1998 року та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №20517314 від 09.10.2008 року.

Відповідач 2 у своєму відзиві підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі з тих самих підстав, що викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.2009 року у справі №5/497 апеляційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2009 року у справі №5/497 розгляд апеляційної скарги Полтавської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 відкладався.

В судовому засіданні представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, відповідач 2 про причини неявки суд не повідомив, відповідачі про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представників.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

25.06.2008 року відбувся аукціон з продажу основних засобів Полтавського кооперативного технікуму Полтавської обласної спілки споживчих товариств, а саме: нежитлової будівлі гаражу площею 80,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/2 гар. 14.

Згідно протоколу засідання аукціонної комісії по проведенню продажу основних засобів Полтавського кооперативного технікуму Полтавської облспоживспілки від 25.06.2008 року, затвердженого головою аукціонної комісії облспоживспілки, переможцем аукціону стало приватне підприємство «Крона»(а.с. 38-39). Будівлю гаражу було продано за 270 600,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно платіжного доручення №454 від 20.06.2008 року позивач перерахував відповідачеві 1 24 600,00 грн. – до проведення аукціону (а.с. 41), а згідно платіжного доручення №5 від 27.06.2008 року позивач перерахував відповідачеві 2 246 000,00 грн. –після проведення аукціону (а.с. 40). Отже, загалом, позивачем було перераховано відповідачам 270 600,00 грн., тобто суму, вказану в протоколі засідання аукціонної комісії від 25.06.2008 року.

24.10.2008 року позивач звернувся до відповідача 1 з листом №44 (а.с. 8), в якому викладено пропозицію про укладення договору купівлі-продажу будівлі гаражу в строк до 01.11.2008 року. Факт направлення вказаного листа підтверджується копією квитанції №7462 від 27.10.2008 року (а.с. 9), а факт отримання якого підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

24.11.2008 року позивач повторно звернувся до відповідача 1 з листом №50 (а.с. 11), в якому також викладено пропозицію про укладення договору купівлі-продажу будівлі гаражу  та до якого додано проект договору купівлі-продажу основних засобів (а.с. 12-13). Факт направлення вказаного листа та додатку до нього підтверджується копією квитанції №4366 від 24.11.2008 року (а.с. 14) та описом від 24.11.2008 року (а.с. 15), а факт отримання якого підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Матеріали справи не містять будь-якої відповіді відповідача 1 на вказані листи позивача.

З реєстраційного посвідчення від 27.03.1998 року, вбачається, що будівля гаражу за адресою: пр. Першотравневий, 19/2 в м. Полтава знаходиться у відповідача 2 в оперативному господарському управлінні (а.с. 36), а з та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №20517314 від 09.10.2008 року вбачається, що власником будівля гаражу за адресою: пр. Першотравневий, 19г, гар. 14 в м. Полтава є відповідач 1 (а.с. 42).

Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, відповідачем 1 порушено його право власності на приміщення гаражу шляхом неукладення договору купівлі-продажу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлялась позовна вимога про зобов'язання Полтавської обласної спілки споживчих товариств укласти з ПП «Крона»договору купівлі-продажу нежитлової будівлі гаражу площею 80,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Полтава, пр. Першотравневвий, 19/2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав договір купівлі продажу нежитлової будівлі гаражу площею 80,9 м2, що знаходиться за адресою м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/г укладеним. При цьому, на підставі заяви позивача (а.с. 69) суд вийшов за межі позовних вимог та визнав вищезазначений договір дійсним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевим господарським судом прийняте необґрунтоване рішення з невірним застосуванням норм матеріального права з наступних підстав.

За результатами аукціону Полтавської облспоживспілки, проведеного 25.06.2008 року, з продажу нежитлової будівлі гаража загальною площею 80,9 м2 за адресою: м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/2, переможцем став позивач, який запропонував найбільшу ціну. Протокол за результатами проведення аукціону (а.с. 38-39) був підписаний ліцитатором та покупцем (позивачем).

Пунктом 4.3.1. Положення про порядок продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України, затвердженого Постановою правління Центральної спілки споживчих товариств України Укоопспілки №384 27.11.2007 року, передбачено, що договір купівлі-продажу повинен бути укладений власником основних засобів з переможцем аукціону не пізніше 10 днів з дня складання аукціонної відомості. Договори купівлі-продажу основних засобів та акт приймання-передачі складаються за формами, визначеними Положенням про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України. Матеріали справи не містять аукціонної відомості.

Позивачем з супровідним листом від 24.11.2008 року надсилався відповідачеві проект договору купівлі-продажу основних засобів (а.с. 11-13), який залишено відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаного Кодексу передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 641 Цивільного кодексу України встановлює, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Положення аналогічного змісту містяться й у Господарському кодексі України (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України). При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У той же час, відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особи, яка зробила попередню пропозицію, що передбачено ст. 646 Цивільного кодексу України.

Отже, відсутність між сторонами згоди щодо умов договору свідчить про відсутність між ними самого договору як правовстановлюючого документу, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час новою пропозицією.

Основу формування договірних зобов'язань відповідно до Господарського кодексу України покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

За приписами статей 184, 185 Господарського кодексу України до укладання господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладання договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється їх діяльність, з додержанням загального порядку, встановленого статтею 181 цього Кодексу. Пунктом 8 цієї ж статті визначено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України N 01-8/211 від 07.04.2008 року «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього.

Матеріали справи містять декілька проектів договору купівлі-продажу, наданих позивачем (а.с. 12) та відповідачем (а.с. 97), різного змісту. У вказаних договорах зазначено різні істотні умови, а саме: предмет договору, порядок оплати, відповідальності сторін за невиконання умов договору, що свідчить про недосягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. Тобто, у тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єкта господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладання через пряму вказівку закону, спір про спонукання до укладання договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що звертаючись з позовом про спонукання укласти договір купівлі-продажу основних засобів позивач не вірно обрав спосіб захисту своїх порушених прав, що тягне за собою відмову в задоволені позовних вимог.

Одночасно судом першої інстанції визнано договір купівлі-продажу основних засобів, нежитлового будинку –гаражу площею 80,9 м2, розміщеного на проспекті Першотравневому, 19г гар. 14 в м. Полтаві приватного підприємства «Крона»дійсним на підставі заяви позивача, яка, до речі не надсилалась відповідачеві та не оплачувалась державним митом.

Слід зазначити, що визнання господарськими судами з власної ініціативи договорів дійсними поза межами заявлених позивачем вимог суперечить конституційному принципу диспозитивності сторін судового процесу. Подане позивачем клопотання (а.с. 69) без дати та номеру не містить обґрунтування необхідності виходу за межі позовних вимог для захисту прав і законних інтересів позивача. При цьому, на зазначеному клопотанні відсутня відмітка канцелярії суду про прийняття такого клопотання або резолюція судді про залучення до матеріалів справи цього клопотання. Протоколи судових засідань (а.с 31, 46, 59, 68, 76) також не містять інформації про подання позивачем у судових засіданнях клопотання про вихід за межи позовних вимог. Таким чином, визнаючи договір купівлі-продажу основних засобів, нежитлового будинку –гаражу площею 80,9 м2, розміщеного на проспекті Першотравневому, 19г гар. 14 в м. Полтаві приватного підприємства «Крона»дійсним, який по суті взагалі сторонами не укладався, суд першої інстанції порушив норми як матеріального так і процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, скасовує рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 та, керуючись п. 2 ст. 103 ГПК України, приймає нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовляє повністю.

Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, придбане згідно протоколу засідання аукціонної комісії по проведенню продажу основних засобів Полтавського кооперативного технікуму Полтавської облспоживспілки від 25.06.2008 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегія суддів апеляційного господарського суду розподіляє судові витрати.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

постановив:

1.                    Апеляційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 за позовом приватного підприємства «Крона»до Полтавської обласної спілки споживчих товариств та до Полтавського кооперативного технікуму про спонукання до укладення договору задовольнити.

          2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2009 року у справі №5/497 за позовом приватного підприємства «Крона» до Полтавської обласної спілки споживчих товариств та до Полтавського кооперативного технікуму про спонукання до укладення договору скасувати.

          3.          Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову приватного підприємства «Крона»до Полтавської обласної спілки споживчих товариств та до Полтавського кооперативного технікуму про спонукання до укладення договору відмовити.

          4.          Стягнути з приватного підприємства «Крона» (36000, м. Полтава, пр. Першотравневий, 19, офіс 1-а, код 30285045) на користь Полтавської обласної спілки споживчих товариств (36000, м. Полтава, вул. Червоноармійська, 3, код 01763042) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

          5.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні виконавчі документи.

          6.          Справу №5/497 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Агрикова  О.В.

Судді:

                                                                                                    Жук Г. А.

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки  29.04.09