Рішення

від 23.04.2009 по справі 18/68/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/68/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09                                                                          Справа №  18/68/09

Суддя   Носівець В.В.  

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до приватної фірми “К.Р.И.С.” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51)

про стягнення 9791,55 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сікора І.В., довіреність № 5156/27-19 від 11.09.2008 р., Ведмідь А.Є., довіреність № 3/27 –18 від 05.01.2009 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 04.03.2009 року звернувся позивач - концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району з позовною заявою до відповідача - приватної фірми “К.Р.И.С.” про стягнення 9791,55 грн., на підставі договору № 2724 про постачання та використання теплової енергії від 01.07.2005 р., ст.ст. 526, 530 ЦК України, та ст.ст. 1, 2, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 10.03.2009 року порушено провадження у справі № 18/68/09, судове засідання призначено на 08.04.2009 р.

Ухвалою суду від 08.04.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 23.04.2009 р.

У судовому засіданні 23.04.2009 р. представники позивача надали заяву про уточнення позовних вимог, у заяві позивач просив суд провадження у справі в частині стягнення 500,00 грн. основного боргу –припинити, оскільки відповідач сплатив цю суму боргу, про що свідчить копія банківської виписки від 02.04.2009 р., яка додана до заяви, також просив суд стягнути із відповідача 9291,55 грн. –залишок основного боргу. Заява позивача про уточнення позовних вимог, судом прийнята та задоволена. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача, а саме: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 51, яка зазначена у позові і довідці № 24/4341 про включення до з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 16.07.1998 р., до суду не поверталися. Крім того, відповідачем отримана ухвала суду про порушення провадження у справі від 10.03.2009 р. про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 14.03.2009 р. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні 23.04.2009 р., за згодою представників позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005 року концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (надалі –позивач) та приватна фірма “К.Р.И.С.” (надалі –відповідач) уклали договір № 2724 про постачання та використання теплової енергії (далі –договір).

За вказаним вище договором, позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені договором (розділ 1 договору).

Сторони у договорі визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 25-го числа, місяця, наступного за звітнім, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії (п.п. 6.5., 6.6. договору).

Згідно п. 6.8. договору, факт поставки та використання теплової енергії підтверджується актами виконаних робіт, який щомісячно надається позивачем відповідачу, який відповідач в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином та один примірник повернути позивачу. Сторони щоквартально з ініціативи позивача проводять звірку розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акта звірки для визначення заборгованості (п. 6.9. договору).

Відповідно до п. 10.1. –договір набирає сили з моменту його підписання та діє протягом року. Договір підлягає продовженню на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку місяця (п.п. 10.2., 10.7 договору).

Судом встановлено, що договір, на час розгляду справи в суді, є діючим, оскільки сторони письмово не заявляли про його припинення.

Позивач, на виконання умов договору, з листопада 2007 р. по грудень 2008 р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 9985,41 грн. та виставив відповідні рахунки на оплату поставленої теплової енергії.

Теплова енергія постачалася відповідачу за передбаченим тарифом на об'єкти, потреби, в обсягах передбачених Додатком № 1, що є невід'ємною часиною договору (пункт 2.1. договору). Відповідно до додатку № 1 до договору про постачання та використання теплової енергії № 2724 від 01.07.2005 р., загальне максимальне теплове навантаження об'єкта є - 0,016212 Гкал/год.

Згідно до розрахунку системи теплоспоживання приватної фірми “К.Р.И.С.”, розробленого МПП “Аріадна” у 2005 р. (ліцензія серії АА № 320410 від 20.12.2002 р.), теплова енергія постачалася на об'єкт, розташований у підвалі жилого будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51. Площа приміщення складає 296,1 кв.м. Система опалення вказаного вище об'єкту –загальна із будинком. Розрахунок тепла було зроблено по фактично встановленим приборам у приміщення, кількість яких зазначена у розрахунку.

Згідно актів обстеження системи теплопостачання від 30.04.2008 р. та від 08.01.2009р., у житловому будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51, знаходиться орендатор - приватна фірма “К.Р.И.С.”, система опалення приміщення приватної фірми “К.Р.И.С.” не відокремлена від системи опалення житлового будинку.

Судом встановлено, що позивач поставляв відповідачу теплову енергію, згідно передбачених тарифів та у відповідних розрахунку обсягах, а відповідач безпідставно ухилявся від підписання актів приймання-передачі теплової енергії та не оплачував вартість отриманої теплової енергії згідно рахунків, що виставлялися позивачем.

Відповідач лише частково оплатив вартість наданих позивачем послуг, за період часу з листопада 2007 р. по грудень 2008 р., всього у розмірі 193,86 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з листопада 2007 року по грудень 2008 року, на час звернення позивача з позовом до суду, складала 9791,55 грн.

Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача із проханням погасити борг та оформити акт звірки, відповідач, в свою чергу, лише частково сплачував борг, та написав гарантійний лист в якому зобов'язувався погасити заборгованість за теплопостачання у строк до 01.08.2008 р., але у вказаний строк, знов не виконав своє зобов'язання.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована, але підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються  загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду, відповідач сплатив 500,00грн. боргу, що підтверджується банківською випискою від 02.04.2009 р., де зазначено, що приватна фірма “К.Р.И.С.” здійснила плату за теплову енергію за грудень 2008 р.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі, в частині стягнення 500,00 грн. боргу, підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Борг, в частині 9291,55 грн., залишається не сплаченим з боку відповідача на час розгляду справи судом.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача 9291,55 грн. основного боргу, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі, в частині стягнення 500,00 грн. основного боргу, припинити.

3.          Стягнути з приватної фірми “К.Р.И.С.” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51, р/р 2600230011859 в ЗОФ АКБ “УСБ”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 20487889) на користь концерну “Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДПРОУ 32121458) 9291 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто одну) грн. 55 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                В.В. Носівець

Згідно з оригіналом.

Спеціаліст 1 категорії   

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 30.04.2009 р.