Рішення

від 24.04.2009 по справі 50/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/184

24.04.09

За позовом     дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

до                     Державного підприємства "Фінмаш"

про                  стягнення 437 401,81 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Мазуренко О.А.(дов. від 03.03.2009)

Від відповідача         не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"  до Державного підприємства "Фінмаш"  про стягнення заборгованості в розмірі  437 401,81 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 68-10/04 від 15.10.2004.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2009 порушено провадження у справі №50/184 та призначено до її розгляду на 03.04.2009.

Представник відповідача в судове засідання 03.04.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі. В зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи був відкладений на 24.04.2009.

В судовому засіданні 24.04.2009 представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання 03.04.2009 та 24.04.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2004 між дочірнім підприємством "Поліграфічний комбінат "Зоря"  (далі-позивач, виконавець за договором) та Державним підприємством "Фінмаш"  (далі-відповідач, замовник за договором) було укладено договір № 68-10/04(далі - договір), який за своєю правовою природою являється договором про надання послуг, та додаткову угоду № 1 до договору.  

Відповідно до умов п.1.1 договору та додаткової угоди, на виконання вимог постанови КМУ від 19.04.1993 № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків документів сурового обліку»та «Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України, СБУ, МВС України від 25.11.1993 № 98/118/740, виконавець виготовляє та передає замовнику бланки документів суворого обліку серії «гарант», а саме: - серії В № 1- гарант «Гарантійне зобов'язання»у кількості 584 000 примірників (номерів); - серії В № 2 –гарант «Гарантійний талон»у кількості 730 000 примірників разом у кількості 1 314 000 примірників, а замовник приймає продукцію та сплачує її вартість.

Продукція виготовляється виконавцем партіями в термін, визначений у додатку № 1 до договору, а саме до 31.12.2004(п.5.2 договору).

Згідно умов п. 5.4. приймання готової продукції може здійснюватися замовником частинами протягом усього терміну дії договору, але не пізніше одного місяця з дня його повідомлення виконавцем про готовності відповідної частини (партії) продукції до відвантаження.

Відповідно до положень п. 11.2 строк дії договору встановлюється з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами обов'язків по даному договору.

Умовами розділу 6 договору та п. 2 додаткової угоди № 1 до договору, сторони визначили, що загальну вартість продукції складає 1 024 920,00 грн. Замовник зобов'язався здійснити оплату вартості кожної партії продукції на протязі 30 днів від дня її відвантаження виробником.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було передано відповідача продукції на загальну суму 1 024 920,00грн. відповідно до  видаткових накладних:

-  № ДП-ЦБ-125 від 10.11.2004 на загальну суму 84 240,00 грн.;

- № ДП-ЦБ-134 від 18.11.2004 на загальну суму 104 520,00 грн.;

- № ДП-ЦБ-150 від 06.12.2004 на загальну суму 335 400,00 грн.;

- № ДП-ЦБ-155 від 08.12.2004 на загальну суму 500 760,00 грн., яка була отримана останнім, про що свідчить належним чином оформлені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЗЖ № 334524 від 09.11.2004,  № 334525 від 17.11.2004, № 334528 від 03.12.2004, № 334533 від 08.12.2004.

Окрім цього, сторони 01.11.2008 підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав свій борг перед позивачем у сумі 225 920,00 грн. (долучений до матеріалів справи).

Вищевказані накладні, довіреності та акт взаємозвірки приймаються судом у якості належного доказу виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем  та прийняття їх останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 799 000,00 грн., що підтверджується банківським виписками  по рахунку позивача.

Таким чином, на дату вирішення спору основна заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 225 920,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 225 920,00грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 68-10/04 від 15.10.2004, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 225 920,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеними договорами,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в розмірі 52 834,33 грн. за період  прострочення, вказаний в розрахунку.

Згідно ст. 7.2. договору за  прострочення приймання готової продукції та відповідно платежів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України а кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог п. 7.2договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 52 834,33 грн.

Також, за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 7 677,60 грн. та  витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 150 969,88грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договорами та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Фінмаш»(03110, м. Київ,                       вул. І. Клименка, 25; код ЄДРПОУ 24937042; р/р 2600030303962980 а АКБ «ТК «Кредит», МФО 322830, чи з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на  користь дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 1-а;  код ЄДРПОУ 32068913; р/р 26006300006551 в «АКБ «Форум»м. Києва, МФО 322948) основний борг в сумі 225 920 (двісті двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять)грн. 00коп., пеню в сумі 52 834 (двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири)грн. 33коп.; 3% річних в сумі 7 677 (сім тисяч шістсот сімдесят сім)грн. 60 коп.; індекс інфляції в розмірі 150 969 (сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять)грн. 88 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 4 374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 29.04.2009