Постанова

від 20.01.2014 по справі 910/14366/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа№ 910/14366/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Ганькевич В.В.

від відповідача: Гуров Г.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р.

у справі №910/14366/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбікс»

про стягнення 13 361,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбікс» про стягнення з останнього 9 950,00 грн. коштів, сплачених за відступлення прав вимоги, 2 274,67 грн. суми неодержаних доходів, 137,31 грн. штрафу, 1 000,00 послуг адвоката, а також про стягнення з відповідача судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю.

Апелянт зазначає, що згідно укладеного з відповідачем договору про відступлення права вимоги відповідач зобов'язався по акту передати позивачеві всі документи, які підтверджують право вимоги до боржника. Відповідач не здійснив передачі відповідних документів. В свою чергу позивач здійснив оплату відповідачеві грошових коштів в сумі 9 550,00 грн. - вартість відступлення права вимоги. На думку скаржника, суд, вказавши у рішенні, яке оскаржується, про те, що відповідач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, не повністю з'ясував обставини, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Відповідач у справі надав апеляційному суду письмові пояснення, з яких слідує, що у грудні 2011р. він здійснив поставку товару Павленко Д.М., а саме ПВХ конструкцій, свідченням чого є акт прийому-передачі товару, підписаний отримувачем товару. Даний акт прийому-передачі знаходиться на даний час у відповідача та позивачеві не передавався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» та призначено розгляд справи на 25.11.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. розгляд справи апеляційним судом було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 11.12.2013р. та 23.12.2013р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

08 листопада 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірбікс» був укладений Генеральний договір уступки права вимоги №СФ 2011471, за умовами якого позивач, як цесіонарій, зобов'язався передати грошові кошти у власність відповідача, як цедента, в обмін на права вимоги до боржників, а відповідач зобов'язався уступити позивачеві у повному обсязі право вимоги за основним договором до боржника(ів) відповідно до додатку до Генерального договору у повному обсязі.

Згідно з п. 2.5. Генерального договору в разі уступки відповідачем по даному Договору недійсної вимоги, така недійсна вимоги підлягає поверненню від позивача відповідачеві на умовах та в порядку, передбачених чинним законодавством України та даним Договором.

В статті 3 Генерального договору визначено, що позивач зобов'язався оплатити відповідачеві грошові кошти в передбачені даним Договором строк та порядок. В свою чергу відповідач зобов'язався по акут передати позивачеві всі документи, які підтверджують право вимоги до боржника.

Згідно з п. 5.1. Генерального договору сторони домовились, що за уступку права вимоги позивач сплачує відповідачеві грошові кошти в сумі, узгодженій сторонами та вказаній в додатковій угоді. Позивач оплачує відступлену йому вимогу прямим банківським переказом на рахунок відповідача протягом 5 банківських днів з дати виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п. 3.5. даного Договору.

Додатковою угодою до Генерального договору (Додаток №1) позивач та відповідач визначили формулу, за якою визначається ціна відступлення права вимоги по кожному відступленню.

Як свідчить заява №000419, відповідачем було відступлено позивачеві на підставі Генерального договору вимогу до Павленка Д.М. згідно Договору №001-812.

Платіжним дорученням №307 від 09.12.2011р. позивач здійснив перерахування відповідачеві грошових коштів у сумі 9 950,00 грн. за відступлення права вимоги до Павленка Д.М.

08 грудня 2011р. сторони підписали акт прийому-передачі №000419 до Генерального договору, за яким відповідач передав, а позивач прийняв право вимоги. З цього акту вбачається, що позивачеві також було передано заяву №000419 (екземпляр позивача) та анкету до заяви №000419 (оригінал). Інших документів, які підтверджують право вимоги до Павленка Д.М., передано не було, що також зазначено в письмових поясненнях відповідача.

Таким чином, відповідачем не повному обсязі було виконано зобов'язання стосовно передачі документів, які засвідчують наявність зобов'язальних вимог до боржника Павленка Д.М., що свідчить про прострочення відповідного зобов'язання.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржником доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, необхідність передачі новому кредиторові документів, що підтверджують наявність зобов'язальних вимог до боржника, та інформації, потрібної для реалізації цих вимог, зумовлена особливістю майнового права як об'єкта цивільних прав. Документами, які засвідчують права (вимоги), що передаються новому кредиторові, можуть бути договір або інші документи, котрі підтверджують факт виникнення та існування зобов'язальних правовідносин між первісним кредитором та боржником, платіжні й інші фінансові документи тощо. Передача документів, які посвідчують права, що передаються основному кредиторові, має також і юридичне значення, адже боржникові надане право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові, якщо останній не надасть боржникові доказів переходу до нього прав у зобов'язанні.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимога №1 про повернення коштів від 20.11.2012р., направлена відповідачеві 28.11.2012р., свідчить про те, що позивач скористався правом відмовитися від прийняття виконання зобов'язання зі сторони відповідача стосовно передачі документів.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачає, що збитками є: втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного порушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Як встановлено вище, позивач сплатив відповідачеві грошові кошти в сумі 9 950,00 грн. за платіжним доручення №307 від 09.12.2011р. за відступлення права вимоги, які, враховуючи на встановлені апеляційним судом порушення відповідачем умов Договору, є реальними збитками в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та згідно ст. 611, ч. 1 та ч. 2 ст. 623, ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, на думку судової колегії, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача сума збитків у розмірі 2 274,67 грн. у вигляді упущеної вигоди, які позивач би отримав в разі належного виконання відповідачем умов Генерального договору, та можливість отримання яких підтверджується Додатковою угодою до Генерального Договору (Додаток №1).

Крім того, згідно з п. 6.2. Генерального договору в разі порушення відповідачем строків передачі позивачеві документів та інформації, передбачених п. 3.4.2., відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 0,01% від вартості відступлених вимог, передбачених п. 5.1. даного Договору, за кожен день прострочки передачі.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи встановлене апеляційним судом порушення відповідачем умов Генерального договору, на підставі ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 6.2. Генерального договору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сума штрафних санкцій у розмірі 137,31 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, судова колегія апеляційного суду зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Платіжне доручення №275001 від 27.05.2013р. на суму 1 000,00 грн., надане в матеріали справи на підтвердження витрат, понесених на оплату послуг адвоката, не може бути належним доказом, оскільки одержувачем в цьому платіжному дорученні є фізична особа - підприємець Ганькевич В.В., а не адвокат.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. у справі №910/14366/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбікс» (04128, м. Київ, вул. В. Блюхера, 12-Г, кв. 59, код ЄДРПОУ 37930676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» (03680, м. Київ, МСП-680, вул. Предславинська, 28, код ЄДРПОУ 35310044) 9 950,00 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. суму реальних збитків; 2 274,67 (дві тисячі двісті сімдесят чотири грн. 67 коп.) суму збитків у вигляді упущеної вигоди; 137,31 (сто тридцять сім грн. 31 коп.) грн.. суму штрафу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбікс» (04128, м. Київ, вул. В. Блюхера, 12-Г, кв. 59, код ЄДРПОУ 37930676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» (03680, м. Київ, МСП-680, вул. Предславинська, 28, код ЄДРПОУ 35310044) 1 720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбікс» (04128, м. Київ, вул. В. Блюхера, 12-Г, кв. 59, код ЄДРПОУ 37930676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» (03680, м. Київ, МСП-680, вул. Предславинська, 28, код ЄДРПОУ 35310044) 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Справу №910/14366/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін