Постанова

від 15.01.2014 по справі 806/7036/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2014 р. Житомир справа № 806/7036/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е.,

при секретарі - Бойко Т.О.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042202 від 05.04.2012 р.,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Золотий каравай" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042202 від 05.04.2012 року. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Золотий каравай" з питань взаємовідносин з ТОВ "Вінагрохім" за грудень 2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1829/23-2/34774998 від 20.03.2012 року. На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042202 від 05.04.2012 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 297710 грн. у тому числі 238168 грн. - за основним платежем та 59542 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та вважає його таким, що винесено без з'ясування всіх обставин, а висновки, викладені у акті, на підставі якого винесено дане податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються лише на припущеннях.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях (Т.2, а.с.147-149).Вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Золотий каравай" з питань взаємовідносин з ТОВ "Вінагрохім" за грудень 2011 року, якою встановлено вчинення ПАТ "Золотий каравай" порушення ч.1 ст.203, ч.1-2 ст.215, ст.216 ЦК України, яке полягає у порушенні вказаних статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, при придбанні товарів від постачальника ТОВ "Вінагрохім". У порушення ст.626, 655, 658 ЦК України товар по вказаних правочинах не був переданий. Крім того, встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 238167,87 грн. за грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1829/23-2/34774998 від 20.03.2012 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042202 від 05.04.2012 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 297710 грн. у тому числі 238168 грн. - за основним платежем та 59542 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Золотий каравай" було укладено договір поставки №08/01 від 15.08.2011 року з ТОВ "Вінагрохім". Згідно умові даного договору, ТОВ "Вінагрохім" зобов'язується передати у власність ПАТ "Золотий каравай" товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам, в порядку та на умовах визначених цим договором. Найменування товару, його якість, конкретні строки поставки та ціна визначається специфікацією. Поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця на умовах EXW м. Житомир у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" ( в редакції 2000 року) (Т1 а.с.59-62).

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Зауважень до податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, у перевіряючих контролюючого органу при проведенні перевірки та у судовому засіданні не було.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Договір, укладений між ПАТ "Золотий каравай" та ТОВ "Вінагрохім", спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ПАТ "Золотий каравай" та ТОВ "Вінагрохім" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Одночасно суд вважає за необхідне відмітити, що норми ст.203, ст.204 та інших статей глави 16 Цивільного кодексу України, яка передбачає недійсність правочинів, не відносяться до податкового, валютного або іншого законодавства, контроль за яким здійснює державна податкова служба, а отже контролюючий орган не вправі визнавати господарські правочини фіктивними, оскільки це є виключною компетенцією суду.

Оскільки правочини, що укладалися ПАТ "Золотий каравай" та ТОВ "Вінагрохім" і були предметом перевірки, в установлений законом спосіб та порядку судом фіктивними не визнані, контролюючий орган не вправі застосовувати до них правові наслідки визнання таких правочинів фіктивними та обґрунтовувати даним фактом безпідставність формування податкового кредиту.

Дане твердження суду ґрунтується на правовій позиції висловленій Вищим адміністративним судом України в справі №К/9991/49378/12 від 19.12.2012 року.

Посилання відповідача у акті на те, що позивачем при проведенні перевірки не надано документального підтвердження відповідності стандартам та якості товару, а саме: по борошну - відсутні сертифікати якості, чим на думку відповідача не виконані умови договору поставки (Т1, а.с.29), було спростовано у ході розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, у позивача є в наявності усі необхідні сертифікати якості борошна (Т2, а.с.113-127).

Крім того, однією з підстав не визнання відповідачем угод, укладених між ПАТ "Золотий каравай" та ТОВ "Вінагрохім", є твердження, що операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей між вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у ТОВ "Вінагрохім" відсутні виробничі потужності, основні засоби та трудові ресурси для здійснення даного виду господарських операцій.

На думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Питання про залучення контрагентом позивача виробничих та трудових ресурсів інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах перевіряючими при проведенні перевірки ПАТ "Золотий каравай" не вивчалось та не досліджувалось.

Крім того, відповідач вказував у акті і на те, що у позивача також відсутні транспортні засоби та виробничо-складські приміщення, необхідні для здійснення господарських операцій по укладеному з ТОВ "Вінагрохім" договору поставки. Проте, у ході судового розгляду справи такі твердження контролюючого органу були спростовані долученими до матеріалів справи документами. Зокрема, наявність транспортних засобів та необхідного майна підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (Т2, а.с.137-145), копіями договору купівлі продажу майна, копією витягу з реєстру правочинів, копією акту приймання-передачі майна, копією витягу з державного реєстру права власності ( Т2, а.с.128-136). В матеріалах справи також містяться накази про прийняття на роботу водіїв.

Одночасно слід відмітити, що Вінницькою МДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Вінагрохім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами даної перевірки було складено акт від 27.03.2012 року №110/22-32811966, яким встановлено порушення ТОВ "Вінагрохім" ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. (Т2, а.с.1-42).

На підставі зазначених висновків акту Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2013 року №0000192300 та №0000202300, яким ТОВ "Вінагрохім" було донараховано податкові зобов'язання.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Вінагрохім" оскаржило їх до суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року було задоволено позов ТОВ "Вінагрохім" та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення 15.06.2013 року № 0000192300 та № 0000202300. У силу ст. 254 КАС України, дана постанова набрала чинності 06.06.2013 року (Т.2 а.с.43-55).

Таким чином ТОВ "Вінагрохім" у судовому порядку довело відсутність порушень податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, слід зазначити, що Вінницькою ОДПІ було проведено зустрічну перевірку ТОВ "Вінагрохім" щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків ПАТ "Золотий каравай", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, якою документально підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин між вказаними контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.(Т2, а.с.69-75)

Що стосується посилання відповідача у акті на те, що позивачем порушено п.2.2 Договору поставки №08/01 від 15.08.2011 року в частині не подання замовлення на отримання товару, то слід зазначити, що воно також було спростовано у ході судового розгляду справи наступними обставинами. Як пояснив представник позивача, замовлення ТОВ "Вінагрохім" по договору поставки №08/01 від 15.08.2011 року здійснювалося у шляхом надсилання листів на електронну адресу даного контрагента, але оскільки пройшов тривалий час, то у позивача не збереглися дані електронні листи. Проте, факт отримання таких замовлень підтверджується копіями листів ТОВ "Вінагрохім" (Т.1, а.с.204-208) .

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що ПАТ "Золотий каравай" є одним з основних виробників хлібобулочних виробів у Житомирській області, а ТОВ "Вінагрохім" єдиним постачальником борошна першого та вищого ґатунку для позивача. Наведені обставини підтверджуються копіями картки рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками в розрізі контрагента ТОВ "Вінагрохім", картки рахунку 2011 "сировина та матеріали" в розрізі оприбуткування борошна вищого та першого ґатунку на склад сировини від постачальника ТОВ "Вінагрохім", копіями оборотно-сальдових відомостей по рахунках "собівартість виготовленої продукції та матеріалів" та "готова продукція", журналом-ордером та відомістю по рахунку 2011 "сировина та матеріали в розрізі виробничих цехів (Т1, а.с.164-203). Однак вказані документи до уваги відповідачем при проведенні перевірки прийнятті не були, правова оцінка цим документам у ході розгляду заперечень позивача на акт перевірки надана не була.

У разі відсутності реального постачання ТОВ "Вінагрохім" товару по договору поставки №08/01 від 15.08.2011 року позивач був би позбавлений можливості виконати свої зобов'язання по постачанню хлібобулочних виробів у м. Житомир та Житомирську область. Безперебійне виконання позивачем поставок хбілобулочних виробів у торгівельні мережі м. Житомира та Житомирської області підтверджує реальність господарських операцій між ПАТ "Золотий каравай" та ТОВ "Вінагрохім".

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у грудні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Що стосується доводів відповідача, про відсутність товаро-транспортних накладних слід зазначити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є обов'язковою лише для автомобільних перевізників та не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Судом безспірно встановлено, що ПАТ "Золотий каравай" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042202 від 05.04.2012 р., винесене Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай", код ЄДРПОУ 34774998, сплачений судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 22 січня 2014 р.