Постанова

від 14.05.2009 по справі 11/5-09(6/50-08(33/83-08))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/5-09(6/50-08(33/83-08))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2009                                                                             Справа№  11/5-09(6/50-08(33/83-08))

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М. (доповідач)

суддівНауменко І.М., Голяшкін О.В.

при    секретарі    судового засідання:Лазаренко П.М.

за  участю   представників сторін:

від позивачаРязанцев Сергій Володимирович представник, довіреність №б/н  від 08.02.07;

від відповідачаМатвєєва Тетяна Володимирівна провідний юрисконсульт юридичного відділу, посвідчення №52-16/116  від 23.12.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг

на рішеннявід 29.01.2009 року

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ 11/5-09(6/50-08(33/83-08))

за  позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укркомплектсервіс” м. Кривий Ріг

довідкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг

простягнення 308 224,20 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :          

   11.12.2008 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю „Укркомплектсервіс” м. Кривий Ріг з позовом  до  відповідача відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 260 723,52 грн., що складають інфляцію грошових коштів за період з листопад 2006 року по грудень 2007 року та 47 500,68 грн. річних за період з 17.11.2006 року по 28.01.2008 року, що нараховані за прострочку зобов”язань, за договором поставки № 501 д від 29.07.99 р.

   Посилався на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов”язання у зв”язку з чим останній повинен сплатити кредитору суму заборгованості із врахуванням встановленого індексу інфляції та 3 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочки.     

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 29.01.2009 року у справі № 11/5-09(6/50-08(33/83-08)) ( суддя Мельниченко І.Ф.)  стягнуто з відповідача на користь позивача 260 723,52 грн. інфляційних, 47 500,68 грн. річних, 3 082,24. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто позивачу із державного бюджету 7,76 грн. зайво сплаченого держмита по платіжному дорученню     № 9 від 05.02.2008 року.

   Рішення  суду мотивоване ст. 625 ЦК України згідно з якою боржник який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

     В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що:

- рішення суду було прийнято з порушенням діючого матеріального і процесуального законодавства, з неповним розглядом всіх обставин матеріалів справи:      

  - 01.02.2005 року господарським судом Дніпропетровської області було порушено справу про банкрутство відповідача. Ухвалою від 01.02.2005 року був введений мораторій на задоволення вимоги  кредиторів;

  - 11.03.2006 року в газеті „Голос України” було опубліковано об”яву  про порушення господарським судом Дніпропетровської області справи про банкрутство відповідача. Згідно ст.14 Закону всі кредитори повинні були в протязі 30 днів, з моменту опубліковування направити в господарський суд заяву про визнання їх кредиторських требувань;

  - положенням ст. 625 ГК України передбачає відповідальність боржника за невиконання грошового зобов'язання перед кредитором тільки при наявності прострочки даного зобов”язання.

  Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2009 року по справі № 11/5-09(6/50-08(33/83-08)) змінити, прийняти нове рішення в якому позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити.     

   Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг  та призначено на 07.04.2009 року.

     07.04.2009 року  у судовому засіданні оголошена перерва до 14.05.2009 року.

  Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2009 року залишити без змін, скаргу –без задоволення.

    Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2002 року у справі № 6/419 було встановлено факт укладання сторонами - товариством з обмеженою відповідальністю "Укркомплектсервіс" та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" договору поставки № 501 д  від 29.07.1999 року( том 1 а.с. 30), поставка на його виконання позивачем на адресу відповідача товару, який був оплачений частково та неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо розрахунків в результаті чого, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1 319 698, 13 грн.

    Встановлена заборгованість була стягнена з врахуванням індексу інфляції та річних станом на 01.05.2002 року.

    Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

  Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під терміном "грошове зобов'язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

   Відповідно до цієї статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору, і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

   Такі підстави передбачені, зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Саме з такою вимогою на підставі зазначеної норми Цивільного кодексу України позивач звернувся з позовом.

  У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

   За таких умов, інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, у зв'язку з чим останні не є санкціями у розумінні статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

  До вказаних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

 Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, крім того, колегія суддів враховує правову позицію Вищого господарського суду України від 03.12.2008 року у справі № 14/185-08, за цими ж  правовідносинами.

     Тому не враховується правова позиція у справі №20/56-08 за аналогічними правовідносинами.

     Таким чином рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

     Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України , суд,-

                                                    ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг –залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2009 року у справі № 11/5-09(6/50-08(33/83-08))–залишити без змін.         

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський          суд.

Головуючий суддя                                              Л.М. Білецька

Суддя                                                                    І.М. Науменко  

       Суддя                                                                    О.В. Голяшкін