Постанова

від 14.05.2009 по справі 25/12-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/12-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2009                                                                                       Справа№  25/12-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М. (доповідач)

суддівНауменко І.М., Голяшкін О.В.

при    секретарі    судового засідання:Лазаренко П.М.

за  участю   представників сторін:Представники сторін у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропродпостач”, м. Дніпропетровськ

на рішеннявід 12.02.2009 року

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ 25/12-09

за  позовом закритого акціонерного товариства „Золотоніський маслоробний комбінат”, м. Золотоноша Черкаської області

дотовариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропродпостач”, м. Дніпропетровськ

простягнення  119 632,26 грн.

В С Т А Н О В И В :          

     26.12.2008 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач закрите акціонерне товариство „Золотоніський маслоробний комбінат”, м. Золотоноша Черкаської області з позовом  до  відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропродпостач”, м. Дніпропетровськ про стягнення за договором купівлі - продажу № 558-08 від 14.07.2008 року  суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 111870,00 грн., 30% річних від простроченої суми в розмірі 5592,40 грн. та пеню у розмірі 2169,86 грн.

    Посилався на те, що відповідачем не виконано свої грошові зобов”язання по оплаті поставленого товару по договору купівлі - продажу № 558-08 від 14.07.2008 року.         

     Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 12.02.2009 року у справі № 25/12-09 ( суддя Чередко А.Є.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі  76870,00 грн., 30% річних від простроченої суми в розмірі 5592,40 грн., пеню у розмірі 2169,86 грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 1196,32 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., в решті позову відмовлено.

     Рішення  суду мотивоване тим, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме щодо стягнення основного боргу у сумі 75000,00 грн., інфляційних витрат у сумі 1870,00 грн., 30 % річних у сумі 5592,40 грн. та пені у сумі 2169,86 грн., всього 84632,26 грн.  

     В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що:

-  судом винесено рішення при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення по справі, так як станом на 12.02.2009 року сума боргу відповідача перед позивачем складала 60 000 грн., а не 75 000, 00 грн. як це зазначено в рішенні.

 Платіжні документи по оплаті позивачу придбаного товару було           пред'явлено відповідачем в судовому засіданні, в тому числі:

   - платіжне доручення № 2263 від 11.12.2008 року на суму 5000,00 грн.,

   - платіжне доручення № 2306 від 23.12.2008 року на суму 5000,00 грн.,

   - платіжне доручення № 2341 від 26.12.2008 року на суму 5000,00 грн.,

   - платіжне доручення № 2476 від 11.02.2009 року на суму 35000,00 грн.

Всього було оплачено 50 000,00 грн., таким чином сума боргу в розмірі 110 000,00 грн., яка була перерахована позивачем станом на 26.11.2008 року, на день призначення слухання справи по суті фактично складала 60 000,00 грн.

- судом в своєму рішенні було відображено перерахування ТОВ „Дніпропродпостач” коштів на користь ЗАТ „Золотоніський маслоробний комбінат” лише за останнім платіжним дорученням № 2476 від 11.02.2009 року на суму 35 000,00 грн., а інші три платіжних доручення на загальну суму 15 000,00 грн. судом враховано не було.

   Просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2009 року по справі № 25/12-09 змінити, стягнувши з відповідача на користь  позивача 61870,00 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції 30% річних від простроченої суми в розмірі 5592,40грн., пеню в розмірі 2169,86 грн., та судові витрати по сплаті держмита у сумі 1046,32 грн., витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

 Представником закритого акціонерного товариства „Золотоніський маслоробний комбінат”, м. Золотоноша Черкаської області відзив на апеляційну скаргу не надано, у судове засідання не з”явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення –судова повістка № 547006 від 24.03.2009 року). Представником була надана телеграма з проханням розглянути дану справу без участі представника.

  Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропродпостач”, м. Дніпропетровськ та призначено на 07.04.2009 року.

   07.04.2009 року у судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2009 року.

 Дослідивши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить виходячи з наступного.

  14.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір      № 558-08 (а.с. 9), відповідно до договору відповідачем був отриманий від позивача товар –спред  „Золотоніський” традиційний, ваговий  на загальну суму 144000,00 грн.

 Факт отримання товару підтверджується : накладною № РНп-246444 від 25.08.2008 року на суму 72000,00 грн. (а.с. 10), накладною № РНп 247484 від 31.08.2008 року на суму 72000,00 грн. (а.с. 11). Податковими накладними на вищевказану суму ; довіреністю серії ЯПГ 094423 від 22.08.2008 року на ім”я  Ільченко С.В., довіреністю серії ЯНГ 094425 від 26.08.2008 року на ім”я  Ільченко С.В. та не заперечується відповідачем.

  Згідно з п. 5.2 договору, відповідач зобов”язався провести оплату за отриманий товар на протязі  14 банківських діб. Однак як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач свої грошові зобов”язання виконав частково  та на час пред”явлення  позову мав заборгованість за поставлений товар у сумі 110000,00 грн.

  11.02.2009 року відповідачем за платіжними дорученням № 2476 було сплачено на рахунок позивача ще 35000,00 грн. за поставлений по договору товар, що останнім не заперечується.

 Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

  Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язань, враховуючи інтереси  другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язання.

  Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

   Пунктом 10.2 договору № 558-08 від 14.07.2008 року передбачено, що у випадку прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі простроченого платежу за кожний день прострочки. У випадку прострочення платежу більш ніж 30 днів  продавець має право стягнути з покупця 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.  

   До вказаних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

   Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

    Таким чином рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

     Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України , суд,-

                                                    ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропродпостач”, м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2009 року у справі № 25/12-09–залишити без змін.         

      Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський          суд.

Головуючий суддя                                             Л.М. Білецька

Суддя                                                                    І.М. Науменко  

       Суддя                                                                    О.В. Голяшкін