Рішення

від 13.04.2009 по справі 4/121/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/121/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.09                                                                                        Справа №  4/121/09

Суддя   Зінченко  Н.Г.

За позовом Приватного підприємства фірма “техно Рік Центр”, (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 54/20)

До відповідача Підприємство “Оріхівська виправна колонія № 88”Управління  Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, (70550, м. Мала Токмачанка Оріхівського району Запорізької області, вул. Привокзальна, 1)

Про стягнення 7998,18 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладної

           Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача –Зейналов З.А., довіреність № 08/04-2Ю, від 08.04.2009 року,   

Від відповідача –Долгошей П.С., довіреність № 14, від 05.01.2009 року.  

          18.03.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство фірма “техно Рік Центр”, м. Павлоград Дніпропетровської області  з позовною заявою до Підприємства “Оріхівська виправна колонія № 88”, м. Мала Токмачанка Оріхівського району Запорізької області про стягнення 9 506,50 грн. заборгованості.

            13.04.2009 року судом отримано заяву позивача про внесення змін до позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з Підприємства “Оріхівська виправна колонія № 88” суму боргу в розмірі: 7998,18 грн. грн. Заяву про внесення змін до позовних вимог позивач мотивує тим, що заборгованість по накладній ТВВВ №167 від 16.03.2006 р., відповідачем була частково сплачена  що підтверджується платіжним дорученням № 1006 від 31.05.2006р.  

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про внесення змін до позовних вимог, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає, що заява про внесення змін до позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 13.04.2009 р. судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 7998,18 грн. заборгованості.

В судовому засіданні 13.04.2009р. до початку судового розгляду  судом з статутних документів відповідача встановлено, що повним  найменуванням відповідача є  Підприємство “Оріхівська виправна колонія № 88” Управління  Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 08680098), який  співпадає з кодом ЄДРПОУ відповідача , що зазначено у позовній заяві.

Суд  з власної ініціативи ухвалює  правильним найменуванням відповідача у справі у всіх процесуальних документах вважати –Підприємство “Оріхівська виправна колонія № 88”Управління  Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області ”.

В судовому засіданні 13.04.2009 р. справу розглянуто, прийнято рішення та на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками  сторін  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 174, 175, 193, 265 ГК України, ст. 530  ЦК України і полягають в тому, що 16 березня 2006 року ПП фірма “техно РІК Центр” відвантажила  підприємству  “Оріховська  ВК  №88”  69  тон  вугілля  АШ  на  загальну  суму 14 506,50 грн., що підтверджується накладною на відвантаження ТВВВ №167 від 16.03.2006 р.,

На якій мається штамп відповідача та завірена круглою печаткою підпис його представника. Отримане вугілля відповідач сплатив частково, а саме в розмірі 5000,00 грн. платіжним дорученням №1326 від 17.07.2006 р. Таким чином заборгованість за поставлене вугілля складає 9 506,50 грн. 05 березня 2009 р. позивач направив відповідачу вимогу від 04.03.09 р. №04/03-1 про сплату боргу в сумі 9 506,50 грн. Відповідач на вимогу позивача щодо сплати заборгованості відповіді не надав, заборгованість не погасив.  Згідно ч.1 ст.265 ГК України –За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України -  Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Відповідач надав відзив на позовну заяву та пояснив,  що факт наявності заборгованості по накладній № 167 від 16.03.2006 р. визнає та погоджується, що вартість поставленого вугілля сплачена частково, та на час проведення судового засідання  залишилась несплаченою сума 7998,18 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

16.03.2006 року на підставі досягнутих домовленостей ПП фірма “техно РІК Центр” відвантажила  підприємству  “Оріховська  ВК  № 88”  69  тон  вугілля  АШ  на  загальну  суму 14 506,50 грн. Складена накладна на відвантаження ТВВВ № 167 від 16.03.2006 року, яка узгоджена між позивачем та відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками підприємств. (Оригінал зазначеного документа досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія –залучена до матеріалів справи).  

Поставлений товар відповідачем був отриманий та прийнятий, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 52663487.

Оплата товару, отриманого за вказаною накладною, відповідачем була здійснена частково. Зокрема, за поставлений  товар згідно платіжних доручень № 1326 від 17.07.2006 р. та № 1006 від 31.05.2006 р. відповідачем було сплачено 5 000,00 грн., та 1 500,00 грн.

Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.03.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 04.03.09 р. №04/03-1 про сплату боргу. Вказана вимога була направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 8126 від 05.03.2009 р.

Відповідачем вимога від 04.03.2009 р. №04/03-1 залишена без відповіді та задоволення.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків складеного позивачем та відповідачем від 30.03.2009 року з урахуванням попередніх розрахунків між сторонами сума заборгованості складає 7998,18 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав товар по накладним, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача –право вимагати оплати за товар, а у відповідача –обов'язок сплатити вартість отриманого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.   

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості за отримане за накладною вугілля у повному обсязі не надав.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлене йому вугілля в сумі 7 998,18 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Приватним підприємством фірма “техно Рік Центр” у розмірі 7 998,18 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 7 998,18 грн. заборгованості по накладній № 167 від 16.03.2006 р. визнав, про що заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

          На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв'язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з Підприємства “Оріхівська виправна колонія № 88” 7 998,18 грн. заборгованості за поставлене вугілля.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства “Оріхівська виправна колонія № 88” Управління  Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка,  вул. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 08680098, р/р № 26003220889001 в філії ЗРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь Приватного підприємства фірма “техно Рік Центр”, (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 54/20, код ЄДРПОУ 32397096, р/р № 26007050211607 в відділенні “Павлоградська філія” ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299) 7998 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 18 коп. заборгованості за поставлений товар,  102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з  Приватного підприємства фірма “техно Рік Центр”, (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 54/20, код ЄДРПОУ 32397096, р/р № 26007050211607 в відділенні “Павлоградська філія” ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31212259700007; код бюджетної класифікації 22050000; символ звітності банку –259)  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                       Суддя                                                                                         Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України                           “14”  квітня 2009  р.