Рішення

від 08.05.2009 по справі 10/45-09-1390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/45-09-1390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2009 р.Справа  № 10/45-09-1390

за позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Білгород-Дністровський райавтодор»

до відповідача Сільськогосподарського кооперативу «Прогрес»

про стягнення 8893,89 грн.   

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Чикаленко О.Л. за довіреністю від 10.02.2009р. №15-1/43

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ДП «Одеський облавтодор»ВАТ  «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Білгород-Дністровський райавтодор» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СК «Прогрес»8893,89 грн., з яких, 7999,86 грн. –основний борг за надані позивачем послуги автомобілю КАМАЗ, 161,09 грн. –3% річних та 732,94 грн. –індекс інфляції, що нараховані відповідачу на підставі вимог ст.625 ЦК України з 10.07.2008р. по 12.03.2009р. за порушення строків оплати наданих  позивачем послуг.  

Відповідач  у судові засідання не з'явився, відзив на позові і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні  за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський  суд встановив:   

09.07.2008р. між позивачем (Виконавець) і відповідачем (Замовник) підписаний акт надання послуг, згідно з яким, позивач надає послуги автомобіля КАМАЗ, а відповідач сплачує вартість наданих послуг, яка згідно з наведеним в акті розрахунком становить 7999,86 грн.

Тією ж датою позивачем складений рахунок-фактуру №27 на оплату відповідачем наданих позивачем послуг вартістю 7999,86 грн.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензію від 23.12.2008р. №331 про повернення заборгованості в сумі 7999,86 грн., що підтверджується поштовою квитанцією №208184 від 23.12.2008р. З аналогічною за змістом претензію №37 позивач звернувся до відповідача і 24.02.2009р. Вказану претензію відповідач одержав 25.02.2009р. , що підтверджується повідомленням про вручення потового відправлення №2110449.

Оскільки відповідач не сплатив позивачу вартість наданих послуг, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги, просить також суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 161,09 грн. та індекс інфляції в сумі 732,94 грн.

Окрім того позивач надав до суду розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, згідно з яким, сума інфляційних нарахувань становить  872,53 грн., а період їх нарахування з 16.07.2008р. по 01.03.2009р., а сума 3% річних становить 174,90 грн. за 266 днів прострочення.  

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільна права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені  цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Водночас вимогами ч.1 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання  виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

З огляду на вищевикладене, а також наявний у справі акт надання послуг від 09.07.2008р., який підписаний сторонами, та згідно з яким, позивач надає послуги автомобіля КАМАЗ, а відповідач сплачує вартість наданих послуг, господарський суд дійшов висновку про виникнення між сторонами у справі зобов'язань, зокрема, зобов'язання позивача щодо надання послуг та зобов'язання   відповідача щодо розрахунку за надані позивачем послуги. При цьому, згідно з актом надання послуг  вартість наданих позивачем послуг становить 7999,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи строк виконання відповідачем свого зобов'язання  щодо розрахунку з позивачем за надані останнім послуги не встановлений, а тому в даному випадку підлягають  застосування положення ч.2 ст.530 ЦК України.

Із матеріалів справи випливає, що з вимогою про сплату боргу позивач звертався до відповідача двічі, а саме 23.12.2008р. та 24.02.2009. При цьому остання вимога позивача про сплату боргу від 24.02.2009р. одержана відповідачем 25.02.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином,  із врахуванням вимог ч.2 ст.530 ЦК України,  розрахуватися з позивачем за надані останнім послуги відповідач зобов'язаний в строк до 04.03.2009р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.    

Між тим, вартість наданих позивачем послуг не оплачена відповідачем ані в строк до 04.03.2009р., ані на момент розгляду даної справи у суді.

При цьому жодних заперечень, а тим більш доказів, що спростовують надання послуг позивачем та їх вартість відповідач до суду не надав. Тим більш, що в ухвалі про відкладення розгляду справи від 08.04.2009р., яка одержана відповідачем 15.04.2009р., суд зобов'язав відповідача надати докази, як спростовують посилання позивача на те, що відповідачу надані послуги автомобіля КАМАЗ загальною вартістю 7999,86 грн.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги є доведеними та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції на 3% річних за порушення відповідачем строків  оплати наданих позивачем послуг, то господарський суд виходить з наступного.

Так, вищевстановені обставини справи свідчать, що строк виконання відповідачем свого зобов'язання  щодо розрахунку з позивачем за надані останнім послуги не встановлений, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України розрахуватися з позивачем відповідач зобов'язаний в строк до 04.03.2009р., оскільки вимога позивача про сплату боргу одержана відповідачем 25.02.2009р.   

Водночас вимогами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми боржник зобов'язаний у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, оскільки розрахуватися з позивачем за надані останнім послуги відповідач зобов'язаний  в строк до 04.03.2009р., то саме з 05.03.2009р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання і саме з цієї дати позивач має право вимагати від відповідача оплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Між тим,  розрахунок, який наведений позивачем у позові, свідчить, що нарахування інфляційних та 3% річних здійснено позивачем  з 10.07.2008р. по 12.03.2009р. Тобто, вказаний розрахунок суперечить вимогами ч.2 ст.625 ЦК України, а тому господарський суд зобов'язав  позивача здійснити розрахунок індексу інфляції та 3% річних відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України.  Проте, розрахунок, який здійснений позивачем на виконання вимог суду також не відповідає як вимогам ч.2 ст.530 ЦК України, так і вимогам ч.2 ст.625 ЦК України.  

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних.

Окрім того, господарський суд відхиляє вимогу позивача про сплату боргу від 23.12.2008р. №331, оскільки позивач не надав до суду доказів одержання цієї вимоги відповідачем.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

        1.Позов Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Білгород-Дністровський райавтодор» задовольнити частково.

        2.Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу «Прогрес»(67764, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Широке, вул. Леніна,20, код ЄДРПОУ 03768730) на користь Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Білгород-Дністровський райавтодор»(65031, м. Одеса, вул. Грушевського,49, код ЄДРПОУ 32018511) основний борг в сумі 7999 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 90 (дев'яносто) грн. 78 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 105 (сто п'ять) грн. 02 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 12 травня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.