Рішення

від 21.01.2014 по справі 913/3156/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

21 січня 2014 року Справа № 913/3156/13

Провадження №19/913/3156/13

За позовом Прокурора міста Алчевська, м.Алчевськ Луганської області

в особі Алчевської міської ради, м.Алчевськ Луганської області

до відповідача Приватного підприємства «Азимут», м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 4281 грн. 84 коп.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області , м.Алчевськ Луганської області

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від заявника: Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача: Болдир Г.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу договірно-правової роботи, довіреність № 1/11-3152 від 02.08.2013 ;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Алчевської ОДПІ ГУ Міндоходів: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Прокуратурою міста Алчевська заявлені вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Азимут" на користь Алчевської міської ради заборгованості з орендної плати за землю в сумі 3095 грн. 20 коп. за договором оренди землі від 19.07.2005, державна реєстрація від 08.09.2005 за № 040541200116, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.11.2013 було порушено провадження у справі, її розгляд призначений на 04.12.2013 та до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Алчевську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.2013 розгляд справи був відкладений на 18.12.2013.

Заявою № 96-4966вих-13 від 17.12.2013 прокурор зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2579 грн. 33 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява була прийнята судом до розгляду, та подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням цієї заяви.

Письмовим поясненням № 9/23-5614 від 17.12.2013 позивач зазначив, що ст.287 Податкового кодексу України передбачений строк сплати орендної плати за землю.

Третя особа поясненням на позовну заяву № 12936/10 від 13.12.2013 просила позовні вимоги задовольнити повністю та зазначила, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю у сумі 3095 грн. 20 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.12.2013 розгляд справи було відкладено на 08.01.2014.

08.01.2014 позивач надав суду письмові пояснення від 03.01.2014 № 9/47-20, за якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 01.10.2011 становить -171273,69 грн., у зв'язку з чим, враховуючи п.14 договору, змінився розмір орендної плати за земельну ділянку на вул.Ленінградській, 40-В, та складає 356,82 грн. на місяць.

Третя особа поясненням № 14110/10 від 30.12.2013 на позовну заяву просила позовні вимоги задовольнити повністю та зазначила, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю станом на 31.12.2013 у сумі 3095 грн. 20 коп.

14.01.2014 прокурор, заявою № 83 вих. 13 від 10.01.2014 збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 у сумі 4281 грн. 84 коп.

В судовому засіданні 21.01.2014, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята судом до розгляду. Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважних та компетентних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17669603 місцезнаходженням відповідача є: Луганська область, місто Алчевськ, проспект Леніна, будинок 12. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника, позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

До відання Алчевської міської ради, на підставі ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належить справляння плати за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і , внаслідок цього - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Відповідно до абзацу 2 п.п.1.3 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі" , пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3рп/99 справа № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Даний позов поданий прокурором міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради, оскільки відповідачем порушені інтереси держави в особі Алчевської міської ради щодо несплати орендної плати за землю.

В ході прокурорської перевірки щодо дотримання договірних зобов'язань в сфері земельних правовідносин перед Алчевською міською радою було встановлено наступне.

Рішенням Алчевської міської ради від 07.07.2005 № 36/7 було вирішено передати Приватному підприємству "Азимут" в оренду строком до 31.12.2019 земельну ділянку площею 0,0189 га для будівництва та експлуатації підсобних приміщень на вулиці: Ленінградській, 40в.

На виконання вказаного рішення між Алчевською міською радою та Приватним підприємством "Азимут", було укладено договір оренди землі від 19.07.2005, державна реєстрація від 08.09.2005 за № 040541200116.

Згідно п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період будівництва 12209,40 грн. (64,60 гн. за 1 кв.м), на період експлуатації 61045,11 грн. (322,99 грн. за 1 кв.м).

Відповідно до п.9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі земельного податку, який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки з Ко=2,5, який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки.

На час укладання договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на період будівництва (до моменту набрання чинності рішення відповідного органу про прийняття в експлуатацію) - 24,44 грн. (двадцять п'ять грн. 44 коп.), на період експлуатації - 127,18 грн. (сто двадцять сім грн. 18 коп.).

Додатковою угодою № 1 від 27.04.2007 до договору оренди № 040541200116 земельної ділянки пункти 5 та 9 договору, сторони виклали у наступній редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 82266 грн. 03 коп. 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі земельного податку, який складає 822 грн. 66 коп. на рік з Ко=2,5. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 171 грн. 39 коп. (сто сімдесят одна грн. 39 коп.)". Крім того, п.32 договору доповнено наступним підпунктом: "19) витрати, пов'язані з державною реєстрацією договору оренди землі та укладенням додаткових угод несе орендар".

Додатковою угодою № 2 від 27.06.2007 до договору оренди № 040541200116 земельної ділянки на вул.Ленінградській, 40в, пункти 5 та 9 договору, сторони виклали у наступній редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 39487 грн. 77 коп. 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі земельного податку, який складає 394 грн. 88 коп. на рік з Ко=2,5. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 82 грн. 27 коп. (вісімдесят дві грн. 27 коп.)".

Відповідач в порушення умов договору та додаткових угод до нього своєчасно та в повному обсязі не сплачував оренду плату, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у сумі 4281 грн. 84 коп., за стягненням якої прокурор в інтересах держави в особі Алчевської міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладені приписи законодавства та умови договору оренди землі від 19.07.2005, державна реєстрація від 08.09.2005 за № 040541200116, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора міста Алчевськ в інтересах держави в особі Алчевської міської ради про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Азимут", заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у сумі 4281 грн. 84 коп. та про їх задоволення (з урахуванням заяви прокурора № 83 вих. 13 від 10.01.2014 про збільшення розміру позовних вимог).

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради до Приватного підприємства "Азимут" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Азимут", вул.Леніна, б.12, м.Алчевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 32616164 на користь Алчевської міської ради, вул.Леніна, б.48, м.Алчевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 25991285, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 4281 грн. 84 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Азимут", вул.Леніна, б.12, м.Алчевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 32616164, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Алчевській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.01.2014.

Суддя Т.В. Косенко