Постанова

від 30.04.2009 по справі 21/286

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/286

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

30.04.09                                                                                           Справа  № 21/286

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши          апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Любава»(надалі МПП «Любава») б/н від 05.03.2009р.

на рішення                     Господарського суду Львівської області від 29.01.2009р.

у справі                     № 21/286

за позовом:                    МПП «Любава», м. Трускавець

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(надалі ТзОВ «Трускавецьінвест»), м. Трускавець

про                               стягнення 9 224,91 грн. заборгованості,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Салань С.С. –представник (довіреність б/н від 01.11.2009р.)

від відповідача: Войтович О.В. –представник (довіреність б/н від 08.12.2008р.)

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.01.2009р. у справі № 21/286 (суддя Масловська Л.З.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Трускавецьінвест»на користь МПП «Любава»6 930,00 грн. основного боргу, 371,79 грн. пені, 1347,57 грн. інфляційних втрат, 203,76 грн. 3% річних, 98,00 грн. державного мита та 107,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог –відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, а доказів оплати її відповідачем не представлено. Щодо відмови у задоволенні позову в частині заявлених пені, інфляційних та трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів прострочення виконання зобов'язань.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, МПП «Любава»подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та три відсотка річних, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між МПП «Любава»(підрядник) та ТзОВ «Трускавецьінвест»(замовник) 01.11.2007р. укладено договір підряду №14/ЗМ-10/02-08, відповідно до умов якого підрядник на свій ризик за завданням замовника зобов'язався виконати земляні роботи бульдозером ДТ-75 на об'єкті замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 7).

Розділом 5 договору сторони погодили порядок приймання і передачі робіт. Пунктом 5.1 передбачено, що після завершення робіт підрядник передає замовнику підписаний підрядником акт приймання-передачі робіт. Замовник протягом 3 днів з дня одержання підписаного підрядником акту приймання-передачі робіт повинен підписати його та один примірник направити підряднику (п.5.2).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 11.1).

Позивач в листопаді 2007 року надав відповідачу послуги по експлуатації бульдозера на загальну суму 3 780,00 грн., в грудні 2007 року надав послуг по експлуатації бульдозера на загальну суму 3 150,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які були належним чином оформлені та прийняті замовником (а.с. 8-9).

В п. 4.2 договору визначено, що замовник оплачує за виконанні земельні роботи на протязі 5 днів після підписання акту приймання-передачі робіт.

Проте, відповідач оплату за виконані роботи не провів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 930 грн.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за виконані роботи по договору підряду № 14/ЗМ-10/02-08 від 01.11.2007р. в розмірі 6 930,00 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з п. 6.4 –за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату за виконані роботи) замовник оплачує підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки. На підставі вказаного пункту позивачем нараховано пеню в сумі 743,58 грн.

Як зазначалося вище, замовник повинен був здійснити оплату на протязі 5 днів після підписання акту приймання-передачі робіт ( п. 4.2 договору).

Проте, як вбачається з матеріалів справи (актів приймання виконаних робіт), останні не містять дати підписання, а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що визначити п'ятиденний строк, тобто, з якого дня наступає прострочка, неможливо, а відтак, правомірно відмовив у стягненні 743,58 грн. пені.

Щодо нарахованих 1 347,57 грн. інфляційних втрат та 203,76 грн. 3% річних, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, то вони також не підлягають до задоволення, оскільки штрафні санкції підлягають стягненню лише у випадку порушення строків виконання зобов'язань, в даному випадку неможливо встановити з якого моменту настає прострочка.

Крім того, слід зазначити, що позивач не скористався вимогами ч.2 ст. 530 ЦК України (семиденний термін з дня пред'явлення вимоги), оскільки доказів звернення позивача до відповідача з даною вимогою суду не представлено.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі та в судовому засіданні про те, що судом безпідставно не враховано ч. 3 ст.. 254 ЦК України, якою визначено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки договором підряду №14/ЗМ-10/02-08 від 01.11.2007р. виконання зобов'язань визначено не місяцями, а днями ( п. 4.2).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення пені, інфляційних та трьох відсотків річних, оскільки позивачем не надано належних доказів прострочення виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2009р. у справі № 21/286 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.          Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

                Головуючий суддя                                                  Н.М. Кравчук

судді                                                                       Г.М. Гнатюк

                                                                                О.Л. Мирутенко