Рішення

від 19.05.2009 по справі 18/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "19" травня 2009 р.Справа №  18/59

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  № 18/59

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод", м. Кіровоград  

до відповідача: Споживчого товариства "Кооператор МВ", м. Мала Виска Кіровоградської області     

про стягнення 4961,09 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Тищенко Н.М., довіреність № 22 від 11.02.09, юрист;

від відповідача - участі не брали.

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський хлібозавод" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 6 від 10.03.2009 року, яка містить вимоги про стягнення зі споживчого товариства "Кооператор МВ" заборгованості в сумі 4961,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №124 від 28.09.2007 року щодо оплати за отриманий товар.

В судовому засіданні 19.05.2009 року представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі; представник відповідача позов не заперечив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Проте, 19.05.2009 року на адресу господарського суду надійшов лист споживчого товариства "Кооператор МВ" в якому відповідачем визнано суму боргу в повному обсязі та повідомлено про неможливість взяти участь у судовому засіданні у зв'язку з відрядженням (а.с. 69).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами .

В судовому засіданні 19.05.2009 року за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши обставини, наведенні в обґрунтування позовних вимог, господарський суд

                                                                    ВСТАНОВИВ:

28.09.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський хлібозавод" (Продавець) та споживчим товариством "Кооператор МВ" (Покупець) укладено договір поставки хлібобулочних та кондитерських виробів № 124 (а.с. 11-14).

Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами договору Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець  зобов'язаний прийняти товар та оплатити його (п. 1.1 Договору).

Предметом даного договору є хлібобулочні та кондитерські вироби (п. 1.2 Договору).

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем в безготівковому порядку або готівкою на умовах попередньої оплати 100% продукції (п. 6.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2007 року. Якщо жодна із сторін на протязі місяця до закінчення строку дії договору не подасть письмової пропозиції про його зміну чи припинення, договір вважається продовженим на попередніх умовах на наступний календарний рік (п. 11.1, 11.2 Договору).

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу, якими, зокрема, є юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5586,09, що підтверджується поданими позивачем  товарно-транспортними накладними (а.с. 15-43, 60-68).

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 625,00 грн.

Отримання товару та наявність заборгованості з оплати його вартості в розмірі 4961,09 грн. відповідач підтверджує в акті звірки взаємних розрахунків, складеними між сторонами (а.с. 44).

11.02.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 1 з вимогою про сплату боргу в сумі 4961,09 грн. (а.с. 45), яка залишена відповідачем без  задоволення.

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу  частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 4961,09 грн., крім того, вказаний борг відповідачем  визнається (а.с. 69), а тому вимоги позивача про стягнення боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути із споживчого товариства "Кооператор МВ" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 69, ідентифікаційний код 33578476, відомості про рахунки відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод" (25014, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 20, ідентифікаційний код 05399805, р/р 260022456 в ВАТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 323538) - заборгованість в сумі 4961,09 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                 В.В. Тимошевська