Постанова

від 13.05.2009 по справі 33/154-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/154-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2009                                                                                                             Справа № 33/154-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Ясир Л.О. (доповідач)    

суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Колоколов Віталій Геннадійович, представник, довіреність б/н  від 18.08.08р.;

від відповідача – не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС”, с.Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р.  у справі №33/154-08

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю Українсько – казахська нафтотранспортна компанія “Транс Юг”, м.Київ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС”, с.Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область

про  стягнення 293 045 грн. 97 коп., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько –казахська нафтотранспортна компанія “Транс Юг”, м.Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС”, с.Вільне про стягнення (з урахуванням уточнень позовних вимог) основного боргу у розмірі 288 500,00 грн., 23 973,01 грн. – пені та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №018/2205/-УКНК від 22.05.08р. щодо оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р. по справі №33/154-08 (суддя Рудовська І.А.) припинено провадження в частині стягнення 4 545 грн. 97 коп. відповідно до п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.  Стягнуто з відповідача на користь позивача 288 500,00 грн. основного боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС” звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі заявником зазначено, що протягом всього строку здійснення поставки товару позивачем жодного разу не було виконано умову щодо передання рахунку-фактури для здійснення відповідачем оплати отриманого товару. Таким чином, суд не врахував, що позивачем неодноразово були порушені умови договору та додатку до нього, зміст статті 193 Господарського кодексу України, статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, які вказують, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. Зазначені порушення умов договору та додатку до нього з боку позивача призвело до неможливості виконання відповідачем свого зобов'язання повністю і належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на надіслання відповідачу рахунків-фактур, відповідно до яких товариство з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС” здійснювало перерахування коштів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи 22.05.08р. сторони уклали договір поставки №018/2205/-УКНК, згідно з умовами якого постачальник - позивач поставляє, а покупець - відповідач приймає та оплачує нафтохімію і нафтопродукти в кількості, асортименті, цінами і в строки згідно з додатками, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно додатку №1 до договору поставки №018/2205/-УКНК від 22.05.08р. постачальник зобов'язався поставити бензин автомобільний неетілірований АІ-80 в кількості 105,134 т. на умовах DDP (Инкотермс 2000) на станцію покупця в травні 2008 року.

Пунктами 3.1-3.3 додаткової угоди №1 сторони встановили, що покупець здійснює 100% предоплату за товар, що поставляється. Підставою для оплати являється рахунок-фактура постачальника. Покупець здійснює оплату за товар по безрахунковому розрахунку з розрахункового рахунку згідно виставленого постачальником рахунку-фактури.

Попередня оплата товару відповідачем не була проведена.

На виконання умов додаткової угоди №1 від 22.05.08р. товариство з обмеженою відповідальністю Українсько – казахська нафтотранспортна компанія “Транс Юг” в травні 2008 року поставило товариству з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС” товар на загальну суму 648 045,97 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000138 від 22.05.08р., актом прийому - передачі нафтопродуктів №РН-0000138, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с.9-10). Тобто, відповідач прийняв товар без будь-яких зауважень щодо відсутності рахунків-фактур.

Відповідач сплатив вартість товару частково в розмірі 355 000 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.38-43),  і на час звернення з позовом його заборгованість становила 293 045,97 грн.

Строки оплати товару в договорі поставки та додатку №1 до нього не визначені, тому у відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 04.07.08р. за вих.№134/07-4КАК з вимогою про погашення виниклої заборгованості, яка залишена товариством з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС” без відповіді, а борг залишився непогашеним.

За своєю правовою природою договір №018/2205/-УКНК є договором поставки.

В силу статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після звернення позивача з позовом відповідач сплатив  борг у сумі –4545,97 грн., що підтверджується банківськими виписками від 28.10.08р., 04.12.08р.  

За таких обставин та у відповідності з пунктом 1№ частини 1 статті 80 провадження в частині стягнення суми 4 545,97 грн. правомірно припинено судом першої інстанції.

Заборгованість відповідача перед позивачем склала  288 500 грн. ,  доказів погашення якої не надано.  

Враховуючи, що в порушення договору поставки №018/2205/-УКНК від 22.05.08р. відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 288 500 грн. Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені.

Доводи заявника апеляційної скарги про ненадання продавцем рахунку-фактури, що є необхідною умовою для здійснення оплати вартості поставленого товару, є безпідставними.

По-перше, товар прийнято покупцем без будь-яких зауважень щодо відсутності документів, передача яких передбачена договором, в тому числі і рахунку-фактури. Покупець не вимагав від продавця надання йому рахунку-фактури в порядку статті 666 Цивільного кодексу України;

по-друге, при сплаті кожної окремої суми відповідач в платіжних дорученнях посилався на один і той же рахунок №ТЮ-00571 від 22.05.08р. За таких обставин та враховуючи, що поставка товару здійснена однією партією, яка передана за однією видатковою накладною та актом прийома-передачі від 22.05.08р., судова колегія прийшла до висновку про безпідставність доводів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС” про перенесення розгляду апеляційної скарги відхиляється, оскільки відповідач не обґрунтував його належним чином та не додав суду доказів поважності причин неможливості явки представника в судове засідання.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -                                     

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р.  у справі №33/154-08 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “РІКО ПЛЮС”, с.Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область – залишити без задоволення.

Головуючий                                                                    Л.О. Ясир

Судді                                                                                 І.М.Герасименко

                                                                                          В.В.Прудніков

Постанова підписана 19.05.09р.