Рішення
від 28.01.2014 по справі 707/3685/13-ц
ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 707/3685/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Соколишиної Л.Б.

при секретарі Ткач Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Скоромного Д.А., Маслянікової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Тясмин» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за вимушений прогул та за весь час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку, зобов'язання до вчинення певних дій,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на ті обставини, що з 2003 року вона була обрана рішенням загальних зборів садівничого товариства «Тясмин» - головою правління. 08 вересня 2012 року рішенням зборів уповноважених членів СТ «Тясмин» обрано нові керівні органи СТ «Тясмин», висловлено недовіру позивачці, як попередньому голові правління, достроково припинено її повноваження.

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивачка оскаржила його у судовому порядку, у зв'язку з чим рішенням Черкаського районного суду від 07.12.2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2013 року, визнано незаконними збори уповноважених членів СТ «Тясмин» від 08 вересня 2012 року; визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформлене протоколом від 08 вересня 2012 року; визнано недійсним рішення правління садівничого товариства «Тясмин», оформлене протоколом від 08 вересня 2012 року; зобов'язано Державного реєстратора Черкаської районної державної адміністрації скасувати здійснені реєстраційні дії щодо СТ «Тясмин», здійснені на підставі рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформленого протоколом від 08 вересня 2012 року, та рішення правління СТ«Тясмин», оформлене протоколом від 08 вересня 2012 року.

Станом на 26 січня 2013 року відбулися нові загальні збори членів садівничого товариства «Тясмин», оформлені протоколом №1, на яких вирішено обрати нового голову правління - ОСОБА_10 У зв'язку з цим поновитися на посаді ОСОБА_1 не змогла та знову звернулася до суду, однак судовими рішеннями у позові відмовлено.

Отже, період з 08 вересня 2012 року по 26 січня 2013 року позивачка вважає часом вимушеного прогулу та просить стягнути з відповідача на її користь виплату середнього заробітку за відповідний період.

Також, що стосується повторного переобрання на посаду голови правління нової особи станом на 26 січня 2013 року, позивачка зазначає, що її належним чином не попереджено про звільнення (відсторонення) з займаної посади, відповідного повідомлення, офіційного рішення чи наказу від відповідача не отримувала. Заробітну плату їй нараховано та виплачено до 01 жовтня 2012 року, а також не здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку, до даного часу, починаючи з 2006 року, що зафіксовано постановою Черкаського районного суду.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись у судовому засіданні на ті обставини, що перебуваючи на посаді голови правління позивачка працювала лише по 2 години на день і не щодня, загальні норми кодексу про працю не розповсюджуються на голову правління товариства. У трудовій книжці про роботу позивачки у товаристві міститься печатка «Тясмин Д», а не «Тясмин», тому не зрозуміло у якому товаристві взагалі працювала позивачка. На час роботи у товаристві позивачка не належним чином виконувала свої обов'язки, не раз перебувала фактично у відпустках, тому їй не повинна виплачуватися компенсація за невикористану відпустку, так як вона її фактично використала. При обранні замість позивачки нової голови правління - позивачка не передала документацію товариства новообраному керівництву. Станом на 01 жовтня 2012 року з позивачці повністю виплачена заробітна плата, а тому позовні вимоги є безпідставними. Просять застосувати строки позовної давності до позовних вимог позивачки, посилаючись на те, що навіть якщо припустити, що її права порушено, то про це вона дізналася, ще у той час, коли інспекція праці при головуванні позивачки зазначала у актах перевірки порушення щодо невиплати компенсації працівникам і голові правління, у тому числі, за невикористані дні щорічної відпустки.

Суд заслухавши думку учасників процесу, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення загальних зборів садівничого товариства «Тясмин» оформленого протоколом № 2 від 02 травня 2003 року, позивачку було обрано на посаду голови правління садівничого товариства «Тясмин». До її трудової книжки НОМЕР_1 було внесено відповідний запис № 12 від 02 травня 2003 року.

Як пояснила позивачка у судовому засіданні запис про її обрання у трудовій книжці засвідчений печаткою «Тясмин Д», у зв'язку з тим, що указана печатка була дублікатом оригіналу печатки товариства. Указане не було спростовано іншими учасниками процесу.

У своїй діяльності садівниче товариство зокрема керується статутом товариства. Так, згідно пункту 7 розділу ІV Статуту садівничого товариства «Тясмин» правління садівничого товариства приймає на роботу в товариство і звільняє з роботи згідно законодавства, оплачує їх працю.

У відповідності до розділу ІV Статуту СТ «Тясмин», затвердженого зборами садівничого товариства «Тясмин» протокол №1 від 17.02.1995 року (із змінами від 15.02.2006 року), позивач неодноразово переобиралась, та станом на 08 вересня 2012 року фактично припинила виконувати функції голови правління, у зв'язку із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника), де керівником зазначено ОСОБА_10 Указане стало можливим, у зв'язку з проведеними станом на 08 вересня 2012 року зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», на яких прийняте рішення про обрання нових керівних органів СТ «Тясмин», висловлено недовіру позивачці, як попередньому голові правління, достроково припинено її повноваження голови правління, обрано новий склад правління товариства, обрано нову голову правління (в особі ОСОБА_10), заступників голови правління, секретаря та членів ревізійної комісії.

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивачка оскаржила його у судовому порядку, у зв'язку з чим рішенням Черкаського районного суду від 07 грудня 2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2013 року, визнано незаконними збори уповноважених членів СТ «Тясмин» від 08 вересня 2012 року; визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформлене протоколом від 08 вересня 2012 року; визнано недійсним рішення правління садівничого товариства «Тясмин», оформлене протоколом від 08 вересня 2012 року; зобов'язано Державного реєстратора Черкаської районної державної адміністрації скасувати здійснені реєстраційні дії щодо СТ «Тясмин», здійснені на підставі рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформленого протоколом від 08 вересня 2012 року, та рішення правління СТ«Тясмин», оформлене протоколом від 08 вересня 2012 року.

26 січня 2013 року на загальних зборах членів СТ «Тясмин», оформлених протоколом №1, обрано нового голову правління - ОСОБА_10, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06 червня 2013 року у задоволенні позову позивачки до СТ «Тясмин», Державного реєстратора Черкаської РДА, ОСОБА_10 про визнання загальних зборів членів садівничого товариства та засідання членів правління садівничого товариства недійсними, вилучення незаконно виготовленої печатки садівничого товариства - відмовлено повністю.

Таким чином, позивачка була фактично звільнена з 26 січня 2013 року. Заробітна плата була виплачена позивачці по 01 жовтня 2012 року.

Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року за № 9 (із змінами та доповненнями): «У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (із змінами)».

Згідно п.4 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 № 10-1389/0/4-12 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права»: «Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Також положеннями розділу III наведеного Порядку передбачені види виплат, що підлягають урахуванню, і що не підлягають урахуванню при обчисленні середнього заробітку, як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу (постанова від 23 січня 2012 р. № 6-87цс11)».

Фактичне звільнення позивача відбулося 26 січня 2013 року, однак 08 вересня 2012 року позивача було відсторонено від роботи та виплачено заробітну плату по 30 вересня 2012 р.

Відповідно, останні 2 календарні місяці, що передують відстороненню від посади, припадають на період липень - серпень 2012 року.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства та становить 22 робочих дні, а середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата та складає 1200,00 грн. Середньоденна заробітна плата складає: 1200 грн. (з/п за липень) + 1200 грн. (з/п за серпень) : 44 робочі дні (22 робочі дні у липні та 22 робочі дні у серпні, з урахуванням одного святкового дня - 24 серпня) = 54,55 грн.

Так, як станом на 01 жовтня 2012 року позивачу виплачено заробітну плату за весь вересень місяць 2012 року, тому розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється саме з 01 жовтня 2012 року по 26 січня 2013 -по день фактичного звільнення, а саме: жовтень 2012 року - 23 робочих днів (з 01.10.2012); листопад 2012 року - 22 робочих днів; грудень 2012 року - 21 робочих днів, січень 2013 року - 17 робочих днів (по 26.01.2013). Всього 83 дні вимушеного прогулу.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу складає 4527 грн. 65 коп. (54,55 грн. х 83 робочих днів). Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, необхідно визначити податок з доходів фізичних осіб, який складає: 4527 грн. 65 коп. - 15% = 3848 грн. 50 коп. , які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Що стосується позовної вимоги позивачки щодо стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, то суд вважає, що даний факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2013 року визнано винною голову правління СТ «Тясмин» ОСОБА_10 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 510 грн. за те, що при звільненні 26 січня 2013 року голови правління ОСОБА_1 (позивачки по справі) їй не нарахована та невиплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2006-2013 роки, що є порушенням вимог ст..ст. 47, 83, 116 КЗпП України, ст.. 24 ЗУ «Про відпустки». Постанова набрала законної сили, штраф ОСОБА_10 сплачено.

Позивачка звернулася до СТ «Тясмин» з письмовою вимогою здійснити внесення запису до її трудової книжки про звільнення з посади голови правління СТ «Тясмин», надати довідку із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру нарахованої та виплаченої заробітної плати до дати звільнення; надати довідку про розмір нарахованої компенсації за невикористані дні щорічні відпустки; здійснити виплату компенсації за невикористані дні щорічні відпустки у повному обсязі у встановлені законодавством строки; виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічні відпустки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку. Однак вимоги позивачки не були виконані.

Як пояснила у судовому засіданні чинний на даний час голова правління Маслянікова Г.В. вона не згідна з датою звільнення позивачки - 26 січня 2013 року, а тому навіть, якби позивачка звернулася з трудовою книжкою для внесення такого запису, вона б його не здійснила. На її думку для початку позивачка повинна повернути усі документи товариства, тільки після цього нею буде вивчено питання щодо здійснення будь-яких компенсацій на користь позивачки.

Що стосується не повернення документів новоствореному керівництву позивачкою, то суд вважає безпідставними посилання представників відповідача на даний факт, оскільки як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вона працювала бухгалтером на товаристві з 20 травня 2008 року по 03 травня 2013 року. Коли звільнилася за власним бажанням, 09 травня 2013 року передала новому бухгалтеру ОСОБА_9 усі документи, які їй передавалися її попередником-бухгалтером. Указаний факт підтвердили у подальшому і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за виключенням певних папок, яких саме пояснити чітко не змогли.

Посилання свідка ОСОБА_11 яка є членом товариства, на те, що перебуваючи на своєму городі, вона бачила, як позивачка будучи головою правління вивозила з контори товаритва папки у пакетах з «якимись» документами критично оцінюються судом, на рахунок того, що указані документи вивозилися чинною на той час головою правління, з метою схвати їх чи знищити, оскільки жодними об'єктивними даними це не підтверджується, як і посилання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на те, що позивачка їздила за час роботи відпочивати на море. Так, указані свідки не змогли указати точний період відпочинку позивачки, місце такого відпочинку, тобто фактично їх покази ґрунтувалися на чутках та припущеннях.

Статтею 83 ч.1 КЗпП України передбачено, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до частини 1 ст.75 КЗпП України і частини 1 ст.6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Частиною 7 ст.6 Закону України «Про відпустки» передбачено, що інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Позивачці з 26.05.1995 року встановлена інвалідність ІІ групи по загальному захворюванню безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 180315.

Отже, за 2006-2013 роки, які позивачка відпрацювала з 02 травня 2006 року за кожен звітний рік по 02 травня 2012, їй повинна була надаватися основна щорічна відпустка тривалістю по 30 календарних днів, а за період роботи з 03 травня 2012 по 26 січня 2013 року - тривалістю 20 календарних днів.

На момент звільнення позивачка мала право на отримання компенсації за 200 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

Пункт 2 Порядку № 100 регламентує обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, передуючих місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку.

Згідно п. 7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток, у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, проводиться шляхом розподілу сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки дванадцять місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду, та множиться на число календарних днів відпустки.

Оскільки фактичне відсторонення, як і остання виплата з/п позивачу відбулося у вересні 2012 року, відповідно розрахунок слід здійснювати з вересня 2011 по серпень 2012 року (тобто попередні 12 місяців, які передують місяцю відсторонення (звільнення)). Отже, сумарний заробіток за останні 12 місяців складає 13766,67 грн., згідно довідки про доходи позивача від 15 січня 2014 року, наданої СТ «Тясмин» у судовому засіданні, за період 2008-2012 роки).

У випадках виплати компенсації за невикористані відпустки за декілька років середня заробітна плата розраховується в порядку аналогічному розрахунку сумі відпускних, при цьому незалежно від кількості років, за які надається компенсація, в розрахунку беруть участь виплати, отримані працівником протягом дванадцяти місяців, передуючих місяцю звільнення.

Щороку позивач мала право на відпустку 30 календарних днів. Отже, кількість календарних днів у розрахунковому періоді з 01.09.2011 по 31.08.2012 складає 355 (365 - 10 святкових та неробочих днів згідно ст. 73 КЗпПУ). Визначаємо середньоденну заробітну плату та суму компенсації: 13766,67 грн. / 355 дн. = 38,78 грн./день - це середньоденна заробітна плата працівника. 38,78 х 30 = 1163,40 грн. - сума грошової компенсації за невикористану відпустку з 01.09.2011 по 31.08.2012.

- Кількість календарних днів у розрахунковому періоді з 01.09.2010 по 31.08.2011 складає 355 (365 - 10 святкових та неробочих днів згідно ст. 73 КЗпПУ).