Ухвала

від 02.04.2014 по справі 707/3685/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/690/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 53 Соколишина Л. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І. суддівБородійчук В. Г. , Демченко В. А. при секретаріРибасюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Садівничого товариства «Тясмин» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Садівничого товариства «Тясмин» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за вимушений прогул та за весь час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку, зобов'язання до вчинення певних дій, -

в с т а н о в и л а :

13 грудня 2014 р. ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до СТ «Тясмин» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за вимушений прогул та за весь час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку, зобов'язання до вчинення певних дій.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказала, що на підставі рішення загальних зборів СТ «Тясмин» оформленого протоколом № 2 від 02.05.2003 р. була обрана на посаду голови зазначеного товариства. У своїй діяльності СТ «Тясмин», зокрема керується Статутом товариства, згідно пункту 7 розділу ІV якого правління садівничого товариства приймає на роботу в товариство і звільняє з роботи згідно законодавства, оплачує їх працю. До трудової книжки позивача було внесено відповідний запис.

У відповідності до розділу ІV Статуту СТ «Тясмин», затвердженого зборами Садівничого товариства «Тясмин» протокол №1 від 17.02.1995 р. (із змінами від 15.02.2006 р.), позивач неодноразово переобиралась головою правління.

8 вересня 2012 р. на зборах уповноважених членів СТ «Тясмин» їй висловлено недовіру, як голові попереднього правління, достроково припинено її повноваження, обрано новий склад правління товариства, обрано нового голову.

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржила його в судовому порядку. Рішенням Черкаського районного суду від 7 грудня 2012 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2013 р., визнано незаконними збори уповноважених членів СТ «Тясмин» від 8 вересня 2012 р.; визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформлене протоколом від 8 вересня 2012 р.; визнано недійсним рішення правління Садівничого товариства «Тясмин», оформлене протоколом від 8 вересня 2012 р.; зобов'язано Державного реєстратора Черкаської районної державної адміністрації скасувати здійснені реєстраційні дії щодо СТ «Тясмин», здійснені на підставі рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформленого протоколом від 8 вересня 2012 р., та рішення правління СТ«Тясмин», оформлене протоколом від 8 вересня 2012 р.

26 січня 2013 р. на загальних зборах членів СТ «Тясмин», оформлених протоколом № 1, було обрано нового голову правління - ОСОБА_7, у зв'язку з чим позивач також звернулась до суду.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2013 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_6 до СТ «Тясмин», Державного реєстратора Черкаської РДА, ОСОБА_7 про визнання загальних зборів членів садівничого товариства та засідання членів правління садівничого товариства недійсними, вилучення незаконно виготовленої печатки садівничого товариства було відмовлено.

Таким чином, позивач була фактично звільнена з 26 січня 2013 р. Заробітна плата їй була виплачена по 1 жовтня 2012 р.

Отже , період з 08.09.2012 р. по 26.01.2013 р. позивач вважає часом вимушеного прогулу та просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за відповідний період.

Щодо повторного переобрання на посаду голови правління нової особи станом на 26.01.2013 р., зазначає, що її належним чином не попереджено про звільнення (відсторонення) з займаної посади, відповідного повідомлення, офіційного рішення чи наказу від відповідача вона не отримувала. На момент припинення позивачем функцій голови правління садівничого товариства заробітна плата їй нарахована та виплачена лише по 1 жовтня 2012 р., а також не здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку починаючи з 2006 р. по даний час.

Уточнивши позовні вимоги позивач просила зобов'язати СТ «Тясмин» здійснити внесення до її трудової книжки запису про звільнення з посади голови правління СТ «Тясмин» з 26.01.2013 р. Стягнути з товариства на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, та середній заробіток за час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23 січня 2014 р. позовні вимоги ОСОБА_6 до Садівничого товариства «Тясмин» задоволені.

Стягнуто з Садівничого товариства «Тясмин», (юридична адреса с. Чорнявка, Черкаського району Черкаської області, ЄДРПОУ 22799564) на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4527 грн. 65 коп., середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 13582 грн. 95 коп., компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 7681 грн. 40 коп., а всього 23075 грн. 41 коп.

Зобов'язано Садівниче товариство «Тясмин» внести запис до трудової книжки ОСОБА_6 про звільнення її з посади голови правління Садівничого товариства «Тясмин» з 26 січня 2013 року.

Стягнуто з Садівничого товариства «Тясмин» судовий збір на користь держави, від якого звільнена при подачі позову позивача, у розмірі - 230 грн. 75 коп. (1% від суми задоволених вимог за спір майнового характеру) та 229 грн. 40 коп. (за спір немайнового характеру), а всього 460 грн. 15 коп.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2014 р. виправлено описку у рішенні Черкаського районного суду від 23 січня 2014 р. викладено частину другу резолютивної частини рішення у наступній редакції:

Стягнути з Садівничого товариства «Тясмин», (юридична адреса с. Чорнявка, Черкаського району Черкаської області, ЄДРПОУ 22799564) на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3848 грн. 50 коп., середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 11545 грн. 51 коп., компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 7681 грн. 40 коп., а всього 23075 грн. 41 коп.

В апеляційній скарзі СТ «Тясмин» просить рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 січня 2014 р. з тих підстав, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно визначив відповідно до встановлених судом обставин правовідносини, неправильно застосував норми матеріального і порушив норми процесуального права, скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову.

При цьому апелянт вказав, що суд не правильно визначив характер спору та правові норми, які повинні застосовуватись до спірних правовідносин, не врахував правовий статус сторін у спірних правовідносинах та законодавство, яке регулює особливості відносин у садівничих товариствах у вигляді обслуговуючого кооперативу та громадської організації.

Хибним, на думку апелянта, є застосування судом до спірних правовідносин виключно положень КЗпП України та ЗУ «Про відпустки».

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення вважає що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги позивача районний суд вважав їх обґрунтованими та при цьому керувався КЗпП України, ЗУ «Про відпустки» та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України «Про кооперацію».

Згідно із статтею 2 вказаного Закону кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Частиною 2 статті 6 даного Закону встановлено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути, зокрема садово-городніми.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, садівничі товариства функціонують у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи відповідно до Закону України «Про кооперацію».

Виходячи з викладеного садівниче товариство відноситься до обслуговуючих кооперативів, тому відносно заробітної плати голови кооперативу слід керуватися ст. 34 ЗУ «Про кооперацію», в якій зазначено, що трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку.

Для здійснення мети і статутних завдань кооперативна організація може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є її членами. У разі залучення осіб на визначений строк чи на час виконання певної роботи за згодою сторін між кооперативною організацією та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.

Кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення загальних зборів СТ «Тясмин» оформленого протоколом № 2 від 02.05.2003 р. ОСОБА_6 була обрана на посаду голови зазначеного товариства.

У своїй діяльності СТ «Тясмин» керується Статутом товариства, згідно пункту 7 розділу ІV якого правління садівничого товариства приймає на роботу в товариство і звільняє з роботи згідно законодавства, оплачує їх працю.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_6 НОМЕР_1, до неї 02.05.2003 р. було внесено відповідний запис під № 12 а. с. 11 - 13.

У відповідності до розділу ІV Статуту СТ «Тясмин», затвердженого зборами Садівничого товариства «Тясмин» протокол № 1 від 17.02.1995 р. (із змінами від 15.02.2006 р.), позивач неодноразово переобиралась, та станом на 8 вересня 2012 р. фактично припинила виконувати функції голови правління, у зв'язку із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Так 8 вересня 2012 р. на зборах уповноважених членів СТ «Тясмин» було висловлено недовіру позивачу, як голові попереднього правління, достроково припинено її повноваження, обрано новий склад правління товариства, обрано нового голову.

Не погоджуючись з приведеним рішенням, ОСОБА_6 оскаржила його у судовому порядку. Рішенням Черкаського районного суду від 7 грудня 2012 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2013 р., визнано незаконними збори уповноважених членів СТ «Тясмин» від 08.09.2012 р.; визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформлене протоколом від 08.09.2012 р.; визнано недійсним рішення правління садівничого товариства «Тясмин», оформлене протоколом від 08.09.2012 р.; зобов'язано Державного реєстратора Черкаської районної державної адміністрації скасувати здійснені реєстраційні дії щодо СТ «Тясмин», здійснені на підставі рішення зборів уповноважених членів СТ «Тясмин», оформленого протоколом від 08.09.2012 р., та рішення правління СТ «Тясмин», оформлене протоколом від 08.09.2012 р.

26 січня 2013 р. на загальних зборах членів СТ «Тясмин», оформлених протоколом № 1, обрано нового голову правління, у зв'язку з чим позивачка, також, звернулася до суду. Проте, рішенням Черкаського районного суду від 30 квітня 2013 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2013 р., ОСОБА_6 у задоволенні позову до СТ «Тясмин», Державного реєстратора Черкаської РДА, ОСОБА_7 про визнання загальних зборів членів садівничого товариства та засідання членів правління садівничого товариства недійсним, вилучення печатки було відмовлено.

За викладених підстав суд дійшов висновку, що фактичне звільнення позивача відбулося 26 січня 2013 р., однак з 8 вересня 2012 р. її було відсторонено від роботи, заробітну плату виплачено по 30 вересня 2012 р.

Суд встановивши, що станом на 1 жовтня 2012 р. позивачу виплачено заробітну плату за вересень 2012 р., дійшов висновку, що розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється саме з 01.10.2012 р. по 26.01.2013 р. - по день фактичного звільнення. Всього 83 дні вимушеного прогулу.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу який підлягає стягненню становить 3848,50 грн.

Щодо вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку, то суд першої інстанції, врахувавши вимоги ч. 4 ст. 61 ЦПК України, яка регламентує підстави звільнення від доказування, та встановивши, що постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 05.11.2013 р. голову правління СТ «Тясмин» ОСОБА_7 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, яке полягало в тому, що при звільненні 26.01.2013 р. голови правління ОСОБА_6 їй не була нарахована та не була виплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2006-2013 роки, що є порушенням вимог ст. ст. 47, 83, 116 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про відпустки» (а. с. 148 - 149), прийшов до висновку, що даний факт знайшов своє підтвердження.

Суд керуючись ч. 1 ст. 83 КЗпП України, яка зокрема регламентує виплату грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку працівнику у разі звільнення за всі не використані ним дні, ст. 75 наведеного Кодексу та ст. 6 ЗУ «Про відпустку», п. п. 2, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, врахувавши, що позивач з 26.05.1995 р. є інвалідом другої групи безстроково, отже за період з 2006 по 2013 роки, які вона відпрацювала з 02.05.2006 р. за кожний звітний рік по 02.05.2012 р. їй повинна була надаватись основна щорічна відпустка тривалістю в 30 календарних днів, а за період з 03.05.2012 р. по 26.01.2013 р. - тривалістю 20 календарних днів, дійшов висновку, що стягненню підлягає загальна сума компенсації за невикористану відпусту за період з 02.05.2006 р. по 31.08.2012 р. (за 200 днів), що становить - 7681,40 грн.

Таким чином суд встановивши, що позивача було звільнено 26.01.2013 р., проте в порушення вимог ст. 116 КЗпП України при звільнені їй не були виплачені належні їй суми, керуючись ст. 117 приведеного Кодексу, яка визначає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки, а саме по 23.01.2014 р. в розмірі 11545,51 грн.

Судом правомірно при визначені розміру сум, які підлягали стягненню на користь позивача, було враховано, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком роботодавця та працівника, тому його сума при постановлені рішення про стягнення спірних сум відраховувалась.

Розмір стягнутих судом на користь позивача сум та механізм їх обрахування апелянтом не оскаржується.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Суд встановивши, що в порушення приведених вимог закону в трудову книжку позивача не внесено запис про звільнення позивача та враховуючи, що відповідач фактично не погоджується з датою звільнення, дійшов висновку, що і дані вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене та приведені вимоги закону суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6

З висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.

Безпідставним є посилання апелянта на те, що, на його думку, є хибним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин виключно положень КЗпП України та Закону України «Про відпустки», виходячи з наступного.

Садівниче товариство «Тясмин» відноситься до обслуговуючих кооперативів, тому відносно заробітної плати голови правління слід керуватися саме ст. 34 ЗУ «Про кооперацію», яка регламентує правове регулювання трудових відносин, в якій зазначено, що трудові відносини в кооперативах регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій і правилами їх внутрішнього розпорядку.

Про порушення СТ «Тясмин» по відношенню до ОСОБА_6 саме норм трудового законодавства - ст. ст. 47, 83, 116 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про відпустку» зазначено і в листі Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області від 11.09.2013 р. за № 23-Х691/01-18 та постанові Черкаського районного суду Черкаської області від 05.11.2013 р., якою за порушення вимог законодавства про працю - ч. 1 ст. 41 КУпАП ОСОБА_7, як голову правління садівничого товариства було притягнуто до адміністративної відповідальності а.с. 14, 148, 149.

Крім того, в силу вимог ст. 60 ЦПК України, зокрема відповідач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідач, який одночасно є апелянтом, в підтвердження того, що позивач виконувала повноваження голови правління товариства не за трудовим договором, а за трудовою угодою - цивільно-правовим договором, укладеним відповідно до вимог цивільного законодавства з виплатою винагороди відповідно до умов укладеної угоди, будь-яких доказів суду не надав.

Враховуючи те, що посилання апелянта в апеляційній скарзі, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Тясмин» відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :