Постанова

від 05.05.2009 по справі 24/65-11/3

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/65-11/3

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.05.2009                                                                                           № 24/65-11/3

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 За участю представників:

 від позивача                    Абрамов Д.А. – Голова правління

від відповідача          Безносик А.О. – представник за дов. № 225-КР-288 від 16.03.2009

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міська рада

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.03.2009

 у справі № 24/65-11/3 (суддя Смирнова Ю.М.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Ескалібур"

 до                                                   Київської міської ради

 про                                                   визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

 Приватне підприємство «Ескалібур» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права позивача на оренду земельних ділянок (кадастровий № 8 000 000 000:66:149:0064 та кадастровий № 8 000 000 000:66:149:013) в Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів; укладення договору оренди земельних ділянок (кадастровий № 8 000 000 000:66:149:0064 та кадастровий № 8 000 000 000:66:149:013) в Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів у редакції, доданій до позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 24/65 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 24/65 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 24/65 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справі присвоєно новий номер - № 24/65-11/3.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та просив визнати укладеним договір оренди земельних ділянок (кадастровий № 8 000 000 000:66:149:0064 та кадастровий № 8 000 000 000:66:149:013) в Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів у редакції, доданій до позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 24/65-11/3 від 10.03.2009 позов задоволено повністю. Визнано договір оренди земельних ділянок (кадастровий номер 66:149:013 та кадастровий номер 66:149:064), місце розташування яких Гідропарк у Дніпровському районі м.Києва, укладеним між Приватним підприємством «Ескалібур» та Київською міською радою на умовах поданого Приватним підприємством «Ескалібур» проекту договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 по справі № 24/65-11/3 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства «Ескалібур» відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, позивач має право на оренду земельних ділянок, необхідних для обслуговування цих об'єктів. Однак відповідач ухиляється від укладення з позивачем відповідного договору оренди земельних ділянок, на умовах, запропонованих позивачем та визначених Київською міською радою з попереднім землекористувачем – суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Галицькою Н.М., у якої позивач придбав нерухомість.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, вказуючи, що відповідно до статті 123 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Такі рішення про передачу позивачеві земельних ділянок у короткострокову оренду Київрадою були прийняті, а тому звернення позивача до суду є безпідставним. Відповідач також зазначив, що проект договору позивача містить строк дії договору, який не відповідає рішенням Київради, а також розмір орендної плати нижчий, ніж встановлений у статті 7 Закону України «Про плату за землю».

З матеріалів справи вбачається наступне.

Рішенням Київської міської Ради від 07.02.2002 №240/1674 (п. 12) суб'єкту підприємницької діяльності – фізичній особі Галицькій Наталії Миколаївні передано у довгострокову оренду земельні ділянки у Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва строком на 15 років для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів у Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Галицькою Н.М. 20.03.2003 укладено договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 11.04.2003 за №66-6-00075 у книзі записів державної реєстрації договорів.

17.12.2003 між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н. М. укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна – закладу громадського харчування, що знаходиться у Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва (згідно Державного земельного кадастру та реєстру земельних ділянок № 66149064). Майно передане позивачеві за Актом прийняття –передачі від 19.12.2003.

01.07.2005 між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н.М. укладено договір №2506-1 купівлі-продажу нерухомого майна – закладу громадського харчування, що знаходиться у Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва (згідно Державного земельного кадастру та реєстру земельних ділянок № 66149013). Майно передане позивачеві за Актом прийняття – передачі від 01.07.2005.

Земельні ділянки загальною площею 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0064) та 1101 (одна тисяча сто один) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0013), на яких знаходяться придбані позивачем згідно вищевказаних договорів купівлі - продажу об'єкти нерухомого майна (заклади громадського харчування), як зазначалось, перебували в орендному користуванні суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Галицької Н.М. згідно договору оренди земельних ділянок від 20.03.2003, укладеного між Київською міською радою та СПД Галицькою Н.М. на підставі рішення Київради від 07.02.2002 №240/1674.

01.10.2007 Київською міською радою прийнято рішення №365/3199 «Про передачу Приватному підприємству «Ескалібур» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва», яким внесено зміни до договору оренди земельних ділянок від 11.04.2003 №66-6-00075 на підставі листа згоди суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Галицької Н.М. та передано позивачеві в короткострокову оренду на 4 роки земельну ділянку загальною площею 1101 (одна тисяча сто один) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0013) для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих відповідно до пункту 12 рішення Київської міської ради від 07.02.2002 №240/1674 у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди.

Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 №366/3200 «Про передачу Приватному підприємству «Ескалібур» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування та атракціонів на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва» внесено зміни до договору оренди земельних ділянок від 11.04.2003 №66-6-00075 та передано позивачеві в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,48 га (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0064) для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування та атракціонів на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих відповідно до п. 12 рішення Київської міської ради від 07.02.2002 №240/1674 у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з урахуванням пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» та статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 377 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у встановленому порядку було набуто право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірних земельних ділянках, що в силу положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України надає право позивачеві вимагати від відповідача оформлення правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки на умовах оренди.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 3 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно частини 4 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у 20-ти денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

04.02.2009 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельних ділянок та направив відповідачу проект договору. Факт направлення і отримання відповідачем проекту договору підтверджується наявними в справі поштовими квитанціями та не заперечувався представником відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки Київською міською радою не був підписаний та не був повернутий позивачу із зауваженнями.

Як свідчать матеріали справи, ні протоколу розбіжностей до договору, ні заперечень щодо запропонованої позивачем редакції договору, Київською міською радою надано не було, зауважень щодо вказаного договору не наведено.

Зауваження відповідача про те, що Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) запропоновано позивачу проекти договорів оренди земельних ділянок не приймаються судом до уваги, оскільки відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач своєю бездіяльністю щодо розгляду спірного питання порушив право позивача на отримання в орендне користування земельних ділянок.

При цьому, позивач у запропонованому проекті заперечує проти зміни умов орендного користування земельними ділянками загальною площею 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0064) та загальною площею 1101 (одна тисяча сто один) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0013), на яких знаходяться належні позивачеві на праві власності об'єкти нерухомого майна, та вважає, що договір оренди цих земельних ділянок повинен бути укладений між ним і відповідачем на тих же умовах, що і з попереднім орендарем – суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Галицькою Н.М. Запропонований позивачем проект договору не змінює умови договору оренди №66-6-00075, укладеного відповідачем з суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н.М. за винятком строку дії. Зокрема, розмір орендованих земельних ділянок, цільове використання права та обов'язки сторін, умови передачі та повернення земельних ділянок, відповідальність сторін не змінено. Строк дії договору визначений в 9 років –залишок строку користування земельними ділянками за договором оренди №66-6-00075.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 N 02-5/743 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування» обов'язок рад відвести земельну ділянку у власність або у користування необхідно відрізняти від їх обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод (міна, дарування, купівля і под.).

Суд погоджується з твердженнями позивача, оскільки в даному випадку спір виник не з приводу виділення відповідачем земельної ділянки позивачу, а з приводу оформлення права на оренду земельної ділянки, пов'язаного з переходом права власності на об'єкти нерухомості та добровільної відмови попереднього землекористувача.

Як вбачається з рішень відповідача від 01.10.2007 №336/3200 та №365/3199, земельні ділянки передані позивачу саме у зв'язку з набуттям права власності на будівлі і споруди за рахунок частини земель, наданих попередньому землекористувачу в довгострокову оренду рішенням від 07.02.2002 №240/1674, право користування якими посвідчено договором №66-6-00075. У вказаному договорі строк його дії визначений сторонами - Київською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н.М. до 2018 року. Цим же договором передбачено, що він є чинним з дня державної реєстрації та припиняється у випадку закінчення терміну, на який укладався (п. 13, п. 14). Тобто позивач, як новий власник нерухомості, просить переукласти Київську міську раду вже існуючий та раніше погоджений договір.

Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що

виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням,

або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших

випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання представника відповідача на відсутність волевиявлення щодо укладення договору оренди є помилковим, оскільки волевиявлення відповідача як орендодавця здійснюється у формі відповідного рішення і лише реалізується шляхом укладання договору оренди. Оформлення права користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди такої земельної ділянки випливає зі змісту статті 120 Земельного Кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, що кореспондується з приписами статті 187 Господарського кодексу України.

Стосовно розміру орендної плати слід зазначити, що наявні в справі копії податкових звітів позивача та платіжних доручень свідчать про внесення позивачем орендної плати за землю до місцевого бюджету. Доказів заниження позивачем орендної плати або несвоєчасного її перерахування суду не надано. Сторони не позбавлені можливості узгодити це питання шляхом внесення змін до договору, в порядку, передбаченому Законом України «Про оренду землі» та договором.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 у справі № 24/65-11/3 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 у справі № 24/65-11/3 залишити без змін.

Матеріали справи № 24/65-11/3 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.