Рішення

від 21.01.2014 по справі 916/3038/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2014 р.Справа № 916/3038/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКАУТ";

Фірма "ОСОКОР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

Про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача : Чукітова В.В. - довіреність від 02.01.2013р., довіреність від 08.01.2014р.

Від відповідача: ТОВ "ЛУКАУТ" - Луценко Р.О.- довіреність №013/14 від 08.01.2014р.

Від відповідача : Фірма "ОСОКОР" - не з'явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КБ ІНЖИНІРИНГ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЛУКАУТ" та Фірми "ОСОКОР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма "ОСОКОР") про визнання недійсним договору №1803-1/11 від 18.03.2011р. у частині купівлі-продажу 296 штук абонентських терміналів FM 4200; про зобов'язання ТОВ "ЛУКАУТ" повернути ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" 608 787 грн. 55 коп., які перераховані в рахунок оплати вартості 296 штук абонентських терміналів FM 4200, придбаних за договором №1803-1/11 від 18.03.2011р. та 3% річних у розмірі 44 248 грн. 79 коп.:; про зобов'язання ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" повернути ТОВ "ЛУКАУТ" 296 штук абонентських терміналів FM 4200, придбаних за договором №1803-1/11 від 18.03.2011р.; про стягнення з ТОВ "ЛУКАУТ" на користь ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" збитків у розмірі 84 824 грн. 90 коп., 500 грн. з яких підлягають солідарному стягненню з Фірми "ОСОКОР".

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову .

Відповідач - ТОВ "ЛУКАУТ" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - Фірма "ОСОКОР" про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, згідно повідомлення пошти, за зазначеною адресою підприємство не знаходиться. ДО повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст..75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18 березня 2011р. між ТОВ "ЛУКАУТ" (Продавець) та ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" (Покупець) був укладений Договір №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання, згідно якого Продавець в порядку та на умовах , визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність Покупцеві обладнання, модифікація та укомплектованість якого визначається в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №1), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах Договору , прийняти зазначений товар і сплатити Продавцеві ціну товару.

Відповідно до розділу 2 Договору ціна товару за Договором складається з сум додатків до Договору. Покупець сплачує Продавцеві передоплату в розмірі 100% ціни товару.

Позивач зазначає, що на виконання Договору платіжними дорученнями №2 від 05.04.2011р. на суму 62 000 грн., №8 від 12.04.2011р. на суму 19 000 грн., №9 від 12.04.2011р. на суму 14 000 грн., №13 від 27.04.2011р. на суму 10 000 грн., №17 від 29.04.2011р. на суму 60 000 грн., №22 від 05.05.2011р. на суму 57 500 грн., №23 від 05.05.2011р. на суму 2 500 грн., №28 від 12.05.2011р. на суму 70 000 грн., №32 від 19.05.2011р. на суму 65 000 грн. , №33 від 19.05.2011р. на суму 35 000 грн., №42 від 09.06.2011р. на суму 75 000 грн., №43 від 10.06.2011р. на суму 75 000 грн., №0 від 24.06.2011р. на суму 30 000 грн., №0 від 12.07.2011р. на суму 30 000 грн., №0 від 14.07.2011р. на суму 20 000 грн., №602 від 22.07.2011р. на суму 28 753 грн. 12 коп., №ING124 від 07.10.2011р. на суму 6 540 грн. 67 коп., № ING152 від 14.11.2011р. на суму 1 000 грн., № ING154 від 16.11.2011р. на суму 1 000 грн., № ING29 від 09.02.2012р. на суму 15 400 грн. 05 коп., № ING58 від 23.02.2012р. на суму 15 500 грн., № ING70 від 28.02.2012р. на суму 5 000 грн., він перерахував Продавцю 698 193 грн. 84 коп.

В свою чергу Продавець - ТОВ "ЛУКАУТ" поставив ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" обладнання у кількості 306 шт., що підтверджується видатковими накладними №134 від 18.03.2011р., №185 від 14.04.2011р., №234 від 05.05.2011р., №243 від 11.05.2011р., №471 від 23.09.2011р., №139 від 24.02.2012р., №148 від 28.02.2012р.

Відповідно до п.3.3. Договору Продавець зобов'язався передати Покупцеві одночасно з товаром усі документи (посібник з експлуатації, сертифікат відповідності), що стосується товару та переданню разом із ним згідно з чинним в Україні законодавством та вимогами, що звичайно ставляться. На виконання цієї умови Договору Продавець надав Сертифікат відповідності ВВ №UA 1.155.0153017-10, виданий ТОВ "ТЕКО ТРЕЙД" (м.Черкаси) органом із сертифікації Укрчастотнагляду на пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки Teltonika моделі FM 4200 з GPS- приймачем та радіо терміналом системи стільникового зв'язку GSM-900/1800 в кількості 300 од. на партію обладнання, що поставлялось в рамках Договору.

З метою перевірки поставленого ТОВ "ЛУКАУТ" обладнання щодо наявності або відсутності кодів IMEI цього обладнання в узагальненій базі даних кодів IMEI терміналів ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" направило запит до Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", яке веде базу даних кодів IMEI. Згідно листа ДП "Український державний центр радіочастот" від 07.10.2013р. за №10.2/16029 станом на 27.09.2013р. із зазначених у зверненні 306 кодів IMEI 10 кодів IMEI були в установленому порядку (відповідно до Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.02.2009р. за № 1338) внесені до узагальненої бази даних кодів IMEI, інші 296 кодів IMEI відсутні, знаходяться у "чорному" списку, що свідчить про невідоме походження цих терміналів на території України.

Позивач зазначає, що згідно ст..25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" умовами застосування радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на території України є: 1) включення конкретного типу радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв до реєстру радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України; 2) документальне підтвердження їх відповідності стандартам (сертифікат відповідності). Відповідно до ст..29 зазначеного Закону радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, які ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні, повинні мати виданий у встановленому порядку документ про підтвердження їх відповідності стандартам. Радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні, повинні мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження їх відповідності стандартам та бути промаркованими обліковими марками, що підтверджують законність їх ввезення, реалізації та експлуатації в Україні і забезпечують контроль за їх обігом.

Крім того, відповідно до п.1.7 Порядку реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.02.2009р. за № 1339, не дозволяється реалізація терміналів, міжнародні коди з питань ідентифікації яких відсутні в узагальненій базі даних IMEI терміналів.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст..180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно ст.. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. За приписами ст.. 178 цього Кодексу об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

За таких обставин, позивач вважає, що Договір №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання від 18.03.2011р., у частині поставки 296 штук обладнання, суперечить Цивільному кодексу України , актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, оскільки предметом Договору є обладнання, яке обмежене у цивільному обороті, належні дозвільні документи на оборот цього обладнання відсутні, і не дозволяється його реалізація у разі відсутності міжнародних кодів ідентифікації в узагальненій базі даних IMEI терміналів. Зазначене є підставою для визнання цього Договору недійсним у частині поставки 296 штук обладнання відповідно до ст..207 Господарського кодексу України, ч.1 ст.215, ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст.. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач просить суд зобов'язати сторони за Договором повернути все отримане, а саме: зобов'язати ТОВ "ЛУКАУТ" повернути ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" 608 787 грн. 55 коп., які перераховані в рахунок оплати вартості 296 штук абонентських терміналів FM 4200, придбаних за Договором №1803-1/11 від 18.03.2011р. (згідно видаткової накладної №134 від 18.03.2011р. 50 шт. Обладнання на суму 97 500 грн., №185 від 14.04.2011р.- 80 шт. На суму 164 328 грн. 96 коп., №234 від 05.05.2011р.- 80 шт. На суму 167 208 грн. 96 коп., №243 від 11.05.2011р. - 80 шт. На суму 167 208 грн. 96 коп., №471 від 23.09.2011р.- 6 шт. На суму 12 540 грн. 67 коп.) та зобов'язати ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" повернути ТОВ "ЛУКАУТ" 296 штук абонентських терміналів FM 4200, придбаних за Договором №1803-1/11 від 18.03.2011р.

Крім того, позивач зазначає, що згідно ст..1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого ) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином.

За приписами ч.2 ст. 1214 цього Кодексу у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач вважає, що зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 3% річних, нарахованих за період користування відповідачем грошовими коштами позивача, розмір яких складає 44 248 грн. 79 коп.

Позивач також вважає, що при укладенні Договору №1803-1/11 від 18.03.2011р. ТОВ "ЛУКАУТ" навмисно ввело ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" в оману щодо обставин, які мали суттєве значення, адже, ТОВ "ЛУКАУТ", як один із провідних постачальників обладнання та його аналогів на ринку України, не могло не знати вимог, що пред'являються до реалізації обладнання та факту відсутності кодів IMEI поставленого ним ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" обладнання в узагальненій базі даних кодів IMEI терміналів. Відповідно до ч.2 ст.230 Цивільного кодексу України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Позивач зазначає, що спірні 296 шт. обладнання були продані ним відповідно до укладених з контрагентами договорів. Продаж було здійснено за ціною 2 200 грн. за одиницю, отже, загальна вартість продажу обладнання контрагентам становить 651 200 грн. За таких обставин, позивач вважає, що з вини відповідача - ТОВ "ЛУКАУТ", ним було понесено збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 42 412 грн. 45 коп., які просить суд стягнути з ТОВ "ЛУКАУТ".

Позивач також звернув увагу на наявність договору поруки №18/03-2011, укладеного 18.03.2011р. між Фірмою "ОСОКОР" (Поручитель) та ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" (Кредитор), згідно якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ "ЛУКАУТ" (Боржник) по Договору купівлі-продажу обладнання №1803-1/11 від 18.03.2011р. у розмірі 500 грн. Відповідно до п.6.1 договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язань по Договору купівлі-продажу обладнання №1803-1/11 від 18.03.2011р. За таких обставин, позивач просить суд понесені ним збитки у розмірі 42 412 грн. 45 коп. у сумі 500 грн. стягнути солідарно з ТОВ "ЛУКАУТ" та Фірми "ОСОКОР".

Відповідач - ТОВ "ЛУКАУТ" проти позову заперечує, посилаючись на те, що у позовній заяві позивач не посилається на жодну із спеціальних норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, а робить лише посилання на загальні підстави і наслідки недійсності правочинів, встановлені ст..ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, а також зазначає, що оспорюваний правочин вчинений з порушенням загальних вимог ст.. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає, що оспорюваний правочин жодним чином не порушує правила, викладені в ст..203 Цивільного кодексу України, а також звернув увагу на те, що відповідно до п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним, відповідно до абз.5 п.2.10 цієї Постанови у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

На думку відповідача, позивач не надав належних доказів на підтвердження існування обставин, з якими закон повязує визнання судом оспорюваного правочину недійсним.

Відповідач - Фірма "ОСОКОР" своїм правом на захист в судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст..15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст..16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2011р. між ТОВ "ЛУКАУТ" (Продавець) та ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" (Покупець) був укладений Договір №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання, згідно якого Продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність Покупцеві обладнання, модифікація та укомплектованість якого визначається в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №1), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах Договору, прийняти зазначений товар і сплатити Продавцеві ціну товару.

На виконання умов Договору позивач перерахував Продавцю 698 193 грн. 84 коп. В свою чергу Продавець - ТОВ "ЛУКАУТ" поставив ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" обладнання у кількості 306 шт., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними

Відповідно до п. 3.3. Договору Продавець зобов'язався передати Покупцеві одночасно з товаром усі документи (посібник з експлуатації, сертифікат відповідності), що стосується товару та переданню разом із ним згідно з чинним в Україні законодавством та вимогами, що звичайно ставляться. На виконання цієї умови Договору Продавець надав Сертифікат відповідності ВВ №UA 1.155.0153017-10, виданий ТОВ "ТЕКО ТРЕЙД" (м.Черкаси) органом із сертифікації Укрчастотнагляду на пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки Teltonika моделі FM 4200 з GPS- приймачем та радіо терміналом системи стільникового зв'язку GSM-900/1800 в кількості 300 од. на партію обладнання, що поставлялось в рамках Договору.

Згідно листа ДП "Український державний центр радіочастот" від 07.10.2013р. за №10.2/16029 станом на 27.09.2013р. із зазначених у зверненні 306 кодів IMEI 10 кодів IMEI були в установленому порядку (відповідно до Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.02.2009р. за № 1338) внесені до узагальненої бази даних кодів IMEI, інші 296 кодів IMEI відсутні, знаходяться у "чорному" списку, що свідчить про невідоме походження цих терміналів на території України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" умовами застосування радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на території України є: 1) включення конкретного типу радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв до реєстру радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України; 2) документальне підтвердження їх відповідності стандартам (сертифікат відповідності). За приписами ст. 29 зазначеного Закону радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, які ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні, повинні мати виданий у встановленому порядку документ про підтвердження їх відповідності стандартам. Радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні, повинні мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження їх відповідності стандартам та бути промаркованими обліковими марками, що підтверджують законність їх ввезення, реалізації та експлуатації в Україні і забезпечують контроль за їх обігом.

Крім того, відповідно до п.1.7 Порядку реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.02.2009р. за № 1339, не дозволяється реалізація терміналів, міжнародні коди з питань ідентифікації яких відсутні в узагальненій базі даних IMEI терміналів.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно ст.. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. За приписами ст.. 178 цього Кодексу об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

За таких обставин, Договір №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання від 18.03.2011р., у частині поставки 296 штук обладнання, суперечить Цивільному кодексу України, актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, оскільки предметом Договору є обладнання, яке обмежене у цивільному обороті, відсутні належні дозвільні документи на оборот цього обладнання, у зв'язку з чим не дозволяється його реалізація у разі відсутності міжнародних кодів ідентифікації в узагальненій базі даних IMEI терміналів.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

За таких обставин, у суду є всі підстави для визнання недійсним Договору №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання від 18.03.2011р., укладеного між ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "ЛУКАУТ" у частині купівлі-продажу 296 штук абонентських терміналів FM 4200.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Отже, правомірною та обґрунтованою є вимога повернути все отримане в натурі по зазначеному Договору, а саме: ТОВ "ЛУКАУТ" має повернути ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" грошові кошти у сумі 608 787 грн. 55 коп., а ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" має повернути ТОВ "ЛУКАУТ" 296 штук абонентських терміналів FM 4200, придбаних за договором №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання від 18.03.2011р.

Згідно ст..1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином.

За приписами ч.2 ст. 1214 цього Кодексу у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Згідно ст..536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з просить суд стягнути з ТОВ "ЛУКАУТ" 3% річних, нарахованих за період користування відповідачем грошовими коштами позивача, розмір яких складає 44 248 грн. 79 коп.

Слід зауважити, що ТОВ "ЛУКАУТ", як один із провідних постачальників обладнання та його аналогів на ринку України, не могло не знати вимог, що пред'являються до реалізації обладнання та факту відсутності кодів IMEI поставленого ним ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" обладнання в узагальненій базі даних кодів IMEI терміналів. Отже, при укладенні Договору №1803-1/11 від 18.03.2011р. ТОВ "ЛУКАУТ" навмисно ввело ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" в оману щодо обставин, які мали суттєве значення. Відповідно до ч.2 ст.230 Цивільного кодексу України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні 296 шт. обладнання були продані ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" відповідно до укладених з контрагентами договорів. Продаж було здійснено за ціною 2 200 грн. за одиницю, отже, загальна вартість продажу обладнання контрагентам становить 651 200 грн.

Враховуючи відсутність кодів IMEI поставленого ТОВ "ЛУКАУТ" ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" обладнання в узагальненій базі даних кодів IMEI терміналів, що призвело до визнання недійсним Договору купівлі-продажу обладнання №1803-1/11 від 18.03.2011р. та повернення 296 шт. обладнання Продавцю - ТОВ "ЛУКАУТ", ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ", з вини ТОВ "ЛУКАУТ", повинно буде витребувати зазначене обладнання у своїх контрагентів, та повернути отримані зав нього кошти, що призведе до понесення ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 42 412 грн. 45 коп. (продаж було здійснено за ціною 2 200 грн. за одиницю, отже, загальна вартість продажу обладнання контрагентам становить 651 200 грн. Упущена вигода: 651 200 грн. - 608 787 грн. 55 коп. = 42 412 грн. 45 коп.) За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача - ТОВ "ЛУКАУТ" збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 42 412 грн. 45 коп.

Слід заважити, що 18.03.2011р. між Фірмою "ОСОКОР" (Поручитель) та ТОВ "КБ ІНЖИНІРИНГ" (Кредитор) був укладений договір поруки №18/03-2011, згідно якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ "ЛУКАУТ" (Боржник) по Договору купівлі-продажу обладнання №1803-1/11 від 18.03.2011р. у розмірі 500 грн. Відповідно до п.6.1 договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язань по Договору купівлі-продажу обладнання №1803-1/11 від 18.03.2011р. За таких обставин, збитки у розмірі 42 412 грн. 45 коп. у сумі 500 грн. мають бути стягнуто солідарно з ТОВ "ЛУКАУТ" та Фірми "ОСОКОР".

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів по справі відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ" - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання від 18.03.2011р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУКАУТ" у частині купівлі-продажу 296 штук абонентських терміналів FM 4200.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКАУТ" (м.Київ, вул..Богомольця, 7/14, офіс 182, п/р 26004000045198 у Білоруському відділенні ПАТ „Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36590145) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ" (м.Одеса, пров. Високий, 24, код ЄДРПОУ 37549907, р/р 26003001057821 в ПАТ "ФІНБАНК") грошові кошти у сумі 608 787 грн. 55 коп.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ" (м.Одеса, пров. Високий, 24, код ЄДРПОУ 37549907, р/р 26003001057821 в ПАТ "ФІНБАНК") повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛУКАУТ"(м.Київ, вул..Богомольця, 7/14, офіс 182, п/р 26004000045198 у Білоруському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36590145) 296 штук абонентських терміналів FM 4200, придбаних за договором №1803-1/11 купівлі-продажу обладнання від 18.03.2011р.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКАУТ" (м.Київ, вул..Богомольця, 7/14, офіс 182, п/р 26004000045198 у Білоруському відділенні ПАТ „Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36590145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ" (м.Одеса, пров. Високий, 24, код ЄДРПОУ 37549907, р/р 26003001057821 в ПАТ "ФІНБАНК") 3% річних у сумі 44 248 грн. 79 коп., збитків у розмірі 84 324 грн. 90 коп. та судові витрати у сумі 28 129 грн. 98 коп.

6. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКАУТ" (м.Київ, вул..Богомольця, 7/14, офіс 182, п/р 26004000045198 у Білоруському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36590145) та Фірми "ОСОКОР" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю ( м.Одеса, вул..Варненська, 4 Б, код ЄДРПОУ 25424132, п/р 26006311267 в АБ "Південний", МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ ІНЖИНІРИНГ" (м.Одеса, пров. Високий, 24, код ЄДРПОУ 37549907, р/р 26003001057821 в ПАТ "ФІНБАНК") збитки у розмірі 500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 січня 2014р.

Суддя Рога Н. В.