Постанова

від 18.05.2009 по справі 41/57-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/57-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2009                                                                                       Справа№  41/57-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  Головка В.Г. (доповідач)    

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача:  Калашнік В.Б., довіреність від 25.12.2008, Суппіс О.С., довіреність від 13.02.2009

від відповідача: Слюсар Д.В., довіреність від 4.03.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства закритого типу „Електромашпромсервіс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі № 41/57-09

за позовом  товариства з обмеженою  відповідальністю „Дніпротехконтракт”, м.Дніпропетровськ

до  акціонерного товариства закритого типу „Електромашпромсервіс”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 106604грн.

             ВСТАНОВИВ:

             Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі №41/57-09 (суддя Орєшкіна Е.В.) позов товариства з обмеженою  відповідальністю „Дніпротехконтракт” до  акціонерного товариства закритого типу „Електромашпромсервіс” про стягнення 106604грн. задоволено повністю.

            Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд, посилаючись на наступне:

- відповідачем, окрім зазначених сум, 25.12.2008р. було перераховано в оплату за договором 5000,00грн. Таким чином, сума основного боргу не відповідають дійсності, а штрафні санкції нараховані не з належної суми;

-  додані до позову матеріали не були направлені відповідачу всупереч ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, зокрема це стосується розрахунку ціни позову, що зазначений як додаток і який ніяк не міг бути у наявності у відповідача. Незважаючи на таке порушення, провадження у справі було відкрито, при цьому на позивача не покладено обов'язок усунути таке порушення. Навіть після заяви представника відповідача у судовому засіданні 05.03.2009р. про допущене порушення судом, в порушення вимог рівності та змагальності сторін, не вжито заходів для забезпечення права відповідача і відновлення рівності сторін у процесі, позивача не зобов'язано передати (надіслати) додані до позову матеріали відповідачу;

- в порушені п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення у мотивувальній частині обставин справи, встановлених судом, у оскаржуваному рішенні не вказаний встановлений судом розмір сум, що підлягають стягненню у якості інфляційних, 3 % річних та пені. Оцінюючи як обґрунтовані вимоги позивача щодо стягнення таких сум, суд не надав оцінку доказам, що підтверджують їх розмір та не провів їх розрахунок. Таким чином, в оскаржуваному рішенні викладені обставини, встановлені не судом, а стороною по справі, тощо.

           У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду змінити, зменшивши суму основного боргу на 5000грн.

           Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

           Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дніпротехконтракт” та АТЗТ «Електромашпромсервіс” 21.02.2008 року було укладено договір купівлі-продажу №425-08, за умовами якого перший прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця вали до електричних машин, а другий прийняти вказаний товар та оплатити його (а.с.14-20).

          На виконання умов договору позивач в період з 06.03.2008 року по 19.11.2008 року поставив відповідачу продукція на загальну суму 257640грн., що підтверджується відповідними документами (а.с.21-38).                                                                                                                            

          Згідно п.5.3 договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару протягом 20 банківських днів після його одержання.

           Однак в порушення зазначених умов договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті товару, що стало причиною звернення позивача до суду.

   Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

  За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

  Відповідно до п.7.1 договору за порушення термінів оплати коштів згідно п.5.3 цього договору покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від неоплаченої суми за кожний день прострочення.   

  Загальна заборгованість станом на 01.12.2008р. склала 94426грн., що підтвердили сторони у судовому засіданні.

  Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за порушення термінів оплати продукції в період з 3 квітня по 16 грудня 2008р. склав 8497,9грн.

  Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Виходячи з загальної суми заборгованості, позивачем нараховано за період з 3 квітня по 16 грудня 2008р. 2635,7грн. інфляційних та 1044,4грн. 3% річних.

  Відповідач проти зазначеного розрахунку не заперечив, але безпідставно вважає, що розмір стягнення повинен бути зменшений у зв'язку зі сплатою платіжним дорученням від 25.12.2008р. №39448  заборгованості в сумі 5000грн.

  Нарахування інфляційних, 3% річних та пені здійснено по 16 грудня 2008р., а часткове погашення основного боргу відбулося 25.12.2005р., яке не вплинуло на розрахунки позивача.

  В судовому засіданні позивач підтвердив отримання від відповідача 5000грн. після 25грудня 2008р., тому відсутні будь-які перешкоди щодо врахування зазначеної суми, тобто  зменшення основного боргу державною виконавчою службою, під час виконання судового рішення.

  Більш того, зазначені докази не були надані відповідачем до винесення рішення судом першої інстанції, а їх надання суду апеляційної інстанції судова колегія не може визнати як достатньо обґрунтованими.

  Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

           За таких умов суд першої інстанції повно та обґрунтовано дійшов до висновку щодо наявність правових підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 94426грн., пені - 8497,9грн.,інфляційних - 2635,7грн., та 3 % річних - 1044,4грн.

           Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

  Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

           ПОСТАНОВИВ:             

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі №41/57-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу „Електромашпромсервіс” –без задоволення.

           Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                                   В.Г.Головко

Судді                                                                                                А.О.Логвиненко

                                                                                                         Т.Г.Стрелець