Рішення

від 06.05.2009 по справі 18/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "06" травня 2009 р.Справа №  18/68

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/68

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Любашівський елеватор", смт. Любашівка Одеської області  

до відповідача: Приватного підприємства "Морена", м. Кіровоград     

про стягнення  9800,25 грн.

Представники сторін:

від позивача - Згуровський П.К., довіреність № 2/3107-Л від 10.01.09;

від відповідача - участі не брали.

Відкритим акціонерним товариством "Любашівський елеватор" подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Морена" боргу в сумі 9800,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов  договорів купівлі-продажу № 2793 та № 2794 від 27.08.2008 року щодо оплати отриманого товару.

Представник позивача в судовому засіданні 06.05.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.05.2009 р.  не з'явився, витребувані документи не подав, хоча належним чином сповіщений про дату, час і місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку № 235870 від 07.04.2009 року, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 25).

З огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та достатність часу для подачі витребуваних судом документів,  враховуючи, що участь в засіданні суду є правом сторони, яким сторони зобов'язанні користуватись добросовісно, та керуючись приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 06.05.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

27.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Любашівський елеватор" (Продавець) та приватним підприємством "Морена" (Покупець) укладено договори купівлі-продажу №2793 і № 2794 (а.с. 11-12), предметом яких є зерно пшениці  у кількості та за ціною:

70 тон  по цінні однієї тони 750 грн. (п.п. 2.1., 3.1. договору № 2793);

62 тони  по цінні однієї тони 650 грн. (п.п. 2.1., 3.1. договору № 2794).

За умовами укладених договорів Продавець зобов'язувався продати Покупцеві зерно пшениці у зазначеній вище кількості, а Продавець зобов'язався придбати і оплатити даний товар (п. 1.1 договорів).

Згідно з розділом 6 договорів факт передачі зерна підтверджується Актом прийому-передачі, після підписання якого, а саме не пізніше наступного дня,  Покупець зобов"язаний оплатити зерно. Всі розрахунки між сторонами здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів, якщо про інше не буде досягнуто окремої домовленості сторін.

Договора № 2793 та № 2794 купівлі-продажу від 27.08.2008 р. укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договорів №2793 та № 2794 від 27.08.2009 року, згідно наказу на видачу № ЛБ-11532 від 31.08.2008 року (а.с. 13) передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар у кількості 132 тони на загальну суму 92 800,25 грн., що підтверджується:

видатковою накладною № ЛБ-0000374 від 31.08.2008 року на суму 40 300,25 грн. (а.с. 18);

видатковою накладною № ЛБ-0000373 від 31.08.2008 року на суму 52 500,00 грн. (а.с. 19).

Вказаний товар отримано особою, уповноваженою на це з боку відповідача за  довіреністю №786935 від 30.08.2008 року (а.с. 14).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Факт поставки позивачем товару на суму 92 800,25 грн. та прийняття його відповідачем підтверджується також актами прийому передачі № 1 та 2 від 31.08.2009 року (а.с 16, 17) та товарно-транспортною накладною № 013244 від 31.08.2009 року (а.с. 15), які також містять підпис особи, уповноваженої відповідачем на отримання товару.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договорами виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 92 800,25 грн.

Однак, як повідомляє позивач, відповідач свої зобов'язання за Договорами належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши за договором № 2793 від 27.08.2009 року - 52 500,00 грн. та за договором № 2794 від 37.08.2009 року - 30 500,00 грн. Всього відповідачем сплачено 83 000,00 грн.

Таким   чином,  заборгованість   відповідача  за   поставлений   товар  становить  9 800,25  грн. (92 800,25 - 83 000,00 = 9 800,25).

21.11.2008 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою про сплату боргу в сумі 9 800,25 грн. (а.с. 20-21), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 9 800,25 грн. не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу  частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі  9 800,25 грн., а тому вимоги позивача про стягнення боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з  приватного підприємства "Морена" (25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 2, кім. 213, р/р 26006030026001 в РУ ВАТ КБ "Надра", МФО 323624, код ЄДРПОУ 33520138) на користь відкритого акціонерного товариства "Любашівський елеватор" (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Спортивна, 4, р/р 26009200182006 в АКБ "Сіті банк" (Україна) м. Київ, МФО 300584 ідентифікаційний  код 00955153) - заборгованість в сумі 9800,25 грн., а також 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                 В.В. Тимошевська