Постанова

від 15.01.2014 по справі 801/8855/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/8855/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Курапової З.І. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим - Вакуленко Яна Анатоліївна, довіреність № 1 від 08.01.14;

представник відповідача, Приватного підприємства "Інститут "Кримгіінтіз"- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 14.10.13 у справі № 801/8855/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Приватного підприємства "Інститут "Кримгіінтіз" (вул. Глінки,68, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

про стягнення 46644,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.13 у справі № 801/8855/13-а в задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до Приватного підприємства "Інститут "Кримгіінтіз" про стягнення 46644,52 грн. - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначено, що судом першої інстанції не повною мірою досліджені обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

У судовому засіданні 15.01.2014 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, суть спірних правовідносини полягає в тому, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, що складає станом на серпень 2013 року 46 644, 52 грн. Дана позиція позивача обґрунтована тим, що ПП "Інститут "Кримгінтіз" зареєстровано в Управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, затвердженим Постановою КМУ від 24.03.2004 р. №327, і була нарахована вищезазначена сума заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 15.01.2002 р. працював в якості начальника відділу підготовки території, основ і фундаментів на підприємстві "Інститут "Кримгінтіз" та йому призначена пенсія згідно вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як наукова установа не зареєстрований, його атестація як наукової установи не проводилась, ОСОБА_3 не виконував роботу, яка мала б характер наукової і, відповідно, відповідач на має обовязку відшкодовувати позивачу частину сплаченої пенсії у відповідності до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, затвердженим Постановою КМУ від 24.03.2004 р. №327.

З даним висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності ПП "Інститут "Кримгінтіз" є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, розвідувальне буріння та, відповідно, діяльність підприємства не відповідає вимогам ст. 1, 7, 11, 12, 21 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та не може бути визначена науковою організацією, державну атестацію підприємство не проходило, результатом роботи підприємств були проекти вишукувань з геології та геодезії, науковою та науково-технічною діяльністю підприємство не займалося, тому виробнича діяльність підприємства не підпадає під дію Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Результатом роботи підприємства були проекти вишукувань з геології та геодезії, науковою та науково-технічною діяльністю підприємство не займалось, тому виробнича діяльність підприємства не підпадає під дію Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Позивачем у відповідності з нормами Порядку отримано повідомлення встановленого Порядком зразка. Вказаним повідомленням встановлено, що розмір сум до відшкодування складає за період з 01.11.2004 по 31.08.2013 - 46644,52 грн. Фактично відповідачем сплачено - 0,00 грн. Таким чином, загальна сума боргу складає - 46644,52 грн.

Дане повідомлення на відшкодування було направлене на адресу ЧП Інститут «КРИМГІІНТІЗ» відносно ОСОБА_3, який з 15.01.2002 працював на даному підприємстві і на сьогоднішній день перебуває на обліку і є отримувачем пенсії в Управлінні. Згідно довідок, які були видані для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» на ім'я ОСОБА_3, а саме:

- про стаж роботи №131 від 24.09.2007 і № 26 від 21.09.2009 року відповідач підтверджує, що ОСОБА_3 з 15.01.2002 року працює на даному підприємстві на посаді начальника відділу підготовки територій, фундаментів і виконує роботи, регламентовані посадовими інструкціями, за фахом відповідно до групи спеціальностей в області науки, по якій він захистив кандидатську дисертацію на спеціальну тему в 1986 р. (у довідці вказана підстава видачі: диплом кандидата технічних наук, наказ про ухвалення на роботу, автореферат по кандидатській дисертації за фахом).

- про заробітну плату № 66 від 20.09.2007 і № 36 від 16.09.2009 року, відповідач в підставі видачі так само вказує, що довідка видана на підставі ст. 23 Закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Позивачем на підставі вищезгаданих довідок, були проведені 2 зустрічних перевірки в 2007 і 2009 роках, складені акти, які були підписані посадовими особами ПП Інститут «КРИМГІІНТІЗ» і які містять підтвердження наукової діяльності. Дані акти підприємством не оспорювалися, акти розбіжностей не надавалися.

З рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 20.05.2005 р. у справі № 2-3115/05 період роботи ОСОБА_3 з 15.02.2002г. має бути врахований в науковий стаж.

Відкликання відповідачем довідки від 24.09.2007 після подання позову до суду не є підставою для відсутності обов'язку у відповідача відшкодувати різницю між сумою призначеної пенсії за Законом № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Крім того, як вбачається з матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_3, він отримує пенсію саме згідно Закону № 1977-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим 14.08.2013 року надіслало ПП "Інститут "Кримгінтіз" повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про науково - технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 2002 року до серпня 2013 р. З даного повідомлення вбачається, що сума заборгованості 46 644,52 грн. складається з суми боргу за серпень 2013 року, яка становить 735,68 грн. та суми заборгованості за попередні періоди, яка становить 45 908,84 грн.

Згідно довідки №223 від 14.01.2014 про сплачені суми пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» сума 45908.84 грн., яка підлягає фінансуванню за рахунок відповідача, склалася за період 01.11.2004 - 31.08.2013 рр.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення щодо строків стягнення заборгованості, зокрема зазначено, що про існування несплачених сум по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, що складає станом на серпень 2013 року 46 644, 52 грн., позивачу стало відомо восени 2013 року за результатами перевірки. Дані пояснення колегія суддів вважає неспроможними, оскільки позивач призначав та сплачує пенсію ОСОБА_3, відповідно, з моменту її призначення в 2004 році знав про наявність підстав для звернення до суду з позовом на підставі Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, затвердженого Постановою КМУ від 24.03.2004 р. №327. Жодних доказів, що підтверджували б поважність пропуску строку звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості не зазначив і з матеріалів позову вони не вбачаються.

Виходячи з вищенаведеного, стягненню підлягає сума 4 414, 08 грн. в межах строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України, за останні шість місяців (735,68х6). В решті позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу, зокрема згідно пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Вказаним обставинам судом першої інстанції не дана належна оцінка, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення інших позовних вимог без розгляду.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтями 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.13 у справі № 801/8855/13-а - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.13 у справі № 801/8855/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4 414,08 грн.

В решті позовні вимоги залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак