Ухвала

від 16.01.2014 по справі 820/7356/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 820/7356/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Бегунца А.О.

за участю:

секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Оніщенка А.В.

представника відповідача Жданова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/7356/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000144400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 299164,0грн. (у т.ч. за основним платежем - 202208,0грн. та за штрафними санкціями - 96956,0грн.);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000154400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 303,00грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00грн.;

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000164400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 103290,5грн. (у т.ч. за основним платежем - 84453,0грн. та за штрафними санкціями - 18837,5грн.);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми «П» №0000174400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52572,0грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено.

Визнано протиправним та скасувано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000144400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 299164,0грн. (у т.ч. за основним платежем - 202208,0грн. та за штрафними санкціями - 96956,0грн.).

Визнано протиправним та скасувано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "В1" №0000154400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 303,00грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00грн.;

Визнано протиправним та скасувано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000164400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 103290,5грн. (у т.ч. за основним платежем - 84453,0грн. та за штрафними санкціями - 18837,5грн.);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "П" №0000174400 від 22.04.2013 року, згідно якого АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52572,0грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державною податковою службою проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Євроцемент-Україна" (код за ЄДРПОУ 00293060) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах: по податку на додану вартість з ТОВ "ПГ Фапром" (код ЄДРПОУ 38113374) за вересень - жовтень 2012 року, ТОВ "Пром Альянс ЛТД" (код ЄДРПОУ 34885500) за жовтень 2011 - січень 2012рр., ТОВ "ТД "Форте - С" (код ЄДРПОУ 36395862) за червень - липень 2010р., ФОП ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за серпень 2010 року - січень 2011року., ТОВ СВП «Донбас» (код ЄДРПОУ 36672814) за травень 2012 року та податку на прибуток за 2010-2012 роки.

За результатами перевірки складено акт №189/44.0-08/00293060 від 02.04.2013 року (т.1 а.с.86-95).

Згідно з висновками акта перевірки №189/44.0-08/00293060 від 02.04.2013 року встановлено порушення вимог:

Згідно з висновками акта перевірки №189/44.0-08/00293060 від 02.04.2013 встановлено порушення вимог:

- п. п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого безпідставно завищено суму податкового кредиту у розмірі 202511,0грн. за червень 2010р., липень 2010р., грудень 2010р., жовтень 2011р., листопад 2011р., травень 2012р., вересень 2012р., жовтень 2012р., що призвело:

до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет в порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України на загальну суму 202208,0грн. за червень 2010р., липень 2010р., жовтень 2011р., листопад 2011р., травень 2012р., вересень 2012р., жовтень 2012р.

до завищення від'ємного значення ПДВ в порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на загальну суму 303,0грн. по декларації з ПДВ за грудень 2010р. у сумі 303,0грн.,

до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 303,0грн., в т.ч. за січень 2011р. у сумі 303,0грн., чим порушено абз."а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ.

- п. 3.1 ст.3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1 ст.138, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати на загальну 435364грн. за ІІІкв. 2010р., IV кв. 2010р., І кв. 2011р., ІІІкв. 2011р., IV кв. 2011р., І- IV квартали 2012р., що призвело:

до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 52572грн. за III кв. 2010р., IV кв. 2010р., І кв. 2011р., ІІІкв. 2011р.

до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 84453 грн. за IVкв. 2011р., І- IV квартали 2012р.

На підставі акта перевірки №189/44.0-08/00293060 від 02.04.2013 відповідно до відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000144400 від 22.04.2013 (т.1 а.с.35-36), яким збільшено ПАТ "Євроцемент-Україна" суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 299164,0грн. (у т.ч. за основним платежем - 202208,0грн. та за штрафними санкціями - 96956,0грн.);

- №0000154400 від 22.04.2013 (т.1 а.с.37-38), яким зменшено ПАТ "Євроцемент-Україна" суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 303,00грн. за січень 2011р. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00грн.;

- №0000164400 від 22.04.2013 (т.1 а.с.39-40), яким збільшено ПАТ "Євроцемент-Україна" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 103290,5 грн. (у т.ч. за основним платежем - 84453,0грн. та за штрафними санкціями - 18837,5грн.);

- №0000174400 від 22.04.2013 (т.1 а.с.41-42), яким ПАТ "Євроцемент-Україна" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52572,0грн.

Підставами для зазначених вище висновків акту перевірки ПАТ "Євроцемент-Україна" стали наступні обставини.

Відповідач зазначив, що підставою для складання акту перевірки від 02.04.2013 року №189/44.0-08/00293060 були акти, що надійшли до СДПІ від інших ДПІ та в яких спростовано факти постачання на підставі наявної доказової бази, а саме:

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Форте-С" щодо підтвердження господарських відносин з підприємством ТОВ "Антіда Груп" за червень 2010 року від 16.01.2013 №30/222/36395862;

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Пром Альянс ЛТД" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності повноти відображення в обліку за жовтень, листопад, грудень 2011 року від 11.01.2013 №58/226/34885500;

- акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ СВП "Донбас" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за травень 2012 року від 24.01.2013 №26/22/36672814;

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПГ Фапром" щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень 2012 року від 23.11.2012 року №1326/224/38113374.

Відносно до вищенаведених актів перевірки операції між ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ СВП "Донбас", ТОВ "ПГ Фапром" та контрагентами-покупцями не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, однак згідно вищенаведених актів усі операції купівлі - продажу ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ СВП "Донбас", ТОВ "ПГ Фапром" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання до "вигодонабувача".

Згідно Реєстру платників ПДВ на час проведення операцій в 2010-2012р. ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ СВП "Донбас", ТОВ "ПГ Фапром" були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали право на виписування податкових накладних, але всі операції по вищезазначеним контрагентам здійснено через посередників з метою штучного формування валових витрат (витрат) та податкового кредиту, які не мали реального товарного характеру, здійснена поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності та дієздатності, що підтверджено актами, отриманим від інших ДПІ.

Крім того, актами, які надійшли на адресу СДПІ господарські операції з реалізації продукції підприємствами ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП здатності, ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ СВП "Донбас", ТОВ "ПГ "Фапром" на адресу покупців, у тому числі ПАТ "Євроцемент-Україна" визнано такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обгрунтовності та правомірності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Питання віднесення витрат до валових регулюється ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", склад витрат та порядок їх визнання визначено ст.ст.138-148 Податкового кодексу України (в тексті постанови приписи нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). (Підпункт 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".)

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (Підпункт 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".)

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. (Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".)

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"встановлено, що віднесення витрат до валових підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.139.1.9 139.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.198 Податкового кодексу України.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України.)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.)

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України.)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (Пункт 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.)

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно з п.200.4 "а" ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

В матеріалах справи містяться, копії наступних документів, що свідчать про реальність господарських правовідносин позивача з контрагентами, а саме: договорів постачання з додатками, рахунків, платіжних доручень, банківських виписок, податкових та видаткових накладних, подорожніх листів, прибуткових ордерів, актів вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів, акти виконаних робіт, рахунок-фактури, ТТН (т.2 а.с.7-236).

Колегія суддів зазначає, шо не вбачає порушень закону в укладенні договорів та існуванні господарських правовідносин між ПАТ "Євроцемент-Україна" з одного боку та ТОВ "ПГ Фапром", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП ОСОБА_5, ТОВ СВП «Донбас» - з іншого боку, оскільки вказані правочини укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.

Крім того, контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту, валових доходів та витрат по взаємовідносинам з ТОВ "ПГ Фапром", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП ОСОБА_5, ТОВ СВП "Донбас", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Отриманий товар позивачем оприбутковано згідно прибуткових ордерів на товари.

В подальшому ПАТ "Євроцемент-Україна" використовував товар, отриманий від ТОВ "ПГ Фапром", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "ТД "Форте - С", ФОП ОСОБА_5, ТОВ СВП "Донбас" у власній господарській діяльності, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями вимог, накладних на переміщення (т.2 а.с.7-236).

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності відповідних первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій, з огляду на наявність в матеріалах справи усіх необхідних податкових та бухгалтерських документів, які відображають дані податкового обліку позивача. Будь яких доказів з приводу ненадання позивачем документів до перевірки, податковим органом не надано.

Первинні документи, якими були оформлені вищевказані господарські операції містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.ст. 134,138,198 Податкового Кодексу внаслідок завищення податкового кредиту, заниження податку на прибуток не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень - рішень від 22.04.2013 року № 0000144400, № 0000154400, № 0000164400, № 0000174400.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/7356/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2014 р.