Рішення

від 12.05.2009 по справі 15/70-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/70-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.05.2009                                                                Справа №  15/70-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Мурашкіні А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Верхньорогачицької районної спілки споживчих товариств, смт.Верхній Рогачик Херсонської області

до Виконавчого комітету Верхньорогачицької селищної ради, смт.Верхній Рогачик Херсонської області  

про   стягнення 29347 грн. 99 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - Яковлева В.П. - головний бухг. довір. від 07.05.2009р № 25, Дрозд Л.І. - голова правління, довір. від 07.05.2009р. № 24

від  відповідача - Фесенко Н.В. - селищний голова, посвідчення, Безрідний Д.І., довір. від 08.05.2009р. № 125

          Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 29347грн.99коп. матеріальної шкоди у зв'язку з тим, що відповідач не дав згоди на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами, що потягнуло за собою несвоєчасне отримання позивачем ліцензії та призвело до втрати прибутку у вигляді 20% на загальну суму 19500грн.75коп. торгівельної націнки, а також нарахував відповідачу пеню виходячи із середнього коефіциенту інфляції до товарообігу 18,4% на загальну суму 9847грн.24коп.

          Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що відповідно до ст.15 Закону України "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта  підприємницької діяльності. Відповідач таким правом не наділений. Таким органом є Регіональне управління департаменту  контролю за виробництвом  та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації  України.

          Щодо матеріальних збитків, то позивач посилається на 224 статтю  Господарського кодексу України, але відповідач у господарські взаємовідносини  не вступав, а тому не міг їх порушити.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд  -

в с т а н о в и в:

          Відповідно до ст.15 Закону України "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт підприємницької діяльності має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом підприємницької діяльності зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

          Таким чином, Закон чітко визначив перелік документів, які позивач повинен був надати для отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Дозвіл виконкому місцевої ради для отримання такої ліцензії у цьому переліку відсутній.

          Відповідно до вказаної статті ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

          Відповідно до п.6 Положення про Державний Департамент  контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджений наказом ДПА України №71 від 10.02.07р.та зареєстрованого у Мінюсті України 2 лютого 2007р. за №116/13383 ліцензування оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами є одним із завдань Департаменту, а тому позивач для отримання ліцензії повинен був звернутись безпосередньо до департаменту, додавши документи згідно переліку, передбаченому чинним законодавством.

          Той факт, що він звернувся до Великолепетиської МДПІ, яка витребовувала у нього документи, не передбачені чинним законодавством, та що на підставі вимог МДПІ позивач звернувся до відповідача за наданням йому дозволу на здійснення роздрібної  торгівлі алкогольними напоями, не означає, що відповідач своїми діями спричинив збитки позивачу, оскільки позивач сам порушив встановлений чинним законодавством порядок отримання ліцензії.

          Господарський суд також звертає увагу на те, що позивач при зверненні з позовом про стягнення збитків з відповідача посилається на норми ст.ч.1ст.224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських правовідносин повинен відшкодувати збитки, які спричинені у зв'язку з порушенням господарського зобов'язання.

          Відповідач є органом місцевого самоврядування  та у своїй діяльності керується Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Повноваження виконкомів визначені у ст.27 вказаного Закону. Ця стаття не передбачає виконання відповідачем господарських функцій, а його владні повноваження у системі органів місцевого самоврядування. Оскільки до компетенції відповідача не відноситься питання про видачу дозволу на торгівлю алкогольними напоями, то позивач не "змушений" був звернутись до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а зобов'язаний був звернутись до вказаного державного органу за отриманням ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

          Відповідно до ст.59 вказаного Закону виконавчий комітет сільської,  селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Позивач наполягає на тому, що збитки спричинені тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства не виніс рішення про надання йому дозволу  на торгівлю спиртними  напоями, тобто не виконав свої владні повноваження, тому до розрахунку збитків не можуть бути застосовані норми Господарського кодексу України.  Не можуть бути застосовані також норми Закону України "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині строків видачі дозволу на торгівлю  алкогольними напоями, оскільки такі функції не входять до його компетенції. Окрім того, розрахунок збитків, доданий позивачем не базується ні на нормах Господарського кодексу України, ні на нормах ЦК України. На підставі норм якого закону чи іншого нормативного документу здійснений розрахунок збитків  позивач не вказав.

          За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.В задоволені позову відмовити.

          2.Копії рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                      З.В. Клепай

Дата підписання рішення 14.05.2009р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України