14/54
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" травня 2009 р.Справа № 14/54
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б.розглянув справу № 14/54
за позовом: спільного українсько-хорватського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферометал", м. Київ
до відповідача: приватного підприємства "Алекс-Ресурс", Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Нова Прага
про стягнення 77636,36 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Поліщук С.В., довіреність б/н від 06.08.2008р.;
від відповідача: участі не брав.
Подано позов про стягнення з приватного підприємства "Алекс-Ресурс" на користь спільного українсько-хорватського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферометал" заборгованість по договору купівлі-продажу № 02/03 від 02.03.2006р.: 49 473,24 грн. основного боргу, 28263,12 грн. пені, всього 77636,36 грн. та покласти на відповідача судові витрати по справі в сумі 899 грн.: 776 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 грн. інших витрат (відправлення поштової кореспонденції).
Відповідач відзив на позов не подав, у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 22.04.2009р. о 14:30, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 239086 від 14.04.2009р. (а.с. 42), а поштовий конверт разом з ухвалою суду від 22.04.2009р. про відкладення розгляду справи на 13.05.2009р. повернута органом поштового зв'язку. Але, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду про відкладення розгляду справи від 22.04.2009р. направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано згідно з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області № 14-3450 від 15.04.2009р. (а.с. 43). Факт направлення підтверджується вихідним реєстраційним штампом господарського суду Кіровоградської області, розміщеному на зворотному аркуші останньої сторінки ухвали.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Оскільки надання суду відзиву на позов та участь у судовому засіданні є відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України право відповідача, а не обов'язок, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача і відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
02.03.2006р. між Спільним українсько-хорватським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферометал" (покупець) та приватним підприємством "Алекс-Ресурс" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 02/03 про поставку лому, відходів чорних металів на металургійні комбінати України у відповідності до технічних умов, вказаних у договорі, доданих специфікаціях з доповненнями (далі - Договір).
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки по даному Договору здійснюються в національній валюті України на підставі кількості фактично поставленого товару відповідно до актів здачі-приймання Ф-19, Ф-69 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом десяти календарних днів. Відповідно до пункту 5.2 Договору за згодою сторін покупець може проводити повну або часткову попередню оплату товару.
Позивачем перераховано відповідачу попередню оплату товару: 07.03.2006р. в сумі 50 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 1996 від 07.03.2006р. на суму 20 000 грн. (а.с. 20) та платіжного доручення № 2001 від 07.03.2006р. на суму 30 000 грн. (а.с. 21); 16.03.2006р. в сумі 50 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 2020 від 16.03.2006р. (а.с. 22).
Пункт 3.8 Договору передбачає, що у випадку отримання попередньої оплати товару продавець зобов'язується поставити товар у строк не пізніше 15 календарних днів з дати перерахування коштів на його розрахунковий рахунок покупцем.
15.03.2006р. здійснена поставка товару на загальну суму 50 526,76 грн., про що свідчать матеріали справи: квитанція про приймання вантажу від 15.03.2006р. (а.с. 16), акт прийому-передачі, у якому датою відвантаження зазначено 15.03.2006р. (а.с. 17), видаткова накладна № АР-000013 від 15.03.2006р. (а.с. 18).
Інших поставок за твердженням позивача не проводилось.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Продавець не належним чином виконував свої зобов'язання по Договору, в порушення вимог пункту 3.8 Договору ним не був поставлений товар на залишкову суму попередньої оплати 49 473,24 грн. (100 000 грн. - 50 526,76 грн.).
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивачем 19.12.2006р. направлено відповідачу претензію (а.с. 23-24) про сплату заборгованості в сумі 49 473,24 грн. та пені в сумі 6 226,86 грн., про що свідчать фіскальний чек від 19.12.2006р. (а.с. 52) та опис від 19.12.2006р. (а.с. 53).
Матеріали справи не містять доказів сплати коштів відповідачем після отримання претензії. За твердженням представника позивача відповіді на претензію позивачем не отримано.
Наявність вказаної заборгованості за Договором відповідач не заперечив, доказів повернення попередньої оплати в розмірі 49 473,24 грн. чи поставки товару на таку суму суду не надав.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в загальній сумі 49 473,24 грн.
В частині стягнення пені в сумі 28 263,12 грн. суд відмовляє в силу наступного.
Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Позивач у своїй позовній заяві, обґрунтовуючи стягнення пені посилається на пункти 7.1. та 7.2 Договору.
Пункт 7.1 Договору передбачає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених Договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні завдані у зв'язку з цим збитки.
Пунктом 7.2. Договору передбачено лише відповідальність покупця, а саме ним передбачено, що прострочення оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені з винної сторони із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.
А відповідно до пункту 7.3 Договору при отриманні продавцем попередньої оплати і недотримання строків поставки, вказаних у гарантійному листі і пункті 3.8, покупець має право стягнення пені з продавця.
Але у Договорі не визначено розмір пені, яку покупець має право стягнути з продавця у разі непоставлення останнім у передбачені Договором строки товару чи неповернення ним попередньої оплати товару.
Будь-якого іншого обґрунтування стягнення пені позивачем суду не надано.
Отже нарахування позивачем пені в розмірі 28 263,12 грн. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню господарським судом.
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу та інших витрат (відправлення поштової кореспонденції) покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Алекс-Ресурс" (28042, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Нова Прага, вул. Жовтнева, 22, ідентифікаційний код 32355166, п/р 26001301306252 в акціонерному банку ПИБ м. Олександрія) на користь Спільного українсько-хорватського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферометал" (03127, м. Київ, просп. 40 Річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 24745466, п/р 2600201276239 в філії відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 380333) 49 473,24 грн. основного боргу, 494,73 грн. державного мита, 75,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3,18 грн. інших витрат (відправлення поштової кореспонденції).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Б. Колодій
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3683977 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні