Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/16989/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16989/13 20.01.14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКЕР УКРАЇНА"

про: стягнення 105.600,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Ковриженко С.О. - за довіреністю від 16.08.2013 № 1333;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Публічне акціонерне товариство "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКЕР УКРАЇНА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 105.600,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 01.12.2011 № 011111 про надання інформаційно-консультаційних послуг з одержання дозвільних документів та супроводження, здійснив на користь відповідача попередню оплату послуг в сумі 96.000,00 грн, однак, відповідач, в обумовлені договором строки, послуги не надав, грошові кошти на вимогу позивача не повернув.

Таким чином, з підстав наведених вище, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача 105.600,00 грн, з яких: 96.000,00 грн - сума попередньої оплати послуг та 9.600,00 грн - оперативно-господарська санкція.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/16989/13 (суддя Станік С.Р.).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 № 04-1/974 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу справу № 910/16989/13 передано на розгляд судді Балаца С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу № 910/16989/13 прийнято до провадження судді Балаца С.В.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з тих підстав, що з боку відповідача зобов'язання за договором від 01.12.2011 № 011111 виконані належним чином, однак позивач відмовився від підписання акту приймання-передачі наданих послуг та повідомив, що вказаний акт буде підписано після отримання останнім переоформленого на нього дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Проте, позивачем дій щодо переоформлення на себе дозволу не здійснено, акт не підписано. Крім того, відповідачем у відзиві викладено заяву про застосування до штрафної санкції спеціальної позовної давності.

Позивач, у свою чергу, 20.01.2014 подав до суду заперечення на відзив відповідача.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення уповноваженим особам відповідача поштових відправлень суду, якими надсилалася ухвали винесені у даній справи.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з даного приводу суду не надав.

Представником позивача клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.01.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», як замовником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАКЕР УКРАЇНА», як виконавцем, (далі - відповідач) укладено договір від 01.12.2011 № 011111 про надання інформаційно-консультаційних послуг з одержання дозвільних документів та супроводження (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується надавати інформаційно-консультаційні послуги щодо отримання та супроводження в КП «КИЇВРЕКЛАМА» дозволу на розміщення зовнішньої реклами на збірно-розбірну металеву конструкцію з кронштейнів освітлення та освітлювальної арматури розміром 66 м х 12 м (далі - ОЗР), що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 21.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що відповідач зобов'язується надати в строк двох робочих днів після підписання Договору за актом приймання-передачі позивачеві оригіналів таких документів:

- лист-згоду від ТДВ «КВО «МЕДАПАРАТУРА» на заміну юридичної особи у дозволі на ОЗР;

- лист-згоду від групи компаній «ЦЕНТР» на заміну юридичної особи у дозволі на ОЗР;

- акт звірки заборгованості між КП «КИЇВ РЕКЛАМА» та групою компаній «ЦЕНТР»;

- дозвіл, виданий групі компаній «ЦЕНТР».

Згідно п. 1.3 Договору відповідач зобов'язується належним чином виконати зазначені послуги, а позивач зобов'язується оплатити відповідачеві надані послуги.

Послуги вважаються наданими належним чином після отримання позивачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами, передбаченого п. 1.1 Договору, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Як визначено п. 2.3 Договору, по закінченню наданих послуг сторонами оформляються акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами, в порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 та 3.4 Договору відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання ним від відповідача відповідного рахунку-фактури перерахувати на розрахунковий рахунок останнього попередню оплату в розмірі 100 % вартості послуг, яка складає 96.000,00 грн.

Згідно п. 4.4 Договору виконавець зобов'язується надати послуги, визначені Договором в строк до 03.02.2012.

З п.п. 5.2, 5.4 Договору вбачається, що позивач зобов'язується прийняти від відповідача належним чином надані послуги, що надаються згідно з Договором, та підписати Акт приймання-передачі наданих послуг в порядку, передбаченому Договором.

В разі не надання послуг відповідачем належним чином, як це передбачено п. 1.4 Договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві суму здійсненої передоплати, в строк трьох банківських днів, що розраховуються з моменту, визначеного п. 4.4 Договору, а також сплатити оперативно-господарську санкцію у розмірі 10 % від розміру вартості послуг, визначеної п. 3.1 Договору (п. 6.6 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між замовником та виконавцем Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання умов, визначених п. 3.2 Договору, платіжним дорученням від 23.12.2011 № 29544990 (копія якого наявна у справі) здійснив на користь відповідача попередню оплату послуг в сумі 96.000,00 грн, що складає 100 % вартості послуг.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок такого.

Як вказує позивач, відповідач в строк, встановлений п. 4.4 Договору, взятих на себе зобов'язань за Договором не виконав, останній не надав: інформаційно-консультаційних послуг щодо отримання в КП «КИЇВРЕКЛАМА» дозволу на розміщення зовнішньої реклами; оригіналів необхідних документів, зокрема, відповідний дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Позивач звернувся до відповідача із листом від 24.05.2013 № 3142/5/11, яким вимагав від останнього виконання ним умов, передбачених п. 6.6 Договору, тобто повернення попередньої оплати послуг в сумі 96.000,00 грн, на що відповідач, у свою чергу, своїм листом від 29.07.2013 № 31 надав позивачеві відповідь на його лист від 24.05.2013 № 3142/5/11, зі змісту якого вбачається, що відповідач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, 14.03.2012 передав представникам позивача документи, визначені п. 12 Договору, та разом з тим акти виконаних робіт за Договором.

Як вважає позивач, відповідь відповідача, викладена у його листі від 29.07.2013 № 31, є необґрунтованою.

Отже, з урахуванням викладеного, позивачем заявлені такі позовні вимоги: стягнути з відповідача суму попередньої оплати послуг в розмірі 96.000,00 грн; про застосування до відповідача господарської санкції в розмірі 10 % від вартості послуг, а саме в сумі 9.600,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Положенням ст. 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» унормовано, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253, (далі - Порядок) дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами (п. 1.3 Порядку).

Відповідачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором, надано позивачеві дозвіл № 27279-11 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, який виданий ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЦЕНТР» на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.07.2011 № 1141 (далі - дозвіл № 27279-11) (засвідчена копія вказаного дозволу наявна у справі).

З відзиву відповідача на позов вбачається, що останнім було надано позивачеві усі документи, передбачені п. 1.2 Договору, і разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг. Проте, позивач акт приймання-передачі наданих послуг не підписав, мотивуючи це тим, що такий акт буде підписано після отримання ним переоформленого на позивача дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами. Відповідач проти вказаного факту також не заперечив.

У відповідності до п. 8.2 Порядку, у разі виникнення підстав для переоформлення дозволу суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати державному адміністратору заяву про переоформлення дозволу разом із дозволом, що підлягає переоформленню, і відповідні документи, що підтверджують зазначені зміни.

Підставами для переоформлення дозволу є, зокрема, набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передача його в оренду (п. 8.1 Порядку).

Пунктом 8.2 Порядку передбачено, що у разі виникнення підстав для переоформлення дозволу суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати державному адміністратору заяву про переоформлення дозволу разом із дозволом, що підлягає переоформленню, і відповідні документи, що підтверджують зазначені зміни.

До заяви додаються, у тому числі, письмове погодження власника місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи) (п. 8.3 Порядку).

Таким чином, виходячи з правил, встановлених наведеними вище нормами, та пункту 1.4 Договору, реальне настання правових наслідків, що обумовлені вказаним правочином поставлено у залежність від отримання безпосередньо позивачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а тому, позивач зобов'язаний був, після отримання від відповідача дозволу № 27279-11 та погоджень, наданих ТДВ «КВО «МЕДАПАРАТУРА» і групи компаній «ЦЕНТР», звернутися до державного адміністратора із заявою щодо переоформлення дозволу № 27279-11 на юридичну особу - позивача.

Суд відзначає, що позивачем не заперечувався факт надання останньому згоди з боку ТДВ «КВО «МЕДАПАРАТУРА» та групою компаній «ЦЕНТР» на заміну юридичної особи у дозволі на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Виходячи з предмету Договору та обов'язків відповідача, обумовлених вказаним правочином, до зобов'язань відповідача, як виконавця за Договором, не відносяться обов'язки щодо надання позивачеві дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, а також переоформлення дозволу № 27279-11 на позивача.

Більш того, згідно наявної у матеріалах справи засвідченої копії фотокартки (стор. 32) зовнішня реклама позивача була фактично розміщена у місці, яке зазначено у дозволі № 27279-11 (м. Київ, Оболонський район, пр-т Московський, буд. 21).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, за сукупністю наведених вище фактів та обставин даного спору, які підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача попередньої оплати послуг в сумі 96.000,00 грн задоволенню не підлягає, з тих підстав, що дозвіл, передбачений п. 1.2 Договору, відповідачем позивачеві переданий, проте, позивачем, зі свого боку, жодних дій спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені Договором, не вжито, дозвіл № 27279-11 на публічне акціонерне товариство "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" не переоформлено.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 10 % від вартості послуг, на підставі п. 6.6 Договору, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання .

Виходячи з аналізу положень, передбачених ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, оперативно-господарською санкцією є дія (захід) (види примірних оперативно-господарських санкцій закріплено у ст. 236 Цивільного кодексу України), яка вживається управленою стороною, до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, тобто господарська санкція, яка застосовується до винної сторони не у вигляді грошової суми .

Отже, з огляду на викладене, пунктом 6.6 Договору забезпечено виконання зобов'язання господарською санкцією у вигляді штрафу, розмір якого складає 10 % від загальної вартості послуг, а не оперативно-господарською санкцією.

Беручи до уваги те, що заявлена позивачем вимога про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10 % від загальної вартості послуг є похідною від основної вимоги про стягнення попередньої оплати послуг в сумі 96.000,00 грн, яка визнана судом безпідставно заявленою, тому й не підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягання з відповідача штрафу в сумі 9.600,00 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.2014 року.

Суддя С.В. Балац