Ухвала

від 27.01.2014 по справі 911/1874/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" січня 2014 р. Справа №911/1874/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Іоннікової І.А.

секретар: Комок І.А.

представники:

позивача: не з'явились;

відповідача-1: не з'явились;

відповідача-2: не з'явились;

відповідача-3: не з'явились;

відповідача-4: не з'явились;

ПАТ „Енергобанк": не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

на рішення Господарського суду Київської області

від 03.07.2013р.

у справі №911/1874/13 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_3

2) ОСОБА_4

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт

інвест"

4) Державного реєстратора Вишгородської районної

державної адміністрації

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників

товариства, визнання недійсною нової редакції статуту

товариства, зобов'язання скасувати зміни (записи), внесені

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1), ОСОБА_4 (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт інвест" (далі - відповідач-3), Державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації (далі - відповідач-4), в якому просив:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача-3, оформлені протоколом №23 від 22.10.2012р., про: задоволення заяви ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2, від 19.10.2012р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3171, про вихід зі складу учасників товариства та про погодження відступлення (продаж) належної ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест" на користь ОСОБА_4; про перерозподіл статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест" між новими учасниками та включення ОСОБА_4 до складу учасників товариства з часткою 76,74% статутного капіталу, що становить 11 511 000,00 грн.; про затвердження нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест";

- визнати недійсною нову редакцію статуту відповідача-3, затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест" №23 від 22.10.2012р., зареєстрованого державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Мируцьким Р.С. від 05.11.2012р., номер запису 13341050028002402;

- зобов'язання відповідача-4 скасувати зміни (записи), внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест", що оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест" №23 від 22.10.2012р., та скасувати реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест", зареєстрованої державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Мируцьким Р.С. 05.11.2012 р., номер запису 13341050028002402, а саме наступні записи: 1) 05.11.2012р. №13341050028002402 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна додаткової інформації; 2) 05.11.2012р. №13341060028002402 Підтвердження відомостей про юридичну особу; зміна додаткової інформації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення загальних зборів учасників товариства від 22.10.2012р. (протокол №23 від 22.10.2012р.) прийняті відповідачем-3 з порушенням положень чинного законодавства України, оскільки у відповідача-1 були відсутні необхідні повноваження на здійснення виходу від імені позивача із складу учасників товариства.

Відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-4 письмових пояснень по суті спору не надали. В усних поясненнях відповідач-2 проти позовних вимог заперечував. Відповідач-3 проти позову не заперечував.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі №911/1874/13 позов було задоволено, а саме:

- визнано недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача-3 про задоволення заяви відповідача-1, який діяв від імені позивача, від 19.10.2012р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3171, про вихід зі складу учасників товариства та про погодження відступлення (продаж) належної позивачу частки в статутному капіталі відповідача-3 на користь відповідача-2; про перерозподіл статутного капіталу відповідача-3 між новими учасниками та включення відповідача-2 до складу учасників товариства з часткою 76,74% статутного капіталу, що становить 11 511 000,00 грн.; та про затвердження нової редакції статуту відповідача-3, що оформлені протоколом №23 від 22.10.2012р. загальних зборів учасників відповідача-3;

- визнано недійсним статут (нова редакція) відповідача-3, затверджений рішенням загальних зборів учасників відповідача-3 від 22.10.2012р., оформлений протоколом №23 від 22.10.2012р., та зареєстрований державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Мируцьким Р.С. від 05.11.2012р., номер запису 13341050028002402;

- зобов'язано державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області Мируцького Романа Святославовича скасувати зміни (записи), внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача-3, що оформлене протоколом загальних зборів учасників відповідача-3 №23 від 22.10.2012р., та скасувати реєстрацію нової редакції статуту відповідача-3, зареєстрованої державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Мируцьким Романом Святославовичем від 05.11.2012р., номер запису 13341050028002402, а саме наступні записи: 1) 05.11.2012р. №13341050028002402 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна додаткової інформації; 2) 05.11.2012р. №13341060028002402 Підтвердження відомостей про юридичну особу; зміна додаткової інформації;

- присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 3 441,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі №911/1874/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення впливає на права та інтереси Публічного акціонерного товариства „Енергобанк", оскільки між апелянтом та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артпласт Інвест" (відповідачем-3) було укладено кредитний договір від 27.12.2012р. На забезпечення виконання зобов'язань за названим кредитним договором між апелянтом та ОСОБА_4 (відповідачем-2) було укладено договір застави від 27.12.2012р., за умовами якого ОСОБА_4 (відповідач-2) передав банку в заставу частку статутного капіталу товариства у розмірі 76,74%.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2014р.

20.01.2014р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 20.01.2014р.

В судове засідання 20.01.2014р. з'явився лише представник позивача. Відповідачі не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" було задоволено, розгляд справи відкладено на 27.01.2014р.

21.01.2014р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наголошував на безпідставності та непідтвердженості доводів апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення.

27.01.2014р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" надійшли письмові пояснення по справі.

Представники сторін та апелянта у судове засідання 27.01.2014р. не з'явились, про поважність нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та апелянта у судові засідання не була визнана обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та апелянта про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників сторін та Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" підлягає припиненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як уже зазначалось вище, обґрунтовуючи наявність права на звернення з апеляційною скаргою, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" посилалось на те, що суд першої інстанції, прийнявши оскаржуване рішення у даній справі, фактично вирішив питання про права і обов'язки Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", оскільки на основі оспорюваних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" було надано згоду на укладення договору застави від 27.12.2012р. з Публічним акціонерним товариством "Енергобанк", як кредитора та заставодержателя по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест".

При цьому необхідно зазначити, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступені порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається (аналогічна правова позиція наведена в п.5.6 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" із змінами і доповненнями).

З матеріалів справи вбачається, що спір у ній виник з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником. Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" (відповідача-3), а тому немає підстав для залучення Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до участі у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд фактично вирішив питання про права і обов'язки Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", оскільки на основі оспорюваних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" було надано згоду на укладення договорів з Публічним акціонерним товариством "Енергобанк", не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Визнання недійсними в судовому порядку рішень загальних зборів господарського товариства не може бути підставою для визнання недійсними договорів, укладених виконавчим органом товариства на виконання рішень загальних зборів, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 06.06.2011р. у справі №3-50гс11).

В ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Тобто, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду. При чому, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі (аналогічна правова позиція наведена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що в останній відсутнє обґрунтування того, які саме права Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" порушено і як скасування рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі №911/1874/13 зможе відновити ці права та/або інтереси.

Як уже зазначалось вище, відповідно до ч.1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

З наведеної правової норми випливає, що особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення що стосується їх прав і обов'язків, мають право оскаржувати судове рішення, якщо воно безпосередньо стосується їх прав та обов'язків. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому, у мотивувальній частині рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі в справі, а і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" не надало доказів наявності порушення свого суб'єктивного матеріального права та наявності підстав для його правового захисту, що є порушенням ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, оскільки право подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, існує лише в тому випадку, коли буде доведено існування самого порушення суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно не порушене, апеляційна скарга не підлягає розгляду.

Тобто, в даному конкретному випадку, не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Підсумовуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі №911/1874/13, права та інтереси Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" порушені не були, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для здійснення апеляційного провадження і останнє підлягає припиненню, як помилково порушене (аналогічна позиція по застосуванню розділу XII Господарського процесуального кодексу України наведена в п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору, у зв'язку з чим сплачений Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" за подання апеляційної скарги судовий збір не підлягає поверненню (аналогічну правову позицію по застосуванню ст. 7 Закону України „Про судовий збір" наведено в п.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р.).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 80, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі №911/1874/13.

2. Матеріали справи №911/1874/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

І.А. Іоннікова