Ухвала

від 21.01.2014 по справі 801/5238/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5238/13-а

21.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Агрофірма" Черноморець"- Ліннік Олексій Вікторвоич, довіреність № 1353 від 27.12.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 20.09.13 по справі № 801/5238/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрофірма" Черноморець" (вул. Леніна, 68, с.Углове, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98435)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3, м.Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Агрофірма" Черноморець" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 05.04.2013 року № 0000791500 та № 0000771500.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2014 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.14р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.12.2012 по 25.12.2012 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Агрофірма" Черноморець" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2012 р. по 31.10.2012 р.

За результатами вищевказаної перевірки відповідачем складено акт від 27.12.2012 № 230/40/15-02/03759777, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищення за період червень 2012 р.- жовтень 2012 р. суми податкового кредиту у розмірі 2227375,68 грн., з них сума в розмірі 1957722,50 грн. включена до складу податкового кредиту загальної податкової декларації та 269653,18 грн. включена до складу податкового кредиту скороченої декларації платника спеціального режиму оподаткування.

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем надана відповідь №6/10-1/15-02 від 10.01.2013, згідно з якою податковим органом донараховано ПДВ у сумі 1497477 грн., зменшено значення рядка 24 основної декларації з ПДВ за жовтень на суму 1941583 грн. та зменшено значення рядка 18 декларації з податку на додану вартість (скороченої) платника спеціального режиму оподаткування за жовтень на суму 204607 грн.

На підставі Акту перевірки, 14.01.14р. відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000011502 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1497477,00грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 374369,25 грн.

- № 0000031502 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 10 місяців у розмірі 1941583 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до ДПС в АРК, за результатами розгляду скарги ДПС в АР Крим винесено рішення (вих. №752/10/10.2-14 від 27.03.2013), яким скасовано:

- податкове повідомлення- рішення відповідача від 14.01.2013 р. № 0000011502, в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1862928,75 грн., у тому числі:1490343 грн. -податок на додану вартість і 372585,75 грн.- штрафні санкції.

- податкове повідомлення- рішення відповідача від 14.01.2013 р, № 0000031502, в частині визначення зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ у сумі 347599 грн., а первинну скаргу в іншій частині не задовольнила.

05.04.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення:

- № 0000771500 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1593984 грн.;

-№ 0000791500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 7134 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 1783,50 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період між позивачем та контрагентами ТОВ «Максімус-Інжиніринг», ТОВ «Хімагромаркетинг», ТОВ «Савега-Україна» існували господарські взаємовідносини.

Проведені господарські операції позивача з ТОВ «Максімус-Інжиніринг» знайшли своє відображення у податковому обліку, на підтвердження чого останнім, складені, підписані та видані позивачу податкові накладні, отримання товарів, послуг за якими та формування податкового кредиту на підставі яких, підтверджується ними ж, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Суми ПДВ за названими податковими накладними віднесено до складу податкового кредиту.

ТОВ «Максімус-Інжиніринг» виконанні роботи згідно договорів заключних між позивачем та зазначеним контрагентом, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Відповідно до операцій вчинених на виконання укладених між позивачем та ТОВ «Максімус-Інжиніринг» договорів, їх здійснення відображено у бухгалтерському обліку позивача згідно даним журналам -ордерам по б/рахунку 63.1. «Розрахунки з підрядниками у національній валюті», взаєморозрахунки з ТОВ «Максімус-Інжиніринг», оборотно-сальдових відомостей по б/рахунку 151 «Капітальне будівництво», по бухгалтерським проводкам: Дт151-Кт 63.1- 15049720,90 ; Дт64-Кт 63.1-3009944,18;ДТ 63.1-Кт311-4958694.

Згідно оборотно - сальдових відомостей по б/рахунку 151 «Капітальне будівництво» позивачем, вартість робіт виконаних ТОВ «Максімус-Інжиніринг», були віднесені на формування вартості реконструювання об'єкту основного засобу «Винний завод «Черноморець», розтошованого за адресою: с.Углове, вул. Свідерського, 87, Бахчисарайський район, АР Крим.

Крім того, позивач та ТОВ «Хімагромаркетинг», заключили договір, відповідно до якого позивачем у період з 01.06.2012 до 31.10.2012, отриманий товар від зазначеного контрагенту, на загальну суму 392123,03 грн. у тому числі ПДВ 326769,19 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме видатковими накладними.

Господарські операції позивача з ТОВ «Хімагромаркетинг», також знайшли своє відображення у податковому обліку, на підтвердження чого останнім, складені, підписані та видані позивачу податкові накладні, отримання товарів, за якими та формування податкового кредиту на підставі яких, підтверджується ними ж, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Суми ПДВ за названими податковими накладними віднесено до складу податкового кредиту.

У бухгалтерському обліку позивача, взаєморозрахунки з ТОВ «Хімагромаркетинг», відображені, згідно журналам-ордерам по б/рахунку 63.1 «Розрахунки з підрядниками у національній валюті» взаєморозрахунки з ТОВ «Хімагромаркетинг», оборотно-сальдових відомостей по б/рахунку 201 "Сировина та матеріали" відображені по бухгалтерським проводкам: Дт 201-Кт 63.1-326769,19, Дт 64 -Кт 63.1,-65353,84, Дт63.1- Кт 311 - 826090,84.

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Савега-Україна" знайшли своє відображення у податковому обліку, на підтвердження чого останнім, складені, підписані та видані позивачу податкові накладні, отримання послуг за якими та формування податкового кредиту на підставі яких, підтверджується ними ж, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Суми ПДВ за названими податковими накладними віднесено до складу податкового кредиту.

У бухгалтерському обліку позивача, взаєморозрахунки з ТОВ "Савега-Україна", відображені, згідно журналам-ордерам по б/рахунку 63.1 «Розрахунки з підрядниками у національній валюті» взаєморозрахунки з ТОВ ТОВ "Савега-Україна", оборотно-сальдових відомостей по б/рахунку 151 "Капітальне будівництво" відображені по бухгалтерським проводкам: Дт 151-Кт 63.1-1600382,31, Дт 64 -Кт 63.1,-320076,46, Дт63.1- Кт 311 - 890312,58.

Що стосується висновків відповідача про нікчемність укладених з контрагентом правочинів колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

Крім того, принцип персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принцип добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Докази анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість стосовно ТОВ «Максімус-Інжиніринг», ТОВ «Хімагромаркетинг», ТОВ «Савега-Україна» на час здійснення вищеназваних господарських операцій, в матеріалах справи відсутні.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагент мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що первинні бухгалтерські та податкові документи, є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу законодавства, для виникнення права на формування податкового кредиту.

Більш того, представником позивача до матеріалів справи надані копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої ДАБК в АР Крим 03.07.13р., копія декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої ДАБК в АР Крим 30.11.11р.

Як вбачається з матеріалів справи та належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

За приписами ст.ст. 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості щодо місцезнаходження юридичної особи та про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Твердження відповідача про те, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Хімагромаркетинг" встановлено невідповідність номеру податкової накладної № 3 від 01.06.2012 на суму ПДВ 12605,05 грн. вказаної в реєстрі податкових накладних за червень 2012 з ЄРПН, що свідчить про не реєстрацію податкової накладної є безпідставними, оскільки в реєстрі отриманих та виданих накладних така податкова накладна відсутня, у зв'язку з чим така податкова накладна і не може відповідати вказаної в реєстрі податкових накладних з ЄРПН.

Що стосується не реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 1 від 14.05.2012 на суму ПДВ 26666,67 грн., вказаної в реєстрі податкових накладних за вересень 2012, а саме невідповідність номеру податкової накладної то встановлено, що позивачем від ТОВ "Савега-Україна", отримана податкова накладна № 2 від 13.04.2012 на суму 160000 грн. у тому числі ПДВ 26666,67 грн., без позначки "Включено до ЄРПН", у зв'язку з чим позивачем отриманий та включений до реєстру розрахунок № 1 від 14.05.2012 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 13.04.2012 на суму (-) 160000 грн., у тому числі ПДВ (-)26666,67 грн. Після чого у вересні 2012 р. позивачем отримана податкова накладна № 1 на суму 160000 грн. у тому числі ПДВ 26666,67 грн., з позначкою "Включено до ЄРПН", позивач повідомив відповідача, про те що податкова накладна № 1, яка отримана від ТОВ "Савега-Україна", зареєстрована в ЄРПН, але електронною системою невірно був знятий розрахунок.

Матеріалами справи не підтверджено завищення податкового кредиту за липень 2012 у сумі 49619,58 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Максімус-Іжиніринг", тому висновки відповідача щодо заниження податку на додану вартість в сумі 7134 грн. не підтверджуються.

Висновки відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та як наслідок завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1593984 грн. є безпідставними.

Зокрема, оскільки встановлено відсутність підстав збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, то й відсутні і підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

У зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.04.2013 року №0000791500 та № 0000771500.

Висновком судово-економічної експертизи від 20.08.2013 р. №196/13 встановлено:

- ПрАТ "Агрофірма "Черноморець" податковий кредит за господарськими операціями з контрагентами ТОВ «Максімус-Інжиніринг», ТОВ «Хімагромаркетинг», ТОВ «Савега-Україна» визначений правильно;

-отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг) від контрагентів підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку-актами виконаннях робіт, видатковими накладними, податковими накладними у сумі 20372246,88 грн., у тому числі ПДВ 3395374,48 грн.;

- документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПрАТ "Агрофірма "Черноморець" підтверджується виконання угод, що були предметом перевірки (Акт № 230/40/15-02/03759777 від 27.12.2012);

-отримані товарно-матеріальні цінності (послуги) використовувалися ПрАТ "Агрофірма "Черноморець" у власній господарській діяльності;

- висновки акту перевірки щодо завишення за червень-жовтень 2012 року податкового кредиту на суму 2227375,68 грн., з яких у сумі 1957722,50 грн. включені до складу податкового кредиту загальної декларації, та у сумі 269653,18 грн. включені до складу податкового кредиту скороченої декларації платника спеціального режиму опадаткування не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПрАТ "Агрофірма "Черноморець":

- оплата за товарно-матеріальні цінності(послуги) від контрагентів підтверджуються платіжними дорученнями ПрАТ "Агрофірма "Черноморець".

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 року № 0000791500 та № 0000771500 не можуть бути визнані такими, що прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.13р. по справі №801/5238/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.13р. по справі №801/5238/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян