Постанова

від 21.01.2014 по справі 801/6854/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6854/13-а

21.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Шереніна Ю.Л. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В.) від 27.09.13 у справі № 801/6854/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калібр" (вул. Севастопольська, 92, кв.406 АБ, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Калібр" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0001891501 від 04.03.2013 року щодо збільшення ТОВ «Калібр» податку на прибуток приватних підприємств в сумі 21475,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 5245,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0003641502 від 04.03.2013 року щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Калібр» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 17180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4196,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача - ТОВ «Калібр» суму сплаченого судового збору в розмірі 481,00 грн., шляхом її безспірного списання з рахунків ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія звертає увагу, що в апеляційній скарзі, як на єдину підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, апелянт посилається на дані досудового слідства по кримінальній справі №69-0146 порушеної відносно директора ТОВ " Союз КДС" ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП "Строитель-плюс" ОСОБА_3, фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_2 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_2, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2, 212 ч.3 КК України.

Проте, до скарги апелянтом долучено вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013 року відносно ОСОБА_4 за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України, та жодного доводу щодо нього апелянт не наводить.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 21.01.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Калібр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс» з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №802/15-2/31591851 від 18.02.2013 року ( а.с.13-32).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем:

- п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21475,00 грн., у т.ч. по періодах: 2 квартал 2010 року - 4792,00 грн., 3 квартал 2010 року - 14830,00 грн., 4 квартал 2010 року - 1354,00 грн.. 1 квартал 2011 року - 500,00 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту в сумі 17180,00 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати в бюджет, у т.ч.: червень 2010 року - 3833,00 грн., липень 2010 року - 4167,00 грн., серпень 2010 року - 5697,00 грн., вересень 2010 року - 2000,00 грн., жовтень 2010 року - 1083,00 грн., січень 2011 року - 400,00 грн. (а.с.31).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0003641502 від 04.03.2013 року, згідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 17180,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4196,00 грн. (а.с.9);

-№0001891501 від 04.03.2013 року, згідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 21475,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5245,00 грн. (а.с.10).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Закону, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, зазначена в податковій накладній, яка входить в ціну придбаних товарів (робіт, послуг).

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Надані до матеріалів справи первинні документи, у т.ч. податкові накладні оформлені у чіткій відповідності з нормою ст. 201 ПК України, що надає право позивачу відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені ним у зв'язку із придбанням робіт від контрагентів та їх придбання позивачем відбулося з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: будівництво житлових і нежитлових будівель, інші будівельно-монтажні роботи, ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, оптова торгівля будівельними матеріалами та ін., про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України серії АА №820195 (а.с.35-36) та положення Статуту ТОВ «Калібр» (нова редакція), затвердженого Протоколом Загальних зборів Учасників №1 від 03.03.2009 року (а.с.41-42).

ТОВ «Калібр» є платником податку на додану вартість згідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №00891000, серії НБ 19067 (а.с.33).

08.02.10р. між позивачем та ВАТ з газопостачання та газифікації «Кримгаз» укладений договір №343 (а.с.66-67); 09.04.2010 року укладено додаткову угоду, згідно до якої вартість додаткових робіт по головному фасаду складає 43988,00 грн. (а.с.66, 112);

30.06.10 року між позивачем та ТОВ «Востокэнерго» укладений договір №300610-2к22/4.2.10.37/тр (а.с.90-91);

13.01.11 року між позивачем та Фірмою «ТЭС» укладений договір №1/11 (а.с.94-95).

12.05.10 року між позивачем та ТОВ «Укрспецтранс» укладений договір №5 (а.с.98);

26.07.10р. між позивачем та УДП ПЗ «Укрпошта» Кримська дирекція ЦОПП укладений договір №7 (а.с.107-108).

Виконання робіт по договорам здійснювалося за допомогою субпідрядного підприємства - Будівельно-виробничого підприємства "Строитель - Плюс", на підставі укладених договорів, виконання яких підтверджується первинними документами.

Будівельне-виробниче підприємство "Строитель - Плюс" зареєстроване юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 14.12.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.147).

На виконання договору №343 від 08.02.2010 року, між ТОВ «Калібр» та БВП «Строитель-Плюс» укладено договір №12/886 від 15.06.2010 року (а.с.78-79).

Виконання сторонами - БВП «Строитель-Плюс» та позивачем договору субпідряду підтверджується податковою накладною №4010 від 12.08.2010 року на суму 31981,20 грн., у т.ч. ПДВ - 5330,20 грн. (а.с.80), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року на суму 31,9812 тис. грн. (а.с.81), актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року (а.с.82-86), підсумковою відомістю ресурсів (а.с.87-89).

Виконані контрагентом позивача - БВП «Строитель-Плюс» роботи з ремонту фасаду адміністративної будівлі були передані позивачем ВАТ з газопостачання та газифікації «Кримгаз» згідно до акту приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на суму 43852,80 грн. (а.с.69-77).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи підтверджено реальне здійснення ТОВ «Калібр» та БВП «Строитель-Плюс» укладеного правочину.

Далі, для виконання робіт з підготовки резервуарів під зачищення за заявкою Фірми «ТЭС», ТОВ «Востокэнерго», ТОВ «Укрспецтранс», УДП ПЗ «Укрпошта» Кримська дирекція ЦОПП, позивачем укладено договір субпідряду з БВП «Строитель-Плюс» №11 від 15.06.2010 року (а.с.111).

На підтвердження реальності здійснення сторонами договору субпідряду №11 від 15.06.2010 року, позивачем надано суду наступні первинні документи: податкову накладну №2738 від 29.06.2010 року на суму 23000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн. (а.с.113); акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2010 року на суму 23000,00 грн., ПДВ - 3833,33 грн. (а.с.114), податкову накладну №2399 від 08.07.2010 року на суму 25000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн. (а.с.115), акт приймання виконаних робіт від 10.07.2010 року на суму 25000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн. (а.с.116), податкову накладну №4052 від 19.08.2010 року на суму 2200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 366,67 грн. (а.с.117), рахунок №3923 від 28.08.2010 року на суму 2200,00 грн., ПДВ - 366,67 грн. (а.с.118), акт здачі-приймання виконаних робіт від 28.08.2010 року на вказану суму (а.с.119), рахунок б/н від 13.09.2010 року на суму 12000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2000,00 грн. (а.с.120), акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 12000,00 грн., ПДВ - 2000,00 грн. (а.с.121), податкову накладну №4807 від 19.09.2010 року на суму 12000,00 грн., ПДВ - 2000,00 грн., рахунок б/н від 13.10.2010 року на суму 6500,00 грн., ПДВ - 1083,33 грн. (а.с.123), акт здачі-приймання виконаних робіт від 13.10.2010 року на суму 6500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1083,33 грн. (а.с.124), податкову накладну №5373 від 12.10.2010 року на суму 6500,00 грн., у т. ч. ПДВ - 1083,33 грн. (а.с.125), рахунок від 24.01.2011 року на суму 2400,00 грн., ПДВ - 400,00 грн. (а.с.126), акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 2400,00 грн., ПДВ - 400,00 грн. (а.с.127), податкову накладну №139 від 24.01.2011 року на вказану суму (а.с.128).

Оплата за виконані роботи здійснена ТОВ «Калібр» шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунки БВП «Строитель-Плюс», що підтверджується виписками банку: від 08.07.2010 року на суму 25000,00 грн. (а.с.129), від 29.06.2010 року на суму 23000,00 грн. (а.с.130), від 02.08.2010 року на суму 31981,20 грн. (а.с.132), від 25.09.2010 року на суму 2200,00 грн. (а.с.133), від 13.09.2010 року на суму 12000,00 грн. (а.с.135), від 12.10.2010 року - 6500,00 гр. (а.с.136), від 24.01.2011 року - 2400,00 грн. (а.с.137).

З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що первинними документами підтверджено реальне здійснення ТОВ «Калібр» та БВП «Строитель-Плюс» укладеного правочину, та висновки суду першої інстанції у цій частині апелянтом не спростовано. .

В свою чергу, передавання виконаних робіт щодо зачищення резервуарів від позивача до ТОВ «Востокэнерго» підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 17.07.2010 року на суму 16756,80 грн., в т.ч ПДВ - 2792,80 грн. на підставі рахунку ТОВ «Востокэнерго» №11 від 03.06.2010 року на суму 16756,80 грн. (а.с.92).

На підставі акту здачі-приймання виконаних робіт та додатку до договору №1/11 від 13.01.2011 року (а.с.97) передано виконані роботи від позивача до Фірми «ТЭС» на загальну суму 7368,00 грн., з них ПДВ - 1228,00 грн. (а.с.96).

Від ТОВ «Калібр» до ТОВ «Укрспецтранс» здійснено передачу виконаних робіт, про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи (а.с. 99-106).

Факт отримання УДП ПЗ «Укрпошта» Кримська дирекція ЦОПП від позивача виконаних робіт підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт до договору №7 від 26.07.2010 року на суму 3528,00 грн., у т.ч. ПДВ - 588,00 грн. (а.с.110), складеного на підставі рахунку №7 від 26.07.2010 року (а.с.109).

Оплата здійснена контрагентами позивача згідно до виписок банку: ТОВ «Укрспецтранс» - від 09.05.2010 року на суму 15000,00 грн. (а.с.130), від 09.09.2010 року на суму 14000,40 грн. (а.с.135), на суму 15000,00 грн. (а.с.136); ВАТ Товариство з газопостачання та газифікації «Кримгаз» - на суму 40394,68 грн. (а.с.132); УДП ПЗ «Укрпошта» Кримська дирекція ЦОПП - на суму 3528,00 грн. (а.с.134), Фірмою «ТЭС» - на суму 7368,00 грн. (а.с.138).

Зазначені вище суми ПДВ відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ: за липень 2010 року (а.с.163-164), за серпень 2010 року (а.с.167-168), за вересень 2010 року (а.с.171-172), за жовтень 2010 року (а.с.175-176), за січень 2011 року (а.с.179-180) та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.161, 165, 169, 173, 177, 181) .

Суми податку на прибуток підприємства по операціях з контрагентами задекларовані позивачем у: податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року від 06.08.2010 року (а.с.151); декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року від 06.08.2010 року (а.с.152-153), декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року від 06.05.2011 року (а.с.157), декларації з податку на прибуток за 2010 рік, за 6 місяців 2010 року (а.с.158).

Крім того, в матеріалах справи міститься реєстр отриманих та виданих податкових накладних позивача, що підтверджують отримання ним виконаних робіт від контрагента - БВП «Строитель-Плюс» (а.с.162, 166, 170, 174, 178, 182).

Таким чином, первині документи податкового та бухгалтерського обліку вказують на реальність здійснення позивачем правочинів по ланцюгу ТОВ «Калібр» - БВП «Строитель-Плюс» - контрагенти: ВАТ з газопостачання та газифікації «Кримгаз», ТОВ «Востокэнерго», Фірма «ТЭС», ТОВ «Укрспецтранс», УДП ПЗ «Укрпошта» Кримська дирекція ЦОПП.

Щодо висновку відповідача про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 21475,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарських операцій позивача із контрагентом - БВП «Строитель-Плюс», що спричинило реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Отже, суд першої інстнції дійшов вірного висновку, що відповідач невірно встановив порушення позивачем п.п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, нарахування грошових зобов'язань за актом зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» від 11.04.2012 року є протиправним, оскільки він не є належним доказом. Складання відповідачем таких документів, як акти звірок не передбачено Податковим кодексом України, тому що такого виду перевірки не існує.

Щодо доповнень заявника апеляційної скарги стосовно вироку Київського районного суду м.Сімферополь від 10.04.2013 року відносно ОСОБА_4 за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України судова колегія зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено преюдиціальний характер вироків судів у кримінальних справах або постанов суду у справах про адміністративний проступок. Вказані акти судів мають обов'язковий характер для адміністративного суду, що розглядає спір, тільки в питаннях про те, чи мало місце діяння і чи вчинено його особою, правові наслідки дій або бездіяльності якої розглядаються в ході адміністративного судочинства.

Преюдиціальними обставинами в розумінні ч.4 ст.72 КАС є факти, наведені у вироку або адмінпостанові щодо часу, місця й об'єктивного характеру відповідного діяння. При цьому всі інші обставини, викладені у вироку або адмінпостанові, можуть лише братися до відома, оцінюватися й ураховуватися судом згідно з його розумінням.

Разом з тим, як зазначив у правовій позиції Вищий адміністративний суд України (лист від 14.11.2012 за № 2379/12/13-12) питання про суб'єкта, щодо якого можуть застосовуватися положення ч.4 ст.72 КАС з огляду на зміст цієї правової норми преюдиціальні обставини в такому разі стосуються лише особи, стосовно якої ухвалено відповідний вирок або адмінпостанову. Тобто преюдиціальними є лише факти, що безпосередньо зачіпають цю особу (засудженого/виправданого або притягнутого/непритягнутого до адмінвідповідальності), а не інших осіб.

Вироком Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року у справі № 123/3318/13-к відносно ОСОБА_4, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 22.03.2013 року між старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Карпалюк Р.М. та підозрюваною ОСОБА_4

ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та призначене їй узгоджене покарання за вказаною статтею у виді штрафу у розмірі 68 тис.грн.

Як зазначено в установчій частині вироку, впродовж 2009-2010 рр. ОСОБА_4, за попередньою змовою з іншою особою та іншими особами (досудове розслідування стосовно яких провадиться окремо), діючи умисно, здійснювала злочинну діяльність щодо створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих осіб.

З цією метою, ОСОБА_4 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб) засновником яких вона була особисто, а саме: ВВП "Строитель плюс" (31263808), КП "Альянс" (32468182), ПП "Севелітстрой" (35096833), ПП "Кримторг" (32271261) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (36693441).

Використовуючи реквізити, банківські рахунки та печатки підприємств, створених та придбаних ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб під керівництвом іншої особи, учасниками злочинного угрупування вчинено пособництво службовим особам;

- генеральному директору TOB "Союз КДС" ОСОБА_2, в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 693 776,40 гривень;

- головному бухгалтеру ПАТ "Крменерго" в період з вересня 2009 p по листопад 2010 р. в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 2 326 167,60 гривень;

- директору ТОВ "Південна будівельна компанія" ОСОБА_15, за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплата податків, внаслідок чого до державного бюджет України фактично не надійшло коштів на загальну суму 2 656 539,00 гривень;

- директору ТОВ "Кримкомплекс" ОСОБА_16 та головному бухгалтеру даного підприємств ОСОБА_17 в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплат податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 46001 ,00 гривні;

-директору TOB "Будком" ОСОБА_18, за період з квітня 2009 року по листопад 2010 р. в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 473320,38 грн.

Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач у переліку підприємств, зазначених у вироку та якими вчинено ухилення від сплати податків, не значиться, а тому даний вирок не є обов'язковим для адміністративного суду в силу ч.4 ст. 72 КАС України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Калібр» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Міндоходів в АР Крим, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими.

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, однак постанову суду першої інстанції судова колегія вважає за необхідне змінити в частині стягнення судового збору. А саме, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З імперативного припису цієї статті випливає, що відшкодування судових витрат присуджується з місцевого бюджету тільки в одному випадку - якщо відповідач є орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

На підставі ст.94 КАС України, судова колегія вважає за необхідне стягнути судовий збір з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись статтями 195, 196, 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 2 ч. 1 ст. 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В.) від 27.09.13 у справі № 801/6854/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В.) від 27.09.13 у справі № 801/6854/13-а - змінити та викласти резолютивну частину у наступній редакції:

" Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0001891501 від 04.03.2013 року щодо збільшення ТОВ «Калібр» податку на прибуток приватних підприємств в сумі 21475,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 5245,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0003641502 від 04.03.2013 року щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Калібр» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 17180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4196,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ТОВ «Калібр» (код ЄДРПОУ 31591851) судовий збір в розмірі 481,00 грн."

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Ю.Л.Шеренін

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян