33/59
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2009 № 33/59
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Литвин В. В. – по довіреності., Вичівська О. Ю. – по довіреності.
від відповідача 1 - Семенюк Н. М. – по довіреності.
Від відповідача 2 – Семенюк Н. М. – по довіреності.
Від відповідача 3 – Попов О. О. – по довіреності.
Від третьої особи 1 – не з'явився.
Від третьої особи 2 – Прохода Р. С. – по довіреності.
Від прокуратури – Некрасов О. М. – по посвідченню.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Рута"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.03.2009
у справі № 33/59 (суддя
за позовом ТОВ "Рута"
до Фонду державного майна України
Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області
Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації"
третя особа позивача Корпорація “Dugsbery Inc”
третя особа відповідача ТОВ "Укр Ант Консалтінг ЛТД"
Корпорація "Dugsbery Inc"
про визнання договору укладеним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі № 33/59 в позові ТОВ “Рута” до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України та Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, а саме: ТОВ “Укр Ант Консалтінг ЛТД” та Корпорації “Dugsbery Inc”, а також за участю прокуратури про визнання договору укладеним було повністю відмовлено. Рішення мотивовано тим, що на час судового розгляду справи на спірні нежилі приміщення діють судові заборони та заборони державних виконавців; виконання постанови ВАСУ від 03.11.1997 р. повинно було відбуватися з урахуванням вимог чинного законодавства, а не шляхом звернення з позовом до суду, а також на підставі того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Прокурор, відповідачі та треті особи проти скарги заперечують і просять рішення господарського суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу ТОВ “Рута”, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як зазначалося вище, ТОВ „Рута” звернулось з позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення ФДМУ у Дніпропетровській області, Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” про зобов'язання Фонду державного майна України включити нежитлове приміщення по пр. К.Маркса, 55 в м. Дніпропетровську до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, визнання укладеним між ТОВ „Рута” та РВ ФДМУ у Дніпропетровській області договору купівлі-продажу приміщення за вказаною адресою в редакції позивача, зобов'язання КП “Дніпропетровське міжміське БТІ” зареєструвати в установленому порядку вказаний договір купівлі-продажу.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги заявою від 17.02.2009 р. та просить суд зобов'язати РВ ФДМУ у Дніпропетровській області укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Дніпропетровську по пр. К.Маркса, 55 в редакції, що зазначена в позовній заяві, визнати його дійсним з моменту вступу даного рішення в законну силу та зобов'язати КП „Дніпропетровське міжміське БТІ” зареєструвати право власності ТОВ “Рута” на підставі такого договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Постановою Вищого арбітражного суду України у справі №5/158 від 03.11.1997 р. зобов'язано РВ ФДМУ по Дніпропетровській області в установленому порядку укласти з позивачем договір на відчуження вбудованого нежитлового приміщення по пр. К.Маркса, 55 в м. Дніпропетровську. Вказана постанова на момент розгляду справи не скасована та є чинною.
Згідно листа РВ ФДМУ по Дніпропетровській області №12/17-92 від 14.01.1998 р. до ТОВ „Рута” регіональне відділення повідомило, що на виконання постанови ВАСУ від 03.11.1997 р. ним було укладено договір на проведення експертної оцінки вбудованого приміщення, направлені листи на адресу Управління житлово-комунального господарства, бюро технічної інвентаризації і ВАТ „Дніпропетровський трубопрокатний завод” про надання технічної документації і розподільчого балансу, які є необхідними для проведення експертизи. Крім того, було повідомлено, що регіональне відділення направило у Вищий арбітражний суд України заяву про перегляд постанови ВАСУ від 03.11.1997 р.
Відповідно до висновку експерта про вартість об'єкта, затвердженому Регіональним відділенням ФДМУ у Дніпропетровській області, експертна вартість приміщень загальною площею 1968 м2, розташованих за адресою м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 55 станом на 29.01.1998 р. складає 1 380 100, 00 грн.
Ухвалою Вищого арбітражного суду України від 27.01.1998 р. у справі №5/158 дія постанови ВАСУ від 03.11.1997 р. була зупинена і одночасно заборонено відповідачам (РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та Дніпропетровській облдержадміністрації) та іншим органам вчиняти будь-які дії щодо спірного майна до закінчення перевірки матеріалів справи президією Вищого арбітражного суду України.
Листом Голови ВАСУ від 14.04.1998 р. було повідомлено, що в результаті перевірки матеріалів справи порушень законодавства не встановлено, підстав для принесення протесту у Президію не знайдено, а також повідомлено про втрату чинності ухвали від 27.01.1998 р., якою була зупинена дія постанови та встановлена заборона на вчинення певних дій.
Таким чином, заборона на відчуження спірного майна тривала з 27.01.1998 р. по 14.04.1998 р.
В той же час, протягом дії вказаної заборони Дніпропетровська обласна рада уклала договір від 20.03.1998 р. купівлі-продажу нежилого приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 55 з Українсько-панамським ТОВ „Агропостачзбут”, яке діяло як комісіонер корпорації „Wilnorth Inc.”. Вказаний договір був визнаний недійсним рішенням Вищого арбітражного суду України від 24.12.1998 р. у справі №1/59, яке є чинним.
06.08.1998 р. корпорація „Wilnorth Inc.” продає вказане приміщення за договором купівлі-продажу корпорації „Dugsbery Inc.” В цей же день Дніпропетровське БТІ зробило реєстраційне посвідчення за корпорацією „Dugsbery Inc.”.
30.09.1998 р. на виконання постанови ВАСУ від 03.11.1997 р. у справі № 5/158 був виданий наказ.
Вказаний наказ був одержаний РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, що підтверджується листом №12/17-3023 РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 02.11.1998 р., яким регіональне відділення також повідомило, що немає можливості виконати цей наказ до винесення рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.03.1998 р., оскільки вказане приміщення було продано Дніпропетровською обласною радою згідно договору купівлі-продажу від 20.03.1998 р. (Українсько-панамському ТОВ „Агропостачзбут”).
Крім того, вказаний наказ 28.12.1998 р. було передано для виконання судовому виконавцю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Оніщенко Л. М., що підтверджується листом № 4 від 14.01.1999 р. до РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та голови Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська, а також листом Бабушкінського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 05.03.2009 р., яким також повідомлено, що це наказ перебував на виконанні у судових виконавців Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська і з моменту створення Бабушкінського відділу ДВС, а саме, з 1999 року даний виконавчий документ не було передано до державних виконавців ВДВС.
На момент видачі судового наказу від 30.09.1998 р. нежиле приміщення по пр. К.Маркса, 55 в м. Дніпропетровську вже вибуло з володіння та не належало РВ ФДМУ у Дніпропетровській області, а належало спочатку Корпорації “Wilnorth Inc.”, а згодом – Корпорації “Dugsbery Inc.”
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р. у справі № 25/57 (Д12/9-Д10/43) за позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ у Дніпропетровській області до Українсько-панамського ТОВ “Агропостачзбут”, корпорації “Wilnorth Inc”, корпорації “Dugsbery Inc”, КП Дніпропетровське МБТІ, Дніпропетровської обласної ради, третя особа ТОВ “Рута” було:
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.08.1998р. нежитлових приміщень, які розташовані на першому поверсі та підвалі в будинку по пр.К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську, укладений між корпорацією „Wilnorth Inc” та корпорацією „Dugsbery Inc”;
- визнано недійсним реєстраційне посвідчення від 28.07.1998 р., видане БТІ Українсько-панамському товариству з обмеженою відповідальністю „Агропостачзбут”.
- визнано недійсним свідоцтво про право власності від 16.07.1998р., видане Дніпропетровською обласною радою корпорації „Wilnorth Inc”.
- спірний об'єкт по пр. К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську (нежитлові приміщення, які розташовані на першому поверсі та підвалі будинку, загальною площею 1816,3 кв.м.) повернено з незаконного володіння корпорації „Dagsbery Inc” (м. Новато, Каліфорнія, США) до державної власності – Регіональному відділенню Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58), про що видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2006 р. зазначене вище судове рішення було залишено без змін і є чинним на день розгляду справи та було виконано відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” про що свідчить Акт державного виконавця від 15.08.2007 р., за яким нежитлове приміщення по пр. К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську було передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах не заборонених законом.
Отже, РВ ФДМУ у Дніпропетровській області з об'єктивних причин не могло розпоряджатись спірним приміщенням до 15.08.2007 р., а саме: до моменту виконання судового рішення у справі № 25/57 (Д12/9-Д10/43), згідно якого право власності на нежиле приміщення по пр. К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську було повернуто державі в особі Регіонального відділення ФДМУ у Дніпропетровській області. Тому, на думку судової колегії, саме з цього моменту слід вважати, що РВ ФДМУ по Дніпропетровській області своєю бездіяльністю (відсутністю дій направлених на укладання з позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна) почало порушувати право позивача на придбання цього нерухомого майна.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки початок цього строку, згідно ст. 261 Цивільного кодексу України, слід обраховувати з 15.08.2007 р., а тривалість цього строку встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України в три роки, тобто строк не є пропущеним і, відповідно, відмову в задоволенні позову з цієї підстави визнати законною не можна.
Посилання Корпорації “Dugsbery Inc” на те, що власником спірних приміщень є вона, оскільки таке право підтверджується реєстраційним посвідченням БТІ, а за РВ ФДМУ у Дніпропетровській області у встановленому порядку не закріплено право власності на спірне майно, як на підставу для відмови у позові, є необґрунтованим з наступних підстав.
Частиною 5 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. визначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Враховуючи те, що вказаний Закон набув чинності з моменту його опублікування – 03.08.2004 р. та до винесення Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 27.10.2005 р. у справі № 25/57 (Д12/9-Д10/43) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.08.1998 р., а також, що питання реєстрації речових прав на момент розгляду справи судом врегульовані саме цим Законом, судова колегія вважає за можливе його застосування.
Згідно ст. 2 зазначеного вище Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до ст.18 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Корпорація “Dugsbery Inc” набула спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.1998 р. з корпорацією “Wilnorth Inc.”, і на підставі цього ж договору її право власності 06.08.1998 р. було зареєстровано Дніпропетровським БТІ.
Статтею 128 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р. (який був чинним на час укладання договору купівлі-продажу від 06.08.1998 р.), визначалось, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Пунктом 1.2 договору від 06.08.1998 р. визначався перехід права власності з моменту підписання договору.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., підставою виникнення цивільних прав та обов'язків визнаються договори та інші правочини. Аналогічне положення містилось в ст.4 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р.
Отже, зміст цивільного законодавства чинного як на момент укладання договору купівлі-продажу від 06.08.1998 р., так і на момент вирішення справи, свідчить про те, що реєстраційне посвідчення органів, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (БТІ), не є підставою для набуття та існування права власності на нерухоме майно.
В даному випадку такою підставою є правочин, а оскільки договір від 06.08.1998 р. між Корпорацією „Wilnorth Inc.” та Корпорацією „Dugsbery Inc.” було визнано недійсним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р. у справі №25/57 (Д12/9-Д10/43), яке не скасовано на сьогоднішній день, то Корпорація „Dugsbery Inc.” не є та не може вважатись власником спірних приміщень.
Корпорація „Wilnorth Inc.” Також не є таким власником (оскільки договір купівлі-продажу від 20.03.1998 р. визнано недійсним рішенням Вищого арбітражного суду України від 24.12.1998 р. у справі №1/59). В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ „Укр Ант Консалтінг ЛТД” є співвласником цих приміщень (жодного правовстановлюючого документу судовій колегії надано не було). Крім того, зазначеним вище рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р. у справі № 25/57 (Д12/9-Д10/43) спірний об'єкт по пр. К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську було повернуто до державної власності, а не у власність вказаних осіб.
Посилання на те, що рішення у справі № 25/208-08 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області до ТОВ „Укр Ант Консалтінг ЛТД” про визнання права державної власності ще не прийнято, а тому вказане майно не є державною власністю, спростовується з тих же підстав.
Посилання Корпорації „Dugsbery Inc.” на втрату ТОВ “Рута” права на викуп спірних приміщень згідно акту РВ ФДМУ у Дніпропетровській області від 05.03.1998 р. є безпідставним, враховуючи наступне.
Актом від 05.03.1998 р., підписаним посадовими особами РВ ФДМУ у Дніпропетровській області, зафіксовано, що згідно телефонограми від 04.03.1998 р., 05.03.1998 р. в регіональне відділення для узгодження питань по укладанню договору прибув директор ТОВ “Рута”, який відмовився від підписання договору купівлі-продажу. Однак, актом не зафіксовано відмову ТОВ “Рута” від свого права на викуп приміщення.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент складання цього акту діяла ухвала Вищого арбітражного суду України від 27.01.1998 р. у справі №5/158, якою було заборонено РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та іншим органам вчиняти будь-які дії щодо спірного майна до закінчення перевірки матеріалів справи президією Вищого арбітражного суду України. При цьому, вказана ухвала ВАСУ була винесена саме за клопотанням РВ ФДМУ у Дніпропетровській області. Тому, запрошення Регіональним відділенням ФДМУ у Дніпропетровській області ТОВ “Рута” для підписання договору в період дії судової заборони свідчить про недобросовісну поведінку з боку регіонального відділення та, фактично, про спонукання останнім ТОВ “Рута” до порушення вимог ухвали ВАСУ від 27.01.1998 р.
Таким чином, відмова ТОВ “Рута” від підписання договору купівлі-продажу в період дії судової заборони не свідчить про відмову від права на викуп приміщення взагалі.
Посилання ТОВ “Укр Ант Консалтінг ЛТД” та Корпорації “Dugsbery Inc.” на те, що нежитлове приміщення по пр. К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську фактично не було передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, оскільки дії державного виконавця та Акт державного виконавця від 15.08.2007 р. є незаконними, на думку судової колегії є безпідставними, оскільки належних доказів цьому надано не було, а саме: законність акту та дій державного виконавця не є предметом розгляду цієї справи, а судових рішень щодо визнання їх протиправними чи скасування акту надано не було.
Стосовно того, що виконання постанови Вищого арбітражного суду України у справі № 5/158 від 03.11.1997 р. повинно здійснюватись у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а не шляхом звернення з позовом до суду, судова колегія зазначає наступне.
Постановою Вищого арбітражного суду України у справі № 5/158 від 03.11.1997 р. закріплено обов'язок РВ ФДМУ по Дніпропетровській області укласти з позивачем договір на відчуження вбудованого нежитлового приміщення по пр. К.Маркса, 55 в м. Дніпропетровську. Вказане рішення, згідно ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Позивач у справі № 5/158 не пропонував проект відповідного договору, не просив визнати договір дійсним та не заявляв вимоги до БТІ про зобов'язання зареєструвати право власності на підставі такого договору. Таким чином, спір у справі № 5/158 не є тотожнім спору у справі № 33/59. Якщо постанова від 03.11.1997 р. у справі № 5/158 закріпила обов'язок РВ ФДМУ по Дніпропетровській області укласти договір з позивачем, то позовні вимоги у справі № 33/59 стосуються спонукання до укладення договору в конкретній редакції із визначеними істотними умовами. Постанова Вищого арбітражного суду України у справі № 5/158 від 03.11.1997 р. не обмежує права позивача на звернення до суду з позовом, який розглядається у справі № 33/59, і такий розгляд не може вважатись виконанням постанови ВАСУ від 03.11.1997 р.
Згідно ст. 3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.
Згідно ст. 4 Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
Враховуючи те, що позивач одержав право на викуп спірного вбудованого приміщення на підставі судового рішення (постанова ВАСУ від 03.11.1997 р.), а відповідач в силу цього ж рішення зобов'язаний укласти такий договір, тобто здійснити приватизацію шляхом викупу, не включення цього об'єкту до відповідного переліку не може визнаватись перешкодою для укладання договору.
Судом встановлено, що надана позивачем редакція договору містить всі передбачені законом істотні умови, а його положення повністю відповідають чинному законодавству.
Так, п. 1.1 проекту договору зазначено, що продажу підлягають нежитлові приміщення, які розміщуються на першому поверсі та підвалі будинку № 55 по пр. К.Маркса у м. Дніпропетровську та яке є державною власністю на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р.
Ціну договору обґрунтовано визначено виходячи з висновку про вартість об'єкта оцінки, затвердженому Регіональним відділенням ФДМУ у Дніпропетровській області, тобто погодженому ним, яка становить 1 380 100, 00 грн. плюс ПДВ в сумі 276 020,00 грн., а разом 1 656 120,00 грн.
За таких умов, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги ТОВ „Рута” про зобов'язання Регіонального відділення ФДМУ у Дніпропетровській області укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Дніпропетровську по пр. К.Маркса, 55, в редакції, що зазначена в позовній заяві.
Стосовно існування щодо спірних нежилих приміщень заборон: - ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 25.09.2008 р. (накладено арешт на спірне нерухоме майно, заборонено КП ДМБТІ вносити записи до Державного реєстру прав власності на спірне нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нього); - вимога № 03-07/14361/В12 Бабушківського ВДВС ДМУЮ від 10.11.2008 р. (заборонено КП ДМБТІ вносити записи до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на вбудовані нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 55, заборонено КП ДМБТІ ухилятись від виконання даної вимоги або порушувати вимоги ухвали від 25.09.09 р. Ленінського районного суду м. Луганська); - Постанови Бабушкінського ВДВС ДМУЮ від 10.11.2008 р. (накладено арешт на майно та заборонено здійснювати відчуження вищевказаного майна), судова колегія зазначає наступне.
Оскільки позивачем заявлено вимогу не про визнання договору укладеним, а про зобов'язання укласти договір в редакції, що зазначена в позовній заяві, вказані заборони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні такої вимоги, оскільки переходу права власності одночасно з прийняттям рішення не відбувається, а виконання рішення потребує від позивача та відповідача вчинення дій спрямованих на укладання договору згідно проекту та на умовах ТОВ „Рута”, які можуть бути вчинені і після зняття всіх заборон.
За таких умов, рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи ні часткового, ні повного виконання договору не відбулось, доказів ухилення від нотаріального посвідчення договору не надано, а за таких умов в задоволені вимоги про визнання договору дійсним необхідно відмовити. В той же час, суд першої інстанції відмовив в задоволені вказаної позовної вимоги виходячи з того, що вона є похідною від вимоги про зобов'язання укласти договір, а не з підстав зазначених вище, через що рішення підлягає скасуванню і в цій частині.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі – адміністративна справа) – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Реєстрацію прав власності, згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру покладено на комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що вимога про зобов'язання БТІ зареєструвати право власності на нерухоме майно справ повинна розглядатись за правилами адміністративного судочинства. На підставі цього, рішення в цій частині підлягає скасуванню, а провадження в частині вимог до БТІ – припиненню на підставі ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, ч.1 ст. 80, ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рута” на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі № 33/59 – задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі № 33/59 – скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рута” задовольнити частково.
3. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, код ЄДРПОУ 13467337) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „Рута” (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, код ЄДРПОУ 13455570) договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Дніпропетровську по проспекту К.Маркса, 55 в редакції, що зазначена в позовній заяві, а саме:
Договір купівлі-продажу
окремого індивідуально визначеного майна,
у тому числі будівлі (споруди, приміщення),
що підлягає продажу шляхом викупу
Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області в особі начальника Молчанова Олександра Володимировича, який діє на підставі Положення про регіональне відділення ФДМУ (далі-Продавець), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Рута”, зареєстроване розпорядженням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №297р 04.04.1997 р. реєстраційний обліковий №12279-тв в особі директора товариства Лєонової Валентини Федорівни, яка діє на підставі Статуту господарського товариства (далі-Покупець), з іншої сторони, уклали цей договір про нижчевикладене:
1. Мета та предмет цього Договору
1.1.Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю окреме індивідуально визначене майно, у тому числі будівлю (споруду, приміщення) (далі – Об'єкт приватизації), нежитлові приміщення, які розміщуються на першому поверсі та підвалі будинку №55 по пр.К.Маркса, 55 у м.Дніпропетровську яке є державною власністю на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р., а Покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію Об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).
Індивідуально визначене майно включає в себе все обладнання, устаткування згідно з протоколом інвентаризації.
Цей договір підлягає реєстрації у відповідних органах місцевих рад народних депутатів.
1.2. Право власності на Об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту прийняття рішення судом та державної реєстрації цього Договору в порядку, передбаченому законодавством.
1.3. Згідно з висновком про вартість Об'єкта приватизації, який затверджено Продавцем 29.01.1998 р., ринкова вартість об'єкта приватизації становить 1 380 100,00 (один мільйон триста вісімдесят тисяч сто) гривень без ПДВ.
1.4. Указаний в цьому Договорі Об'єкт приватизації продано за 1 656 120,00 гривень (один мільйон шістсот п'ятдесят шість тисяч сто двадцять гривень). При цьому, сума податку на додану вартість становить 276 020,00 гривень (двісті сімдесят шість тисяч двадцять гривень).
2. Порядок розрахунків за придбаний Об'єкт приватизації
2.1. Покупець зобов'язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору внести 276 020,00 гривень (двісті сімдесят шість тисяч двадцять гривень) податку на додану вартість за придбаний Об'єкт приватизації.
Покупець зобов'язаний внести 1 380 100,00 (один мільйон триста вісімдесят тисяч сто) гривень за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на Об'єкт приватизації. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків від цієї суми. Плата за Об'єкт приватизації вноситься на підставі цього Договору.
2.2. Розрахунки за придбаний Об'єкт приватизації здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунка на рахунок Продавця.
3. Передача Об'єкта приватизації
3.1. Передача Об'єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в 3-денний строк після вступу рішення суду в законну силу.
3.2. Передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття об'єкта приватизації Покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
4. Права та обов'язки сторін
4.1. Кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.
4.2.Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.
5. Обов'язки Покупця
5.1. Покупець зобов'язаний:
в установлений цим Договором строк сплатити податок на додану вартість;
в установлений цим Договором строк сплатити вартість продажу Об'єкта приватизації;
в установлений цим Договором строк прийняти Об'єкт приватизації.
5.2. Покупець зобов'язаний здійснити реєстрацію нерухомого майна, яке входить до складу Об'єкта приватизації, в БТІ.
5.3.Покупець зобов'язаний надавати Продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього Договору. Не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору.
5.4.Подальше відчуження та передача в заставу Покупцем об'єкта приватизації в період чинності умов цього Договору здійснюються за погодженням Продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, не виконаних Покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим Договором прав та обов'язків Покупця згідно з законодавством України.
6.Обов'язки Продавця
6.1.Продавець зобов'язаний:
передати Покупцю Об'єкт приватизації в установлений цим Договором строк;
повідомляти Покупця в разі несвоєчасного внесення платежів за Об'єкт приватизації;
здійснювати контроль за виконанням Покупцем умов цього договору.
7.Відповідальність сторін
7.1.У разі порушення Покупцем строку оплати за Об'єкт приватизації чи строку перерахування податку на додану вартість, вказану в пункті 2.1. цього Договору, він сплачує пеню з сум недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
7.2. У разі, якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору не сплатить встановлену вартість, він сплачує неустойку в розмірі 20 відсотків від вартості Об'єкта приватизації з урахуванням ПДВ. При цьому Продавець порушує питання про розірвання цього Договору.
7.3. У разі, якщо покупець в установленний цим Договором строк не прийняв Об'єкт приватизації, Продавець може порушити питання про розірвання цього Договору та повернення майна у державну власність і вимагати відшкодування збитків, понесених ним внаслідок розірвання цього Договору (витрати Продавця на підготовку Об'єкта приватизації до продажу) за рішенням суду.
7.4. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань в період дії умов цього Договору.
8. Гарантії та претензії
8.1. Продавець гарантує, що Об'єкт приватизації не входить до переліку об'єктів, які не подлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим.
9. Ризик випадкової загибелі Об'єкта приватизації
9.1. Ризик випадкової загибелі або псування Об'єкта приватизації несе Покупець з моменту набуття права власності на Об'єкт приватизації.
10.Форс-мажорні обставини
(непереборна сила)
10.1. Сторони звільняються від відповідальності щодо виконання умов цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сторона, яка не може виконати умови цього Договору через виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), повинна повідомити про це іншу сторону.
11. Вирішення спорів
11.1. Усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку з тлумаченням розділів цього Договору, вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством.
12. Зміни умов цього Договору
та його розірвання
12.1. Зміни умов цього Договору здійснюються за погодженням сторін згідно з законодавством України.
12.2. У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а Об'єкт приватизації повернутий до державної власності.
13. Витрати
13.1. Усі витрати, пов'язані з укладанням цього Договору, його нотаріальним посвідченням, державною реєстрацією та виконанням, бере на себе Покупець.
14. Додаткові вимоги
14.1. Цей Договір підлягає державній реєстрації та реєстрації у відповідній місцевій Раді народних депутатів.
Цей Договір складений у 3 примірниках, які мають однакову юридичну силу.
Один примірник цього Договору зберігається у справі, а інші видаються сторонам.
Повні юридичні адреси сторін
Продавець Покупець
49000, м. Дніпропетровськ, 49070, м. Дніпропетровськ,
вул. Комсомольська, 58, вул. Вокзальна, 8,
код ЄДРПОУ 13467337 код ЄДРПОУ 13455570
п/р 37188500900001 в УДКУ у п/р 26001118476001 в
Дніпропетровській області, КБ „Приватбанк”,
МФО 805012 МФО 305299
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. В частині позовних вимог про визнання договору дійсним – відмовити.
6. Провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання КП “Дніпропетровське міжміське БТІ” зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Рута” – припинити.
7. Справу 33/59 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
20.05.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3684252 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні