Рішення

від 18.05.2009 по справі 17/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09                                                                                 Справа № 17/56

За позовом  Приватного підприємства „Фармацевтична компанія „ФАРМКОНТРАКТ”, м. Харків

до Приватного підприємства „Талві”, м. Лисичанськ  Луганської області

про стягнення  3994 грн. 14 коп.

                                                                                                                Суддя   Фонова О.С.                                                

                                                         Представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 3656,29 грн., пені у розмірі 225,42 грн., 3% річних у сумі 28,18 грн., інфляційних нарахувань  у розмірі 84,25 грн., на підставі договору поставки від 16.04.2007 №260.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного  та компетентного  представника у судові засідання 27.04.2009, 18.05.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому  відповідні  процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

   в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством „Фармацевтична компанія „ФАРМКОНТРАКТ” (позивач у справі), як Продавцем, та Приватним підприємством „Талві” (відповідач у справі), як Покупцем,  укладено договір № 260 від 16.04.2007 (далі – Договір), за умовами  якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець  купити  лікарські   засоби, вироби   медичного призначення, продукцію інших товарних груп (далі - „Товар”) в асортименті, по цінах і в кількості згідно видаткових  накладних (рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 1.2 Договору загальна сума Договору складає сумарну вартість відвантаженого Товару по витратних накладних (рахункам-фактурам) протягом періоду дії цього Договору.

У пункті 1.3 Договору сторони домовилися про те, що умови оплати, ціна, кількість і асортимент Товару за даним Договором будуть встановлені по усній згоді сторін перед замовленням Товару, який є в наявності у Продавця, і відображатимуться у видатковій накладній (рахунку-фактурі).Факт підписання витратної накладної Покупцем і Продавцем свідчить про згоду обох сторін на вказаних у витратній накладній термін оплати, ціну, кількість, асортимент Товару.

Ціна Товару узгоджується Сторонами при визначенні заявки і встановлюється у витратній накладній (рахунку-фактурі) на відпустку Товару, яка є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.2 Договору).

Як зазначено у пункті 4.3 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити поставлений Товар в строк, вказаний у витратній накладній (рахунку-фактурі), але не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту дати виписки витратної накладної.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що  відпуск і передача Товару здійснюється довіреній особі Покупця на підставі: витратної накладної, підписаної уповноваженою особою; довіреності  встановленого зразка.

Відповідно до пункту 9.1 Договору в разі порушення оплати  Покупець сплачує Продавцеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, 3 % річних від простроченої суми і пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу. Нарахування пені у разі порушення Покупцем терміну оплати Товару  не припиняється через шість місяців з дня, коли Покупець повинен був сплатити Товар, і здійснюється до дня виконання Покупцем своїх зобов'язань по оплаті товару.

Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що поставив відповідачу згідно видаткових накладних № РН-20842 від 11.12.2008 та № РН-19692 від 24.11.2008 товар на суму 5006,12 грн. Однак, погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише часткове на суму 1349,83 грн. та на час розгляду справи заборгованість складає 3656,29 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 225,42 грн.,  за період з 09.12.2008 по 01.04.2009 та з 06.01.2009 по 01.04.2009,  3% річних у сумі 28,18 грн. за той же період та  інфляційних нарахувань  у розмірі 84,25 грн. за період з січня по лютий 2009 року.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.  

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5006,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-20842 від 11.12.2008 та № РН-19692 від 24.11.2008 та спеціальним дорученням № 4 від 23.01.2008 (а.с.19-24).

Сторони в  Договорі встановили, що Покупець зобов'язаний сплатити поставлений товар в строк, зазначений у видатковій накладній (ранку-фактурі), але не більше 30 календарних днів з моменту дати виписки видаткової накладної  (п. 4.3 Договору).

У видатковій накладній № РН-20842 від 11.12.2008  вказано, що оплата повинна бути здійснена до 05.01.2009,  а у видатковій накладній № РН-19692 від 24.11.2008 –до 08.12.2008.

Однак, відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 1349,83 грн. тому на час розгляду справи заборгованість склала 3656,29 грн.

Факт наявності боргу в сумі 3656,29 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Позивач також  просить стягнути пеню у сумі 225,42 грн. за період з 09.12.2008 по 01.04.2009 та з 06.01.2009 по 01.04.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 9.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Нарахування пені у разі порушення відповідачем терміну оплати Товару  не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідач повинен був сплатити Товар, і здійснюється до дня виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару.

У зв'язку з викладеним, вимога про стягнення пені  є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того,  позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 28,18 грн. за період з 09.12.2008 по 01.04.2009 і з 06.01.2009 по 01.04.2009 та інфляційних нарахувань за січень –лютий 2009 року в сумі 84,25 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству,  є обґрунтованими та  вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 3656,29 грн., пені у розмірі 225,42 грн., 3% річних у сумі 28,18 грн., інфляційних нарахувань  у розмірі 84,25 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Талві”, м. Лисичанськ  Луганської області, вул. Калініна, буд. 106, ідентифікаційний код 31805899 на користь Приватного підприємства „Фармацевтична компанія „ФАРМКОНТРАКТ”, м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, буд. 6, кв. 211, ідентифікаційний код 34630180, боргу у сумі 3656,29 грн., пені у розмірі 225,42 грн., 3% річних у сумі 28,18 грн., інфляційних нарахувань  у розмірі 84,25 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова