10/103
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2006 р. Справа № 10/103
За позовом Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м.Чернівці
До малого приватного підприємства “Ірен” м.Чернівці
Про стягнення заборгованості в сумі 4405,80 грн.
Суддя С.М. Гушилик
Представники:
Від позивача: Чорней Т.В. –зав. юрид. сектором
Від відповідача: не з'явився
Пунктом 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням об'єктивного складу сторін, предмету спору та місце знаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.
СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м.Чернівці звернулося з позовом до малого приватного підприємства “Ірен” м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 4405,80 грн. в тому числі заборгованість по внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування до зазначеного вище Фонду та фінансові санкції за неподання звітності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до рішення № 90 від 28.03.2005 року про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість в сумі 170 грн. Крім того, відповідно до звітів щодо розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4235,80 грн., яка виникла внаслідок несплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2004 року.
Ухвалою суду від 09.06.2006 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.07.2006 року.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області справу передано судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 04.07.2006 року слухання у справі відкладено на 13.07.2006 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, пояснення на позов не надав, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору без його участі за документами, наданими позивачем.
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд,
ВСТАНОВИВ:
МПП “Ірен” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м.Чернівці і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З поданого позивачем розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2004 року вбачається, що МПП “Ірен” належало сплатити за вказаний період 4235,80 грн. Однак, проведеною перевіркою встановлено, що дана сума внесків відповідачем не сплачена.
01 січня 2004 року за винятками, зазначеними у Прикінцевих положеннях, набув чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні.
Згідно зі статтями 1 та 14 Закону страхувальниками є роботодавці –зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 106 вказаного Закону, передбачено відповідальність страхувальників за несвоєчасну сплату сум страхових внесків, які зобов'язані самостійно обчислити внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно ж до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов'язуються сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Таким чином, у відповідача, який не сплатив страхові внески, виникла недоїмка у сумі 4235,80 грн.
28.03.2005 року головним спеціалістом відділу надходження доходів УПФУ в Першотравневому районі м.Чернівці було складений акт про порушення, яке полягало в тому, що МПП “Ірен” не подало звітність за січень-лютий 2005 року. По факту даного порушення прийнято рішення № 90 від 28.03.2005 року про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в розмірі 170 грн.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом..
Відповідно до п.5 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення –у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заборгованість відповідача по сплаті фінансових санкцій складає 170 грн., а по внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування 4235,80 грн.
Вказаний борг на день слухання справи не погашений, а тому підлягає стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з малого приватного підприємства “Ірен” м.Чернівці, вул. Молдавська, 13-а, (код 32027484, МФО 356282, р/р 26007577122001 в ЧФ КБ “Приватбанк”) на користь Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м.Чернівці, вул. Головна, 245 (код 21430549, МФО 356464, р/р 256093013757 в ЧОУ ВАТ “Державний ощадний банк”) 170 грн. заборгованості по сплаті фінансових санкцій та 4235,80 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
3. Стягнути з малого приватного підприємства “Ірен” м.Чернівці, вул. Молдавська, 13-а, (код 32027484, МФО 356282, р/р 26007577122001 в ЧФ КБ “Приватбанк”) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 44,05 грн.
4. Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гушилик
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 36847 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні