Ухвала

від 20.01.2014 по справі 640/4688/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 р.Справа № 640/4688/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "Прайд" на постанову Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2013р. по справі №640/4688/13-а

за позовом Приватної фірми "Прайд"

до Адміністрації Київського району Харківської міської ради, Харківської міської ради

про визнання дій незаконними, протиправними та відшкодування матеріальної шкоди та збитків, завданих цими неправомірними діями,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма «Прайд», звернувся до суду із адміністративним позовом до Адміністрації Київського району Харківської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача щодо демонтажу, розбирання та руйнування приватної власності ПФ «ПРАЙД» - капітальної нежитлової будівлі павільйону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі, розміщеного за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури,1, та привласнення будівельних матеріалів, металевих конструкцій та іншого обладнання й устаткування, з яких ця будівля складалася;

- стягнути з відповідача 227550,00 грн. в якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та нанесених збитків;

- стягнути з відповідача 42500,00 грн. в якості відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди - неодержаного доходу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачу на праві власності належить капітальна нежитлова будівля (павільйон очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі), яка розміщена за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1. 13.12.2012 року належна позивачу будівля була зруйнована. Вважаючи, що дії з приводу пошкодження будівлі були вчинені співробітниками Адміністрації Київського району Харківської міської ради, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду та збитки у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2013 року залучено в якості співвідповідача Харківську міську раду.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2013 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2013 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про те, що діями Адміністрації Київського району Харківської міської ради не було порушено встановлених законом прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Відповідачі правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористалися.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Представники ПФ «Прайд» та Харківської міської ради надали до суду заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі.

У відповідності до положень п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до договору купівлі-продажу №2-561 від 02.12.1997р. ПФ «Прайд» є власником нежитлової будівлі по вул.Ак.Проскури 1 у м.Харкові.

13.12.2012 року позивачу стало відомо, що належна йому будівля була зруйнована, внаслідок чого останньому заподіяну матеріальну шкоду.

Вважаючи, що дії з приводу пошкодження будівлі були вчинені співробітниками Адміністрації Київського району Харківської міської ради, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин.

Із позовної заяви вбачається, що позивач фактично просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка, на його думку, була вчинена співробітниками Адміністрації Київського району Харківської міської ради.

Згідно із ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Виходячи із системного аналізу вищезазначеної правової норми, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку, якщо б позивачем були заявлені вимоги щодо скасування рішення Адміністрації Київського району Харківської міської ради з приводу знесення належної позивачу на праві власності будівлі, оскарження дій з приводу їх проведення та стягнення завданої вказаними рішеннями та діями майнової шкоди, як відновлення свого порушеного права, то за таких би умов виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В свою чергу, будь яких рішень Адміністрації Київського району Харківської міської ради з приводу знесення належної позивачу на праві власності будівлі позивачем під час розгляду справи надано не було та матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку фактично має місце не адміністративно-правовий спір про захист прав та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин, а цивільно-правовий спір (спір про право), який стосується відшкодування шкоди, заподіяної позивачу.

Тобто, спірні правовідносини не є публічно-правовими, що як наслідок, унеможливлює розгляд вказаної справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають, зокрема, спори про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку визначеному господарського процесуального законодавства, що унеможливлює їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку відносно того, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України, за насідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження по справі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку, що вказаний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2013 року по справі №640/4688/13-а не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про закриття провадження по справі.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Прайд" - задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2013р. по справі №640/4688/13-а - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою провадження по справі за позовом Приватної фірми "Прайд" до Адміністрації Київського району Харківської міської ради, Харківської міської ради про визнання дій незаконними, протиправними та відшкодування матеріальної шкоди та збитків, завданих цими неправомірними діями - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Бегунц А.О. Калиновський В.А.