Ухвала

від 16.01.2014 по справі 2а-13105/10/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м. Київ К/9991/75963/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011

у справі № 2а-13105/10/2070

за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне науково-виробниче підприємство «Об'єднання Комунар» (далі по тексту - позивач, ДНВП «Об'єднання Комунар») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 №0000160841/0 та від 06.08.2010 №0000160841/1, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року з податку на додану вартість у розмірі 290916,00 грн., а також про відшкодування з Державного бюджету України на користь позивача 290916,00 грн. бюджетної заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 та направлення №216 від 09.06.2010, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові, було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ), яке декларувалось в періоди з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.03.2009 по 30.04.2009, за результатами якої складено акт №2428/41-018/14308730 від 30.06.2010.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем було встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту за листопад 2008 року на 290916,00 грн., та пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення ПДВ за березень 2009 року на 36158,00 грн. та за листопад 2008 року - на 290916,00 грн., завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на 327074,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 №0000160841/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 290916,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 83976,00 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 13.07.2010 №0000160841/0, скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000160841/1 від 06.08.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 290916,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 83976,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з додатку № 4 до декларації з ПДВ за квітень 2009 року, позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у сумі 1990354,00 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сума бюджетного відшкодування сформована, зокрема, за рахунок залишку від'ємного значення за листопад 2008 року у розмірі 293204,00 грн.

Також, з довідки позапланової виїзної документальної перевірки від 09.02.2009 №258/41-018/14308730 вбачається, що відповідачем було підтверджено від'ємне значення ПДВ за листопад 2008 року у розмірі 293204,0 грн., порушень не встановлено.

За результатами отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) складено акт про результати невиїзної документальної перевірки ДНВП «Об'єднання Комунар» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2008 року та листопад 2008 року на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) від 22.05.2009 №1650/41-018/14308730, в якому зазначено відсутність достовірності формування податкового кредиту за листопад 2008 року по постачальниках: ТОВ «Альфа Експерт», ФОП ОСОБА_1.

На підставі акту перевірки від 22.05.2009 №1650/41-018 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000120841/0 від 05.06.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 289138,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0000120841/0 від 05.06.2009 було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 по справі № 2а-39464/09/2070 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000120841/0 від 05.06.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Проте, за результатами касаційного оскарження, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2011 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 у справі № 2а-39464/09/2070 скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили та відповідно до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення у даній справі.

З огляду на викладене, висновок відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4, та пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР, у зв'язку з завищенням податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ за листопад 2008 року на 290916,00 грн. є не обґрунтованим, а тому нарахування штрафних санкцій у розмірі 83976,00 грн. є безпідставним.

Крім того слід зазначити, що податкові повідомлення-рішення №0000160841/0 від 13.07.2010 та №0000160841/1 від 06.08.2010 не містять норму, на підставі якої визначено штрафні санкції.

Разом з тим, з письмових пояснень від 02.03.2011 №2742/10/10-012 вбачається, що відповідач обґрунтовує нарахування штрафних санкцій з посиланням на пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Однак, умовою застосування пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є донарахування суми податкового зобов'язання контролюючим органом.

Отже, судами попередніх інстанцій вірно зазначено щодо правового обґрунтування відповідачем підстав нарахування штрафних санкцій, що згідно податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 №0000160841/0 та від 06.08.2010 №0000160841/1, відповідачем не було донараховано суму податкового зобов'язання платнику податків ДНВП «Об'єднання Комунар», а було встановлено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров