Постанова

від 20.01.2014 по справі 809/3568/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа № 809/3568/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.,

представників позивача - Вірсти Р.Я., Романіва А.Б.,

представника відповідача - Вихованця В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ПП "Еліт Україна"

до відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування постанови №704-ю від 24.10.2013 року та припису №486 від 16.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Еліт Україна" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №704-ю від 24.10.2013 р. та припису № 486 від 16.10.2013 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області у зв'язку із необхідністю перевірки достовірності даних наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрованої 12.08.2013 року за № РВ082132240131, на об'єкті будівництва: реконструкція аптеки по АДРЕСА_1, було проведено позапланову виїзну перевірку громадянки ОСОБА_4 (власника об'єкта будівництва) на предмет дотримання нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі акту від 01.10.2013 року, протоколу про правопорушення від 16.10.2013 року та припису № 486 інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області винесено постанову № 704-ю від 24.10.2013 року, якою ПП "Еліт Україна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 51 615,00 грн.

Також позивач зазначає, що винесеними приписом № 486 від 16.10.2013 року та постановою № 704 від 24.10.2013 року не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, неправильним застосуванням його правових норм, а також без повного, усестороннього та об`активного аналізу всіх обставин, які мають важливе значення для їх прийняття.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у письмовому запереченні (а.с. 79-85). Суду пояснив, що 09.11.2012 року на підставі направлення № 1157 від 23.09.2013 року, наказу № 1157-п від 23.09.2013 року та у зв`язку з необхідністю перевірки достовірності даних наведених в декларації про початок будівельних робіт зареєстрованої 12.08.2013 року за № РВ 082132240131 проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Розширення аптеки на АДРЕСА_1 за рахунок власних нежитлових приміщень підвалу". За результатами даної перевірки, зафіксованими в акті від 01.10.2013 року, посадовими особами Інспекції було встановлено, що вищезазначені будівельні роботи здійснюються ПП "Еліт Україна" з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також з порушенням приписів Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності". Зокрема, під час виконання будівельних робіт з розширення аптеки на АДРЕСА_1 за рахунок власних нежитлових приміщень підвалу відсутні акти на закриття прихованих робіт, загальний журнал робіт не відповідає встановленій формі, будівельні роботи проводяться без оформлення замовником, генеральним підрядником та організацією, що експлуатує об`єкт - акту допуску на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства. Таким чином, у відповідності до вимог Порядку відповідачем був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП "Еліт Україна", видано Припис та винесено постанову № 704-ю про накладення штрафу в розмірі 51 615,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Зазначив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

Згідно Указу Президента України від 08.04.2011 року №439/2011 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Державна архітектурно-будівельна інспекція є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" від 23.05.2011 року. №549.

Згідно з п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 року №317, основними завданнями Інспекції є, у тому числі, виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю й нагляду в сфері будівництва, містобудування та архітектури (державний архітектурно-будівельний контроль).

Згідно п.1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області, основним завданням Інспекції є, у тому числі, виконання в межах повноважень здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Приватне підприємство "Еліт Україна" зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 15.07.2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 356920 (а.с. 15).

Як встановлено судом, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, затвердженої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області 12.08.2013 року № РВ 082132240131, 26.08.2013 року розпочато реконструкцію аптеки на АДРЕСА_1, замовником якого є ТзОВ "ДЕВЕЛОПМЕНТ" (а.с. 16-18).

12.08.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельною у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт "Розширення аптеки на вулиці Соборній, 19/21 в місті Рівне за рахунок власних нежитлових приміщень підвалу, код об'єкта 1264.9, ІІ - категорія складності" за № РВ 082132240131 (а.с. 19-22).

09.11.2012 року на підставі направлення № 1157 від 23.09.2013 року, наказу № 1157-п від 23.09.2013 року та у зв`язку з необхідністю перевірки достовірності даних наведених в декларації про початок будівельних робіт зареєстрованої 12.08.2013 року за № РВ 082132240131 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва "Розширення аптеки на АДРЕСА_1, громадянки ОСОБА_4 (власника об'єкта будівництва) за рахунок власних нежитлових приміщень підвалу".

За результатом вищевказаної перевірки, 01 жовтня 2013 року Інспекцією ДАБК у Рівненській області було складено акт, в якому посадовими особами Інспекції зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема:

1. Відсутні акти на закриття прихованих робіт, чим порушено: п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва";

2. Загальний журнал виконання будівельних робіт не відповідає встановленій формі, чим порушено: п.1.17 ДБН A3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва";

3. Будівельні роботи проводяться без оформлення замовником, генеральним підрядником та організацією, що експлуатує об'єкт - акту-допуску на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (організації), житлового мікрорайону, чим порушено: п. 1.8 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки"; п.8.1 ДБН А. 3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва".

Суд зазначає, що акт перевірки відповідачем не надавався позивачу для ознайомлення і не направлявся поштовою кореспонденцією. Вказаний примірник акта перевірки, позивач отримав від уповноваженого представника власника об'єкта будівництва ОСОБА_5 вже після отримання оскаржуваної постанови.

В зв'язку із виявленими порушеннями 16.10.2013 року уповноваженою особою Інспекції відносно ПП "Еліт Україна", як щодо організації, яка здійснює будівельно-ремонтні роботи з реконструкції приміщення вищевказаного об'єкту, було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в якому були зазначені вищевказані правопорушення та повідомлено його про місце та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з вказаним протоколом інспектором було також видано припис № 486 про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.10.2013 року.

На підставі акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013 року заступником начальника інспекції - начальником територіального управління № 2 Інспекції ДАБК у Рівненській області відносно позивача винесено постанову № 704-ю від 24.10.2013 року, якою за вчинення вищевказаних правопорушень на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 615,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач з даними діями відповідача не погоджується, на підставі яких видано припис № 486 від 16.10.2013 року та винесена постанова № 704-ю від 24.10.2013 року, також вважає, що відповідачем порушуються його права та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Суд зазначає, що у відповідності до п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва" на кожному об'єкті будівництва належить складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М.

Крім того, в жодному із винесених відповідачем документів (акт перевірки, протокол, припис, оскаржувана постанова) не визначено та не конкретизовано, які саме приховані роботи були виконані позивачем без складення відповідних актів на закриття прихованих робіт. Між тим, на момент проведення перевірки 23.09.2013 року на об'єкті було розпочато роботи на які повинні складатись акти на приховані роботи, а саме: роботи пов'язані з прокладкою (монтажем) електричних кабелів та електрообладнання. Як вбачається з загального журналу виконання будівельних робіт, вищевказані роботи почали проводитись 19.09.2013 року (четвер). Дані роботи були завершені 28.09.2013 року і зафіксовані в акті на закриття прихованих робіт за присутності представників технічного та авторського нагляду. Відповідні записи були зроблені в загальному журналі виконаних будівельних робіт, які відповідач досліджував на момент здійснення перевірки громадянки ОСОБА_4, про що свідчить його відмітка вчинена 23 вересня 2013 року у вищезгаданому журналі. Таким чином, враховуючи, що роботи пов'язані з прокладкою (монтажем) електричних кабелів та електрообладнання на момент їх перевірки відповідачем були виконані позивачем частково, а факт їх виконання не було засвідчено (перевірено) представниками авторського та технічного нагляду на даному об'єкті будівництва, слід констатувати і відсутності на той момент (станом на 23.09.2013 р.) акту на закриття прихованих електромонтажних робіт з причин їх лише часткового виконання. Факт відсутності актів на закриття прихованих робіт у зв'язку з їх частковим виконанням підрядником, підтверджено позивачем у наданих письмових поясненнях до протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013 року. Факт лише часткового виконання електромонтажних робіт позивачем не заперечується та визнається самим відповідачем в протоколі від 16.10.2013 р.

Судом встановлено, що у відповідності до п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва" на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації.

Форма додатку В "Загальний журнал робіт" згідно з ДБН А.3.1-5.2009 містить зазначення "рекомендований", а тому є рекомендованою до застосування суб'єктами будівництва. Водночас, загальний журнал робіт, який вівся на будівництві об'єкта позивачем за змістом не відрізняється від форми Додатку В "Загальний журнал робіт" згідно з ДБН А.3.1-5.2009 і в повній мірі відповідає вказівкам щодо його ведення, встановленими цим же ДБН. Однак, відповідачем під час перевірки не було надано належної оцінки даній обставині та як наслідок передчасно, безпідставно та в супереч чинному законодавству винесено протиправне рішення.

Суд також звертає увагу, що у відповідності до п.8.1 ДБН А. 3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва" перед початком виконання будівельно-монтажних робіт із реконструкції об'єкта або технічного переоснащення діючого підприємства замовник (генеральний підрядник) і діюче підприємство в рамках загальної організаційно-технічної підготовки будівництва оформляють акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт. З даної вимоги ДБН вбачається, що за її невиконання суб'єкти містобудування можуть бути притягнутими до відповідальності тільки у випадку не оформлення (не складення) акту-допуску на виконання будівельно-монтажних робіт.

Під час складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, керівником позивача, було надано пояснення, стосовно того, що акт-допуск під час проведення перевірки у громадянки ОСОБА_4 був складений (оформленим) до початку виконання робіт, а саме 02 вересня 2013 року, але не був у момент перевірки на об'єкті будівництва. Вказаний документ в момент перевірки знаходився у відповідальної за виконання робіт особи підрядника - ОСОБА_6, разом з іншою виконавчою документацією, яка стосується об'єкта будівництва в м. Рівне.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, що на момент складення відповідачем протоколу від 16.10.2013 року, акт-допуску від 02.09.2013 року надавався позивачем в присутності повноважного представника власника об'єкта будівництва ОСОБА_5 інспектору ДАБК Стародубу А.В. для його врахування при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача. Однак, у прийнятті такого документа інспектором було безпідставно відмовлено.

Щодо правомірності винесення відповідачем постанови №704-ю від 24.10.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису від 16.10.2013 року суд зазначає наступне.

Згідно договору будівельного підряду № 25/13 від 20 серпня 2013 року, укладеного між ТОВ "МС ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Замовник) та ПП "Еліт Україна" (Підрядник), позивачем у серпні 2013 року розпочато здійснення будівельно-ремонтних робіт з реконструкції приміщення аптеки, яка знаходиться в м. Рівне, по вул. Соборній, 19/21.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р., Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 вищевказаного Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

В пункті 7 Порядку визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки. Однією з таких підстав є, зокрема: - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

В силу положень пункту 21 Порядку якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. Згідно пункту 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Як вбачається, з оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стали акт перевірки від 01.10.2013 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013 року. З аналізу акту перевірки слідує, що перевірка проводилась відносно власника об'єкта будівництва - ОСОБА_4 Підставою для цієї перевірки була виключно необхідність у перевірці достовірності даних наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрованої 12.08.2013 року за № РВ082132240131.

Суд зазначає, що перевірка проводилась відносно конкретної особи - забудовника ОСОБА_4 і її предметом були виключно дані, зазначені у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрованої 12.08.2013 р. за № РВ082132240131.

У відповідності до ст. 6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Однак, як вбачається з акту перевірки інспекторами було викладено в акті перевірки безліч порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, стандартів і правил, як відносно самої ОСОБА_4 так і інших суб'єктів містобудування, при цьому більшість порушень, зокрема і стосовно позивача жодним чином не стосуються предмета перевірки, а саме: достовірності даних наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрованої 12.08.2013 р. за № РВ082132240131. В зазначеній декларації взагалі не вказано особу, яка є виконавцем будівельних робіт (ПП "Еліт Україна").

Отже, посадові особи відповідача, які проводили перевірку ОСОБА_4, додатково перевіривши позивача на предмет проведення (виконання) ним будівельних робіт на об'єкті, вийшли за межі своїх службових повноважень викладених в направлені на проведення позапланової перевірки.

Згідно вимог абз. 9 пункту 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Однак, в порушення абз. 9 пункту 7 Порядку, позивач жодним чином не був повідомлений про проведення перевірки, відповідні направлення відповідачем йому не вручались. Таким чином, позивач не мав можливості належним чином підготовитись, направити уповноваженого представника, зібрати всі необхідні документи пов'язані із здійсненням будівництва. Після складення акту перевірки відповідачем не було надано (надіслано) позивачу другого примірника акту та не було надано можливості подати до акту свої зауваження (заперечення) чим порушено п. 18 та 21 Постанови КМУ 553 від 23.05.2013 року.

За наведених обставин, суттєвим є те, що відповідачем при проведенні позапланової перевірки у громадянки ОСОБА_4 23.09.2013 року фактично, було порушено право позивача бути присутнім під час здійснення архітектурно-будівельного контролю, та можливості подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникали під час перевірки, як це передбачено пунктом 13 Порядку.

З огляду на вищевказане, відповідач, керуючись під час перевірки положеннями Постанови КМУ № 553 від 23.05.2013 р., не дотримався принципу законності, діяв не в порядку та не у спосіб, передбачений законодавством. За наведених обставин, такі незаконні дії відповідача при проведенні позапланової перевірки та складанні акту, не можуть бути правомірною підставою для складання подальших документів, зокрема: протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013 р., Припису № 486 від 16.10.2013 р. та постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 704-ю від 24.10.2013 р., які підлягають визнанню неправомірними та скасуванню.

Суд також зазначає, що відповідач не мав необхідних службових повноважень для прийняття постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 704-ю від 24.10.2013 р.

Так відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР.

У відповідності з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 2 цього закону визначено, що накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладена в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів" № 5459-VI від 16.10.2012 року. До вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону № 5459-VІ від 16.10.2012 року, Кабінету Міністрів України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Закон № 5459-VІ від 16.10.2012 року набрав чинності 08 листопада 2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно п. 2 вказаного Порядку, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Як вбачається, Кабінет Міністрів України не привів Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою від 06.04.1995 року № 244 у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів" № 5459-VI від 16.10.2012 року, таким чином в даному випадку існує невідповідність положень підзаконних нормативно-правових актів вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд зазначає, що постанову № 704-ю "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" відповідачем прийнято 24 жовтня 2013 року, тобто після внесення вищезазначених змін, а отже за відсутності повноважень у відповідача на накладення штрафів за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки, з набранням чинності Закону № 5459-VI від 16.10.2012 року, такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Отже, відповідачем, при визначенні відповідальності позивача та накладенні стягнення застосовано не ту правову норму.

Як вбачається з оскаржуваної постанови № 704-ю від 24.10.2013 р., відповідачем до позивача застосовано відповідальність за правопорушення передбачене п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень. З аналізу даної правової норми слідує, що об'єктивною стороною даного правопорушення є виявлення конкретного факту саме виконання будівельних робіт з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, відхилення від затверджених в установленому порядку проектних рішень. В оскаржуваній постанові № 704-ю від 24.10.2013 р., відповідачем жодним чином не конкретизується, які саме будівельні роботи (тобто їх конкретні види, підвиди тощо), проводились позивачем з порушенням ДБН або з відхиленням від затверджених проектних рішень. Між тим, із викладених в оскаржуваній постанові порушень ДБН, вбачається, що у позивача були відсутні акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт, акти на закриття прихованих робіт, а загальний журнал робіт не відповідає встановленій ДБН формі. Тобто, є очевидним та незаперечним, що за наслідком перевірки відповідачем встановлено факти неналежного ведення позивачем, як підрядником, виконавчої документації по будівництву об'єкта. В свою чергу такі поняття як: виконання будівельних робіт з порушенням ДБН та ведення виконавчої документації з порушенням ДБН не є тотожними (однаковими) ні за своїм змістом, ні суттю.

При цьому, суттєвим є те, що статтею 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" розмежовано відповідальність та розміри стягнення за виконання будівельних робіт з порушенням ДБН та ведення виконавчої документації з порушенням ДБН. Так, згідно пункту 8 ч. 3 ст. 2 вказаного Закону за виконання будівельних робіт з порушенням ДБН встановлено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат. Водночас, згідно пункту 6 ч. 3 ст. 2 цього Закону за ведення виконавчої документації з порушенням ДБН встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Враховуючи викладене, та зважаючи, що відповідачем при перевірці не було виявлено жодних порушень у виконанні будівельних робіт, а навпаки встановлено тільки порушення щодо ведення виконавчої документації, при винесенні постанови та накладенні стягнення, відповідач повинен був керуватися пунктом 6 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. та застосувати до позивача стягнення, передбачене саме даною нормою Закону. З огляду на викладене, при визначенні відповідальності позивача та накладенні стягнення відповідачем застосовано не ту правову норму Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р.

Також суд зазначає, що керівника позивача ОСОБА_8 заступником начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області - начальником територіального управління № 2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 850,00 грн. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_8 оскаржив її до Калуського міськрайонного суду. 02.12.2013 року Калуським міськрайонним судом винесено рішення, яким визнано незаконною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №705-ПО від 24.10.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Даним рішенням встановлено факти щодо порушень у сфері містобудівної діяльності зазначених в постанові № 704 від 24.10.2013 року про застосування фінансових санкцій відносно ПП "Еліт Україна" (а.с. 97-98).

В судовому засіданні встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області застосовано фінансові санкції за правопорушення у сфері містобудівної діяльності тільки до ПП "Еліт Україна", хоча ПП "Еліт Україна" не були суб`єктом містобудування та перевірки, оскільки перевірка проводилась щодо достовірності даних, зазначених в декларації про початок будівельних робіт ОСОБА_4 по реконструкції аптеки по АДРЕСА_1.

Окрім того в судове засідання були викликані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9

ОСОБА_5 зазначив, що працює в.о. директора Львівської філії ТОВ "МС ДЕВЕЛОМЕНТ". На перевірці він перебував як представник замовника. Суду наголосив, що перевірка була призначена на кінець літа, але перенесена на вересень місяць. Перевірка проводилась 23.09.2013 року у його присутності та тривала десь 40 хвилин. На момент проведення перевірки роботи на об`єкті АДРЕСА_1 проводились підрядником ПП "Еліт Україна" згідно договору будівельного підряду № 25/13 від 20.08.2013 року. Які документи у нього витебовував інспектор ним були надані.

ОСОБА_10 суду повідомив, що працює старшим майстром на ПП "Еліт Україна". На момент проведення перевірки 23.09.2013 року в даному приміщенні по АДРЕСА_1 проводились електромонтажні роботи, щодо продзвонювання електропроводки, яка в даному приміщенні була вже змонтована. Інспектор, який здійснював перевірку у нього жодних документів не витребовував, а загальний журнал виконання робіт ним надавався ОСОБА_5, який виступає від замовника ОСОБА_11

ОСОБА_9 наголосив, що працює головним державним інспектором інспекційного відділу по центральних районах області територіального управління державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області. Суду пояснив, що на підставі декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області 10.12.2013 року № РВ 082132240131 ним безпосередньо була проведена перевірка 29.09.2013 року на об`єкті АДРЕСА_1. На об`єкті де проводилась перевірка був два рази, а саме 23.09.2013 року та 01.10.2013 року коли зачитав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. На час проведення перевірки були проведені електромонтажні роботи, а також по облаштуванню металевого профілю та встановленню гіпсокартону.

Виходячи із вищевикладеного, як сама перевірка так і її висновки в акті перевірки, протоколі, приписі та оскаржуваній постанові, вчинені відповідачем всупереч порядку та не у спосіб, які визначені чинним законодавством України, а відтак не можуть враховуватися судом в якості належних та допустимих доказів підтвердження вини позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення (а.с. 3, 4).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 704-ю від 24.10.2013 року та припис № 486 від 16.10.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Еліт Україна", вул. Б. Хмельницького, 56/103, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 33578188 сплачений судовий збір в сумі 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 32 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.01.2014 року.