Ухвала

від 28.01.2014 по справі 582/237/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №582/237/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Діска Номер провадження 22-ц/788/230/14 Суддя-доповідач - Шевченко В. А. Категорія - 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Кононенко О. Ю., Бойка В. Б.,

при секретарі судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 грудня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариств з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», третя особа - відділ Держземагенства у Недригайлівському районі Сумської області, про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 грудня 2013 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 08 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Дружба-Нова» укладено договір оренди належної позивачеві на праві власності земельної ділянки загальною площею 3, 0313 га, кадастровий номер 5923580900:02:001:0092, розташованої на території Деркачівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір зареєстрований у Недригайлівському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2012 року за № 592350004007156 (а. с. 41-44, 48).

В цей же день сторони визначили межі земельної ділянки в натурі, а 31 січня 2012 року склали акт приймання-передачі цієї ділянки (а. с. 45).

З липня 2011 року позивач неодноразово звертався до Відділу Держкомзему у Недригайлівському районі із заявами не реєструвати зазначений договір, посилаючись на відкликання ним своїх підписів на цьому договорі, у зв'язку з тим, що його умови суперечать положенням Закону України «Про оренду землі» та ЗК України, та тим, що сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов даного правочину (а. с. 35, 36,37,38, 39).

Зі змісту позовної заяви слідує, що позов ОСОБА_2 про визнання договору недійсним був заявлений саме з цих підстав.

Вирішуючи спір, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні даних вимог, оскільки згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру.

Таким чином, моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди, які передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може тягнути за собою його недійсність із підстав, передбачених частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України. Відповідно ж до вимог статті 214 ЦК України відмова від двостороннього правочину може відбуватися лише за взаємною згодою сторін.

Така правова позиція Висловлена Верховним Судом України у постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-118цс13, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 360 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Сама по собі обумовлена в договорі можливість вносити право оренди до статутного фонду не суперечить положенням ч. 5 ст. 93 ЗК України, а у разі укладення такого правочину реально в період дії передбаченого п. 14 Перехідних положень ЗК України мараторію, позивач не позбавлений можливості окремо скористатися правом на судовий захист у встановленому законом порядку.

З аналізу пунктів 3. 2 та 12. 5 спірного договору оренди слідує, що ці умови відповідають положенням ст. 32 та статті 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції, яка діяла на момент укладення договору.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять обставин, які є підставою для зміни чи скасування оскарженого рушення.

Таким чином, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -