Постанова

від 16.01.2014 по справі 801/9139/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/9139/13-а

16.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Кисельова В. В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.13

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 22.10.13 у справі № 801/9139/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Північна, 1-а, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Північна, буд.2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003461501 від 09.09.2013 року, № 0003451501 від 09.09.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень №0003461501 від 09.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями, у розмірі 132205,20грн, № 0003451501 від 09.09.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 849132,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.10.2013 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим №0003461501 від 09.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 132 205, 20 грн. та №0003451501 від 19.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 849132,00 грн.

Також судом вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 22.10.2013 року та ухвалити нову про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на несвоєчасне погашення позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у січні-липні 2013 року. Затримка в періоді, що перевірявся становить: в січні 2013 року - 158 днів, у лютому 2013 року - 127 днів, в березні 2013 року - 88 днів, в квітні 2013 року - 56 днів, в травні 2013 року - 28 днів, в червні 2013 року - 31 день, в липні 2013 року - 30 днів. Вважає, що подання платником ПрАТ «УКпостач» заяв про зарахування наявної переплати з податку на прибуток в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з даного податку не може вважатися своєчасним погашенням узгоджених податкових зобов'язань.

У судовому засіданні 16.01.2014 року представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в встановленому законом порядку.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "УКпостач" з питань своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за період січень-липень 2013 року, про що складено акт від 29.08.2013 року №206/15.1/30169718 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, абз.2 п.2 підрозділу 4 розділу 20, абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), ПрАТ "УКпостач" не своєчасно погашені самостійно визначені податкові зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у січні 2013 року. Затримка в періоді, що перевірявся становить: в січні 2013 року - 152 дні, у лютому 2013 року - 127 днів, в березні 2013 року - 88 днів, в квітні 2013 року - 56 днів, в травні 2013 року - 31 день, в червні 2013 року - 28 днів, в липні 2013 року - 1 день.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: №0003461501 від 09.09.2013 року про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за граничними термінами сплати на 30.05.2013 року, 30.07.2013 року у розмірі 132 205, 20 грн., №0003451501 від 19.09.2013 року про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за граничними термінами сплати на 18.01.2013 року, 20.02.2013 року, 29.03.2013 року, 30.04.2013 року, 27.06.2013 року у розмірі 849132,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно обраний спосіб погашення узгодженого грошового зобов'язання - авансових внесків з податку на прибуток, оскільки платник має право на погашення зобов'язання з авансових внесків за рахунок переплати з цього податку і заяви про зарахування наявної переплати було подано в межах граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, та переглядаючи постанову суду першої інстанції на її відповідність приписам ст.159 КАС України в межах доводів апеляційної скарги зазначає таке.

Висновку про несвоєчасне внесення позивачем авансових платежів з податку на прибуток відповідач дійшов внаслідок того, що не вважає заяви про зарахування переплати з податку на прибуток своєчасним погашенням зобов'язання.

Проте, такий висновок є хибним з огляду на таке.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок сплати авансових платежів позивачем не оспорюється.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За пунктом 2 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України , з урахуванням Закону України від 05.07.2012 "Про внесення змін до Податкового кодексу України, з 1 січня 2013 змінено під хід до декларування і сплати платниками податку на прибуток своїх податкових зобов'язань, тобто платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календа рних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з податкової декларації на прибуток позивача за 9 місяців 2012 року, загальна сума податкових зобов'язань з наростаючим підсумком з податку на прибуток складає 10 181 618,00 грн. (рядок 14 декларації). Отже, 1/9 розміру авансового внеску з податку на прибуток у січні - лютому 2013 року складає 1 131 291, 00 грн.

Відповідно до податкової декларації на прибуток за 2012 рік загальна сума податкових зобов'язань з наростаючим підсумком з податку на прибуток, складає 7 932 313,00 грн. (рядок 14, 33 декларації). Отже, 1/12 розміру авансового внеску з податку на прибуток позивача з березня 2013 року складає 661 026, 00 грн. (колонка 34).

Колегією суддів встановлено та не спростовано відповідачем, що згідно акту звірки розрахунків позивача із бюджетом з податку на прибуток підприємств №97 від 14.02.2013р. станом на 01.01.2013року позивач мав переплату з цього податку у розмірі 18 305 706,39грн. (а.с.187).

Як свідчать матеріали справи (а.с.68,81) позивач попередив відповідача про використання наданого права (пп.17.1.10 п.17.1 ст. 17 ПК України) щодо заліку переплат з податку на прибуток в рахунок авансових платежів.

Позивач щомісяця з грудня 2012 року до липня 2013 року, до спливу граничних строків сплати грошових зобов'язань, звертався до відповідача із заявами про зарахування переплати з податку на прибуток, що утворилася за наслідками діяльності у 2012 році, в рахунок авансових внесків з податку на прибуток за січень-липень 2013 року.

За приписами п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу можна здійснити також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника) до відповідних бюджетів.

Для сплати платниками щомісячних авансових внесків з податку на прибуток виділено спеціальні коди бюджетної класифікації. У зв'язку з цим Держказначейством України відкрито відповідні рахунки (наказ N 19).

Спрямування надміру сплачених сум з одного платежу в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів здійснюється виключно на підставі заяви платника податку відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом N 974/1597/499.

Обов'язковим реквізитом такої заяви є визначення платником напрямів перерахування коштів, що повертаються як надміру сплачені, одним із яких є погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету.

Таким чином, надміру сплачені суми зобов'язань з податку на прибуток можна спрямувати на сплату щомісячних авансових внесків з цього податку на підставі поданої заяви, у відповідності з приписами ст.43 КАС України.

Судом першої інстанції та апеляційним розглядом безперечно встановлено, що позивач мав переплату з податку на прибуток станом на 01.01.2013 року у сумі 18305706 грн., авансові платежі з цього податку за період січень-липень 2013 р. складають 5567712 грн., отже, сума переплати є достатньою для заліку авансових платежів за рахунок переплати податку.

Таким чином, відповідач на підставі положень статей 17, 43, 87 Податкового кодексу України зобов'язаний був зараховувати переплату з податку на прибуток на погашення авансових внесків з цього податку про що вірно вказав суд першої інстанції.

Позивача притягнуто до відповідальності на підставі п.126.1 ст.126 ПК України, яка передбачає накладення штрафу у випадку не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Враховуючи, що заяви про зарахування переплати з податку на прибуток надавалися позивачем в межах граничного строку сплати грошового зобов'язання, а тому підстави вважати пропущеними ці строки сплати, у відповідача були відсутні та як наслідок - відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності на підставі п.126.1 ст.126 ПК України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним змінити п.4 резолютивної частини постанови стосовно стягнення судових витрат.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи питання про судові витрати, стягнув на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з рахунків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим . Проте, приписами ч.1 ст.94 КАС України визначено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.13 у справі № 801/9139/13-а змінити.

Викласти п. 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (АРК, м.Красноперекопськ, вул. Сєвєрная, 1а, ідентифікаційний код 30169718) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. з Державного бюджету України».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду від 22.10.13 у справі № 801/9139/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна