Рішення

від 21.01.2014 по справі 922/4992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р.Справа № 922/4992/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (м. Васильків, Київська обл.) , Приватного підприємства "Професіонал-Альфа" (м. Харків) про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - Купрійов Р.А. (довіреність №706 від 05.11.2013 р.);

відповідача (ТОВ "Австрія") - не з'явився;

відповідача (ПП "Професіонал-Альфа") - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Приватного підприємства "Професіонал-Альфа", в якій просить суд зобов'язати відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Приватне підприємство "Професіонал-Альфа" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" доступ до обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56 для його подальшого демонтажу та вивезення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ТОВ "Австрія" не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені розділом 4 договору оренди №АВ/ГТ-2012 від 01.05.2012 р. щодо цілодобового безперешкодного доступу до об'єкту оренди та користування ним. Позивач вказує, що представники охоронної фірми ПП "Професіонал-Альфа", яка охороняє будівлю за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56 не допускають в приміщення представників позивача до телекомунікаційного обладнання з вказівки керівництва ТОВ "Австрія". Також просить суд стягнути пропорційно з відповідачів понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

10.01.2014 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло уточнення позовних вимог, в яких він просить суд задовольнити позов у повному обсязі та постановити рішення, яким зобов'язати відповідача 1, ТОВ "Австрія", відповідача 2, ПП "Професіонал-Альфа", надати ТОВ "Голден Телеком" доступ до обладнання: - комутатор Ethernet доступу SNMO-Управ-у8*10/100МТ - 1 шт.; - каркас для шафи 19 - 2 шт.; - шафа 19 2200х600х600 - 1 шт.; - блок фільтрів абонентських ліній EDF 110Р - 1 шт.; - крос оптичний 24 LC (OPП-В-19-1U-24LC) - 2 шт.; - панель автоматів 19 - 1 шт.; - VoIP Gatewey, 48-ports, NewRock MX 100 - 2 шт.; - система живлення ЭПУ И 14000 Б48/210 (40А) - 1 шт.; - інвертор PN 48/60-0,5 кВт-1U - 1 шт.; блок живлення ЕРN 102 - 1 шт.; - модемний пул ЕDN 110 - 1 шт.; - акумуляторна батарея 6-CFM-65 - 4 шт.; - модем 4Е1+10 1310 1 Fiber single mobe 20 km220v - 1 шт., яке знаходиться у серверній за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56 для його подальшого демонтажу та вивезення, а також стягнути пропорційно з відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", відповідача 2, Приватного підприємства "Професіонал-Альфа" на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", понесені судові витрати (судовий збір) у розмірі 1147,00 грн.

Також 21.01.2014 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшов лист, в якому просив залучити до матеріалів справи витяг з робочого проекту на будівництво (перенос) об'єкту зв'язку фіксованої мережі ТОВ "Голден Телеком" (м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56).

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2014 р. підтримує позовні вимоги з урахуванням уточнення позовних вимог в повному обсязі, а також просить задовольнити клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з робочого проекту на будівництво (перенос) об'єкту зв'язку фіксованої мережі ТОВ "Голден Телеком" (м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56).

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши надані представником позивача уточнення позовних вимог, вирішив прийняти їх до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахування цих уточнень.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи витягу з робочого проекту на будівництво (перенос) об'єкту зв'язку фіксованої мережі ТОВ "Голден Телеком" (м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56), вирішив за можливе задовольнити його.

Представники відповідача в судове засідання 21.01.2014 р. не з'явилися, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомили. Про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які долучені судом до матеріалів справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" було укладено договір оренди №АВ/ГТ-2012.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування об'єкт оренди на умовах цього договору, а орендодавець зобов'язується прийняти об'єкт оренди та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування ним.

Cторонами у договорі встановлено, що нежитлове приміщення загальною площею 2 кв.м. у серверній, яка знаходиться за адресою м. Харків проспект П'ятдесятиріччя СРСР,56 (надалі - «Об'єкт оренди»), належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №3389 від 05 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 1.2. договору, орендодавець підтверджує, що протягом строку оренди експлуатація об'єкта оренди не передбачає обмежень, які можуть обумовити неможливість його використання у відповідності до мети оренди, передбаченої цим договором.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що орендодавець гарантує, що на момент підписання акту приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди, об'єкт оренди не знаходиться в оренді (наймі) у третіх осіб, під арештом, у заставі, а також не є об'єктом боргових зобов'язань, не є спільною сумісною власністю, не є предметом спору, на нього не накладені будь-які обмеження щодо володіння, користування, розпорядження, судове провадження щодо об'єкта оренди не порушено, як внесок у статутний (складений) капітал (фонд) інших юридичних осіб воно не внесено, будь-яких інших прав третіх осіб на нього немає, іншими зобов'язаннями та обмеженнями як в межах України, так і за її межами об'єкт оренди не обтяжений.

Згідно п. 1.4. договору, протягом строку дії цього договору ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди несе орендодавець.

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єкт оренди надається орендарю з метою розміщення телекомунікаційного обладнання.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що об'єкт оренди надається в строкове платне користування з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 31 березня 2015 р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове користування на умовах, визначених договором, частину нежитлового приміщення у серверній, загальною площею 2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56, що підтверджується актом приймання-передачі в строкове платне користування об'єкту оренди (додаток №1 до договору оренди №АВ/ГТ-2012 від 01.05.2012 р.). Об'єкт оренди передано в нормальному технічному стані у повній відповідальності до умов договору.

03.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною компанією "Арія" був укладений договір генерального підряду № 5503 на будівництво об'єктів фіксованого зв'язку для бізнес-клієнтів.

31.05.2012р. до вищевказаного договору генерального підряду № 5503 на будівництво об'єктів фіксованого зв'язку для бізнес-клієнтів від 03.03.2012р. була укладена додаткова угода №5503-4, відповідно до якої ТОВ ВКК "Арія" зобов'язалось виконати комплекс робіт по об'єкту мережі фіксованого зв'язку замовника за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56, а саме: монтаж напільної шафи, встановлення обладнання доступу на оптичні тощо. Для виконання вказаних робіт позивачем було видано підряднику відповідне завдання згідно накладної №2051801 від 11.05.2012р.

06.06.2012р. після виконання відповідних робіт між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною компанією "Арія" був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт №5503-4 до договору генерального підряду №5503 на будівництво об'єктів фіксованого зв'язку для бізнес-клієнтів від 03.03.2012р. та додаткової угоди №5503-4 від 31.05.2012 р.

04.07.2013р. у зв'язку із відсутністю необхідності користування орендованим приміщенням позивач письмово (лист вих. №1960) звернувся до відповідача з проханням погодити дострокове припинення договору для чого підписати відповідні угоди та акти приймання-передачі. Однак ніякої відповіді від відповідача отримано не було.

Відповідно до п.10.3 договору, у разі, якщо орендар направить орендодавцю повідомлення про бажану дату припинення дії цього договору та не отримає у відповідь відповідного повідомлення з запереченням орендодавця до настання дати припинення дії цього договору, цей договір вважається таким, що припинив свою дію (втратив чинність) у день зазначений у відповідному повідомленні орендаря.

Відповідно до п.10.4 договору, сторони можуть за взаємною згодою припинити достроково дію цього договору, підписавши відповідну угоду про припинення. Орендар має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, направивши орендодавцеві повідомлення про розірвання не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання цього договору. Орендодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, направивши орендарю повідомлення про розірвання не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання цього договору.

У зв'язку з наміром достроково розірвати договір оренди №АВ/ГТ-2012 від 01.05.2012 р., ТОВ "Голден Телеком" листом від 09.07.2013р. вих. №1996 звернулось до відповідача з проханням надати можливість демонтувати телекомунікаційне обладнання. У відповідь від ТОВ «Австрія» надійшов лист від 12.07.2013р. вих. № 135 з проханням надати підтверджуючі документи встановлення у орендованому приміщенні телекомунікаційного обладнання.

Листом від 01.08.2013р. вих. №2281 позивач надіслав відповідачу запитувані документи, та знову звернувся з проханням надати можливість доступу до встановленого телекомунікаційного обладнання для його демонтажу, який мав відбутися 22.08.2013р. Однак у зазначену дату співробітники ТОВ "Голлен Телеком" до телекомунікаційного обладнання допущені не були. За даним фактом співробітниками позивача був складений відповідний акт, в якому зазначено, що представник охоронної фірми ПП "Професіонал-Альфа" Грунін О.П., яка охороняє будівлю за адресою м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56 пояснив, що у нього є вказівка від керівництва ТОВ "Австрія" нікого в приміщення не допускати.

21.08.2013р. позивач листом вих. №2533 повідомив відповідача про дострокове припинення договору з 21.09.2013р. та ще раз звернувся з проханням надати можливість демонтувати встановлене у орендованому приміщення телекомунікаційне обладнання, демонтаж був призначений на 19.09.2013р., однак як вказує позивач співробітник ПП "Професіонал-Альфа" знову не допустив співробітників ТОВ "Голден Телеком" надавши аналогічні пояснення, що відображено у складеному акті.

Відповідно до п. 4.2.5. договору, орендар має право упродовж строку дії цього договору мати цілодобовий безперешкодний доступ до об'єкта оренди.

Згідно розділу 4 договору (п.п. 4.3.2, 4.З.З., 4.З.6.), орендодавець зобов'язується 4.3.2. не вчиняти всіх та будь - яких дій, які перешкоджатимуть орендареві користуватись об'єктом оренди на умовах цього договору за умови належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором; забезпечити цілодобовий безперешкодний доступ, працівників та уповноважених осіб орендаря до об'єкта оренди, а також уповноважених представників відповідних проектних та підрядних організацій орендаря для виконання будівельних та експлуатаційних робіт на об'єкті оренди; жодним чином не перешкоджати орендарю у реалізації його прав передбачених цим договором, зокрема, підпунктами 4.2.1 - 4.2.8 цього договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

В силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.

Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.

Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з приписами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має тільки підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Згідно ч. 2 ст. 5 ГК України конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема, забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності.

У той же час, власник має не лише користь від володіння майном, він несе й певні обов'язки. Одним з таких обов'язків є тягар утримання майна, витрат, пов'язаних з майном, охорона майна.

У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, обмеживши позивача у доступі до обладнання, відповідач протиправно обмежив позивача у володінні даного обладнання та унеможливив здійснення останнім можливістю користування та розпорядження.

Пунктом 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що припинення дії, яка порушує право, є одним із способів захисту права власності.

Відповідно до ст. 16 вказаного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" порушує законні права позивача в частині користування своєю власністю, не впускає представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" у нежитлове приміщення загальною площею 2 кв.м. до серверній яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем доведено порушення його прав діями відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія".

Стосовно вимог позивача щодо відповідача Приватного підприємства "Професіонал-Альфа" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем документально не доведено, не надано суду документів, на підтвердження своїх позовних вимог стосовно договірних відносин між ПП "Професіонал-Альфа" та ТОВ "Австрія", щодо того чи працюють вказані позивачем охоронники Грунін О.П. та Мельник М.О. саме у ПП "Професіонал-Альфа". Крім того, матеріали справи містять заперечення, які підписані директором ПП "Професіонал-Альфа", де вказується, що ПП "Професіонал-Альфа" взагалі не здійснює охорону будівлі за адресою: м.Харків, пр.П"ятидесятирічча СРСР, 56. Тому в цій частині позову слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" є обґрунтованими, відповідають способам захисту цивільних прав, закріплених у статті 16 Цивільного кодексу України, та підлягають задоволенню частково, а саме в частині зобов'язання ТОВ "Австрія" надати ТОВ "Голден Телеком" доступ до обладнання: - комутатор Ethernet доступу SNMO-Управ-у8*10/100МТ - 1 шт.; - каркас для шафи 19 - 2 шт.; - шафа 19 2200х600х600 - 1 шт.; - блок фільтрів абонентських ліній EDF 110Р - 1 шт.; - крос оптичний 24 LC (OPП-В-19-1U-24LC) - 2 шт.; - панель автоматів 19 - 1 шт.; - VoIP Gatewey, 48-ports, NewRock MX 100 - 2 шт.; - система живлення ЭПУ И 14000 Б48/210 (40А) - 1 шт.; - інвертор PN 48/60-0,5 кВт-1U - 1 шт.; блок живлення ЕРN 102 - 1 шт.; - модемний пул ЕDN 110 - 1 шт.; - акумуляторна батарея 6-CFM-65 - 4 шт.; - модем 4Е1+10 1310 1 Fiber single mobe 20 km220v - 1 шт., яке знаходиться у серверній за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56 для його подальшого демонтажу та вивезення.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача -

Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 317, 319, 321, 328, 509, 525, 526, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 5; код ЄДРПОУ 37461972) надати ТОВ "Голден Телеком" (01001, м. Київ, Печерський р-н., вул. Хрещатик, буд. 19-А; код ЄДРПОУ 19028202; р/р 26004100927001 в ПАТ "Альфа-Банк", код ЄДРПОУ 19028202, МФО 300346) доступ до обладнання: - комутатор Ethernet доступу SNMO-Управ-у8*10/100МТ - 1 шт.; - каркас для шафи 19 - 2 шт.; - шафа 19 2200х600х600 - 1 шт.; - блок фільтрів абонентських ліній EDF 110Р - 1 шт.; - крос оптичний 24 LC (OPП-В-19-1U-24LC) - 2 шт.; - панель автоматів 19 - 1 шт.; - VoIP Gatewey, 48-ports, NewRock MX 100 - 2 шт.; - система живлення ЭПУ И 14000 Б48/210 (40А) - 1 шт.; - інвертор PN 48/60-0,5 кВт-1U - 1 шт.; блок живлення ЕРN 102 - 1 шт.; - модемний пул ЕDN 110 - 1 шт.; - акумуляторна батарея 6-CFM-65 - 4 шт.; - модем 4Е1+10 1310 1 Fiber single mobe 20 km220v - 1 шт., яке знаходиться у серверній за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 56 для його подальшого демонтажу та вивезення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 5; код ЄДРПОУ 37461972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" (01001, м. Київ, Печерський р-н., вул. Хрещатик, буд. 19-А; код ЄДРПОУ 19028202; р/р 26004100927001 в ПАТ "Альфа-Банк", код ЄДРПОУ 19028202, МФО 300346) судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суддя Сальнікова Г.І.