Постанова

від 21.01.2014 по справі 925/1458/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 925/1458/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Відділу комунального майна Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2013 року по справі № 925/1458/13 (Повний текст рішення складено і підписано 25.10.2013 р.) (суддя: Єфіменко В.В.)

за позовом Відділу комунального майна Уманської міської ради

до Реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області

про визнання права власності на нежитлове приміщення

ВСТАНОВИВ:

Відділ комунального майна Уманської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про визнання права власності на нежитлове приміщення.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.10.2013 року по справі № 925/1458/13 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відділ комунального майна Уманської міської ради подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2013 року по справі № 925/1458/13 та прийняти нове рішення, яким визнати право власності територіальної громади міста Умань в особі Уманської міської ради на нежитлові приміщення магазину «Оптика» площею 88.3 кв.м., розміщеного в будинку за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Паризької Комуни 23.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не правильно вирішив питання щодо підсудності даної справи, зазначивши що дана справа не підсудна господарським судам та безпідставно відмовив у задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.01.2014 року.

14.01.2014 року через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представники позивача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Черкаською обласною радою народних депутатів було прийнято рішення № 23 «Про комунальну власність області» від 26.02.1992, яким до комунальної власності м. Умань було передано виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №1, на балансі якого знаходиться будинок за адресою: вул. Паризької Комуни, 23, разом із нежитловим приміщенням магазину «Оптика», площею 88,3 кв.м., вартістю 87603,75 гривень, що підтверджується матеріалами інвентаризації та балансом станом на 30.06.2013, а також технічним паспортом на нежитлові приміщення, виготовленим 30.05.2013 Уманським відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації». Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №1» внесене до Переліку суб'єктів (об'єктів) міської комунальної власності, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 20.03.2013 №4.13-35/6.

17.07.2013 відділ комунального майна Уманської міської ради, відповідно до повноважень, визначених Положенням про відділ, затвердженим рішення Уманської міської ради від 21.12.2006 №3-11/5, з метою виконання Програми приватизації міської комунальної власності на 2013 рік, затвердженої рішенням Уманської міської ради від 30.03.2013 №4.14-35/6 (з урахуванням змін та доповнень внесених рішенням від 30.05.2013 №3.17-36/6), подав до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту та зареєстровану за №2043599, щодо проведення реєстрації права власності територіальної громади м. Умань на об'єкт приватизації - приміщення магазину «Оптика» площею 88,3 кв.м., розміщеного в будинку за адресою: вул. Паризької Комуни,23, який знаходиться на балансі комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №1». На підтвердження права власності, на зазначене майно, до заяви були додані правовстановлюючі документи.

26 липня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області прийнято рішення №4395237 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлові приміщення (магазину «Оптика») в будинку за адресою: Черкаська область м.Умань, вул. Паризької Комуни,23 мотивуючи поданням документів не в повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність спору про право і про наявність між сторонами правовідносин, пов'язаних із державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Кім того, суд першої інстанції послався на п. 17 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зокрема передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором.

Колегія суддів проаналізувала вищенаведені доводи зазначає, що судом першої інстанції було прийнято рішення з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Судом першої інстанції було прийнято послання на постанову вищого господарського суду України від 24.12.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судом»застосувавши, , неправомірними положення частини 17 Постанови що «До компетенції господарських судів не відносяться розгляд справ у спорах.

Однак з матеріалів справи вбачається, що позивач заявив позов не про оскарження рішення реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, а про визнання права власності на майно територіальної громади м. Умань.

Згідно з пунктом 3.2.Постанови №10 Господарські суди на загальних підставах вирішуються усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом власності, в тому числі з визнанням цього права.

Відповідно до ст. 7 Закону Української PCP «Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування» (втратив чинність) суб'єктами права комунальної власності є адміністративно- територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів. До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1990 р. «Про порядок введення в дію Закону Української PCP «Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування», на виконання Постанови КМУ від 26.11.1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць комунальною) власністю», рішенням №23 виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів «Про комунальну власність області» від 26.02.1992 року №23 територіальна громада м. Умань набула законного права на майно виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління №1, безоплатно, згідно «Переліку підприємств, організацій, установ, майно яких передається в комунальну власність районів та міст обласного підпорядкування до комунальної власності», у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 p. № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд». Вищезазначеними правовими документами, не передбачено такий правовстановлюючий документ як акт приймання- передачі. Правова норма щодо складання акту приймання-передачі майна при здійснення передачі об'єктів з державної у комунальну власність встановлена п.10 Положення про передачу об'єктів права державної та комунальної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року №1482.

З наведено вбачається, що відповідач при розгляді заяви позивача не врахував норми статті 5 Цивільного Кодексу України, що акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі і заява мала б бути розглянута згідно норм частини четвертої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цього Закону, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з нормами статті 324 Цивільного Кодексу України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 329 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права, набуває право власності на майно, передане їй у власність.

Відповідно до статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до положень статті 317 Цивільного Кодексу України тільки власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання суду першої інстанції на те, що даний спір не відноситься до компетенції господарських судів є необґрунтованим, а позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено факт невизнання відповідачем права позивача на спірне майно.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2013 року по справі №925/1458/13 підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права та неповним дослідженням обставин справи, апеляційна скарга Відділу комунального майна Уманської міської ради підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу комунального майна Уманської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2013 року по справі № 925/1458/13 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Постановити нове рішення, яким визнати право власності територіальної громади міста Умань в особі Уманської міської ради (Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна, 1, пошт. інд. 20300, ідентифікаційний код 34772070) нежитлові приміщення магазину «Оптика», площею 88,3 кв.м., розміщеного в будинку за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Паризької Комуни, 23.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 925/1458/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Л.О. Рєпіна

В.В. Сулім