Постанова

від 16.01.2014 по справі 826/12757/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2014 року № 826/12757/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Донця В.А. Костенка Д.А. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби України провизнання протиправним та скасування рішення №3196738 від 17.06.2013 р., зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, (надалі - відповідач-1), Реєстраційної служби України (надалі - відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення №3196738 від 17.06.2013 р., зобов'язання вчинити дії.

Позивач, з урахуванням Заяви про уточнення позовних вимог від 01.10.2013 р., просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної реєстраційної служби України від 17.06.2013 р. № 3196738 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_2;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 37508344) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Сормовська, будинок 15, код ЄДРПОУ 19135458) право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156, 4 кв. м. по АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_2, оскільки позивачем були подані усі необхідні для цього документи, передбачені чинним законодавством України, у зв'язку з чим, було порушено законні права та інтереси позивача.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, при винесенні оскаржуваного рішення відповідач-2 діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустив порушень законних прав та інтересів позивача.

В судове засідання 01.11.2013 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники відповідача-1 та відповідача-2.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

01.02.1996 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством покупців членів трудового колективу організації орендарів «Промінь»/магазин будматеріалів № 27/ укладено договір купівлі-продажу державного майна № 000478/30, за умовами якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зобов'язалось передати, а Товариство покупців членів трудового колективу організації орендарів "Промінь"/магазин будматеріалів № 27/ - прийняти у власність майно цілісного майнового комплексу магазину будматеріалів АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного Договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву видано Організації орендарів "Промінь" Свідоцтво про власність № 521 від 16.05.1997 р. на майно цілісного майнового комплексу магазину будматеріалів № 27.

23.10.2003 р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" здійснено реєстрацію права власності Товариства покупців членів трудового колективу організації орендарів "Промінь"/магазин будматеріалів № 27/ на нежилу будівлю по АДРЕСА_2 та записано в реєстрову книгу №15п-30 за реєстровим №2096п.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" є правонаступником Організації орендарів "Промінь".

Судом встановлено, що у процесі виконавчого провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва № 42/263 від 21.05.2004 р. та № 42/205 від 13.09.2005 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький ринок" грошових коштів 19.12.2005 р. Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" проведено прилюдні торги по реалізації майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д", зокрема, будівлі магазину (павільйон № 1) загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_2. Переможцем зазначених прилюдних торгів з реалізації вищевказаного майна визначено ОСОБА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. у справі №40/183 за позовом ТОВ "Анна-Д" до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец"юст", Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарницький ринок", про визнання торгів недійсними, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2008 у справі № 40/183 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано недійсними прилюдні торги, проведені 19.12.2005, по реалізації майна, яке належить ТОВ „Анна-Д", а саме: лот № 1 - будівлі магазину (павільйон № 1) загальною площею 156,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_2, зі стартовою ціною 173 726,00 грн. та лот № 2 - споруди складу металевого (павільйон № 7) загальною площею 77,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, зі стартовою ціною 22485,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. у справі №51/232 за позовом ТОВ "Анна-Д" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про витребування майна позов задоволено у повному обсязі, витребувано у Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер. НОМЕР_1) нежитлове приміщення - будівлю магазину загальною площею 156, 4 кв. м. по АДРЕСА_2 та передано його Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 15, код ЄДРПОУ 19135458).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. у справі №51/232 (залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 р.) залишено без змін Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р.

17.05.2013 р. позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 1178935), в якій просив зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_2.

17.06.2013 р. відповідачем-2 за наслідками розгляду заяви позивача (реєстраційний номер 1178935) прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3196738 (надалі - Рішення про відмову №3196738), оскільки подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень:, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень з метою забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до абз.1 ч.1 ст.2 якого, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним, особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам, без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям., іноземним державам, а також територіальним, громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Частиною 7 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах, території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Положеннями статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до п.1, 7 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що орган державної реєстрації прав, серед іншого, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Відповідно до п.1, 2 ч.2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до ч. 7 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Частиною третьою ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача-1, що Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. у справі №51/232 не може бути підставою для проведення державної реєстрації права власності позивача на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_2, оскільки в ньому не визнано право власності на зазначене приміщення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З мотивувальної частини, зазначеного вище Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. у справі №51/232, вбачається, що судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" є власником спірного приміщення - будівлі магазину загальною площею 156, 4 кв. м. по АДРЕСА_2.

Також суд звертає увагу, що згідно з абз.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року №9 рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність Рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3196738 від 17.06.2013 р.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачами не було доведено правомірність та обґрунтованість прийняття Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3196738 від 17.06.2013 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної реєстраційної служби України від 17.06.2013 р. № 3196738 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_2.

3. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (ідентифікаційний номер 37508344) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (ідентифікаційний номер 19135458) право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156, 4 кв. м. по АДРЕСА_2.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (ідентифікаційний номер 19135458) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді В.А. Донець

Д.А. Костенко