Постанова

від 28.01.2014 по справі 826/19577/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2014 року № 826/19577/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завлаб" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003532207 від 05.09.2013 р. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завлаб", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003532207 від 05.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Білдінг Груп Плюс" (код ЄДРПОУ 37614989), ТОВ "Л.О.С.Т." (код ЄДРПОУ 38260033), ТОВ "Гонза Лecc" (код ЄДРПОУ 38320495), ТОВ "Будрай" (код ЄДРПОУ 38260798), ПП "Інфініті Центр" (код ЄДРПОУ 37354591), ТОВ "Трейдтех" (код ЄДРПОУ 38123948) за період, що перевірявся, порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно (без рішення суду) визнав недійсними договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являвся, заперечень на позовну заяву не подавав.

В судове засідання 14.01.2014 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представник позивача, який подав клопотання про розгляд справи без його участі, та представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех" за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завлаб" (код ЄДРПОУ 37164999), з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Білдінг Груп Плюс" код ЄДРПОУ 37614989, ТОВ "Л.О.С.Т." код ЄДРПОУ 38260033, ТОВ "Гонза Лecc" код ЄДРПОУ 38320495, ТОВ "Будрай" код ЄДРПОУ 38260798, ПП "Інфініті Центр" код ЄДРПОУ 37354591, ТОВ "Трейдтех" код ЄДРПОУ 38123948 за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року від 20.08.2013 р. №127/1/22-07/37164999 (надалі - Акт перевірки №127/1/22-07/37164999).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №127/1/22-07/37164999, позивачем порушено вимоги п. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 358082,00 грн., у т.ч. по періодах: за серпень 2011 року - у сумі 14287,00 грн., за червень 2012 року - у сумі 20575,00 грн., за липень 2012 року - у сумі 40427,00 грн., за серпень 2012 року - у сумі 14287,00 грн., за вересень 2012 року - у сумі 10729,00 грн., за жовтень 2012 року - у сумі 67343,00 грн., за листопад 2012 року - у сумі 58744,00 грн., за грудень 2012 року - у сумі 113687,00 грн., за лютий 2013 року - у сумі 18004,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №127/1/22-07/37164999 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003532207 від 05.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 447603,00 грн., з яких 358082,00 грн. - за основним платежем, а 89521,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завлаб" зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.07.2010 р., взято на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 08.07.2010 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 09.08.2010 р.

Між ТОВ "Завлаб", як замовником, та ТОВ "Білдінг Груп Плюс", як постачальником, був укладений Договір поставки №37-349 від 28.09.2012 року (надалі - Договір №37-349), відповідно до умов якого постачальник протягом терміну дії даного договору поставляє, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у порядку і на умовах, визначених даним договором. Номенклатура, кількість, вартість продукції для кожної партії визначаються у видаткових накладних, рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору становить суму вартості всіх партій продукції , що постачається відповідно до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №37-349 ТОВ "Білдінг Груп Плюс" виставило позивачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 473369,40 грн., в т.ч. ПДВ 78409,90 грн.: №46 від 28.09.2012 р. - на суму 36404,40 грн., в т.ч. ПДВ 6067,40 грн.; №559 від 31.10.2012 р. - на суму 107946,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,00 грн.; №135 від 23.10.2012 р. - на суму 129797,40 грн., в т.ч. ПДВ 21632,90 грн.; №97 від 11.10.2012 р. - на суму 141543,60 грн., в т.ч. ПДВ 23590,60 грн.; №75 від 04.10.2012 р. - на суму 24768,00 грн., в т.ч. ПДВ 4128,00 грн.; №563 від 01.11.2012 р. - на суму 2910,00 грн.(без ПДВ); №654 від 21.11.2012 р. - на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.

На виконання умов Договору №37-349 ТОВ "Білдінг Груп Плюс" поставило позивачу товар на загальну суму 473369,40 грн., в т.ч. ПДВ 78409,90 грн., що підтверджується видатковими накладними: №46 від 28.09.2012 р. - на суму 36404,40 грн., в т.ч. ПДВ 6067,40 грн.; №181 від 31.10.2012 р. - на суму 107946,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,00 грн.; №131 від 23.10.2012 р. - на суму 129797,40 грн., в т.ч. ПДВ 21632,90 грн.; №96 від 12.10.2012 р. - на суму 141543,60 грн., в т.ч. ПДВ 23590,60 грн.; №75 від 04.10.2012 р. - на суму 24768,00 грн., в т.ч. ПДВ 4128,00 грн.; №183 від 01.11.2012 р. - на суму 2910,00 грн.(без ПДВ); №271 від 21.11.2012 р. - на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Білдінг Груп Плюс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 473369,40 грн., в т.ч. ПДВ 78409,90 грн. (№18 від 28.09.2012 р. - на суму 36404,40 грн., в т.ч. ПДВ 6067,40 грн.; №106 від 31.10.2012 р. - на суму 107946,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,00 грн.; №71 від 23.10.2012 р. - на суму 129797,40 грн., в т.ч. ПДВ 21632,90 грн.; №41 від 12.10.2012 р. - на суму 141543,60 грн., в т.ч. ПДВ 23590,60 грн.; №20від 04.10.2012 р. - на суму 24768,00 грн., в т.ч. ПДВ 4128,00 грн.; №22 від 01.11.2012 р. - на суму 2910,00 грн.(без ПДВ); №72 від 21.11.2012 р. - на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, поставлених ТОВ "Білдінг Груп Плюс" згідно Договору №37-349 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом також було встановлено, що між ТОВ "Завлаб", як замовником, та ТОВ "Інфініті Центр", як постачальником, був укладений Договір поставки №37-345 від 31.07.2012 року (надалі - Договір №37-345), відповідно до умов якого постачальник протягом терміну дії даного договору поставляє, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у порядку і на умовах, визначених даним договором. Номенклатура, кількість, вартість продукції для кожної партії визначаються у видаткових накладних, рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору становить суму вартості всіх партій продукції , що постачається відповідно до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №37-345 ТОВ "Інфініті Центр" виставило позивачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 169982,80 грн., в т.ч. ПДВ 27348,80 грн.: №3604 від 18.09.2012 р. - на суму 27970,80 грн., в т.ч. ПДВ 4661,80 грн.; №3599 від 18.09.2012 р. - на суму 5890,00 грн. (без ПДВ); №3448 від 29.08.2012 р. - на суму 85722,00 грн., в т.ч. ПДВ 14287,00 грн.; №3015 від 31.07.2012 р. - на суму 50400,00 грн., в т.ч. ПДВ 8400,00 грн.

На виконання умов Договору №37-345 ТОВ "Інфініті Центр" поставило позивачу товар на загальну суму 169982,80 грн., в т.ч. ПДВ 27348,80 грн., що підтверджується видатковими накладними: №844 від 18.09.2012 р. - на суму 27970,80 грн., в т.ч. ПДВ 4661,80 грн.; №842 від 18.09.2012 р. - на суму 5890,00 грн. (без ПДВ); №691 від 29.08.2012 р. - на суму 85722,00 грн., в т.ч. ПДВ 14287,00 грн.; №257 від 31.07.2012 р. - на суму 50400,00 грн., в т.ч. ПДВ 8400,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Інфініті Центр" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 169982,80 грн., в т.ч. ПДВ 27348,80 грн. (№113 від 18.09.2012 р. - на суму 27970,80 грн., в т.ч. ПДВ 4661,80 грн.; №111 від 18.09.2012 р. - на суму 5890,00 грн. (без ПДВ); №281 від 29.08.2012 р. - на суму 85722,00 грн., в т.ч. ПДВ 14287,00 грн.; №163 від 31.07.2012 р. - на суму 50400,00 грн., в т.ч. ПДВ 8400,00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, поставлених ТОВ "Інфініті Центр" згідно Договору №37-345 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом також було встановлено, що між ТОВ "Завлаб", як замовником, та ТОВ "Трейдтех", як постачальником, був укладений Договір поставки №37-343 від 27.06.2012 року (надалі - Договір №37-343), відповідно до умов якого постачальник протягом терміну дії даного договору поставляє, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у порядку і на умовах, визначених даним договором. Номенклатура, кількість, вартість продукції для кожної партії визначаються у видаткових накладних, рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору становить суму вартості всіх партій продукції , що постачається відповідно до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №37-343 ТОВ "Трейдтех" виставило позивачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 328909,60 грн., в т.ч. ПДВ 52601,60 грн.: №76 від 27.06.2012 р. - на суму 13300,00 грн. (без ПДВ); №75 від 27.06.2012 р. - на суму 64185,60 грн., в т.ч. ПДВ 10697,60 грн.; №100 від 29.06.2012 р. - на суму 59262,00 грн., в т.ч. ПДВ 9877,00 грн.; №2867 від 26.07.2012 р. - на суму 192162,00 грн., в т.ч. ПДВ 32027,00 грн.

На виконання умов Договору №37-343 ТОВ "Інфініті Центр" поставив позивачу товар на загальну суму 328909,60 грн., в т.ч. ПДВ 52601,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: №83 від 27.06.2012 р. - на суму 13300,00 грн. (без ПДВ); №82 від 27.06.2012 р. - на суму 64185,60 грн., в т.ч. ПДВ 10697,60 грн.; №96 від 29.06.2012 р. - на суму 59262,00 грн., в т.ч. ПДВ 9877,00 грн.; №475 від 26.07.2012 р. - на суму 192162,00 грн., в т.ч. ПДВ 32027,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Інфініті Центр" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 328909,60 грн., в т.ч. ПДВ 52601,60 грн. (№74 від 27.06.2012 р. - на суму 13300,00 грн. (без ПДВ); №73 від 27.06.2012 р. - на суму 64185,60 грн., в т.ч. ПДВ 10697,60 грн.; №87 від 29.06.2012 р. - на суму 59262,00 грн., в т.ч. ПДВ 9877,00 грн.; №170 від 26.07.2012 р. - на суму 192162,00 грн., в т.ч. ПДВ 32027,00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, поставлених ТОВ "Інфініті Центр" згідно Договору №37-343 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом також було встановлено, що між ТОВ "Завлаб", як покупцем, та ТОВ "Будрай", як продавцем, був укладений Договір купівлі-продажу №37-355 від 07.11.2012 року (надалі - Договір №37-355), відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець оплачує та приймає товар, найменування, кількість, додаткові умови та ціна якого вказуються в рахунках-фактурах до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №37-355 ТОВ "Будрай" виставило позивачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 198284,40 грн., в т.ч. ПДВ 33047,40 грн.: №618 від 07.11.2012 р. - на суму 160170,00 грн., в т.ч. ПДВ 26695,00 грн.; №632 від 09.11.2012 р. - на суму 38114,40 грн., в т.ч. ПДВ 6352,40 грн.

На виконання умов Договору №37-355 ТОВ "Будрай" поставив позивачу товар на загальну суму 198284,40 грн., в т.ч. ПДВ 33047,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: №609 від 07.11.2012 р. - на суму 160170,00 грн., в т.ч. ПДВ 26695,00 грн.; №624 від 12.11.2012 р. - на суму 38114,40 грн., в т.ч. ПДВ 6352,40 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Будрай" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 198284,40 грн., в т.ч. ПДВ 33047,40 грн. (№23 від 07.11.2012 р. - на суму 160170,00 грн., в т.ч. ПДВ 26695,00 грн.; №38 від 12.11.2012 р. - на суму 38114,40 грн., в т.ч. ПДВ 6352,40), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, поставлених ТОВ "Будрай" згідно Договору №37-355 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Між ТОВ "Завлаб", як замовником, та ТОВ "Гонза Лесс", як постачальником, був укладений Договір поставки №37-372 від 12.11.2012 року (надалі - Договір №37-372), відповідно до умов якого постачальник протягом терміну дії даного договору поставляє, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у порядку і на умовах, визначених даним договором. Номенклатура, кількість, вартість продукції для кожної партії визначаються у видаткових накладних, рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору становить суму вартості всіх партій продукції , що постачається відповідно до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №37-372 ТОВ "Гонза Лесс" виставило позивачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 490923,00 грн., в т.ч. ПДВ 81820,50 грн.: №27 від 12.11.2012 р. - на суму 66810,00 грн., в т.ч. ПДВ 11135,00 грн.; №42 від 26.11.2012 р. - на суму 57372,00 грн., в т.ч. ПДВ 9562,00 грн.; №71 від 04.12.2012 р. - на суму 145851,00 грн., в т.ч. ПДВ 24308,50 грн.; №79 від 18.12.2012 р. - на суму 220890,00 грн., в т.ч. ПДВ 36815,00 грн.

На виконання умов Договору №37-372 ТОВ "Гонза Лесс" поставив позивачу товар на загальну суму 490923,00 грн., в т.ч. ПДВ 81820,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: №29 від 26.11.2012 р. - на суму 66810,00 грн., в т.ч. ПДВ 11135,00 грн.; №44 від 30.11.2012 р. - на суму 57372,00 грн., в т.ч. ПДВ 9562,00 грн.; №74 від 10.12.2012 р. - на суму 145851,00 грн., в т.ч. ПДВ 24308,50 грн.; №82 від 20.12.2012 р. - на суму 220890,00 грн., в т.ч. ПДВ 36815,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Гонза Лесс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 490923,00 грн., в т.ч. ПДВ 81820,50 грн. (№8 від 26.11.2012 р. - на суму 66810,00 грн., в т.ч. ПДВ 11135,00 грн.; №18 від 30.11.2012 р. - на суму 57372,00 грн., в т.ч. ПДВ 9562,00 грн.; №16 від 10.12.2012 р. - на суму 145851,00 грн., в т.ч. ПДВ 24308,50 грн.; №24 від 20.12.2012 р. - на суму 220890,00 грн., в т.ч. ПДВ 36815,00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, поставлених ТОВ "Гонза Лесс" згідно Договору №37-372 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом також було встановлено, що між ТОВ "Завлаб", як покупцем, та ТОВ "Л.О.С.Т.", як продавцем, був укладений Договір купівлі-продажу №37-379 від 19.12.2012 року (надалі - Договір №37-379), відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець оплачує та приймає товар, найменування, кількість, додаткові умови та ціна якого вказуються в рахунках-фактурах до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №37-379 ТОВ "Л.О.С.Т." виставило позивачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 423402,00 грн., в т.ч. ПДВ 70567,00 грн.: №3965 від 19.12.2012 р. - на суму 48693,00 грн., в т.ч. ПДВ 8115,50 грн.; №3992 від 29.12.2012 р. - на суму 266688,00 грн., в т.ч. ПДВ 44448,00 грн.; №4071 від 01.02.2013 р. - на суму 46056,00 грн., в т.ч. ПДВ 7676,00 грн.; №4109 від 15.02.2013 р. - на суму 40305,00 грн., в т.ч. ПДВ 6717,50 грн.; №4149 від 28.02.2013 р. - на суму 21660,00 грн., в т.ч. ПДВ 3610,00 грн.

На виконання умов Договору №37-379 ТОВ "Л.О.С.Т." поставив позивачу товар на загальну суму 423402,00 грн., в т.ч. ПДВ 70567,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №249 від 21.12.2012 р. - на суму 48693,00 грн., в т.ч. ПДВ 8115,50 грн.; №273 від 29.12.2012 р. - на суму 266688,00 грн., в т.ч. ПДВ 44448,00 грн.; №54 від 01.02.2013 р. - на суму 46056,00 грн., в т.ч. ПДВ 7676,00 грн.; №91 від 15.02.2013 р. - на суму 40305,00 грн., в т.ч. ПДВ 6717,50 грн.; №131 від 28.02.2013 р. - на суму 21660,00 грн., в т.ч. ПДВ 3610,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Л.О.С.Т." були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 423402,00 грн., в т.ч. ПДВ 70567,00 грн. грн. (№38 від 21.12.2012 р. - на суму 48693,00 грн., в т.ч. ПДВ 8115,50 грн.; №63 від 29.12.2012 р. - на суму 266688,00 грн., в т.ч. ПДВ 44448,00 грн.; №7 від 01.02.2013 р. - на суму 46056,00 грн., в т.ч. ПДВ 7676,00 грн.; №30 від 15.02.2013 р. - на суму 40305,00 грн., в т.ч. ПДВ 6717,50 грн.; №64 від 28.02.2013 р. - на суму 21660,00 грн., в т.ч. ПДВ 3610,00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, поставлених ТОВ "Л.О.С.Т." згідно Договору №37-379 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр" та ТОВ "Трейдтех" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем податковими деклараціями з ПДВ, зокрема, в розрізі контрагентів за серпень 2011 р., червень-грудень 2012 р. та лютий 2013 р., всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.06.2013 р. №99/2240/37614989, Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 р. №179/22-20/8260033, Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.06.2013 р. №1785/22-20/38320495, Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 р. №162/22-90/38260798, Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 р. №154/22-40/37354591, Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.09.2012 р. №1364/2240/38123948, як на докази недійсності зазначених вище правочинів, оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Також, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання зазначених вище договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех" недійсними і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех" чи позивача.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність зазначених вище договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех", оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що зазначені вище договори, укладені між позивачем та ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр", ТОВ "Трейдтех", були укладені ТОВ "Завлаб" з метою використання отриманих за вказаними договором товарів у власній господарській діяльності, а саме, з метою реалізації іншим контрагентами, зокрема, ПрАТ "Біофарма", ВАТ "Дніпрошина", ТОВ "Восток-Запад-Инвест", ПАТ "Дніпроазот", ТОВ "Еко Ресурс Україна", ПАТ "Східноєвропейське об'єднання Азот", ТОВ "ТД "Сіріус", що підтверджується, наявними в матеріалах справи договорами, рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, а також банківськими виписками.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Білдінг Груп Плюс", ТОВ "Л.О.С.Т.", ТОВ "Гонза Лecc", ТОВ "Будрай", ПП "Інфініті Центр" та ТОВ "Трейдтех" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження податку на додану вартість на загальну суму 358082,00 грн., у т.ч. по періодах: за серпень 2011 року - у сумі 14287,00 грн., за червень 2012 року - у сумі 20575,00 грн., за липень 2012 року - у сумі 40427,00 грн., за серпень 2012 року - у сумі 14287,00 грн., за вересень 2012 року - у сумі 10729,00 грн., за жовтень 2012 року - у сумі 67343,00 грн., за листопад 2012 року - у сумі 58744,00 грн., за грудень 2012 року - у сумі 113687,00 грн., за лютий 2013 року - у сумі 18004,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0003532207 від 05.09.2013 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завлаб" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0003532207 від 05.09.2013 р.

3. Судові витрати в сумі 458,81 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят одна копійка) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завлаб" (ідентифікаційний номер 37164999) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко