Постанова

від 25.12.2013 по справі 804/16481/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. Справа № 804/16481/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріМізері А.В. за участю: представника позивача Вишневської Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ФЛАГМАН АС" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ФЛАГМАН АС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002322201 від 31.10.2013 року .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій є необґрунтованими. На час перебування у господарських відносинах з ТОВ «Гранд - Сенс» підприємства були зареєстровані в установленому порядку, у тому числі як платники податку на додану вартість. Враховуючи наявність всіх первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення зазначених господарських операцій, позивач вважає, що має право на відображення їх у податковому обліку, зокрема формуванні податкового кредиту при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, зазначаючи про те, що у відповідача були відсутні підстави для висновку про не спричинення реального настання господарських операцій між ПП «Флагман АС» та ТОВ «Гранд - Сенс» та визнання правочину між цим контрагентом недійсним .

Представник відповідача надав до суду заперечення на позовну заяву, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що Приватне підприємство «Флагман АС» зареєстроване 04.02.2013 року Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради та знаходиться на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У період з 17.09.2013 року по 23.09.2013 року відповідачем на підставі наказу № 246 від 17.09.2013 року , відповідно до п.79.2 ст. 79 на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Флагман АС» (код ЄДРПОУ 38470438) по взаємовідносинам з ТОВ «Гранд - Сенс» (код ЄДРПОУ 38299260) за травень 2013 року. За результатами перевірки було складено акт № 420/221/38470438 від 30.09.2013 року. За висновками акту перевірки податковим органом зазначено , що правочин, що виконувався між ПП «Флагман АС» та ТОВ «Гранд - Сенс» у відповідні періоди не спричиняє реального настання господарської операції, а тому є недійсним, відповідно позивачем завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у травні 2013 року від ТОВ «Гранд - Сенс» на загальну суму ПДВ 180 062,80 грн.

Не погодившись із висновками Новомосковської ОДПІ ГУ Міндходів у Дніпропетровській області позивач подав до податкового органу заперечення на акт перевірки № 420/221/38470438 від 30.09.2013 року, в яких позивач посилаючись на фактичні обставини зазначає , що у ПП «Флагман АС» відсутні порушення, які зазначені в акті .

11 жовтня 2013 року податковий орган надав рішення № 4416/10/22-1 «Про надання відповіді на заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки», в якому зазначив, що з метою перевірки фактів та обставин, які зазначені в запереченнях, Новомосковською ОДПІ ГУ Міндохдів у Дніпропетровській області прийнято рішення про призначення документальної позапланової перевірки на підставі п.п.78.5.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

У період з 11.10.2013 року по 17.10.2013 року Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Флагман АС» по взаємовідносинам з ТОВ «Гранд - Сенс» за травень 2013 року. За результатами перевірки було складено акт № 463/221/38470438 від 24.10.2013 року, за висновками, якого встановлено порушення : п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1ст. 200, п. 201.7, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у травні 2013 року від ТОВ «Гранд - Сенс» (код ЄДРПОУ 38299260) на загальну суму ПДВ 85129,80 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у травні 2013 року на загальну суму 85 129,80 грн.

31 жовтня 2013 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення № 0002322201, яким Приватному підприємству «Флагман АС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 106412,25 грн., з яких 85129,80 грн. - за основним платежем, 21282,45 грн. - за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гранд - Сенс».

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з зазначеними висновками відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначається Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем ПП «Флагман АС» (Покупець) було укладено Договір поставки №4 від 30.04.2013 року з ТОВ «Гранд - Сенс» (Постачальник) відповідно якого Постачальник зобов'язується передати в установлений строк продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується у відповідності до умов договору прийняти цю продукцію (товар) та сплатити за неї.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення цього договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.

На виконання умов договору ТОВ «Гранд Сенс» виписано наступні видаткові накладні: № 80 від 07.05.2013 року, № 81 від 07.05.2013 року, № 82 від 07.05.2013 року, № 180 від 15.05.2013 року, № 181 від 15.05.2013 року, № 182 від 15.05.2013 року,№ 183 від 15.05.2013 року, № 269 від 22.05.2013 року, № 270 від 22.05.2013 року, № 277 від 22.05.2013 року, № 278 від 23.05.2013 року ,№ 279 від 23.05.2013 року, № 280 від 23.05.2013 року, № 281 від 23.05.2013 року, № 346 від 29.05.2013 року, № 347 від 29.05.2013 року, № 348 від 29.05.2013 року, № 349 від 29.05.2013 року, № 366 від 30.05.201 року , № 367 від 30.05.2013 року, № 368 від 30.05.20133 року, № 369 від 30.05.2013 року , № 370 від 30.05.2013 року. Були виписані такі податкові накладні : 80, 81, 82, 180, 181, 182, 183, 269, 270, 277, 278, 279, 280, 281, 346, 347, 348, 349, 366, 367, 368, 369, 370.

Оплата за поставлений товар здійснювалось за безготівковою формою. В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень.

Транспортування товару здійснювалось на умовах договору № 19 від 03.05.2013 року по перевезенню вантажу автомобільним транспортом між ФОП ОСОБА_4 (перевізник) та ПП «Флагман АС» (замовник). На підтвердження транспортування до суду були надані товаро - транспортні накладні за № 7052013 від 07.05.2013 року, № 15052013 від 15.05.2013 року, № 220513 від 22.05.2013 року, № 23052013 від 23.05.2013 року, № 290513 від 29.05.2013 року та № 300513 від 30.05.20 3 року,

Зазначений у накладних товар реалізовувався через ТОВ «АТБ - Маркет». Не реалізований товар від ТОВ «АТБ - Маркет» було повернуто за податковими накладним № 37,48,38,28,31,33,32,46,59,51,29,50,30,39,49,47,52,56,36,58,57. До ТОВ «Гранд - Сенс» не реалізований товар було повернуто за податковими накладними 206,274,207,94,204,95,93,272,1227,277,205,276,86,208,203,273,278,299,300,202,301.

На підставі виписаних податкових накладних позивачем було скориговано суми податку на додану вартість для повернення товару ТОВ «Гранд - Сенс» за рахунок поверненого товару від ТОВ «АТБ - Маркет».

В процесі розгляду справи, позивачем були надані всі первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження факту здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Гранд - Сенс», сумнівність яких зазначена в акті перевірки.

Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Єдиною підставою для висновку податкового органу про те, що операції між ПП «Флагман АС» та ТОВ «Гранд - Сенс» не мають реального характеру став акт перевірки зазначеного контрагента №20/223/38299260 від 09.08.2013 року.

Суд не погоджується з висновками відповідача стосовно того, що акт перевірки контрагента позивача є безперечним доказом нереальності операцій, незважаючи на те які висновки в ньому зазначені.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, що позивачем укладено нереальні правочини із зазначеним контрагентом.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції ПП «Флагман АС» та ТОВ «Гранд - Сенс» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, Приватне підприємство «Флагман АС» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість .

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ПП «Флагман АС». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПП «Флагман АС» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, на користь позивача з Державного бюджету України мають бути стягнуті судові витрати у розмірі 212,84грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Флагман АС" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002322201 від 31.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Флагман АС" 212,84 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2013 року

Суддя С.І. Озерянська