Постанова

від 22.01.2014 по справі 820/11637/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2014 р. №820/11637/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участю: представника позивача - Артюх Ю.В.,

представника відповідача - Ковальчука Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 10.09.2013 р. №0000764601 та №0000754601.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем додержано встановленого порядку формування податкового кредиту та витрат за спірними господарськими операціями. Після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцям у складі ціни придбання відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України, та правомірно врахував здійсненні витрати при формуванні податку на прибуток.

Також зазначив, що він не наділений функціями та повноваженням щодо перевірки фінансово-господарської діяльності контрагентів, стану подання останніми фінансової та господарської звітності та не зобов'язаний це робити. Вважає свої дії щодо формування податкового кредиту та витрат правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність. Вважає, здійснені податковим органом донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з підстав, зазначених в акті перевірки, правомірними та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 19.07.2013р. по 30.08.2013р. фахівцями СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів, на підставі наказів №27 від 08.07.2013р., №117 від 18.08.2013р., №140 від 22.08.2013р. та направлень №16, №17, №18, №19, №20 від 19.07.2013р., було проведено документальну планову виїзну перевірки ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., про що було складено акт від 03.09.2013 р. №86/43-10-03/05471230 (далі за текстом - акт №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р.).

Згідно висновків акту №86/43-10-03/05471230 встановлено порушення позивачем положень податкового законодавства:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток всього у сумі 10453,00 грн., в т.ч. у 2 кварталі 2012 року у сумі 4432,00 грн., у 3 кварталі 2012 року у сумі 3929,00 грн., у 4 кварталі 2012 року у сумі 2092 грн.

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1042070,00 грн., в тому числі за квітень 2012 року - на 1026012,00 грн. та травень 2012 року - на 16058,00 грн.

Підставою для такого висновку відповідача стали Довідка Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №673/22.1-04/30754990 від 06.02.2013р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "ГАРТ" (код ЄДРПОУ 30754990) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Рест-Профі" (код ЄДРПОУ 35860329) за період лютий-квітень 2012 року, ТОВ "Костарика-10" (код ЄДРПОУ 37365226) за період липень-жовтень 2011 року, ТОВ "Металург-2010" (код ЄДРПОУ 37365818) за період листопад 2011 року, січень-лютий 2012 року, ТОВ "ПРАКСЕТ-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 30137712) за період травень-червень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року" (стор.11 акту) та Акт ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №1346/9/22-40 від 07.09.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Зінбаг" (код ЄДРПОУ 37729080) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2011р. по 30.06.2012р. " (стор.28 акту).

На підставі висновків вищезазначених довідки та акту перевірок контрагентів - постачальників, відповідачем були зроблені висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивачем.

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, відповідачем в акті перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. не вказано.

На підставі висновків акту перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 10.09.2013р. №0000764601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 15679,50 грн., з яких за основним платежем -10453,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5226,50 грн. та №0000754601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1563105,00 грн., з яких за основним платежем -1042070,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 521035,00 грн.

Щодо встановлених податковим органом порушень п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами надано наступні пояснення та докази:

Щодо взаємовідносин з ПП "ГАРТ" у травні 2012 року.

Між позивачем та ПП "ГАРТ" укладено договори №235 та №236 від 18.05.2012 р. на постачання виробів санітарно технічних керамічних та трубок, труб, трубопроводів, фітингів пластмасових відповідно до специфікацій (т.1 а.с.125-133).

На виконання умов вищенаведених договорів з боку позивача була здійснена попередня оплата відповідно до платіжних доручень №1411 від 25.05.2012 р. на суму 50247,30 грн. та №1409 від 25.05.2012 р. на суму 46 099,08 грн. На суму проведеної попередньої оплати з боку ПП "ГАРТ" були виписані податкові накладні №49 від 25.05.2012 р. на суму ПДВ 7 683,18 грн. та №48 від 25.05.2012 р. на суму ПДВ 8 374,55 грн. Суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту травня 2012 р. В подальшому оплачений товар був поставлений позивачу з боку ПП "ГАРТ" відповідно до видаткових накладних №РН-0000260 від 30.05.2012 р., №РН-0000278 від 31.05.2012 р., №РН-0000261 від 31.05.2012 р. (т.1 а.с.134-146)

Усі необхідні документи по взаємовідносинах між позивачем та ПП "ГАРТ" були надані до перевірки, жодних недоліків цих документів виявлено не було, що підтверджується положеннями акту перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. та не заперечувалось представником відповідача.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Інвестхолд" у квітні 2012 року.

Між позивачем та ТОВ "Інвестхолд" укладено договір підряду №140 від 23.03.2012 р. на виконання робіт з ремонту загальностанційного обладнання. (т.1 а.с.66-72)

На виконання умов договору №140 від 23.03.2012 р. позивач перерахував ТОВ "Інвестхолд" попередню оплату платіжними дорученнями №1042 від 20.04.2012 р. на суму 4 145 606,00 грн. та №1043 від 20.04.2012 р. на суму 2 010 467,00 грн. На суму отриманої попередньої оплати ТОВ "Інвестхолд" були видані податкові накладні №70 від 20.04.2012 р. на суму ПДВ 690 934,33 грн. та №69 від 20.04.2012 р. на суму ПДВ 335 077,83 грн. Наведені суми ПДВ правомірно були відображені в складі податкового кредиту позивача в квітні 2012 р. відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України за першою подією, тобто за фактом оплати робіт.(т.1 а.с.73-100) В квітні 2012 р. ТОВ "Інвестхолд" виконано роботи на загальну суму 72 000,85 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №1-2 від 25.04.2012 р.

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Щодо порушень п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з положеннями ПК України. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем витрат до складу валових витрат за 2-4 квартал 2012 року, оскільки всі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, що підтверджується первинною документацією, яка була розглянута вище.

В акті перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. відповідач посилається на висновки іншого акта та довідки, а саме: Довідки Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №673/22.1-04/30754990 від 06.02.2013р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "ГАРТ" (код ЄДРПОУ 30754990) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Рест-Профі" (код ЄДРПОУ 35860329) за період лютий-квітень 2012 року, ТОВ "Костарика-10" (код ЄДРПОУ 37365226) за період липень-жовтень 2011 року, ТОВ "Металург-2010" (код ЄДРПОУ 37365818) за період листопад 2011 року, січень-лютий 2012 року, ТОВ "ПРАКСЕТ-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 30137712) за період травень-червень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року" та Акту ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №1346/9/22-40 від 07.09.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Зінбаг" (код ЄДРПОУ 37729080) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2011р. по 30.06.2012р."

Суд зазначає, що про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. вище перелічені обставини встановлені не були, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

Більше того, як слідує з акту перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р., позивач надав для перевірки усі необхідні первинні документи первинні документи щодо здійснення господарських операцій, які дослідженні відповідачем, однак жодних недоліків документів виявлено не було. В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.09.2012р. за №1346/9/22-40 відповідачем досліджено ланцюг виконання робіт з ремонту загальностанційного обладнання позивача в квітні 2012 р. за наступними контрагентами: ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" - ТОВ "Інвестхолд" - ТОВ "Квадра Плюс" - ПП "Адаманта" - ТОВ "Зінбаг", в якому кожний наступний контрагент виступав підрядником попереднього.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Щодо посилань на довідку №673/22.1-04/30754990 від 06.02.2013р., суд зазначає наступне. Відповідачем встановлено, що частина ТМЦ отримані ПП "ГАРТ" від ТОВ "ПРАКСЕТ-ХАРКІВ" були відвантажені позивачу (податкові накладні від 25.05.2012р. за №48 та №49). Висновки про відсутність реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ПП "ГАРТ" здійсненні на підставі акту №160/22-207/37365818 від 18.04.2012р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Металург - 2010" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р." не бере до уваги, оскільки перевірка, за результатами якої його складено проводилась в квітні 2012 року, період що перевірявся - січень 2012 року, а відносини щодо яких зроблено висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП "ГАРТ" виникли в квітні-травні 2012 року. Більше того, у довідці взагалі не перевірялися взаємовідносини між позивачем та ПП "ГАРТ" та не досліджувалися первинні документи.

У відповідності до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Згідно положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та його контрагентами не підтверджені жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару, невикористання придбаного товару в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), а висновки акту перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. щодо завищення позивачем суми податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість та завищення суми витрат, що призвело до заниження суми податку на прибуток є безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки №86/43-10-03/05471230 від 03.09.2013р. про порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 10.09.2013р. №0000764601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 15679,50 грн., з яких за основним платежем -10453,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5226,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 10.09.2013р. №0000754601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1563105,00 грн., з яких за основним платежем -1042070,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 521035,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (код ЄДРПОУ 05471230, адреса місцезнаходження: сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, 62731) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4588,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29.01.2014 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.