Рішення

від 22.01.2014 по справі 910/14425/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14425/13 22.01.14

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд»

до 1. Дочірнього підприємства «Київенергопідряд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест»

3. Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

про визнання права власності на корпоративні права та скасування запису про внесення змін до установчих документів

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Літвінова М.Є.

Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Гордієнко Л.В. за довіреністю б/н від 02.01.2014 р.;

від відповідача-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київенергобуд» (далі - позивач) в особі ліквідатора Гороховського Андрія Вікторовича звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» (далі - відповідач-2) про визнання права власності позивача на 100 % частки корпоративних прав (статутного фонду) Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд» (ідентифікаційний код 24592889) та визнання недійсними всіх прийнятих органами управління Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» рішень, що стосуються його діяльності (до зміни назви - Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд»), що прийняті особою, відмінною від позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що постановою господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. у справі № 23/447-49/290-2012 ВАТ «Київенергобуд» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру вказаного підприємства, ліквідатором призначено Ковезу Андрія Івановича. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2012 р. повноваження ліквідатора Ковези А.І. були достроково припинені й ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича. Як зазначає, ліквідатор, приступивши до виконання своїх обов'язків, він отримав інформацію про те, що банкрут є засновником і власником 100 % корпоративних прав Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд», що підтверджується Статутом останнього в редакції від 02.12.1996 р. При цьому, з наданого Головним управлінням регіональної статистики витягу з ЄДРПОУ від 25.04.2013 р. було з'ясовано, що станом на сьогоднішній день засновником ДП «Київенергопідряд» значиться ТОВ «РМ-Інвест». Оскільки, відповідно до пояснень ліквідатора, ліквідаційна справа не містить доказів прийняття рішень з боку ВАТ «Київенергобуд» про відчуження належних останньому корпоративних прав, в тому числі у відповідності до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначені обставини свідчать про порушення його прав та законних інтересів. На підставі зазначеного, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Крім того, у тексті позовної заяви позивачем викладено до суду клопотання про витребування від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві реєстраційну справу Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (до зміни назви - Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд») (ідентифікаційний код 24592889), а також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить заборонити всім державним реєстраторам Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві вносити будь-які зміни в реєстраційну справу Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (до зміни назви - Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд») (ідентифікаційний код 24592889), а також будь-які записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в т.ч. щодо припинення) стосовно Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (до зміни назви - Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд») (ідентифікаційний код 24592889).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14425/13, розгляд справи призначено на 20.08.2013 р.

Також, ухвалою від 29.07.2013 р. з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, заборонено всім державним реєстраторам Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві вносити будь-які зміни в реєстраційну справу Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (до зміни назви - Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд») (ідентифікаційний код 24592889), а також будь-які записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в т.ч. щодо припинення) стосовно Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (до зміни назви - Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд») (ідентифікаційний код 24592889).

20.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування від позивача оригіналу та належним чином завірену копію статуту ДП «Київенергопідряд» АТ «Київенергобуд» 1996 року; доказів, що саме ВАТ «Київенергобуд» був чи є власником ДП «Київенергопідряд» та мав чи має право приймати розпорядчі рішення як учасник та/або орган управління відповідача-1; рішення позивача, компетентних органів та посадових осіб позивача щодо заснування ДП «Київенергопідряд»; доказів наявності права та/або виключного права/компетенції саме позивача діяти як орган управління відповідача-1 та на відомостей про те, на підставі яких такі право/компетенція виникли; рішень, що оскаржуються.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача-2, відкладено на 04.09.2013 р. При цьому, судом зобов'язано Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надати суду реєстраційну справу Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд» (код ЄДРПОУ 24592889). Відповідача-2 зобов'язано надати суду копії статутів в усіх редакціях, що діяли з моменту створення юридичної особи та до теперішнього часу; всі документи, на підставі яких було створено Дочірнє підприємство «Київенергопідряд» (рішення уповноважених органів про створення товариства, акти приймання-передачі майна до статутного фонду, договори про відчуження корпоративних прав тощо). Розгляд клопотання відповідача-1 про витребування доказів відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

21.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» Акціонерного товариства «Київенергобуд» (код ЄДРПОУ 24592889).

04.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення про те, що клопотання відповідача-1 про витребування доказів не може бути задоволено, оскільки у ліквідатора позивача Гороховського А.В. відповідні документи відсутні в силу їх не передання попереднім ліквідатором Ковезою А.І.

У судовому засіданні 04.09.2013 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи, проти чого представник відповідача-2 не заперечив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2013 р. При цьому, вирішено залучити в якості відповідача-3 у справі Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (02660, м. Київ, вул. С. Олійника, 21).

12.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від державного реєстратора Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві надійшла інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

16.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої він просить визнати право власності на 100 % частку корпоративних прав (статутного фонду) ДП «Київенергопідряд» (до зміни назви - ДП «Київенергопідряд» АТ «Київенергобуд» (ідентифікаційний код 24592889) та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис № 10651050003007189 про внесення змін до установчих документів юридичної особи (ДП «Київенергопідряд» АТ «Київенергобуд»).

17.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідачів 2, 3, було відкладено на 01.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/14425/13 передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2013 р. суддею Любченко М.О. було прийнято справу № 910/14425/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. справу № 910/14425/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/14425/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.10.2013 р.

У судовому засіданні 11.10.2013 р. судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в її редакції.

У судовому засіданні 11.10.2013 р. судом було оголошено перерву до 29.10.2013 р.

30.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідачів 2, 3, було відкладено на 26.11.2013 р.

30.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що рішенням комітету кредиторів позивача було дозволено ліквідатору Корезі А.І. укласти з відповідачем-2 Договір про відчуження корпоративних прав - 100 % частки в статутному фонді відповідача-1, проте як особиста необізнаність про це ліквідатора Гороховського А.В. не порушує прав позивача.

26.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку представника.

У судовому засіданні 26.11.2013 р. від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з мотивів, що є аналогічними доводам відповідача-1.

У судовому засіданні 26.11.2013 р. від представника відповідача-2 надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2013 р. судом в порядку ст. 69 ГПК України на підставі клопотання представника відповідача-2 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.12.2013 р.

11.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що здійснюючи реєстрацію змін до установчих документів відповідача-1, відповідач-3 діяв в межах наданих йому законом повноважень та у відповідності до чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. було вирішено призначити колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. справу № 910/14425/13 було передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/14425/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 22.01.2014 р.

08.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшло клопотання здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Представники позивача, відповідачів 1 та 3 в судове засідання 22.01.2014 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача, відповідачів 1 та 3 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 22.01.2014 р. судом досліджено доводи, викладені у клопотанні відповідача-1 про витребування додаткових доказів, вирішення якого судом відкладалось та вирішено відмовити у його задоволені.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загального засідання Ради директорів і Правління ВАТ «Київенергобуд», оформленим протоколом № 7 від 02.12.1996 р., було вирішено створити Дочірнє підприємство «Київенергопідряд» на базі Акціонерного товариства «Київенергобуд», який є засновником.

Крім того, вказаним рішенням було затверджено статут Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» та сформовано його статутний фонд із майнових внесків на загальну суму 217 027,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Статуту Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» АТ «Київнергобуд» створено відповідно до законів України «Про господарські товариства», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» та інших актів чинного законодавства України. Його засновником є АТ «Київнергобуд».

Спір у справі виник, у зв'язку із порушенням, на думку позивача, його корпоративних прав на Дочірнє підприємство «Київенергопідряд».

Зокрема позивач зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент звернення до суду із даним позовом засновником ДП «Київенергопідряд» значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест».

При цьому, ВАТ «Київнергобуд» рішень про відчуження корпоративних прав на ДП «Київенергопідряд» чи про реорганізацію (злиття, перетворення, розподілу, приєднання) або ліквідацію ДП «Київенергопідряд» (в т.ч. рішення щодо відчуження корпоративних прав на ДП «Київенергопідряд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест»), згідно з твердженнями позивача в особі ліквідатора Гороховського А.В., не приймало.

Досліджуючи обставини переходу корпоративних прав на ДП «Київенергопідряд» до відповідача-2, суд на підставі матеріалів реєстраційної справи ДП «Київенергопідряд» встановив наступне.

Постановою господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. у справі № 23/447 ВАТ «Київенергобуд» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру вказаного підприємства, ліквідатором призначено Ковезу Андрія Івановича.

Рішенням комітету кредиторів ВАТ «Київенергобуд», оформленим протоколом від 05.10.2011 р., було вирішено дозволити ліквідатору Ковезі А.І. здійснити продаж корпоративних прав ВАТ «Київенергобуд» у ДП «Київенергопідряд» (частки у розмірі 100 % Статутного фонду (статутного капіталу), що становить 253 400, 00 грн.) шляхом укладення прямого договору купівлі-продажу корпоративних прав з ТОВ «РМ-Інвест» за ціною згідно з експертною оцінкою в розмірі 40 630, 00 грн.

02.12.2011 р. між позивачем в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича, який діяв на підставі постанови господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. у справі № 23/557 та у відповідності до рішення зборів комітету кредиторів, оформленого протоколом від 05.10.2011 р., а також відповідачем-2 було укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав ДП «Київенергопідряд», посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П., про що в реєстрі зроблено запис № 2920.

Доказів визнання вказаного договору у встановленому законом порядку недійсним суду не представлено.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «РМ-Інвест», оформлених протоколом від 09.12.2011 р. було вирішено затвердити зміну колишнього власника ДП «Київенергопідряд» - ВАТ «Київенергобуд» на нового - ТОВ «РМ-Інвест»; змінити найменування ДП «Київенергопідряд» АТ «Київенергобуд» на нове - ДП «Київенергопідряд»; внести зміни до установчих документів та реєстраційних свідоцтв ДП «Київенергопідряд» та затвердити нову редакцію Статуту ДП «Київенергопідряд».

23.12.2011 р. відповідач-2 звернувся до державного реєстратора з реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, додавши до неї рішення про внесення змін до установчих документів, статут, нову редакцію установчих документів, копію квитанції; договір про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи, документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів.

На підставі зазначених документів державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації було проведено реєстрацію змін до установчих документів відповідача-1, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 10651050003007189.

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені позивачем у даній справі, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Згідно з п. 2.24. Класифікатора організаційно-правових форм господарювання, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України № 288 від 22.11.1994 р., який був чинним на момент створення Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» АТ «Київнергобуд», дочірнє підприємство - це підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство.

Також, згідно з Класифікатором організаційно-правових форм господарювання, затвердженим наказом Держспоживстандарту № 97 від 28.05.2004 р., дочірнє підприємство - це підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого).

Крім того, відповідно до приписів ч. 8 ст. 63 ГК України, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст. 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім. Зазначена стаття передбачає два види залежності підприємств: проста і вирішальна.

Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі, якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

Формування статутного капіталу дочірнього підприємства полягає у тому, що материнське підприємство, виступаючи унітарним власником дочірнього, набуває корпоративних прав, а дочірнє, у свою чергу, отримує частину активів материнського підприємства.

При цьому необхідно зазначити, що дочірнє підприємство має окремий баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, печатку зі своїм найменуванням, укладає договори від свого імені та самостійно несе відповідальність.

Тобто, дочірнє підприємство є самостійною юридичною особою та самостійним платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Частинами 1, 2 ст. 65 ГК України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Тобто, позивачу як власнику належало виключне право володіння, користування та розпоряджання своїм майном - корпоративними правами на ДП «Київенергопідряд».

Як зазначалось вище, постановою господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. у справі № 23/447 ВАТ «Київенергобуд» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру вказаного підприємства, ліквідатором призначено Ковезу Андрія Івановича.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

При цьому, відповідно до ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Відповідно до ч. 10 ст. 30 Закону продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Між позивачем в особі ліквідатора Ковези А.І. та відповідачем-2 02.12.2011 р. було укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав ДП «Київенергопідряд», посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П., про що в реєстрі зроблено запис № 2920, відповідно до п. 1.1. якого позивач, будучи власником корпоративних прав (частки у розмірі 100% статутного фонду (статутного капіталу) у ДП «Київенергопідряд» АТ «Київенергобуд» передав у власність, а відповідач-2 набув у власність корпоративні права (частку сторони-1 у розмірі 100% статутного фонду (статутного капіталу) у ДП «Київенергопідряд») і зобов'язався оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором.

Суд відзначає, що вказаний Договір від імені ВАТ «Київнергобуд» підписано ліквідатором - арбітражним керуючим Ковезою Андрієм Івановичем, який діяв на підставі постанови господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. № 23/447 та у відповідності до рішення зборів комітету кредиторів (протокол від 05.10.2011 р.).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів визнання у визначеному законом порядку Договору купівлі-продажу корпоративних прав ДП «Київенергопідряд» від 02.12.2011 р. недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що корпоративні права на ДП «Київенергопідряд» були правомірно відчужені ВАТ «Київнергобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» шляхом укладення договору купівлі-продажу вказаних корпоративних прав.

Відповідно до ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Із аналізу норм наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Порушення цивільного права - це результат протиправних дій, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Невизнання цивільного права - це дії носіїв пасивного цивільного обов'язку, які полягають у запереченні цивільного права уповноваженої особи, внаслідок чого остання повністю або частково позбавляється можливості реалізувати своє право. Несприятливий наслідок може мати як при абсолютному, так і при відносному цивільному правовідношенні.

Оспорювання цивільного права - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між його учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності у них суб'єктивного права, а також щодо приналежності такого права певній особі. Оспорюване цивільне право ще не порушене, але виникає невизначеність у праві, що зумовлює неможливість його повного або часткового використання.

За вказаних вище обставин, твердження позивача про порушення прав та законних інтересів ВАТ «Київенергобуд» як власника 100% частки корпоративних прав ДП «Київенергопідряд» визнаються судом безпідставними.

При цьому, що стосується вимоги про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису № 10651050003007189 про внесення змін до установчих документів юридичної особи, суд вважає, що у даному випадку позивач до того ж обрав спосіб захисту, не передбачений ст. 16 ЦК України.

Більше того, згідно з вимогами ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства, дії щодо внесення запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, мають проводитися державним реєстратором лише після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є безпідставними.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.Є. Літвінова

А.Б. Пригунова