Постанова

від 17.01.2014 по справі 2а-8/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2014 р. (10:25) Справа №2а-8/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - Овсяннікова Д.В., довіреність від 27.09.2013р., представника відповідача - Горбань А.В., довіреність від 12.11.2013р. за №62/10, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2011 року №0011432301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011року у розмірі 1852 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 926 грн., №0011622301 про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011року у розмірі 1176грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на безпідставність висновків акту перевірки відповідача №15489/23-4/05786117 щодо завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року на суму ПДВ 1169 грн. у зв'язку із обліком податкових накладних не у тому періоді в якому вони були виписані, а також завищення бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за серпень 2011 року у сумі 1852 грн. згідно акту попередньої перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення за суттю спору, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Враховуючи вищезазначені обставини, дослідивши надані докази у справі та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Публічне акціонерне товариство «Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування» (далі - ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування") є юридичною особою (ідентифікаційний код 05786117), зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, про що складено акт від 30.10.2011 року №15489/23-4/05786117 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1. Пункту 200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року у загальній сумі 1852 грн.

Завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року у сумі 1852 грн. відбулось внаслідок завищення суми податкового кредиту у вказаній сумі за липень 2011 року, що було встановлено актом попередньої перевірки №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року.

2. Пункту 198.1, 198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року суму ПДВ в розмірі 1169 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податного кредиту за серпень 2011 року на суму ПДВ 1176 грн.

ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" віднесено податкові накладні до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 року при тому, що податкова декларація з ПДВ за липень 2011 року була подана до ДПІ в м. Сімферополі 18.08.2011 року за №9006824690, що надавало можливість по строку сформувати податковий кредит за липень 2011 року в повному обсязі з включенням податкових накладних до податкового кредиту без порушень. Виходячи з викладеного та враховуючи ненадання документального підтвердження запізнення в отриманні податкової накладної, виписаної в попередньому періоді, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму ПДВ у розмірі 1169 грн.

3. Пункту 187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за серпень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 7 грн.

Перевіркою встановлено, що у серпні 2011 року ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" у своїй діяльності використовувало реєстратор розрахункових операцій DATECS МР-50 з фіскальним № 0109005384, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Маяковського, 2/35 для роздрібної торгівлі товарами власного виробництва (запчастинами до сільгосптехніки) у магазині (площею 51,50 кв. м.). Загальні виторги по РРО становлять 9541,08грн., в тому числі ПДВ 1590,18грн. ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" включена до податкових зобов'язань та відображена в реєстрі виданих податкових накладних за серпень 2011 року сума ПДВ у розмірі 1583,33 грн.

На підставі акту перевірки посадовою особою відповідача винесені наступні податкові повідомлення-рішення: №001142301 від 11.11.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1852 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 926 грн., №0011622301 від 11.11.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення у сумі 1176 грн. (а.с.5-6, т.1).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглянувши обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення №001142301 від 11.11.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1852 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 926 грн., судом встановлено таке.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року у сумі 1852 грн. відбулось внаслідок завищення суми податкового кредиту у вказаній сумі за липень 2011 року, опис даного порушення викладено у п.3.1 акту попередньої перевірки №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року.

Відповідно до акту №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року, до податкового кредиту позивачем необґрунтовано віднесено податкові накладні попереднього податкового періоду на суму 1851,91 грн. (арк.22 акту перевірки; а.с.200, т.1).

Судом встановлено, що за висновками акту перевірки №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011р. за №0010502301 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 71975грн., у тому числі за червень 2011року у сумі 70123,00грн., за липень 2011 року у сумі 1852грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі оскаржене позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2012 року у справі №2а-14655/11/0170/24 встановлено, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року, щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2011 року суми ПДВ 1852,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2011 року на суму ПДВ 1852,00 грн., є неправомірними, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 13.10.2011р. за №0010502301 в частині завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1852,00 грн. визнано протиправним і скасовано.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду віл 04.12.2013 року у справі №2а-14655/11/0170/24, Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2012 року. Отже, судове рішення у адміністративній справі №2а-14655/11/0170/24 набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, висновки попереднього акту перевірки №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року визнано безпідставними у судовому порядку, а тому факт правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2011року сумі ПДВ у розмірі 1852,00 грн. не підлягає доказуванню.

Акт перевірки від 30.10.2011 року №15489/23-4/05786117, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, не містить інших підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за серпень 2011року у сумі 1872грн., окрім посилання на акт попередньої перевірки №13910/23-4/05786177 від 29.09.2011 року.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 ПК України (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2. ст.200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПК України).

Згідно п.200.4. ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведених норм слідує, що бюджетне відшкодування є розрахунковою величиною та бюджетному відшкодуванню підлягають суми ПДВ, які сплачені платником податку у минулих податкових періодах та за наявності від'ємного значення податку у періоді, в якому заявлене бюджетне відшкодування.

Судом встановлено, що згідно копії декларації позивача з ПДВ за серпень 2011року позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ у розмірі 93911,00грн.(ряд. 19 декларації), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (звітного) податкового періоду складає 2 823 299грн. (рядок 22 декларації).

Відповідно до декларації позивача з ПДВ за серпень 2011р. сума ПДВ, яка оплачена позивачем у минулих податкових періодах склала 388 680грн.

Відповідно до ч.2. ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що порушення позивачем саме вказаних вимог ПК України.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що включення позивачем до складу податкового кредиту липня 2011 року сум ПДВ у розмірі 1820 грн., за певними господарськими операціями, не свідчить про включення у наступному податковому періоді відповідних сум до бюджетного відшкодування, оскільки право на податковий кредит виникає за першою подією, якою згідно п.198.2. ст.198 ПК України, може бути дата отримання товарів (робіт, послуг), яка засвідчена податковою накладною.

При проведенні перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення, відповідач не врахував вказаних обставин та взагалі не встановив чи були позивачем заявлені до бюджетного відшкодування серпня 2011року суми ПДВ у розмірі 1820 грн. за господарськими операціями, які зазначені у акті перевірки 13910/ 23-4/05786117 від 29.09.2011р. за наслідками якого відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податкового кредиту липня 2011року у сумі 1820 грн.

Суд зазначає, що вказані обставини можуть бути встановлені лише при проведенні перевірки заявленого позивачем бюджетного відшкодування за серпень 2011року суцільним методом.

Проте, перевірка всього заявленого позивачем у декларації за серпень 2011року бюджетного відшкодування виходить за межі повноважень суду, оскільки у тому випадку суд фактично втручається у дискреційні повноваження податкового органу. До повноважень суду віднесено лише розгляд і вирішення справ адміністративної юрисдикції, тобто вже наявних та переданих на розгляд суду публічно-правових спорів.

Окрім того, встановлення таких фактів виходить за межі предмету доказування у цій справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в місті Сімферополі АР Крим №001142301 від 11.11.2011 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2011року у розмірі 1820грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Оскільки висновок відповідача про заниження позивачем бюджетного відшкодування за серпень на 1820,00грн. є безпідставним, відтак є безпідставним застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням ДПІ в м. Сімферополі №001142301 від 11.11.2011 року штрафних санкцій у сумі 926грн.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та їх належить задовольнити повністю.

Щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі №0011622301 від 11.11.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення у сумі 1176 грн., судом встановлено таке.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Поряд з цим, данні податкової накладної повинні підтверджуватись первинними документами бухгалтерського обліку з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Отже, необхідним є дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, які фіксують спірні господарські операції.

Відповідно до приходного ордеру №562 від 29 липня 2011р., накладної №126 від 29.07.2011 року, картки №9000176 складського обліку матеріалів, позивачем отримано від Підприємства Сімферопольської виправної колонії №102 товарно-матеріальні цінності (брус 263х50х50, брус 235х50х50, европоддон, ящик т96) на суму 4319,04 грн. (а.с.146-150, т.1).

Розрахунок між ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" та Підприємством Сімферопольської за поставлений товар відбувся на підставі складеного складено акту взаєморозрахунків станом на 01.08.2011 року (а.с.155, т.1).

У зв'язку із проведенням зазначеної господарської операції позивачем отримано від Підприємства Сімферопольської виправної колонії №102 податкову накладну №26 від 29.07.2011 року на суму 4319,04 грн., у тому числі ПДВ - 719,84 грн. (а.с.51, т.1).

Відповідно до акту №38 від 22.07.2011 року позивачем отримано від ТОВ «Імпел Гріффін Групп» послуги з дератизації на суму 2592,00 грн., у тому числі ПДВ - 432 грн. (а.с.157, т.1).

Отримані послуги було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1665 від 07.07.2011 року (а.с.159, т.1).

У зв'язку із проведення зазначеної господарської операції позивачем отримано від ТОВ «Імпел Гріффін Групп» податкову накладну №7 від 07.07.2011 року на суму 2592,00 грн., у тому числі ПДВ 432,00 грн. (а.с.52, т.1).

Відповідно до приходного ордеру №565/1 від 01.08.2011 року позивачем отримано від ТОВ «Торгівельно-сервісне підприємство «Кама» товарно-матеріальні цінності (запчастини) на суму 86,67 грн., без ПДВ, ПДВ - 17,33грн., а всього 104грн.

Отримані запчастини використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується лімітною карткою №7 про відпустку зі складу матеріалів та запасних частин для обладнання ремонту автомобілі, звітом про використання коштів, виданих ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" на відрядження або під звіт водію (а.с.163, 164, т.1).

У зв'язку із проведення зазначеної господарської операції позивачем отримано від ТОВ «Торгівельно-сервісне підприємство «Кама» податкова накладна №298 від 29.07.2011 року на суму 104 грн., у тому числі ПДВ 17,33 грн. (а.с.50, т.1).

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, є підставою для формування податкового кредиту.

Судом перевірено зміст вищевказаних податкових накладних, які відповідають вимогам ст.201 ПК України, а також документів первинного бухгалтерського обліку. Порушень щодо порядку їх оформлення, зазначення реквізитів та інших даних згідно із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку судом не встановлено. Зазначені документи відповідають вимогам п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, позивачем по даті отримання вищевказаних податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України правомірно включено ПДВ у розмірі 1169,17 грн. до податкового кредиту за серпень 2011 року.

Безпідставність включення сум ПДВ до податкового кредиту, податковий орган мотивує обліком податкових накладних не у тому періоді в якому вони були виписані, у зв'язку із чим слід зазначити, що відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, якщо він не включив його у відповідному звітному періоді, зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За спірними господарськими операціями позивачем дотримані вимоги п. 198.6 ст.198 ПК України щодо строків включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за податковими накладними, які надійшли із запізненням.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно невірним включенням податкових накладних до складу податкового кредиту у податковому періоді, суд відхиляє їх, як безпідставні.

З огляду на викладене висновку акту перевірки про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму ПДВ у розмірі 1169 грн. є необґрунтованими.

Щодо обґрунтованості заниження податкових зобов'язань за серпень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 7 грн., судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до пп.16.1.3., 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що у звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій сума розрахунків за серпень 2011 року за РРО "DATEKS MP-50" складає 9541,08 грн., у тому числі ПДВ -1590,18 грн., а тому позивач зобов'язаний був включити у повному обсязі дану суму ПДВ до складу податкових зобов'язань.

Проте, як свідчить залучений до матеріалів справи реєстр виданих та отриманих податкових накладних на підставі зазначеної господарської операції за РРО, який знаходиться у магазині «Салон послуг», позивач включив до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 1583,33 грн. (а.с.85, т.2).

Отже, висновки акту перевірки в частині заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2011 року у розмірі 7 грн., та як наслідок завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011р. у сумі 7 грн., є обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0011622301 від 11.11.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1169 грн. є протиправним та таким, що належить скасувати.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.01.2014 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 22.01.2014 року.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №001142301 від 11.11.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1852 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 926 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0011622301 від 11.11.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1169 грн.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.