Постанова

від 27.01.2014 по справі 815/8197/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/8197/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю: представника позивача - Жебріцької Т.В.,

представника відповідача - Ідрісової Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СІТІ-БАС" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2013 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СІТІ-БАС" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004762203 від 24.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що покладені перевіряючими в основу акту перевірки висновки про відсутність проведення господарських відносин із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності. При цьому, представник позивача вважав, що висновки акту Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Представник позивача зазначив, що наявність у платника податку податкових накладних виданих йому постачальником товару, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для визначення податкового кредиту. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.2-5).

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0004762203 прийнято на підставі акту перевірки, який складений за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авто-сіті-бас» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ПП «Озерне-5» (код ЄДРПОУ 35506450) за січень, квітень 2013 року. Представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-сіті-бас» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.09.2008 року за № 15561020000033310 (а.с.19).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «Авто-сіті-бас» за КВЕД є: 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи в період з 10.09.2013 року по 16.09.2013 року старшим державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Чекмарьовим О.Ю. на підставі направлення від 09.09.2013 р. № 282, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області та згідно із п.78.1.1 ст.78, гл.8 розділу 2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ та відповідно наказу від 09.09.2013р. № 380, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Авто-Сіті-Бас» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Озерне-5» за січень, квітень 2013 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 000088/15-52-22-03/361110979/453/31 від 23.09.2013 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авто-Сіті-Бас» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Озерне-5» за січень, квітень 2013 року (а.с.7-17).

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0004762203, за порушення вимог п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 693 085 грн. 00 коп. із них: 554 468 грн. - основний платіж та 138 617 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.19).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

Під час перевірки відповідачем взято до уваги:

- акт ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби від 05.07.2013 року № 22/22/35506450 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОЗЕРНЕ-5», код ЄДРПОУ 35506450 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за січень та лютий 2013 року». У висновках даного акту встановлено порушення: - п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП «ОЗЕРНЕ-5» завищено податкове зобов'язання в сумі 485 150 грн., в т.ч. за січень 2013 року в сумі 433 450 грн. та за лютий 2013 року в сумі 51 700 грн.; - п. 198.1 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ПП «ОЗЕРНЕ-5» завищений податковий кредит в сумі 433 450 грн. за січень 2013 року та занижений податковий кредит в сумі 433 450 грн. в за лютий 2013 року; - п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП «ОЗЕРНЕ-5» встановлено заниження від'ємного значення в сумі 485 150 грн. в т.ч. за лютий 2013 року в сумі 485 150 грн.

- акт ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби від 27.06.2013 року № 1484/15/35506450 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП «ОЗЕРНЕ-5», код ЄДРПОУ 35506450 відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року». У висновках даного акту встановлено порушення: - ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ч.1-6 ст. 203, ст. 228, 655, 658 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Озерне-5" при продажі товарів (послуг) за квітень 20І3 року. За даними платника сума податкових зобов'язань за квітень 2013 року становить 107 697 грн., за даними перевірки сума податкових зобов'язань визначена у сумі - 13 333 грн.

Як зазначає представник відповідача, перевірка повноти визначення податкових зобов'язань за січень, квітень 2013 року не здійснювалася, у зв'язку із тим, що згідно Наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.09.2013 року № 380 перевірці підлягало лише питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Озерне-5» за січень, квітень 2013 року., постачальником TOB «Авто-Сіті-Бас».

Судом встановлено, що між TOB «Авто-Сіті-Бас» та ПП «ОЗЕРНЕ-5» укладено договори від 03.12.2012 року № 3/12 та від 29.04.2013 року № 29/04, згідно яких ПП «ОЗЕРНЕ-5» зобов'язується поставити пісок річний, а «Авто-Сіті-Бас» зобов'язується прийняти пісок річний та оплатити його вартість (а.с.45-47, 51-54).

Розрахунки між суб'єктом господарювання здійснювалися у безготівковій формі, відповідно до виписок банку від 30.01.2013 року № 1 на загальну суму 200 700 грн., № 1 загальну суму 800 000 грн., № 3 на загальну суму 800 000 грн., № 4 на загальну суму 800 000 грн. (а.с.62-65), від 11.04.2013 року № 34 на загальну суму 200000 грн., № 35 на загальну суму 200000 грн., від 26.04.2013 року № 49 на загальну суму 80000 грн. (а.с.66-68).

Також на підтвердження отримання товару представником позивача надано податкові та видаткові накладні по господарським операціям (а.с.56-58, 69-77).

Проте між TOB «Авто-Сіті-Бас» та «ОЗЕРНЕ-5» укладено договір відповідального зберігання від 30.04.2013 року № 30/04, згідно якого ПП «ОЗЕРНЕ-5» зобов'язується прийняти та зберігати пісок річний кількості вказаних у видаткових накладних (а.с.54-55). При цьому вищевказаним договором не передбачено місце та умови зберігання. Як зазначено представником позивача в судовому засіданні вказаний в договорах товар не переміщувався для зберігання до складів, на місце знаходження зазначеного в договорах товару (піску річного) виїздила засновник товариства, після чого первинну документацію підписав директор.

В декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року TOB «Авто-Сіті задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ОЗЕРНЕ-5» в сумі 433 450 грн. (а.с.163-165).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість (додатку 5 до декларації з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за 2013 року TOB «Авто-Сіті-Бас» включено до складу податкового кредиту суму 433 450 взаємовідносинам з ПП «ОЗЕРНЕ-5» (а.с.166).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість (додатку 5 до декларації з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за 2013 року TOB «Авто-Сіті-Бас» включено до складу податкового кредиту суму 121 286 грн. взаємовідносинам з ПП «ОЗЕРНЕ-5» (а.с.171-172).

Також позивач посилаючись на реальність здійснення господарських відносин, надав суду постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні, відповідно до якої встановлено, що слідчим відділом Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України засновниками ПП «Озерне». Судом не приймається вказане твердження представника позивача, оскільки жодним чином не підтверджує реальність господарських взаємовідносин.

Відповідно до Податкового кодексу України - Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 207 цього Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.99р. № 996-XTV (із змінами та доповненнями). Згідно п.185.1. cт. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ «Об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з поставки товарів послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України».

Згідно п.188.1 cт. 188 «Податкового кодексу України» від 2 грудня 2010 року №2755-VI «База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договір (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу».

У зв'язку з вищевикладеним, у ПП «Озерне-5» відсутній об'єкт оподаткування податком додану вартість операцій з підприємствами-покупцями в розумінні п.185.1. cт. 185 та п.1 cт. 188 «Податкового кодексу України» від 2 грудня 2010року № 2755-VI.

Враховуючи вищевикладене встановлено, що по фінансово-господарським операціям січні, квітні 2013 року ПП «ОЗЕРНЕ-5» мають ознаки проведення безтоварних операцій.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Отже, судом встановлено, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що господарські операції позивача з контрагентом суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 20 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СІТІ-БАС" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 27 січня 2014 року.

Суддя Л.М. Токмілова

27 січня 2014 року.