Ухвала

від 27.01.2014 по справі 32/558-57/241-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/558-57/241-2012 27.01.14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ», м.Київ, ЄДРПОУ 33169642

до відповідача 1: Державної акціонерної компанії «Хліб України», м.Київ, ЄДРПОУ 25885318

до відповідача 2: Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Львівський комбінат хлібопродуктів», м.Львів, ЄДРПОУ 00952048

до відповідача 3: Львівської міської ради, м.Львів, ЄДРПОУ 04055896

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3: Публічне акціонерне товариство «Фірма «Львів-Петроль», м.Львів, ЄДРПОУ 03482596

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Трейд», м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 32707832

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр», м.Львів, ЄДРПОУ 33169616

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держземагенства у Львівській області, м.Львів, ЄДРПОУ 38370279

про роз'яснення рішення суду

Головуючий суддя Любченко М.О.

суддя Васильченко Т.В.

суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

від позивача: Тунік А.В. (по довіреності)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2 : не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням від 29.10.2013р. господарського суду м.Києва по справі №32/558-57/241-2012 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ», м.Київ, до Державної акціонерної компанії «Хліб України», м.Київ, Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Львівський комбінат хлібопродуктів», м.Львів, Львівської міської ради, м.Львів, треті особи Публічне акціонерне товариство «Фірма «Львів-Петроль», м.Львів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Трейд», м.Дніпропетровськ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр», м.Львів, Головне управління Держземагентства у Львівській області, м.Львів, про скасування рішення та визнання права, а саме:

- визнано протиправною та скасовано Ухвалу №300 від 01.07.1999р. сесії Львівської міської ради «Про вилучення з користування Львівського комбінату хлібопродуктів Млинзаводу №2 земельної ділянки на вул. Лемківській, 9 в м.Львові»;

- визнано протиправною та скасовано Ухвалу №719 від 20.07.2000р. сесії Львівської міської ради «Про погодження Львівському комунальному підприємству «Ратуша-сервіс» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження для складання проекту відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лемківській, 9 в м. Львові»;

- визнано протиправною та скасовано Ухвалу №1860 від 29.05.2008р. сесії Львівської міської ради «Про погодження ЗАТ «Фірма «Львів-Петроль» місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Лемківській, 9 у м. Львові»;

- визнано протиправною та скасовано Ухвалу №2815 від 09.07.2009р. сесії Львівської міської ради «Про затвердження ЗАТ «Фірма «Львів-Петроль» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Лемківській, 9»;

- визнано право користування (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» земельною ділянкою загальною площею 1,4804 га, що розташовано в м. Львові по вул. Лемківській, 9;

- стягнуто з Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» 425 грн. 00 коп. державного мита та 147 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» до Державного бюджету України 460 грн. 00 коп. державного мита, 89 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 09.01.2014р. Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Львів-Петроль» залишено без задоволення, рішення від 29.10.2013 р. господарського суду міста Києва по справі №32/558-57/241-2012 залишено без змін.

13.01.2014р. на адресу господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013р. по справі №32/558-57/241-2012 з приводу того, чи є таке судове рішення достатньою підставою для здійснення відповідними органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади, державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності передбачених ч.1, 3 ст.123, ст.124 Земельного кодексу України дій щодо подальшого оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» права користування (оренди) земельною ділянкою загальною площею 1,4804 га, що розташована в м. Львові по вул. Лемківській, 9, у тому числі, розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості), її погодження та проведення Відділом Держземагенства у м.Львові державної реєстрації земельної ділянки шляхом внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру в порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. справу №32/558-57/241-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Любченко М.О., судді Васильченко Т.В., судді Івченко А.М.

Ухвалою від 15.01.2014р. господарського суду м. Києва по справі №32/558-57/241-2012 призначено розгляд справи на 27.01.2014р. о 10:55 год.

У судовому засіданні від 27.01.2014р. позивач підтримав заяву про роз'яснення рішення в повному обсязі та пояснив, що зміст прийнятого рішення від 29.10.2013р. господарського суду м. Києва по справі №32/558-57/241-2012 йому не зрозумілий.

Представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3, третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а також третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання від 27.01.2014р. не з'явились, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, письмових пояснень до суду не надали.

Вказані вище учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.

За приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача 1 Державної акціонерної компанії «Хліб України» є вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033.

Адресою відповідача 2 Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Львівський комбінат хлібопродуктів» є вул. Б. Хмельницького, 88, м. Львів, 79019.

Відповідач 3, Львівська міська рада, знаходиться за адресою: пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008.

Адресою третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, Публічного акціонерного товариства «Фірма «Львів-Петроль» є: 79000 Львівська область, м. Львів, вул. Листопадового чину, буд. 8; третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Трейд» - вул. Миронова, 4, м. Дніпропетровськ, 49000; третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» - вул. Б.Хмельницького, 200, м. Львів, 79037; третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головного управління Держземагентства у Львівській області - просп. В. Чорновола, 4, м. Львів, 79058.

На вказані адреси судом на виконання приписів господарського процесуального кодексу України була скерована відповідна ухвала від 15.01.2014р. про призначення до розгляду заяви про роз'яснення рішення, якою учасники процесу повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про відправку, проставленими уповноваженою особою відділу діловодства суду на зворотній стороні оригіналу ухвали.

Крім того, у матеріалах справи наявні докази одержання ухвали суду від 15.01.2014р. відповідачем 3 Львівською міською радою (поштове відправлення №0103028026386) з відміткою «вручено особисто» 26.01.2014р. та третьою особою 4, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Головним управлінням Держземагентства у Львівській області (поштове відправлення №0103028026424), а також долучений до матеріалів справи та засвідчений судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію щодо надсилання відповідачам та третім особам відповідних поштових відправлень і не містить відомостей про їх повернення підприємством зв'язку або повернення з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

За приписами п.32 іінформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Згідно з п. 3.9 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами, які наявні у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та з огляду на наявність у матеріалах справи доказів отримання відповідачами та третіми особами ухвали суду, суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.89 Господарського процесуального кодексу України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у розгляді справи, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, враховуючи, що заява про роз'яснення судового рішення розглядається судом у десятиденний строк, а неявка відповідачів та третіх осіб не є перешкодою для її розгляду, заява про роз'яснення рішення підлягає розгляду в судовому засіданні від 27.01.2014р.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» про роз'яснення рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2013р. по справі №32/558-57/241-2012, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №32/558-57/241-2012, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з п.17 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення», здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, для задоволення заяви про роз'яснення рішення необхідним є виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.

Як вбачається з заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» від 05.12.2013р. про роз'яснення рішення у справі у позивача та інших осіб виникли труднощі з розумінням прийнятого рішення. Зокрема, з метою оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою загальною площею 1,4804 га, що розташована в м.Львові по вул.Лемківській, 9 позивач звернувся до Відділу Держземагенства у м.Львові з клопотанням (лист № 05/12 від 05.12.2013р.) скласти та погодити технічне завдання на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) за її фактичним використанням і вжити передбачених дій щодо розроблення вказаної документації із землеустрою та наступного її погодження з метою внесення Відділом Держземагенства у м.Львові до Державного земельного кадастру передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр» відомостей про зазначену земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера (проведення державної реєстрації земельної ділянки).

Листом №40/01-15/4046 від 09.12.2013р. Відділу Держземагенства у м.Львові надано відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» про те, що з рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2013р. по справі №32/558-57/241-2012 не вбачається обов'язку Відділу Держземагенства у м.Львові здійснювати дії з приводу розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку загальною площею 1,4804 га, що розташована в м.Львові по вул.Лемківській, 9, її наступне погодження та проведення державної реєстрації даної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У частині вимоги позивача про роз'яснення рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2013р. по справі №32/558-57/241-2012 з приводу того, чи є таке судове рішення достатньою підставою для здійснення відповідними органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади, державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності передбачених ч.1, 3 ст.123, ст.124 Земельного кодексу України дій щодо подальшого оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» права користування (оренди) земельною ділянкою загальною площею 1,4804 га, що розташована в м.Львові по вул.Лемківській, 9, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 цього Кодексу передбачено, що права власності та інших речових прав на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право користування (оренди) земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.4 цього Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, у тому числі право оренди земельної ділянки.

Стаття 19 наведеного Закону, яка визначає перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень, передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Аналогічне положення міститься в пп.10 п.37 Постанови №868 від 17.10.2013р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», що набирає чинності з 12.02.2014р., згідно з яким документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, чинне законодавство України передбачає обов'язковість проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно (земельну ділянку) у разі виникнення відповідного права, підтвердженого належними документами, які відповідно до закону можуть бути підставами для проведення їх державної реєстрації. При цьому, рішення суду відповідно до чинного законодавства може бути належною підставою для державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

У частині вимоги позивача про роз'яснення рішення від 29.10.2013 р. господарського суду м. Києва по справі №32/558-57/241-2012 з приводу того, чи є це судове рішення достатньою підставою для здійснення відповідними органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади, державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності передбачених ч. 1, 3 ст.123, ст.124 Земельного кодексу України дій щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості), необхідно враховувати таке.

Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України, яка регулює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: 1) надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; 2) формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відносини щодо розроблення документації із землеустрою регулюються Законом України «Про землеустрій». Зокрема, ст. 1 вказаного Закону передбачає, що види робіт із землеустрою - це обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Відповідно до ст.20 вказаного Закону, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок на землях усіх категорій незалежно від форми власності.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що документація із землеустрою документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно зі ст.22 цього Закону, землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Наведені законодавчі вимоги дозволяють зробити висновок про те, що рішення від 29.10.2013 р. господарського суду міста Києва по справі №32/558-57/241-2012 є достатньою підставою для здійснення робіт із землеустрою, в тому числі, для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її погодження.

З приводу вимоги позивача про роз'яснення рішення суду щодо того, чи є це рішення підставою для державної реєстрації земельної ділянки шляхом внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру в порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр», суд зазначає таке.

Згідно з ч.3 ст.79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Стаття 21 вказаного Закону передбачає, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі вказаної у цій статті документів, у тому числі, відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 Земельного Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Отже, за чинним законодавством України процедура оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою складається із сукупності юридичних фактів, які є необхідними підставами набуття такого права, та включає в себе: отримання дозволу органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); розробку та погодження такої технічної документації із землеустрою; проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр»; прийняття рішення органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування; укладання договору оренди земельної ділянки; державну реєстрацію права користування (оренди) земельною ділянкою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що рішення від 29.10.2013р. господарського суду м. Києва по справі №32/558-57/241-2012, що набрало законної сили, є достатньою підставою для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» права користування (оренди) земельною ділянкою загальною площею 1,4804 га, розташованою в м. Львові по вул. Лемківській, 9, а відповідно, і для вчинення уповноваженими особами, у тому числі, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими суб'єктами передбачених ч.1-5 ст.123, ст.124 Земельного кодексу України дій, пов'язаних із державною реєстрацією вказаної земельної ділянки та права користування (оренди) на неї, у тому числі здійснення робіт із землеустрою та виготовлення документації із землеустрою, її наступного погодження, а також внесення відомостей про державну реєстрацію цієї земельної ділянки до Державного земельного кадастру в порядку, передбаченому Законом України «Про державний земельний кадастр».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача, викладені в заяві про роз'яснення рішення суду, а також надані в судовому засіданні позивачем пояснення, враховуючи зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій у справі, виходячи зі змісту приписів ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» та роз'яснити рішення від 29.10.2013р. господарського суду м. Києва по справі №32/558-57/241-2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. по справі №32/558-57/241-2012 задовольнити.

2. Роз'яснити, що рішення від 29.10.2013 р. господарського суду міста Києва по справі №32/558-57/241-2012 є достатньою підставою для здійснення відповідними органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади, державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності передбачених ч.1, 3 ст.123, ст.124 Земельного кодексу України дій щодо подальшого оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЕОСИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 33169642) права користування (оренди) земельною ділянкою загальною площею 1,4804 га, що розташована в м.Львові по вул.Лемківській, 9, у тому числі, для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості), її погодження та проведення Відділом Держземагенства у м.Львові державної реєстрації земельної ділянки шляхом внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, в порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Головуючий суддя М.О. Любченко

Суддя Т.В. Васильченко

Суддя А.М. Івченко