ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2014 р. Справа № 917/931/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників:
позивача - Тритенко А.В., директор,
відповідача - ОСОБА_2, дов. ВТІ №463703 від 19.01.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3694 П/1-18) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.11.2013 року у справі № 917/931/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька м'ясопереробна компанія", м. Кременчук Полтавської області,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення 52 600,00 грн. та виселення з нежитлових приміщень
ВСТАНОВИЛА:
Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька м'ясопереробна компанія" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, відповідача, про стягнення 52 600,00 грн. заборгованості з орендної плати та виселення з нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором оренди від 09.06.2010 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.11.2013 року у справі №917/931/13 (суддя Кульбако М.М.) позов було задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька м'ясопереробна компанія" 52600,00 грн. заборгованості з орендної плати та 2867,50 грн. на повернення судового збору.
Виселено Фізичну особу- підприємця ОСОБА_3 з нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1.
Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не звернув уваги на факт відсутності у позивача на момент укладення договору оренди будівлі, споруди від 09.06.2010 року належним чином оформленого права власності на орендоване майно в розумінні статей 331, 761 Цивільного кодексу України. При цьому, позивачем свідоцтво державної реєстрації права власності на майно, яке він передав відповідачеві в оренду, отримане лише 25.02.2013 року, тобто вже після укладення договору оренди.
Також вказує на те, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було понесено матеріальні витрати у вигляді орендних платежів, витрат на поліпшення майна на підставі перспективного плану, які зараховуються до орендної плати. До того ж, як вказує відповідач, орендовані приміщення були непридатні до використання протягом спірного періоду, а тому відповідач звільняється від орендної плати за цей період відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України.
Крім того, вказує на те, що господарський суд першої інстанції не врахував факту неотримання відповідачем письмового повідомлення позивача № 97 від 11.04.2013 р. про відмову від договору оренди та наявності витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013180090000857 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, а також листа про проведення службового розслідування щодо встановлення правильності адресування та оформлення супровідних документів.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 12.12.2013 року на 12:30 год.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 15.01.2014 року на 12:30 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 15.01.2014 року проти її доводів заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що згідно з рішенням господарського суду Полтавської області від 16.10.2007 року у справі №20/137 позивач станом на момент укладення спірного договору оренди від 09.06.2010 року вже був власником майна, яке охоплюється поняттям незавершеного будівництва. При цьому, даний факт був встановлений також рішенням господарського суду Полтавської області від 27.06.2013 року у справі №917/515/13, яке має преюдиційне значення для даної справи в силу частини 2 статті 35 ГПК України.
Також вказує на те, що відповідач всупереч статті 33 ГПК України не довів жодними доказами факту неотримання вказаного письмового повідомлення .№ 97 від 11.04.2013 року про відмову від договору оренди.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 09 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ''Кременчуцька м'ясопереробна компанія'', орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, орендарем, було укладено договір оренди будинку, споруди (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування двоповерховий будинок загальною площею 369 кв.м., що розташований окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами: тепловий вузол 32 кв.м., сауна 54 кв. м. загальною вартістю 1750 000,00 грн., по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м.
У пунктах 1.1.-1.1.9 договору зазначено, що стан об'єкта, що орендується, на момент передачі задовільний. Об'єкт належить орендодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Полтавської області № 20/137 від 16.10.2007 року .
В договорі сторони встановили, що об'єкт оренди передається для надання послуг населенню строком на 3 /три/ роки з моменту прийняття об'єкта, що орендується. Термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін, з обов'язковим підписанням акту прийому-передачі. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, в разі, якщо жодна сторона в термін 30 днів до закінчення даного договору письмово не повідомить про намір його розірвати.
У пунктах 2.1,3.1-3.5 договору зазначено, що орендар має право відмовитися від даного договору, попередивши орендодавця в місячний термін. При цьому, сплачена наперед орендна плата орендареві не повертається.
В пунктах 4.1.-4.4 договору сторони узгодили розмір орендної плати (3000,00грн на місяць) та строки її оплати, умови та порядок її перегляду, а також можливість за згодою сторін внесення орендної плати в натуральній або змішаній формі.
Також в договорі сторони визначили порядок передачі об'єкта в оренду та його повернення, права та обов'язки сторін, а також інші умови.
В додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною договору у відповідності до пункту 8.10, сторони узгодили перспективний план розвитку по удосконаленню та реконструкції майна та прилеглої території, в якій зазначено, що витрати на поліпшення майна на підставі перспективного плану зараховуються в якості орендної плати.
09 червня 2010 року сторонами договору було підписано акт приймання - передачі будинку, споруд, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В пункті 4.1 договору оренди від 09.06.2010 року сторони встановили, що розмір орендної плати становить 3000,00грн на місяць і сплачується до 29 числа звітного місяця.
Згідно з наданими позивачем копіями прибуткових касових ордерів, а також складеними орендодавцем актами звірки, орендарем орендна плата сплачувалась у грошовій формі несвоєчасно і не в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на 01.04.2013 року рахується заборгованість в розмірі 52 600,00грн.
Заперечуючи проти наявності заборгованості з орендної плати, відповідач посилається на те, що орендна плата сплачувалась як у грошовій формі, так і шляхом виконання робіт, в яких позивач визнав факти їх виконання, що відображено у відповідних актах прийому - здачі виконаних робіт та в актах узгодження, надавши на підтвердження своїх заперечень копії відповідних документів, а тому вважає, що у відповідності до умов договору та примітки до додаткової угоди до договору оренди від 09.06.2010 року суми понесених витрат повинні зараховуватися в якості орендної плати.
Однак, оскільки в документах, на які посилається відповідач, не зазначено вартості виконаних робіт, які передаються орендарем та приймаються орендодавцем, ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.10.2013 року у справі було зобов'язано сторони провести звірку взаємних розрахунків, а також зобов'язано відповідача надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження своїх заперечень в частині розміру понесених витрат.
Як свідчать матеріали справи, сторони не надали акту звірки, підписаного з обох сторін, а відповідачем також не надано жодного первинного бухгалтерського документу на підтвердження своїх заперечень.
Згідно зі статями 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши належні і допустимі докази.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в заявленому розмірі, оскільки ним доведено факт укладення та передачі в користування майна, а відповідачем не доведено факт сплати орендної плати у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з пунктом 8.1 Договору, сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 09 червня 2013 року.
Повідомленням №97 від 11.04.2013 року, отриманим Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 15.04.2013 року, орендодавець повідомив орендаря про відмову від договору.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном .
А тому, оскільки відповідач знаходиться у спірному приміщенні без жодних правових підстав, місцевий господарський суд дійшов цілком обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині виселення відповідача із вказаного приміщення.
Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не звернув уваги на факт відсутності у позивача на момент укладення договору оренди будівлі, споруди від 09.06.2010 року належним чином оформленого права власності на орендоване майно в розумінні статей 331, 761 Цивільного кодексу України. При цьому, позивачем свідоцтво державної реєстрації права власності на майно, яке він передав відповідачеві в оренду, отримане лише 25.02.2013 року, тобто вже після укладення договору оренди.
Однак, на думку колегії суддів, таке твердження є необгрунтованим, оскільки, як свідчать матеріали справи, згідно з рішенням господарського суду Полтавської області від 16.10.2007 року у справі №20/137 позивач станом на момент укладення спірного договору оренди від 09.06.2010 року вже був власником майна, яке охоплюється поняттям незавершеного будівництва, про що зазначено у пункті 1.1.9 договору.
При цьому, даний факт був встановлений також рішенням господарського суду Полтавської області від 27.06.2013 року у справі №917/515/13, яке має преюдиційне значення для даної справи в силу частини 2 статті 35 ГПК України.
Також апелянт вказує на те, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, було понесено матеріальні витрати у вигляді орендних платежів, витрат на поліпшення майна на підставі перспективного плану, які зараховуються до орендної плати. До того ж, як вказує відповідач, орендовані приміщення були непридатні до використання протягом спірного періоду, а тому відповідач звільняється від орендної плати за цей період відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, так як відповідач на підтвердження понесення ним зазначених вище витрат послався лише на зведені відомості бухгалтерських документів, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами та не містять жодної інформації, що ці відомості стосуються спірного об"єкта оренди.
До того ж, відповідач не довів жодними доказами факту непридатності спірних приміщень для використання за умовами договору оренди, при цьому сторонами на виконання договору оренди було складено та підписано акт приймання-передачі будинку, споруди згідно з договором оренди від 09.06.2010 року, в якому відсутні застереження про незадовільний стан приміщень, які передаються.
Окрім цього, у пункті 1.1.8 договору оренди від 09.06.2010 року зазначено, що стан об'єкта, що орендується, на момент передачі задовільний.
Крім того, апелянт вказує на те, що господарський суд першої інстанції не врахував факту неотримання відповідачем письмового повідомлення позивача № 97 від 11.04.2013 р. про відмову від договору оренди та наявності витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013180090000857 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, а також листа про проведення службового розслідування щодо встановлення правильності адресування та оформлення супровідних документів.
Однак, відповідач не довів в порядку статті 33 ГПК України жодними доказами факту неотримання вказаного письмового повідомлення .№ 97 від 11.04.2013 р. про відмову від договору оренди.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 12.11.2013 року у справі №917/931/13 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України
Повний текст постанови складено 20.01.2014 року.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Медуниця О.Є.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2014 |
Оприлюднено | 02.02.2014 |
Номер документу | 36881598 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Терещенко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні