Рішення

від 29.01.2014 по справі 905/8596/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.2014 Справа № 905/8596/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан-Д», м.Дзержинськ (ідентифікаційний код 25101877)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк (ідентифікаційний код 05763702)

про стягнення основного боргу в сумі 21517,78грн., пені в сумі 847,41грн., річних у розмірі 763,00грн.

за участю представників:

від позивача: Яковлев В.С. за довіреністю від 01.12.2013р.,

від відповідача: Терпугов Д.В. за довіреністю №3 від 02.01.2014р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан-Д», м.Дзержинськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 27303,32грн.

Ухвалою від 06.12.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/8596/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №2208-1-ДКС від 17.08.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 21517,78грн. та підстави для нарахування пені в сумі 847,41грн., річних у розмірі 763,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №2208-1-ДКС від 17.08.2012р., договірних цін, локального кошторису №2-1-1, календарного графіку виконання робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012р., за жовтень 2012р., актів приймання виконаних будівельних робіт №2 за листопад 2012р., №3 за січень 2013р., б/н за січень 2013р., б/ за жовтень 2012р., підсумкової свідомості ресурсів, відомості використаних ресурсів, розрахунку загальновиробничих видатків, платіжних доручень 5268 від 14.12.2012р., №4856 від 16.11.2012р., №24 від 03.10.2012р., дефектних актів №1, №2, №3, №4,

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

16.12.2013р. позивачем надано заяву про доповнення до позову, за якою останній просить суд стягнути з відповідача додатково пеню у розмірі 1785,56грн. та річні у розмірі 763,00грн.

Дослідивши вищезазначену заяву, судом встановлено, що остання за своєї природою є заявою про зміну предмету позову, яка подана позивачем до початку розгляду справи по суті у відповідності до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 23.12.2013р. господарський суд прийняв вищевказану заяву до розгляду та в подальшому здійснював розгляд змінених позовних вимог.

23.12.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за якими останній частково заперечує проти позовних вимог та зазначає, що фактично робота була виконана на суму 149311,54грн., що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень 2012р., листопад 2012р., січень 2013р., сплачено за виконані роботи грошові кошти у розмірі 145591,68грн., у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем нараховується заборгованість у розмірі 3719,86грн. по акту приймання виконаних робіт №3 за січень 2013р. Також представник відповідача в судових засіданнях зазначав, що інші акти, а саме: робіт за січень 2013р. на суму 8087,52грн. та 9710,40грн. - на підприємстві відповідача відсутні.

27.12.2013р. позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, за якою останній зменшує розмір пені та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 847,41грн.

Ухвалою від 14.01.2014р. господарський суд Донецької області прийняв вищевказану заяву та здійснював розгляд справи з її урахуванням.

29.01.2014р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що відповідно до листа №55 від 16.11.2012р. спрямованого на ім'я головного бухгалтера ТОВ «Титан-Д» відповідач просив позивача про те, що слід вважати правильним призначення платежу: оплата за ремонт покрівлі цехів, скління ліхтарів згідно договору №2208-1-ДКС від 17.08.2012р. та надав для долучення до матеріалів справи копію листа №55 від 16.11.2012р.

29.01.2014р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що лист №55 від 16.11.2012р. який знаходиться в матеріалах справи, передавався позивачу нарочним, від відповідача даний лист передав фінансовий департамент.

29.01.2014р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що лист №55 від 16.11.2012р. позивач не отримував.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

17.08.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Донецькгірмаш» (замовник) в особі ТОВ «Гірничі машини - бізнес комфорт» (повірений) на підставі договору доручення №12065-ПР від 10.01.2012р. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-Д» (підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №2208-1-ДКС (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та засобами, з використанням власних матеріалів та-або матеріалів замовника, виконати роботи на об'єкті замовника, у відповідності до кошторисної документації (додаток №1 до цього договору), дефектними актами (додаток №2 до цього договору) та іншої технічної документації, які є невід'ємними частинами цього договору та в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток №3 до цього договору).

За п.11.1. Договору цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2012 року, проте в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п.2.1. Договору загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторисної документації (додаток №1 до цього договору) та складає 172895,00грн. в т.ч. ПДВ 28815,83грн. Загальна вартість робіт може бути зменшена виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт.

Пунктом 6.1. Договору вставлено, що здача-прийомка виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками обох сторін та оформлюється відповідним проміжним актом прийомки виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2В) та довідками про вартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3).

Згідно з п.2.6.1. Договору замовник після підписання цього договору уповноваженими представниками перераховує на п/р підрядника грошові кошти в наступному порядку: перший платіж - шляхом перерахування авансового платежу в сумі 51868,50грн. в т.ч. ПДВ 8644,75грн., що складає 30% від загальної суми протягом 5 днів з моменту підписання цього договору; другий платіж - сума, зазначена в проміжному акті приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3) в порядку відстрочки платежу 30 календарних днів, з моменту підписання сторонами зазначеного проміжного акту; третій платіж - сума, зазначена в підписаному сторонами акті приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3) в порядку відстрочки платежу на 60 календарних днів з моменту підписання зазначеного акту.

Так, сторонами складено акти приймання виконаних робіт за жовтень 2012 р. на суму 43065,17грн., за листопад 2012р. на суму 102526,51грн., за січень 2013р. на суму 3719,86грн., та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до них, які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи на суму 149311,54грн. прийняті замовником без заперечень.

Надані позивачем до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт за січень 2013р. на суму 8087,52грн. та 9710,40грн. судом в якості доказів виконання робіт до уваги судом не приймаються з огляду на наступне. Позивачем не доведено факт прийняття замовником виконаних робіт за вказаними вище актами, оскільки зазначені акти не підписані з боку замовника. Також в матеріалах справи відсутні докази направлені або вручення вищевказаних актів замовнику. Інших доказів на підтвердження виконання робіт, зазначених в спірних актах, позивачем суду не представлено.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником на користь підрядника сплачено грошові кошти у розмірі 145591,68грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5268 від 14.12.2012р., №4856 від 16.11.2012р., №24 від 03.10.2012р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відтак, несплаченим залишився акт приймання виконаних робіт №3 за січень 2013р. від 31.01.2013р. на суму 3719,86грн.

Враховуючи умови Договору та дату складання акту, суд встановив, що кінцевий термін оплати виконаних робіт за вказаним актом становить 02.03.2013р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у зазначений термін замовник не здійснив оплату виконаних робіт, внаслідок чого з 03.03.2013р. виникла заборгованість у розмірі 3719,86грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 3719,86грн. відповідачем суду не представлено.

Як вище зазначалось, відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким зазначено, що останній визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 3719,86грн. за актом №3 за січень 2013р.

За приписами частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У відповідності до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Щодо стягнення заборгованості у розмірі 17797,92грн., господарський суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є недоведеними, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Щодо заперечень позивача стосовно факту отримання листа №55 від 16.11.2012р. від відповідача, в якому останній просив позивача в платіжному дорученні №4856 від 16.11.2012р. на суму 43065,17грн. вважати вірним призначення платежу: «оплата за ремонт крівлі цехів, оскляніння ліхтарів згідно договору №2208-1-ДКС від 17.08.2012р. в т. ч. ПДВ 20% - 7177,53грн., та посилання на той факт, що всі зміни правовідносин сторін можуть відбуватись тільки шляхом підписання додаткових угод та на підставі закону, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заяв про доповнень до позову, позивач неодноразово зазначав, що грошові кошти за платіжним дорученням №4856 від 16.11.2012р. у розмірі 43065,17грн. були перераховані замовником на підставі договору №2208-1-ДКС від 17.08.2012р. Крім того, в акті звіряння взаємних розрахунків від 25.12.2013р., складеного позивачем, останній відображає в своєму бухгалтерському обліку оплату виконаних робіт у розмірі 43065,17грн., перераховану платіжним дорученням №4856 від 16.11.2012р., як здійснену на підставі договору №2208-1-ДКС від 17.08.2012р. Таким чином, вищенаведені посилання позивача не спростовують висновків суду встановлених вище та не впливають на оцінку судом доказів оплати виконаних робіт, наявних в матеріалах справи, з огляду на відсутність доказової змістовності у зазначених твердженнях, у зв'язку із чим до уваги не приймаються.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 3719,86грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 763,00грн. за період з 15.01.2013р. по 23.12.2013р. на суму 27303,32грн., пеню у розмірі 847,41грн. за період з 23.06.2013р. по 23.12.2013р. на суму 27303,32грн.

Відповідно до п.8.3. Договору за порушення замовником строків оплати, передбачених п.2.6. цього договору, замовник оплачує підряднику пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення оплати до моменту належного виконання.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто загальне правило ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, діє та застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки судом з'ясовано, що умовами п.8.3. Договору встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення оплати до моменту належного виконання, то в даному випадку діє договірне застереження.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах, пов'язаних зі стягненням неустойки та застосуванням ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України (постанови ВСУ від 18.04.2011р. у справах №30/190 та №30/191).

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено помилку в частині визнання суми, на яку нараховується пеня.

Здійснивши розрахунок пені за період 23.06.2013р. по 23.12.2013р., який визначено позивачем та який не суперечить приписам чинного законодавства, на суму 3719,86грн., господарський суд дійшов висновку, що сума вказаного нарахування становить 124,49грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 124,49грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом також встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено помилку в частині визнання суми, на яку нараховуються 3% річних.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 15.01.2013р. по 23.12.2013р. на суму 3719,86грн., господарський судом встановлено, що сума нарахування становить 90,50грн.

У зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 90,50грн. підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан-Д», м.Дзержинськ до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 21517,78грн., пені в сумі 847,41грн., річних у розмірі 763,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 189, ідентифікаційний код 05763702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан-Д» (85206, Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Лісна, буд.23, кв.38, ідентифікаційний код 25101877) суму основної заборгованості у розмірі 3719,86грн., пені у розмірі 124,49грн., 3% річних у розмірі 90,50грн., судовий збір у розмірі 1707,11грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тітан-Д» (85206, Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Лісна, буд.23, кв.38, ідентифікаційний код 25101877) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 106,50грн., сплачений платіжним дорученням №292 від 03.12.2013р. на суму 1827,00грн.

У судовому засіданні 29.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2013р.

Суддя Ю.В. Сич