Рішення

від 22.01.2014 по справі 37/800

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/800 22.01.14

За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант», правонаступником якого є Державне підприємство «Антонов» стягнення 62 945,32 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/11/28-3 від 28.11.13 р.

Полоз І.О. - дов. № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.09 р.

від відповідача: Достовалова Н.М. - дов. № 35/10017 від 15.11.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант», правонаступником якого є Державне підприємство «Антонов», про стягнення 49 223,66 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5 998,55 грн. пені, 6 454,64 грн. інфляційної складової боргу та 1 268,47 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 8885124 від 01.10.07 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.08 р. до 01.10.09 р.

Ухвалою суду від 13.11.09 р. було порушено провадження у справі № 37/800 та призначено її розгляд на 09.12.09 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 09.12.09 р., керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі № 37/800 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язав сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою суду від 05.12.13 р., у зв'язку з тим, що підстави, які зумовили зупинення провадження в даній справі відпали, суд поновив провадження у справі № 37/800 та призначив її до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін на 27.12.13 р.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, судове засідання призначене на 27.12.13 р. не відбулося.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.1213 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/800 передано на розгляд судді Спичаку О.М., який ухвалою від 27.12.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 22.01.14 р., зобов'язав сторін надати певні документи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.01.14 р. приймаючи до уваги, що суддя Гавриловська І.О. вийшла з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.), справу № 37/800 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 21.01.14 р. прийняла справу № 37/800 до свого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.14 р. надав суду заяву про зміну найменування з підтверджуючими документами та довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту теплову енергію, які залучені до матеріалів справи; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.14 р. надав на виконання вимог ухвали суду від 27.12.13 р. документи та письмовий відзив на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.

З наданих відповідачем копій свідоцтва про державну реєстрацію Серія А01 № 251420, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 641889 від 28.01.13 р., Статуту Державного підприємства «Антонов» вбачається, що правонаступником Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» (код ЄДРПОУ 14310325) є Державне підприємство «Антонов» (код ЄДРПОУ 14307529).

Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи наведене, господарський суд замінив відповідача - Державне підприємство «Київський авіаційний завод «Авіант» його правонаступником - Державним підприємством «Антонов» (код ЄДРПОУ 14307529).

У судовому засіданні 22.01.14 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та Державним підприємством «Київський авіаційний завод «Авіант», правонаступником якого є Державне підприємство «Антонов», (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8885124 від 01.10.07 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 8885124 від 01.10.07 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 8885124 від 01.10.07 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 30 (31) число поточного місяця. Надання звіту в МВРТ № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 - не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним. При відсутності звіту у встановлений термін, розрахунок виконується згідно договірних навантажень.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 8885124 від 01.10.07 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, розрахункова група, тел. 287-86-83, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 8885124 від 01.10.07 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду - сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідно до п. 4. додатку № 4 до договору № 8885124 від 01.10.07 р., абонентам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Згідно з п. 7 додатку № 4 до договору № 8885124 від 01.10.07 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії облікових карток відповідача за період з грудня 2008 р. до вересня 2009 р.

Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.08 р. до 01.10.09 р. становила 85 654,87 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 8885124 від 01.10.07 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 35 648,47 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 49 223,66 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант», правонаступником якого є Державне підприємство «Антонов», про стягнення 49 223,66 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5 998,55 грн. пені, 6 454,64 грн. інфляційної складової боргу та 1 268,47 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 8885124 від 01.10.07 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.08 р. до 01.10.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8885124 від 01.10.07 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, посилаючись на відсутність заборгованості за спожиту теплову енергію.

22.01.14 р. позивач надав суду розрахунок заборгованості за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» за період з 01.09.09 р. до 01.09.12 р., з якого вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача відсутня заборгованість за договором № 8885124 від 01.10.07 р. за період з 01.12.08 р. до 01.10.09 р.

Господарський суд відзначає, що за спірний період розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/800 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 8885124 від 01.10.07 р. та додатками до нього за період з 01.12.08 р. до 01.10.09 р. у розмірі 49 223,66 грн. було погашено відповідачем у вересні 2012 р., тобто після звернення позивача з даним позовом до суду 10.11.09 р.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 49 223,66 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 8885124 від 01.10.07 р. за період з 01.12.08 р. до 01.10.09 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 6 454,64 грн. інфляційної складової боргу та 1 268,47 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8885124 від 01.10.07 р. за період з січня 2009 р. до вересня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з січня 2009 р. до вересня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р. та серпні 2009 р. на рівні 99,9 % та 99,8 %, відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» за період з січня 2009 р. до вересня 2009 р. підлягають 6 306,97 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8885124 від 01.10.07 р. станом на 01.10.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 268,47 грн. трьох відсотків річних за період з січня 2009 р. до вересня 2009 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 5 998,5 грн. пені за період з квітня 2009 р. до вересня 2009 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 8885124 від 01.10.07 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з п. 7 додатку № 4 до договору № 8885124 від 01.10.07 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 8885124 від 01.10.07 р. у розмірі 5 998,5 грн. за період з квітня 2009 р. до вересня 2009 р.

Господарський суд запропонував ДП «Антонов» звернутися до суду із заявою про зменшення пені та розстрочку виконання рішення, а також надати докази в обґрунтування такої заяви. Проте, відповідач відмовився реалізувати надане йому право.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант», правонаступником якого є Державне підприємство «Антонов», підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вулиця Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 6 306 (шість тисяч триста шість) грн. 97 коп. інфляційної складової боргу, 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 47 коп. трьох відсотків річних, 5 998 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 5 коп. пені, 627 (шістсот двадцять сім) грн. 98 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 49 223,66 грн. основного боргу.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суддя Гавриловська І.